16 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

Світ інформація та мас-медіа

Про матеріал
Мета: формування ключових компетентностей: загальнокультурної, соціальної та громадянської, інформаційної. предметних компетентностей: знати зміст понять, інформація, мас-медіа, медіатекст, пропаганда, реклама, характеризує функції медіа в демократичній державі та наводить приклади їхнього впливу на прийняття рішень, пояснює, як медіа впливають на формування громадської думки.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:

 Світ інформації та мас – медіа. Роль інформації та мас - медіа в сучасному світі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                           Підготував

                                                                                                       вчитель

громадянської освіти

                                                                                                              Боднар С.С.

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Світ інформації та мас-медіа. Роль інформації та мас-медіа в сучасному світі.

Мета: формування ключових компетентностей:

загальнокультурної, соціальної та громадянської, інформаційної.

предметних компетентностей:

знати зміст понять, інформація, мас-медіа, медіатекст, пропаганда, реклама, характеризує функції медіа в демократичній державі та наводить приклади їхнього впливу на прийняття рішень, пояснює, як медіа впливають на формування громадської думки.

Обладнання: запис кросворду на дошці / ватмані; роздатковий матеріал, мультимедійний проектор, комп’ютер.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу

Вступне слово вчителя.

Із давніх-давен найдорогоціннішим скарбом людини був розум. У всі часи були люди, яких природа наділяла надзвичайними розумовими здібностями. Вони ставали мудрецями і передавали свої знання іншим різними засобами. Так уперше виникла інформація.

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

  • Слово вчителя

Пропоную вам розгадати декілька загадок і відповіді вписати в клітинки кросворду, намальованого на дошці. Слово, яке з’явиться у виділеній колонці підкаже вам, про що ми з вами будемо говорити на уроці.

 

 

 

 

 

Загадка

Що полюбляють дорослі й діти дивитися більш за все на світі?  (мультфільм)                                      

 Язика вона на має, та в кого зранку побуває, той багато знає. (Газета).

  •              Не людина, а розмовляє. (Радіо).
  •              Було німе і чорно-біле, а тепер кольорове та звукове. (Кіно).
  •              Не дерево, а з листям, не людина, а говорить. (Книга).
  •              Після розгадування кросворду учні можуть прочитати ключове слово МЕДІА.

ІІІ. Оголошення теми, мети та завдань заняття

 

  •          Словникова робота

Учні записують у зошитах.

Медіа (від грец. – середина або посередник) – це засоби, через які опосередковано відбувається спілкування між людьми.

Сьогодні медіа – це всі засоби масової комунікації: книги, преса, телебачення, кінематограф, радіо, звукозапис та інтернет.

Інтерактивна вправа

Запишіть у зошит свої очікування від сьогоднішнього уроку. Це повинні бути 2 речення, які починаються словами "Я дізнаюсь...", "Я зможу....".

ІV. Вивчення нового навчального матеріалу

Пояснення вчителя

Комунікація сьогодні ― необхідна складова життєдіяльності людини й суспільства. Канали, через які передається інформація, називаються мас-медіа або медіа.

У ХХІ столітті людина зусібіч оточена екранами, повідомленнями, плакатами, іграми, зображеннями. Кожного дня, коли ми вмикаємо телевізор, читаємо новини, розглядаємо нове графіті на стіні будинку, слухаємо радіо, отримуємо текстові повідомлення та телефонні дзвінки, проходимо повз зовнішню рекламу, ознайомлюємося з етикетками на товарах тощо, ми опиняємося в центрі інформаційного потоку.

Існують такі канали комунікації, через які передається і отримується інформація в суспільстві: книги, періодична преса, радіо, телебачення, кінематограф, Інтернет, планшети або МР3-плеєри, мобільні пристрої, відео- та комп’ютерні ігри, музичні записи (наприклад, CD), біл-борди та інші типи

реклами, зокрема слова або зображення на одязі, інформація в магазинах або на стадіонах, упакуванні їжі, постери та флаєри тощо.

