Сутність та сучасний підхід до контролю успішності ......

Постол Євгенія 32 ПО(а)Сутність та сучасний підхід до контролю успішності в початковійшколіЗапуск

Поняття «контроль» (франц. controle) має декілька значень. У дидактиці — це нагляд, спостереження і перевірка успішності учнів. Контроль — ширше поняття, ніж перевірка. Спостереження за учнями під час занять, перевірка їх знань, навичок і вмінь, зошитів, інших продуктів навчальної і практичної діяльності учнів є засобами контролю. Облік успішності передбачає фіксацію результатів контролю у вигляді оцінного судження або числового бала з метою аналізу стану навчально-виховного процесу за певний період, прийняття рішень про необхідність удосконалення уроку, інших форм та методики організації навчання.2

привчити учнів до наполегливості й відповідальності в навчальній діяльності; забезпечити оперативний зовнішній і внутрішній зворотний зв’язок у навчанні; визначити продуктивність використання викладачем навчального посібника, методу чи прийому навчання.3 Контроль знань учнів дає можливість: дізнатися про наявність прогалин у знаннях учнів (оскільки вони є і прогалинами в діяльності викладача, то він має можливість дізнаватися про свої особисті недоліки); виявити помилкове або неточне розуміння вивченого; перевірити повноту знань, усвідомленість і міцність їх засвоєння, вміння їх застосовувати; засвоїти динаміку успішності; л р и - вчити учнів до самоконтролю і раціональної організації праці; стимулювати розумову активність учнів; виробити в них навички синтезування і систематизації навчального матеріалу;

освітня (сприяння поглибленню, розширенню, вдосконаленню знань студентів, уточненню і систематизації навчального матеріалу з предмету);  діагностично-коригуюча (виявлення знань, умінь і навичок, утруднень, недоліків, неуспішності; забезпечення зворотного зв'язку у різновидах: «студент - викладач» і «студент - студент»);  контролююча ( визначення рівня знань, умінь і навичок студентів, підготовленості до засвоєння нового матеріал, виставлення оцінок студентам);виховна (спрямована на покращення особистої дисципліни, розвиток волі, характеру, навичок систематичної самостійної праці та ін.); 4 Контроль має такі функції:

5розвивальна (сприяння розвитку психічних процесів особистості - уваги, пам'яті, мислення, інтересів, пізнавальної активності, мовленнєвої культури студентів); стимулююче-мотиваційна (стимулювання студентів до покращення навчальної діяльності, розвитку особистої відповідальності, формування мотивів навчання); управлінська (забезпечення цілеспрямованості у навчанні); прогностично-методична (стосується як викладача, який отримує досить точні дані для оцінки своєї праці, результатів запровадження своєї методики викладання, шляхів подальшого вдосконалення навчання, так і студентів, оскільки допомагає їм прогнозувати свою навчальну та наукову роботу).

6 Основні принципи перевірки навчальної роботи й оцінки знань студентів:індивідуального характеру перевірки й оцінки знань студентів (передбачає індивідуальну роботу викладача з кожним студентом, врахування його індивідуальних особливостей);систематичності і системності перевірки й оцінки знань (здійснення контролю протягом усього періоду навчання студента у ВНЗ);тематичності (стосується усіх ланок перевірки і передбачає оцінку навчальної діяльності студентів за семестр чи навчальний рік, із кожної теми);диференційованої оцінки успішності навчання студентів в (пе- 225 редбачає здійснення оцінки успішності на основі різнорівневого підходу); єдності вимог викладачів до студентів (передбачає урахування кафедрами і викладачами діючих загальнодержавних стандартів);об'єктивності (це систематичний аналіз результатів міжсесійного контролю і показників успішності за єдиними критеріями з метою своєчасного здійснення заходів для поліпшення організації і змісту навчально-виховного процесу.

