Світова слава української пісні (роздатковий матеріал)

Світова слава української пісні

                                                            (роздатковий матеріал)

                                                                  5-й клас

         Завдання 1. Прочитайте. Визначте стиль наведеного тексту.

              Іван Франко досліджував сербський народний епос. Він писав: «Щодо історичного значення в житті  народу дадуться сербські юнацькі пісні скорше порівняти з нашими козацькими думами». Докладно розвиваючи це положення, І. Франко говорить про те середовище, в якому створювався народний епос. Цікавими є його міркування про роль народної пісні у вихованні патріотизму, у формуванні героїчних традицій. Проте і тут спільність не виключає відмінності. Франко характеризує ритміку і стилістику сербських та українських народних народних пісень пісень: «Коли сербська дума майже всюди тісно держиться однакового ритму, то українська козацька дума відзначується великою свободою ритму, складу і стиха» (М. Гольберг).

                                                                         6-й клас

       Завдання 2.  Назвіть імена відомих вам кобзарів (можна земляків). Які думи й пісні вони виконували? Складіть речення, знайдіть іменники, поясніть їх написання.

            Довідка для вчителя. Остап Вересай («Як три брати з Азова втікали», «Про удову і трьох синів», «Про Хведора Безрідного», «Про правду і неправду»); Самійло Яшний («Три брати Азовські», «Дівка-бранка»); Степан Пасюга («Плач невільників», «Конівченко»); Федір Гриценко-Холодний («Івась Коновченко, Вдовиченко», «Сестра та брат», «Бідна вдова і три сини»); Гнат Гончаренко («Олексій Попович», «Нема в світі правди», «Всякому городу нрав і права»); Єгор Мовчан («Невольницький плач», «Про трьох братів самарських», «Ниво моя, ниво»); Євген Адамцевич («Євшан-зілля», «Суд Байди», «Славно моя кобза грає»).

     Завдання 3. Прочитайте. Скажіть, які почуття й переживання викликали у вас висловлювання про українську пісню? Знайдіть іменники, визначте, до якої відміни вони належать і чому.

     1.»Українські простори є столицею ліричної поезії. Звідси пісні невідомих поетів поширювались по всій Слов’янщині» (Адам Міцкевич, Польща). 2. «Неможливо перерахувати всі художні якості української пісні, бо вони такі невичерпні, як життя народу, що бере цілющу силу від матері Землі. Це мистецтво глибоко народне, із нього безпосередньо промовляє до нас своєрідна чиста душа. Гарна ця душа. Таке ж і її мистецтво» (Зденек Неєдлий, Чехія). 3. «У творчості українців багато живих, часто несподіваних думок і образів, які можуть здивувати своєю майстерністю професійного поета» (Янош Арань, Угорщина). 4. «Українські пісні та думи, з їх скорботою, близькою всім, сповнені великого, вселюдського змісту (В. Ролстон, Англія). 5. «Із давніх-давен славилася українська земля своїми співцями-бандуристами. У їхній музиці відбита історія народу, його славне героїчне минуле, а в піснях втілені його мрії про щастя» (М. Тодоров, Болгарія). 6. «У жодній країні дерево народної поеії не вродило таких величавих плодів, ніде душа народу не виявлялася в піснях так живо й правдиво, як в українців… Слід визнати, що народ, який співає такі пісні й любується ними, не міг стояти на низькому ступені розвитку й освіти» (Фрідріх Боденштедт, Німеччина).

      Завдання 4. Знайдіть прикметники, визначте, якими членами речення вони є. Один із прикметників розберіть як частину мови. Розкрийте емоційний зміст прикметників.

      1.Святом для англійської громадськості стали виступи хору О. Кошиця (лютий 1920 року). Населення Лондона, яке слухало українські пісні, тепер наочно переконалося, що вони мають у собі справді щось чаруюче. Лондонці казали, що українська пісня виникла з краси України та що вона прекрасна, що вона народилася в битвах і така ж буйна та вільна. Англійські газети закликали тоді своїх співвітчизників вчитися в українців співати хором і обробляти народні пісні (За Г. Нудьгою).          2. «Музичний талант українського народу добре відомий у всьому світі» (Акіра Хасімото, Японія).

      Завдання 5. Із поданих речень випишіть числівники, визначте їх розряди за значенням та морфологічні ознаки. Скажіть, що вас найбільше вразило з прочитаного.