Корисно пригадати

Щодня ваші рідні, близькі, сусіди, друзі слухають радіо, читають газети, дивляться телевізор, багато часу проводять в інтернеті. З цих джерел вони черпають інформацію. Чи уявляєте ви життя без зазначених джерел? Яку роль у суспільстві вони виконують?

Які функції мас-медіа в суспільстві?

Назвіть основні канали комунікації через які передається й отримується інформація в суспільстві?

Слово вчителя

Г. Лассуелл виділив інформаційний ланцюжок:

  1. Хто говорить? – комунікатор – це інстанція, що організовує й контролює масову комунікацію.
  2. Що повідомляє? – аналіз отриманого повідомлення.

 

  1. Кому? – аналіз аудиторії.
  2. По якому каналу? – аналіз засобу зв’язку.
  3. З яким ефектом? – аналіз результату: змінилася /не змінилася свідомість і/або поведінка.
  4. Які складові комунікаційного ланцюжка Лассуелла?.   Учні заповнюють ланцюжок.

 

Масова комунікація ―процес збору, обробки та поширення соціальної

інформації через спеціальні канали на широку аудиторію.

    Медіа (англ. media― засоби, способи) ― це канали та інструменти; їх використовують, щоб зберігати, передавати й подавати інформацію. Медіа є синонімом до мас-медіа або новинних медіа, але в ширшому використанні вони означають єдине середовище, яке застосовують, щоб передавати будь-які дані з будь-якою метою.

      Сьогодні майже всю необхідну інформацію ми отримуємо з медіа. Останні так інтегрувалися в наш повсякденний життєвий простір, що більшість людей їх просто не зауважують, або навпаки, не можуть критично оцінити їх вплив.

       Як ви вже знаєте, текст не є єдиною формою передачі інформації: звуки та зображення також містять повідомлення. Інформація є послідовністю словесних, візуальних та інших символів. Ми отримуємо цю інформацію у вигляді текстів, звуків, зображення. Іншими словами, це повідомлення, які передаються в різних формах.

      Поняття «медіатекст» виникло у XX ст., у зв’язку з бурхливим розвитком економіки, коли на зміну традиційному друкованому тексту прийшли нові види, пов’язані з кінематографом, радіо, телебаченням, відео, Інтернетом, мобільним зв’язком тощо. Навіть гроші (банкноти) функціонують як медіа, бо вони містять зображення, які були ретельно підібрані задля того, щоб донести певні повідомлення громадянам своєї та інших країн.

Медіатекст(від лат.mediatextus) — повідомлення, текст будь-якого медійного виду і жанру.

Ключове повідомлення або месседж ― це найважливіша ідея, яку має винести реципієнт із публікації,блогу, інтерв’ю, репортажу,ток-шоу, фільму, літературного або музичного твору,реклами.

Учні самостійно працюючи з підручником знаходять визначення поняття медіа текст  та особливості медіатексту.

Завдання 1. Блок корисної інформації

     Виробництво газет все ще не сходить з «топів» по читаності і популярності. Навіть в епоху «Google», дуже багато хто з нас купує  то одну,  то іншу «газетку», щоб ознайомитися з усіма новими історіями і подіями, що відбуваються в світі.
 