7 Види контролю. Заключний контроль — підсумковий контроль, здійснюється після проведення усіх робіт; дає керівництву організації інформацію, необхідну для планування у випадку, якщо аналогічні роботи передбачається проводити в майбутньому і сприяє мотивації (досягнення певного рівня результативності)Попередній контроль — реалізація (не створення, а саме реалізація) певних правил, процедур і ліній поведінки;Поточний контроль — здійснюється безпосередньо в ході проведення робіт; він базується на вимірюванні фактичних результатів, отриманих після проведення роботи, спрямованої на досягнення бажаних цілей;

8 Методи контролю. Усне опитування - один з найпоширеніших методів перевірки знань учнів (індивідуальне і фронтальне опитування, усні заліки, екзамени тощо). Сутність цього методу полягає в постановці пе­ред учнями запитань за змістом вивченого матеріалу й оціню­ванні якості та повноти їхніх відповідей. Письмовий контроль знань і умінь здійснюють за допомогою письмових робіт (твори, перекази, диктанти, контрольні роботи з математики, реферати). Його можна застосовувати для переві­рки знань з усіх навчальних предметів. Він дозволяє виявити умін­ня логічно, послідовно викладати матеріал, висловлювати свої дум­ки на письмі. Особливо цінною рисою письмової перевірки є її еко­номність у часі: вчитель перевіряє відразу знання всіх учнів класу.

9 Графічну перевірку здійснюють переважно вчителі малюван­ня, креслення і математики. Вона має ряд переваг перед словес­ною (усною і письмовою) перевіркою: викликає інтерес в учнів; заощаджує час (часто за допомогою нескладної схеми можна по­казати те, що потребує поширеного пояснення); виявляє вміння учнів узагальнювати, систематизувати, класифікувати вивчений матеріал, сприяє розвитку їх абстрактного мислення. Метод практичного контролю дає можливість перевірити вмін­ня учнів застосовувати набуті знання на практиці. Користувати­ся ним можна при вивченні фізики, хімії, біології, географії, ма­тематики, інформатики, фізкультури, у процесі трудового навчан­ня. Практичні завдання дозволяють перевірити уміння і навички учнів проводити певні дослідження, лабораторні експерименти, здійснювати вимірювання за допомогою різних приладів, вико­нувати певні трудові операції, користуватися інструментами тощо.

10 Форми контролю здобувачів освіти:вхідний, поточний, модульний, семестровий, підсумковий екзаменаційний контроль знань

111. Вхідний контроль може здійснюватися на першому занятті, але не є обов’язковим, і не впливає на загальний рейтинг з дисципліни. Вхідний контроль проводиться на початку вивчення нового курсу з метою визначення рівня підготовки здобувачів вищої освіти з дисциплін, які забезпечують цей курс. Результати контролю аналізуються на кафедральних засіданнях. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання індивідуальної допомоги здобувачам вищої освіти, коригування освітнього процесу.

122. Поточний контроль здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, практичних занять і оцінюється сумою набраних балів. Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань визначаються відповідною кафедрою і оцінюються в балах. Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю, виступів студентів під час обговорення питань, у формі комп’ютерного тестування тощо.3. Модульний контроль проводиться з урахуванням даних поточного контролю за відповідний модуль і має на меті оцінку результатів знань здобувача вищої освіти після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістового модуля.

134. Підсумковий контроль – це форма контролю засвоєння здобувачем вищої освіти теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід. Підсумковий семестровий контроль здійснюється у формі заліку та/або екзамену. На підсумковий семестровий контроль виносяться питання, ситуаційні завдання тощо, що передбачають перевірку розуміння здобувачами вищої освіти програмного матеріалу дисципліни в цілому та рівня сформованості відповіднихкомпетентностей після опанування курсу. Підсумковий семестровий контроль оцінюється від 0 до 100 балів.

14 Оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. При оцінюванні підлягають аналізу такі характеристики знань: повнота; правильність; логічність; усвідомленість (розуміння, виокремлення головного і другорядного, вербалізація- словесне оформлення у вигляді відтворення ( переказ), пояснення); застосування знань (адекватність, самостійність в умовах новизни ( за зразком, аналогічні, відносно нові), надання допомоги).

15 Чому на початку навчання не бажано вдаватися до оцінки навчальної діяльності молодшого школяра у балах? Така оцінка може стимулювати соціальну мотивацію першокласника, однак недостатня сформованість пізнавальних процесів, мовлення, саморегуляції, впливає на рівень засвоєння знань, які учитель змушений оцінювати низькими балами. З часом стимулююча функція оцінки згасає, більше того, перетворюється на чинник, який спричиняє тривожність, страх отримати низькі бали, невпевненість в собі. Таким чином оцінка гальмує розвиток навчальної діяльності. Тому у 1 класі навчальну діяльність учнів оцінюють, не вдаючись до балів. Суть формувального оцінювання – дати учневі зворотний зв'язок та можливість відрефлексувати, чому не вдалось виконати завдання, що потрібно надолужити.

Дякую за увагу. BOFFINЗапуск. Запуск