      1.У 1967 році на конкурсі пісень у Франції українську пісню «Черемшина» було визнано найпопулярнішою піснею. 2. У 1969 році Державна заслужена капела бандуристів України, гастролюючи в Японії, за 30 днів відвідала 18 міст і дала 22 концерти, на яких бувало по 4 – 5 тисяч глядачів (За Г. Нудьгою). 3.Деякі з делегатів IV Міжнародного з’їзду славістів (Москва, 1958) порівнювали мелодії українських дум у виконанні Єгора Мовчана з музикою Бетховена, були й такі, які стверджували думку, що взагалі важко порівняти їх із будь-чим (За Ф. Лавровим).

                                                                  7-й клас

      Завдання 6. Прочитайте речення. Випишіть дієслова в тій формі, у якій вони вжиті в реченні, і після тире запишіть початкову форму – інфінітив. Укажіть дієслова, що мають образне значення.

      1.«Щасливі ви, що народилися серед такого народу з такою багатою душею, народу, який уміє відчувати свої радощі і так прекрасно виливає свої думи, свої мрії, свої переживання. Хто має таку пісню, тому немає чого страхатися за своє майбутнє» (За Л. Толстим). 2. «На дужих крилах слави українська пісня облетіла весь світ». 3. «Не зважаючи на «моди XX століття», українську пісню сприйняли у Швейцарії як незвичайний «артистичний бенкет», як «золотий потік мелодій могутньої краси», у яких розкрилися енергія і оптимізм народу» (За Г. Нудьгою).

Завдання 7. Запишіть речення. Підкресліть дієприкметники відповідно до їх синтаксичої ролі. Скажіть, що саме з прочитаного найбільше вразило вас.

      У 1959 році західнонімецькими слухачами були сприйняті виконані хором під керівництвом Григорія Верьовки українські пісні з таким ентузіазмом, що ледве вдалося стримати «дев’ятий вал» у боннському залі імені Бетховена. А пісня «Їхав козак за Дунай», колись оброблена Бетховеном, викликала просто фурор.

Завдання 8. Запишіть, підкресліть дієприслівники як члени речення, визначте їх синтаксичну роль. Розкрийте зміст ідеалу української пісні.

      1.»Літературна естетика, прийнявши українську пісню до кола світових порівняльних досліджень, визначить їй безумовно перше місце поміж народними піснями цілого світу» (Р. Вестфаль). 2. «Ми не раз були свідками, як охоче співають африканці наших пісень під час форумів, на святкових концертах, співають українською мовою, а повернувшись на батьківщину, привозять із собою як подарунок» (За Г. Нудьгою). 3. «Кристалізуючи в собі найбільші чесноти українця впродовж віків: безмежну вірність Богові і Батьківщині, любов і пошану до батьків, культ дружби й побратимства, чистоту почуття кохання, свідомість своєї людської гідності, сполучуваною з пошаною до інших людей, українська пісня виплекала ідеал людини. Цим вона полонила світ» (За Г. Ващенком).

      Завдання 9. Прочитайте текст. Знайдіть прислівники та визначте їх розряди за значенням. Скажіть, що вразило вас із прочитаного.

      Деякі українські мелодії стали улюбленими в середовищі негритянського населення США і, очевидно, не були новиною для видатного співака Поля Робсона, який у 50-х роках під час гастролей співав у Москві українських пісень разом із народним артистом СРСР І.С. Козловським. «Цей дует виник, - потім згадував він, - я б сказав, випадково, та в цій випадковості виявилась спільність наших прагнень. – На одному з вечорів, де наш гість почував себе в колі друзів по мистецтву цілком невимушено, я сидів біля рояля і наспівував «Сонце низенько». Мабуть, чари народної музики полонили й  Робсона, який стояв побіля рояля. Я раптом почув, що він мені підспівує…  Усі навколо замовкли, і за кілька хвилин дует в терцію лунав уже досить професійно. Поль Робсон співав по-українськи, і я здивувався, з якою легкістю і сприйнятливістю він майже миттєво схопив характер поезії народу, віддаленого від його вітчизни на тисячі кілометрів».

     За свідченням І. Козловського, Поль Робсон співав і «Реве та стогне Дніпр широкий». Ще   раз прославлені артисти дуетом виконували українські пісні в Ялті 1958 року (Г. Нудьга).

                                                                8-й клас

            Завдання 10. Спишіть. Підкресліть граматичну основу речень. Укажіть спосіб морфологічного вираження підмета. Визначте тип присудка.

              1.Міністр освіти Франції Луї Леже на III Археологічному конгресі (Київ, 1874 р.) був сильно вражений українськими піснями та думами у виконанні Остапа Вересая. Під їх впливом він згодом почав читати для французьких студентів курс лекцій з української мови та літератури. 2.Ритміку й мелодику українських пісень творчо обробляв геній польської музики композитор Фредерік Шопен.

