Коли ми дивимося на зоряне небо, то здається, що воно всипане незліченною кількістю зір. Але це не так, людське око бачить на ньому не більше 6000 зір. Нашу увагу насамперед привертають яскраві. Згодом ми помічаємо, що зорі розподілені на небі нерівномірно. Спостереження протягом кілька вечорів чи тижнів поспіль дають змогу встановити ще одну особливість – ми не помічаємо рух зір одна відносно одної, неначе вони справді прикріплені до небесної сфери. Зміщення на ній переважної більшості зір не можна побачити навіть на проміжку часу в 100 років!
Небесна сфера – це уявна сфера дуже великого розміру, в центрі якої перебуває спостерігач і на
яку спроектовано всі світила так, як він бачить їх у певний момент часу з певної точки простору.
Вісь світу – пряма, що проходить через центр небесної сфери вздовж осі добового обертання
Землі.
Сузір’я – це ділянка небесної сфери із чітко окресленими межами й усіма зорями та іншими небесними світилами, що лежать у цих межах.