Отже,представляємо цікаві факти про газети.
1. Перші газети, які були створені в Стародавньому Римі мали прямокутну форму, зроблені з глини. А зміст такої газети зовсім не був схожий на те, що вона з себе представляє зараз.
2. Перший надрукований листок, що несе в собі «вісті» був у Німеччині, на поч. XVII століття.
3. Перша газета, яка з’явилася на Русі, була опублікована в 1702 році. Природно, на той час ніхто і не знав про таку професію, як «редактор текстів». Тому те, що було надруковано в «Відомостях» (назв. Газети) було моторошним і нечитабельним зовсім. Хоча, за історичними фактами, контролював процес створення та опублікування статей на той час сам Петро I. Невже ця людина була малограмотною? Це, на жаль, залишається «за кадром».
4. А ось після революції, папір, як такий, пропав, тому друкувати газети стало неможливим. Але, це тільки на перший погляд. Народ завжди був винахідливим, цього разу це так само не стало винятком. Обмежилися маленьким тиражем, який затишно зміг розташуватися на полотні. Правда, з одним застереженням для тих, хто вже ознайомився з новинами — не викидати, а віддати іншому для чтива.
5. Це зараз «газетна преса» кишить рекламними заголовками та оголошеннями. Раніше про це навіть і подумати не могли. А перші, хто створив «рекламу» в газеті, були англійці, ще в XVII столітті. Оголошення, яке вперше було опубліковано в «друкованому виданні», несло в собі «крик про допомогу» — пропала собака у короля Карла II.
6. Чи знаєте ви, що підписавшись на газету New York Times на цілий рік, ви станете «щасливим» власником 236 кг макулатури?
7. А ще раніше існували жіночі газети, так би мовити, замість «дамських журналів». Перша така вийшла в Німеччині в 1798 році і називалася «Фрауенціммер цайтунг».
8. Не нехтуйте газетною пресою. Там завжди можна знайти щось цікаве. І навіть зовсім недорого.

 Поміркуйте та обговоріть, чому газети, як різновид медіа, що пройшли такий довгий шлях історичний шлях, існують і нині. Чи змінилася їх роль і як саме?

Назвіть, які газети ви знаєте, і як часто їх читаєте? Відповідь аргументуйте?.

Завдання 3. Розгляньте запропонований медійний текст (додаток1)

Визначте, який  його головний месседж, які цінності він пропагує

Завдання 4. Дослідження (робота в парах)

Спробуйте, об'єднавшись у пари запропонувати свій варіант медіатексту до запропонованого зображення (додаток2).

V. Закріплення вивченого матеріалу

  • Творче завдання

Учитель роздає шаблони уявної планети Медіа та пропонує учням самостійно назвати кожен материк цієї планети іменем одного із засобів спілкування. (На роботу відводиться 3 хвилини).

Після виконання завдання вибірково заслуховуються відповіді учнів.

  •  
  • Інтерактивна вправа на рефлексію
  • Учням пропонується записати 2 речення, які починаються словами
  • «Сьогодні на уроці  я дізнався…», «На сьогоднішньому уроці я зміг…» Заслуховування відповідей.

 

VІ. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення "Медіа в моєму житті" , "Яке медіа найважливіше і чому? .

Принести улюблену книгу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

 Прочитайте текст. Придумайте заголовок до нього.

  Найранішу епоху медіа започатковують усні комунікації. Їхню появу зумовила риторична традиція. Усне слово як засіб передавання інформації і впливу на масову аудиторію належить до комунікативних універсалій. Усна культура визначає специфіку інших медіа — насамперед театру, радіо, телебачення, телефону. Усними комунікаціями активно послуговуються освіта, релігія, політика, право. Згадаймо, що Христос та його послідовники поширювали ідеї християнства по всьому світові за допомогою усних комунікації, живого слова проповідей. Або ж візьмемо для прикладу фольклор (перекази, легенди, казки, голосіння, замовляння, молитви), який упродовж століть силою усного слова виховував, навчав і розвивав особистість.

Письмо, рукописна книга започаткували наступну епоху медіа. З винайденням і досконаленням письма з’явилася змога фіксувати звукове мовлення за допомогою графічних знаків (літер алфавіту) на матеріальних носіях (пергаменті, папірусі), зберігати і передавати в часі й просторі інформацію. Поява рукописних книг (спочатку у вигляді сувоїв, а пізніше (прибл. у ІI — IV ст.) кодексів — складених навпіл і зшитих у формі зошита аркушів пергаменту), мала колосальне значення для розвитку освіти, науки, художньої літератури. 