          Завдання 11. Перепишіть, поставте розділові знаки між однорідними членами речення та поясніть їх.

   1.Українська нація суто слов’янська весела життєрадісна лицарська. Це нація поетів музикантів митців, яка назавжди викарбувала свою історію в піснях, а століття неволі не змогли примусити її мовчати (Ш. Сеньобос, Франція). 2. Українські народні пісні не тільки можуть дорівнятися до пісень інших народів але й перевищити їх ніжністю чутливістю багатством і глибиною чуття та мелодійністю (Карл Францоз, Австрія). 3. В українських піснях перш за все звучить загальнолюдське універсальне («Альґемайн Хандельблат», 26.01.1920, Нідерланди). 4. Велична самобутня краса поезії козаків вразила літературний світ (Тереза Тальві, США).

Завдання 12. Перепишіть, поставте, де це потрібно, тире; поясніть правила його вживання.

1. Якщо поезія це історія людських сердець, то наскільки щира, красива й багата поезія українців (Ватрослав Ягич, Югославія). 2. Для козака шабля його хрест, перемога його Бог, а пісня його молитва (Д. Чамполі, Італія). 3. Українська народна пісня найкраща і найніжніша поезія в усьому світі (Тор Ланге, Данія). 4. Україна колиска мелодійних пісень і музики до них (Альфред Єнсен, Швеція). 5. Україна один із найбагатших куточків земної кулі піснями, музикою, танцями («Ексельсіор»-1967 Мексика).

                                                                    9-й клас

Завдання 13. Прочитайте, визначте, із яких простих речень побудовані складносурядні. Укажіть, якими сполучниками з’єднані прості речення (частини) у складносурядному. Які думки викликало у вас прочитане?

     До Австралії українська пісня йшла не безпосередньо з України, а через Європу, і головним джерелом її пізнання були англійські, канадські, американські джерела. Дуже поетичними були тексти українських пісень та дум, але як  їх співати, ніхто не знав, і сприймали їх австралійці як поезію одного зі слов’янських народів. Так була сприйнята прекрасна збірка перекладів пісень і дум «Пісні України», а опублікувала її канадська поетеса Ф. Лайвсей у 1916 році. Нині в Австралії багато знають наших пісень, проте найпопулярнішими є «Ой не ходи, Грицю», «Їхав козак за Дунай», «Чи не тая криниченька», «Гей, на горі та й женці жнуть». Чи то щирість думок і почуттів українських пісень привабила людей на п’ятому континенті, чи то чарівність мелодії і глибокий ліризм полонили душі австралійців.

Завдання 14. Перепишіть, на місці крапок поставте відповідні сполучники; поясніть уживання розділових знаків.

1. Мелодії й тексти українських пісень приходили в Угорщину через творчість композиторів, … не раз зверталися до джерел українського мелосу. 2.  Є свідчення, … великий Моцарт, пишучи оперу «Викрадення із Сералю», а також дванадцяту фортепіанну сонату, використовував мелодії українських народних пісень. 3. Англійські та французькі перекладачі, зокрема, відзначають, … подібного явища – жанру дум – у Європі, окрім України, немає. 4. Через Англію ще на початку XIX століття український мелос прийшов і до США та Канади, … глибоко пусти корені своєї неповторності.

            Завдання 15.  Перепишіть, виділіть пряму мову й поставте відповідні розділові знаки; поясніть правила їх уживання.

1. Відомий дослідник билин професор В. Пропп зазначав Виконання дум кобзарем Мовчаном справляє величезне враження. Чудове музичне та літературне обдарування поєднується зі знанням народної традиції, того  ґрунту, на якому це мистецтво створюється. Дуже ясний національний характер цієї творчості. 2. Мені довелося слухати багатьох виконавців епічних пісень – російських, карельських, народів Середньої Азії і Кавказу, однак майстерність Єгора Хомича Мовчана не йде в порівняння з тим, що я чув, своєю дивною музикальністю і виразністю передачі давньої традиції. Незабутнє враження справив на мене «Плач невільників» говорив професор-фольклорист із Карелії К. Чистов. 3. Мовчана почув я ділився своїми враженнями від виступу кобзаря професор Ор. Рінчер із Монголії і про Монголію далеку згадав. Нехай живе довгі роки співець, який радує серця людей. 4. Ми відкрили досі не знане вогнище культури казали члени журі традиційного мистецького фестивалю в Південно-Африканській Республіці після виступу Українського національного фольклорного театру «Березіль» («Голос України», 3.11.1995).

                                                                                       Микола Чабада,

                                                                                       учитель української мови і літератури

                                                                                   Комунального закладу Сумської обласної ради

                                                                                   «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса».