СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Для того, щоб  зрозуміти сутність проектної діяльності, необхідно знати, що проектування є виміром культури, яка розглядається в якості основи гармонічної взаємодії людини з природою, суспільством, світом. Проектність пронизує всі галузі нашого життя і стає значною вирішальною рисою мислення сучасних учнів. Саме проектність є однією з найважливіших ознак сучасної культури, пов’язаної з творчою діяльністю людини, з наукою, мистецтвом, психологією тощо.

     Навчання проектуванню є способом формування  проектного способу взаємодії із світом і необхідністю формування у школярів навичок проектної діяльності, що обумовлена сучасним етапом розвитку суспільства і виробництва. Процес створення проекту має назву -  проектування.

Проектна діяльність – це процес створення нового, раніше не існуючого об’єкта, процес пошуку всебічно упродовж складних рішень та створення і розвиток деяких об’єктів

        СХЕМАТИЧНО ПРОЕКТНУ ДІЯЛЬНІСТЬ МОЖНА ЗОБРАЗИТИ ТАКИМ ЧИНОМ:

  Проектування завжди направлене на створення об’єктивно і суб’єктивно нового цінного продукту, який потім втілюється в реальне життя. Робота над проектом – практика особистісно-орієнтованого навчання, коли в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів отримується конкретний результат. Головним девізом проектної діяльності школяра є: «Все, що я знаю для чого мені треба і де я можу ці знання застосувати». Для педагога це прагнення знайти розумний баланс між академічним і прагматичними знаннями, уміннями та навичками. Проектування орієнтовано перш за все на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізку часу. Технологія проектування передбачає розв’язання учнем якої-небудь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості. З боку вчителя проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

  Метод проектування для вчителя є створення таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня, його продуктивна діяльність. Продуктивна діяльність перш за все є плідною для освіти. Вона є індивідуальною (парною, груповою) дією, в результаті якої створюється корисний, практично цінний матеріал. Отже, під час використання проектної технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних, розвивальних завдань, а саме:

• розвиваються пізнавальні навички учнів;
• формуються вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі;
• активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації.

Основними завданнями  вчителя є:

1. Не лише передати учням силу тих чи інших знань, а навички здобування знань самостійно та вміння самостійно застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань.
2. Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо).
3. Різноманітне коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.
4. Прищеплювання учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

Для того, щоб розпочати проектну діяльність, вчитель повинен знати основні вимоги щодо її організації.

Вимоги до організації проектної діяльності в позаурочний час:     

1. Наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання (наприклад, дослідження демографічної проблеми у різних регіонах світу; проблема впливу кислотних дощів на довкілля тощо);
2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан певного регіону, фактори, що впливають на цей стан, тенденції, що простежуються у розвитку цієї проблеми, спеціальний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій);
3. Самостійна (індивідуальна, групова, парна) діяльність учнів;
4. Структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів);
5. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висування гіпотези їх розв’язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коригування, висновки.                           

Проектування проходить, як і інші процеси у своєму розвитку, декілька етапів, які вчителі відокремлюють по-різному.

1. За визначенням Д. К. Джонса

2. За визначенням В.С. Безрукова:

3.За визначенням С. Пилюшна:

Підготовка          планування           прийняття  рішення     

 виконання          оцінка результатів            захист проекту

4.За визначенням Й. Швайдера:

 Етап орієнтування       етап розробки         етап реалізації проекту               етап оцінювання проекту

5.За визначенням А. Сидоренко:             

     Підготовчий       концептуальний (програмування)     планування                                                      

          практичний аналітичний      коригувальний      заключний етап

Етапи реалізації проекту:

Розкриваючи зміст етапів проектування можна визначити загальну технологію проектної діяльності:

Реалізація проекту

Система послідовних дій виконавців та керівника проекту дає можливість організувати проектну діяльність в умовах сучасної школи. Таким чином, проект – це п’ять «П»:

• проблема;
• проектування (планування);
• пошук інформації;
• продукт;
• презентація.

