Сутнісні характеристики особистісно орієнтованого уроку.

Наукова стаття

Пилипчук Світлана

Мелітополь. 2019.

Сутнісні характеристики особистісно орієнтованого уроку.

Анотація:

У статті розкриваються аспекти особистісно орієнтованої освіти. Розкриваються цілі створення умов для пізнавальної активності учнів. Аналізуються форми взаємодій всіх учасників освітнього процесу. Засоби досягнення вчителем цієї мети.

Ключові слова:

Освіта, учень, учитель, мета, суб’єктивний, діяльність.

  В основі особистісно орієнтованого навчання лежить визнання індивідуальності, самобутності кожної людини, її розвиток не як колективного суб’єкта, а як індивіда, що наділений своїм неповторним суб’єктивним досвідом. Змістом терміна «суб’єктивний» фіксується належність досвіду конкретній людини без оцінки її істинності, науковості, несуперечності з позицій суспільного історичного пізнання. У рамках цього підходу учень цінний відтворюванням не стільки суспільного, скільки індивідуального досвіду. Отже, освіта – це не тільки навчання як виховання, а й навчання як особлива індивідуальна діяльність учня.

   Включеність суб’єктивного досвіду в процесі пізнання визначає відмінність таких понять, як «навченність» і «освіченість». Навчити у принципі можна всьому і буть-кого. А ось учитися, щоб стати освіченим, кожний має сам шляхом організації власної діяльності на основі особистих потреб, інтересів, устремлінь, використовуючи індивідуально вироблені способи навчальної роботи і керуючись особистим ставленням до неї.

   Занеособлених знань не буває. Слід розрізняти знання й інформацію. Наукова інформація здається через зміст навчального матеріалу. При засвоєння цієї інформвції учень «пропускає» її крізь свій суб’єктивний досвід і перетворює на індивідуальне знання. Іншого шляху формування знання просто немає. Крим того, вчитель, повідомляючи наукову інформацію, висловлює своє ставлення до її змісту, використовує власний суб’єктивний досвід. Відбувається складне узгодження двох носіїв знання – учня і вчителя як рівноправних партнерів освітнього процесу. І. Якиманська відзначає, що, виходячи зі специфіки особистісно орієнтованої системи навчання, якість знань учнів залежить не тільки від організації уроку, а значною мірою від індивідуальних здібностей учня як основного суб’єкта освітнього процесу.

   Ураховуючи сказане, слід підкреслити, що особистісно орієнтована система навчання припускає:

• Визнання учня основним суб’єктом процесу навчання;
• Визначення основної цілі – розвиток індивідуальних здібностей учня;
• Визначення засобів, що забеспечують реалізацію поставленої цілі за допомогою виявлення і структуризації суб’єктивного досвіду учня, цілеспрямованого розвитку його особистості в процесі навчання.

   Важливими в особистісно орієнтованому підході до освіти є спеціальні форми взаємодії всіх учасників освітнього процесу (учнів, учителів, батьків).

   Розглядаючи основні вимоги до особистісно орієнтованого уроку, І. Якиманська зазначає, його ціль – створення умов для виявлення пізнавальної активності учнів. Засоби досягнення вчителем цієї мети такі:

•             Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, які дозволяють розкрити суб’єктивний досвід учнів;
•             Створення атмосфери зацікавлення кожного учня в роботі класу;
•             Стимулювання учнів до висловлення, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, отримати неправильну відповідь;
•             Використання на уроці дидактичного матеріалу, що дає змогу учню вибирати найбільш прийнятні для нього вид і форму навчального змісту;
•             Оцінка діяльності учня не тільки за кінцевим результатом( правильно – неправильно), а й за процесом його досягнення;
•             Заохочення прагнення знаходити свій спосіб роботи (розв’язання задачі); аналізувати способи роботи інших учнів у ході уроку, вибирати й освоювати найбільш раціональний;
•             Створення педагогічних ситуацій спілкування на уроці, що дозволяють кожному учню виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи; створення обстановки для природнього самовияву учня.

   На наш погляд, названі І. Якиманською основні вимоги до особистісно орієнтованого уроку і деякі критерії його оцінки можуть розглядатися як позиції для аналізу і самоаналізу. Наявність або відсутність ціх позицій на уроці може бути оцінена експертами (колегами, адмінестрацією) або самим педагогом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

•               Особистісно орієнтований урок: конструювання та діагностика. – Х.:веста: видавницьтво «ранок», 2007. – 176с.
•               Нілл А. Саммерхілл: виховання свободою. – М.2000. – 165с.
•               Серекав В. В. Особистісно – орієнтоване освіта // Педагогіка. – 1994 - №5. – 260с.