Поняття «контроль» (франц. controle) має декілька значень. У дидактиці — це нагляд, спостереження і перевірка успішності учнів. Контроль — ширше поняття, ніж перевірка. Спостереження за учнями під час занять, перевірка їх знань, навичок і вмінь, зошитів, інших продуктів навчальної і практичної діяльності учнів є засобами контролю. Облік успішності передбачає фіксацію результатів контролю у вигляді оцінного судження або числового бала з метою аналізу стану навчально-виховного процесу за певний період, прийняття рішень про необхідність удосконалення уроку, інших форм та методики організації навчання.2
привчити учнів до наполегливості й відповідальності в навчальній діяльності; забезпечити оперативний зовнішній і внутрішній зворотний зв’язок у навчанні; визначити продуктивність використання викладачем навчального посібника, методу чи прийому навчання.3 Контроль знань учнів дає можливість: дізнатися про наявність прогалин у знаннях учнів (оскільки вони є і прогалинами в діяльності викладача, то він має можливість дізнаватися про свої особисті недоліки); виявити помилкове або неточне розуміння вивченого; перевірити повноту знань, усвідомленість і міцність їх засвоєння, вміння їх застосовувати; засвоїти динаміку успішності; л р и - вчити учнів до самоконтролю і раціональної організації праці; стимулювати розумову активність учнів; виробити в них навички синтезування і систематизації навчального матеріалу;
освітня (сприяння поглибленню, розширенню, вдосконаленню знань студентів, уточненню і систематизації навчального матеріалу з предмету); діагностично-коригуюча (виявлення знань, умінь і навичок, утруднень, недоліків, неуспішності; забезпечення зворотного зв'язку у різновидах: «студент - викладач» і «студент - студент»); контролююча ( визначення рівня знань, умінь і навичок студентів, підготовленості до засвоєння нового матеріал, виставлення оцінок студентам);виховна (спрямована на покращення особистої дисципліни, розвиток волі, характеру, навичок систематичної самостійної праці та ін.); 4 Контроль має такі функції:
5розвивальна (сприяння розвитку психічних процесів особистості - уваги, пам'яті, мислення, інтересів, пізнавальної активності, мовленнєвої культури студентів); стимулююче-мотиваційна (стимулювання студентів до покращення навчальної діяльності, розвитку особистої відповідальності, формування мотивів навчання); управлінська (забезпечення цілеспрямованості у навчанні); прогностично-методична (стосується як викладача, який отримує досить точні дані для оцінки своєї праці, результатів запровадження своєї методики викладання, шляхів подальшого вдосконалення навчання, так і студентів, оскільки допомагає їм прогнозувати свою навчальну та наукову роботу).
6 Основні принципи перевірки навчальної роботи й оцінки знань студентів:індивідуального характеру перевірки й оцінки знань студентів (передбачає індивідуальну роботу викладача з кожним студентом, врахування його індивідуальних особливостей);систематичності і системності перевірки й оцінки знань (здійснення контролю протягом усього періоду навчання студента у ВНЗ);тематичності (стосується усіх ланок перевірки і передбачає оцінку навчальної діяльності студентів за семестр чи навчальний рік, із кожної теми);диференційованої оцінки успішності навчання студентів в (пе- 225 редбачає здійснення оцінки успішності на основі різнорівневого підходу); єдності вимог викладачів до студентів (передбачає урахування кафедрами і викладачами діючих загальнодержавних стандартів);об'єктивності (це систематичний аналіз результатів міжсесійного контролю і показників успішності за єдиними критеріями з метою своєчасного здійснення заходів для поліпшення організації і змісту навчально-виховного процесу.
7 Види контролю. Заключний контроль — підсумковий контроль, здійснюється після проведення усіх робіт; дає керівництву організації інформацію, необхідну для планування у випадку, якщо аналогічні роботи передбачається проводити в майбутньому і сприяє мотивації (досягнення певного рівня результативності)Попередній контроль — реалізація (не створення, а саме реалізація) певних правил, процедур і ліній поведінки;Поточний контроль — здійснюється безпосередньо в ході проведення робіт; він базується на вимірюванні фактичних результатів, отриманих після проведення роботи, спрямованої на досягнення бажаних цілей;
8 Методи контролю. Усне опитування - один з найпоширеніших методів перевірки знань учнів (індивідуальне і фронтальне опитування, усні заліки, екзамени тощо). Сутність цього методу полягає в постановці перед учнями запитань за змістом вивченого матеріалу й оцінюванні якості та повноти їхніх відповідей. Письмовий контроль знань і умінь здійснюють за допомогою письмових робіт (твори, перекази, диктанти, контрольні роботи з математики, реферати). Його можна застосовувати для перевірки знань з усіх навчальних предметів. Він дозволяє виявити уміння логічно, послідовно викладати матеріал, висловлювати свої думки на письмі. Особливо цінною рисою письмової перевірки є її економність у часі: вчитель перевіряє відразу знання всіх учнів класу.
9 Графічну перевірку здійснюють переважно вчителі малювання, креслення і математики. Вона має ряд переваг перед словесною (усною і письмовою) перевіркою: викликає інтерес в учнів; заощаджує час (часто за допомогою нескладної схеми можна показати те, що потребує поширеного пояснення); виявляє вміння учнів узагальнювати, систематизувати, класифікувати вивчений матеріал, сприяє розвитку їх абстрактного мислення. Метод практичного контролю дає можливість перевірити вміння учнів застосовувати набуті знання на практиці. Користуватися ним можна при вивченні фізики, хімії, біології, географії, математики, інформатики, фізкультури, у процесі трудового навчання. Практичні завдання дозволяють перевірити уміння і навички учнів проводити певні дослідження, лабораторні експерименти, здійснювати вимірювання за допомогою різних приладів, виконувати певні трудові операції, користуватися інструментами тощо.
111. Вхідний контроль може здійснюватися на першому занятті, але не є обов’язковим, і не впливає на загальний рейтинг з дисципліни. Вхідний контроль проводиться на початку вивчення нового курсу з метою визначення рівня підготовки здобувачів вищої освіти з дисциплін, які забезпечують цей курс. Результати контролю аналізуються на кафедральних засіданнях. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання індивідуальної допомоги здобувачам вищої освіти, коригування освітнього процесу.
122. Поточний контроль здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, практичних занять і оцінюється сумою набраних балів. Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань визначаються відповідною кафедрою і оцінюються в балах. Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю, виступів студентів під час обговорення питань, у формі комп’ютерного тестування тощо.3. Модульний контроль проводиться з урахуванням даних поточного контролю за відповідний модуль і має на меті оцінку результатів знань здобувача вищої освіти після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістового модуля.
134. Підсумковий контроль – це форма контролю засвоєння здобувачем вищої освіти теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід. Підсумковий семестровий контроль здійснюється у формі заліку та/або екзамену. На підсумковий семестровий контроль виносяться питання, ситуаційні завдання тощо, що передбачають перевірку розуміння здобувачами вищої освіти програмного матеріалу дисципліни в цілому та рівня сформованості відповіднихкомпетентностей після опанування курсу. Підсумковий семестровий контроль оцінюється від 0 до 100 балів.
14 Оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. При оцінюванні підлягають аналізу такі характеристики знань: повнота; правильність; логічність; усвідомленість (розуміння, виокремлення головного і другорядного, вербалізація- словесне оформлення у вигляді відтворення ( переказ), пояснення); застосування знань (адекватність, самостійність в умовах новизни ( за зразком, аналогічні, відносно нові), надання допомоги).
15 Чому на початку навчання не бажано вдаватися до оцінки навчальної діяльності молодшого школяра у балах? Така оцінка може стимулювати соціальну мотивацію першокласника, однак недостатня сформованість пізнавальних процесів, мовлення, саморегуляції, впливає на рівень засвоєння знань, які учитель змушений оцінювати низькими балами. З часом стимулююча функція оцінки згасає, більше того, перетворюється на чинник, який спричиняє тривожність, страх отримати низькі бали, невпевненість в собі. Таким чином оцінка гальмує розвиток навчальної діяльності. Тому у 1 класі навчальну діяльність учнів оцінюють, не вдаючись до балів. Суть формувального оцінювання – дати учневі зворотний зв'язок та можливість відрефлексувати, чому не вдалось виконати завдання, що потрібно надолужити.