Шосте «П» - це портфоліо (проектна папка). Перед початком роботи над проектами вчитель повинен знати не тільки етапи організації проектної діяльності, але і класифікацію проектів.

       ПЕРШИЙ ЕТАП – ПІДГОТОВЧИЙ

На цьому етапі учні разом із керівником проекту:

• визначають проблеми;
• обирають тему проекту;
• формулюють мету і завдання своєї майбутньої діяльності;
• планують роботу над виконанням проекту;
• працюють над пошуком інформації.

Враховуючи проблеми, які цікавлять і турбують дітей, визначається тема майбутнього проекту за інтересами і потребами учасників.

Технологія вибору теми:

виявлення                                         аналіз                                      вибір

проблем та її                                запропонованих                          теми

формулювання  проблем, ідей                

1. Виявлення проблеми                                          

Учасники проекту висувають нові власні ідеї, пропозиції щодо тематики проекту. Вони осмислено і активно формулюють свої думки, обговорюють реально існуючі проблеми, що їх цікавлять, та ставлять реальні запирання, які потребують вирішення. На першому етапі діяльності керівник проекту може скористуватися методами:

• «мозкової атаки» чи «мозкового штурму;
• «від слова до діла»;
• дизайн – аналізу;
• диспуту тощо.

2. Визначення теми проекту

Цей момент є найважливішим у підготовчому етапі. Саме визначення теми окреслює наступну пошукову, дослідницьку чи творчу діяльність учнів. Щоб визначити тему, потрібно поставити основні питання проекту: ключові, тематичні, змістовні.

Пригадаємо типи запитань, які ставлять діти в різному віці.

1. Молодші діти «переповнені» запитаннями, які є сутніми для них. Вони постійно ставлять їх дорослим на які важко, а інколи неможливо одразу дати відповідь, бо вони іноді пов’язані з глобальними філософськими ідеями та власним дитячим досвідом пізнання світу.
2. Учні середнього віку вже не так часто ставлять глобальні запитання, вони частіше висловлюють свої судження і думки та говорять про їх значення.
3. Дорослі діти ставлять менше сутнісних запитань, а більше організаційних. Відповіді на ці запитання їм доводиться шукати у реальному житті.

Вчитель ставить дітям такі запитання,які б були сутнісними для них, для їхньої вікової групи.

До уваги  вчителя:

• різні типи запитань приводять до різних завдань;                                                       
• ставлення запитань має певні, конкретні результати (це забезпечує практико - орієнтовне навчання);
•  учні самі себе спрямовують у процесі роботи, бо вони самі ставлять найбільше запитань;
• учні бачать зв’язки між подіями, предметами, реальним оточуючим світом.

Ключове запитання – в ньому зазначається проблема майбутнього проекту, це філософське питання, найбільш широкоосяжне, воно охоплює кілька різних наукових напрямків, розділів, предметів, тому на нього немає конкретної відповіді. Ключове запитання формує тему проекту.

Тематичне запитання – це широке запитання, яке продовжує ключове, конкретизує, на яке теж немає конкретної відповіді,але воно може охоплювати окрему тему або розділ.

Із них формуються завдання проекту

Змістовні запитання – це базові, репродуктивні запитання, відповіді на які є конкретними, вони демонструють конкретні завдання.

     Вони формують майбутню діяльність учнів.

     Отже, учні обирають тему, а вчитель активізує  діяльність, показує цікаві      

     аспекти досліджень.

          Темою проекту може стати:

• об’єкт;
• дослідження;
• проблема;
• справа.  

Об’єкт – це насамперед предмет проекту (сутність, річ, реалія). Учні самостійно обирають об’єкт для свого проекту. Вчитель активізує розумову діяльність учнів в певному напрямку: школа, клас, відпочинок, дозвілля, допомога батькам (людям похилого віку), шкільний майданчик, шкільна бібліотека, музей тощо.

     3. Визначення мети та формулювання завдань

Метою проекту має бути його кінцевий результат. Тому, визначивши проблему та обравши тему проекту, учні формулюють ключове, тематичні та змістовні запитання, які допомагають визначити мету та завдання проекту.

4. Розробка плану проекту

Метою цього відрізка групової роботи є створення детального плану проекту. Перед початком планування діти повинні обговорити кінцевий результат проекту для того, щоб розробити моніторинг досягнення мети проекту. Планування проходить за такою схемою:

                                                ПЛАН ПРОЕКТУ

визначення                визначення               обговорення                 установлення

джерел                      методів                      засобів                      критеріїв

інформації                 аналізу                 представлення              оцінки

засобів                      інформації                результатів                результату і

збору                                                                                                   процесу

Учні: формулюють завдання і виробляють план дій.

Вчитель: коригує, пропонує ідеї, висуває пропозиції.                     

       Розглянемо детально кожен блок створення плану:

1. Визначення джерел інформації, засобів збору. До джерел інформації можуть віднестися:

• Бібліотека: довідники, енциклопедії, твори літератури, мистецтва, науково – популярна література, монографії, публікації.
• Засоби масової інформації: журнали, газети, телебачення, радіо, рекламні проспекти, ролики, публікації.
• Підприємства, організації, спілки, клуби, об´єднання.
• Ресурси Internet: тематичні каталоги, пошукові машини, електронні публікації, веб - сайти, електронна пошта, електронна бібліотека.

До інформаційних джерел окремо можна віднести матеріали, які збирають, а потім обробляють самі учні, це:

• дані соціологічних досліджень, опитувань;
•  дані анкетувань, діагностик;
• дані тематичних досліджень (з обраної теми);
• дані експериментів.

Учасники проекту самостійно знаходять питання складають анкети, діагностики, соціальні опитування чи користується тими, що створені кимось та підходять до виконання проекту.

2.  Визначення методів аналізу інформації

Вся інформація, яку переглядають учні, підлягає аналізу. До методів аналізу можна віднести:

• зіставлення, порівняння;
• протиставлення;
• об´єднання ідей;
• складання тез;
• будування таблиць; схем, узагальнення інформації;
• цитування.

3. Обговорення засобів представлення результатів

Наступним моментом учнівського проекту стає обговорення засобів представлення результату – презентація проекту. Презентація проекту – це передостанній етап в проектній діяльності групи, де учасники представляють результати своєї роботи. Важливою умовою презентації є коротке викладання основної теми, мети, завдань проекту та досягнень, особистих чи групових досліджень, важливості отриманих результатів. Учні обговорюють методом мозкової атаки дискусії тощо всі можливі варіанти представлення результатів роботи проектної  групи. Учні обирають форму презентації, яка найбільш ефективно може доказати переконливість ідей, пропозиції, важливість обраної теми, а вчитель коригує діяльність дітей, висуває пропозиції, подає ідеї, які обговорюються в проектній групі.                                                             

4.Установлення критеріїв оцінки, результату процесу.

Для обговорення форми презентації учні повинні розробити критерії, за якими можна буде оцінити проект.

Важливо знати, що саме буде оцінюватися:

• Оформлення проектної папки (зовнішній вигляд);
• Зміст (глибина досліджень, переконливість фактів, доцільність діяльності);
• Актуальність і значущість обраної теми;
• Ступінь творчості;
• Оригінальність рішень, що пропонуються,тощо;
• Самостійність виконання;
• Участь кожного учасника групи.

 До критеріїв оцінювання презентації можуть входити:

• Переконливість презентації;
• Використання технічних засобів, наочності;
• Артистизм і виразність виступу;
• Повнота розкриття змісту проекту тощо.

 Оголошення результатів проекту:

• Врахування самооцінки учасників проектних груп в загальній оцінці проекту;
• Присудження  призових місць, номінацій (за краще дослідження, за кращу презентацію);
• Використання рейтингової оцінки.