Народження нової галактики (цілої космічної системи)  — так образно названо третю епоху медіа завдяки винайденню книгодрукування в 1450 р оці. Це була епоха Йоганна Ґутенберга, винахідника техніки друкування книг за допомогою друкарських шрифтів, які спочатку імітували рукописні літери. У XV ст. Європу охопив книжковий бум. За це століття з’явилося більше книг, ніж за все попереднє тисячоліття. Прикметно, що вже в 1491 році у Кракові слов’янський першодрукар Швайпольт Фіоль випустив кириличним шрифтом «Часословець» і «Осьмигласник». Справжніми книжковими шедеврами власне українського друкарства стали видані у Львові 1574 року знамениті «Апостол» і «Буквар».

З друкованої книги беруть початок інші медіа — газети (італійське gazzetta) і журнал (фр. journal — щоденник) як види періодичних видань. Саме їх заведено називати пресою (фр. presse — друкарський верстат). Регулярний вихід газет у Європі припадає на 20- ті роки XVІІ ст. Щоправда, тодішні газети виходили невеликими накладами, бо розраховані були на заможних читачів. Перша українська газета «Український вісник» вийшла друком 1816 року в Харкові. Набагато раніше в другій половині XVІІ ст. на теренах України з’явилися часописи (журнали).

Панування книги як медіа зумовило формування книжкової культури. З нею довгий час ототожнювали всю інформаційну культуру аж до появи радіо і телебачення. Проте з виходом на арену цих медіа книжка не зникла. Навпаки, нині вона функціонує не просто як медіа, а як соціокультурний феномен, пов’язаний із становленням націй-держав, стрімким розвитком науки, техніки, промисловості, цивілізаційним розвитком, трансформується в цифровий формат.

 З другої половини XX ст. розпочалася епоха телебачення після тріумфу кінематографа. Останній бере початок із фотографії, однак як технічний винахід свою історію він розпочав 1895 року — зі знаменитого сеансу братів Люмьєр. Кінематограф не стільки інформує аудиторію, скільки емоційно впливає на неї, захоплює її видовищем, навіює і збуджує екранними образами, дає повну ілюзію реальності. Значною мірою ці якості кіно переймає телебачення (від гр. tele — далеко, дослівно далеко бачити) як засіб, який передає на далекі відстані зображення динамічних об’єктів, одночасно відтворюючи звуки і зображення. Це створює ефект присутності, співучасті реципієнта в тому, що зображується на екрані. Телезображення відтворює і водночас інтерпретує дійсність. Тому повна об’єктивність телебачення така сама ілюзія, як і кіно. Включеність глядача в те, що відбувається на екрані, об’єднує їх у спільноту. Важливо, що телебачення силою свого впливу викликає співпереживання, вболівання за долю країни, людства. Усі ми відчуваємо на собі і небезпеки, що їх приховує телебачення. Йдеться про формування стереотипів поведінки, мовних штампів, стандартизацію мислення, надмірну розважальність і масовість.

Переваги телебачення, так само, як і його небезпеки, перейняв Інтернет. Йому за доволі короткий відтинок часу (кілька десятиліть) вдалося сформувати нову епоху в медійній культурі, змінити сам характер міжособистісної та масової комунікації, створити новий інформаційний простір, вплинути на всі соціальні інститути (економіку, фінанси, право, управління, науку, освіту, культуру). Інтернет трансформував традиційні медіа (книгу, газету, журнал, кіно, радіо, телебачення, відео) і посприяв появі нових. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

http://3.bp.blogspot.com/-Ft8m-UKHWh4/TcLI_TP3D-I/AAAAAAAAAgI/OZKz6D59IvA/s640/06.jpghttp://1.bp.blogspot.com/-TQpTKmWUUiw/TcLIPPmVVcI/AAAAAAAAAf8/9AE5DIx_0vo/s640/02.jpg                 

doc
Додано
20 лютого
Переглядів
875
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку