Світове господарство та міжнародний поділ праці

Актуалізація опорних знань{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Завдання. Виберіть правильні відповіді на запитанняІ варіант. ВідповідіІІ варіант1 Кооперування102 Промисловий вузол93Індекс людського розвитку (ІРЛ)84 Сільське господарство75 Галузь господарства66 Географічне середовище57 Спеціалізація48 Економічний район39 Валовий внутрішній продукт210 Переробна промисловість1

У наші дні економічний розвиток будь-якої країни залежить не лише від результатів внутрішньої господарської діяльності, а й від її участі у світових економічних відносинах. Як же формувалися міжнародний поділ праці та світове господарство, як та чому різняться країни світу за рівнем економічно­го розвитку, яке місце посідає Україна у світовій економіці. На даному уроці ви з’ясуєте умови формування спеціалізації територій, світового ринку та світового господарства. Для цього вам стануть у пригоді знання, здобуті на попередніх уроках.

Тема уроку: Світове господарство. Міжнародний поділ праці

Сучасне виробництво будь-якої продукції - це результат роботи великої кількості людей, які працюють у різних куточках світу на різних підприємствах, пов’язаних між собою численними виробничими зв’язками. Країни, їх національні економіки взаємодіють між собою в економічній, політичній, військовій, культурній, гуманітарній, екологічній та інших сферах.

Спеціалізація території (міста, району, регіону, країни) — це розвиток тих галузей господарства, для яких на певній території умови є най­кращими, і більша частина продукції йде на обмін.

На характер спеціалізації впливає низка природних та суспільно-географічних чинників:

У повсякденному використанні часто застосовують поняття «світова економіка», «світове господарство», «міжнародна економіка», але одностайного розуміння та визначень цього поняття не існує. Економісти акцентують увагу на економічних аспектах, історики — на історичних, фінансисти трактують з точки зору капіталу тощо. Нам, географам, потрібно урахувати всі підходи, адже ми маємо єдину платформу — нашу Землю. Спробуємо сформувати своє визначення, але зробимо це наприкінці уроку.

- Ми ознайомилися з поняттям «національне господарство». Чи можуть національні господарства країн світу розвиватися ізольовано?- Наведіть приклади ізольованих господарств окремих держав чи материків в історичному минулому.- Які географічні події зробили світ єдиним? Що спричинило більшість географічних відкриттів та досліджень?Напевно, тільки підкорення полюсів та найвищих вершин світу не мало під собою економічної мети. За дослідниками йшли торговці. Почав формуватися світовий ринок товарів. Задля посилення та поліпшення торгівлі людство вдосконалювало транспорт, можливість збільшення товарообороту підштовхнула розвиток машинної індустрії. Починає утворюватися міжнародне господарство

Жодна держава світу в сучасних умовах не може бути відокремленою від інших країн та ізольованою від тих світових процесів, що відбуваються в місці її розташування. Для здійснення цих відносин держави налагоджують між собою дипломатичні зв’язки, укладають угоди, що налагоджують різні напрямки співробітництва. міжнародні організації - ООН, Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк та ін.;міждержавні регіональні організації - економічні (Європейський Союз), військово-політичні (Організація Північноатлантичного договору - НАТО) тощо.

Доведіть чи спростуйте думку, що міжнародна торгівля та міжнародне господарство - це поняття не тотожні. Прийом «Мозковий штурм»

Національні господарства світу починають підлаштовуватися не тільки під внутрішні, але й під запити світового ринку товарів. У державах усі елементи господарств починають розвиватися, оцінюватися з точки зору світової ринкової економіки. Наприклад, інфраструктура. Транспортні шляхи збільшуються, орієнтуються і на кордони країни, порти зростають надзвичайними темпами.- Які галузі національних господарств у наш час починають розвиватися швидшими темпами?- Які зміни відбуваються в інших елементах національних господарств: територіях, природно-ресурсному потенціалі, ресурсах праці, капіталі, технологіях?Одним з наслідків стає територіальний перерозподіл світу. Про зміни політичної карти світу ми згадували в курсі географії 8-гокласу. Отже, елементи національних господарств стають світовими елементами. Сітка взаємозв’язків між ними стає щільнішою. Отже, ми бачимо формування світової системи господарства (є елементи,є зв’язки, посилюється цілісність).

Як у будь-якої системи, тут теж формується своя структура, аналогічна структурі національної економіки:- галузева — так само виокремлюють три сектори економіки;- функціональна — концентрація (шалена концентрація металургії в Рурі, Лотарингії); кооперування (аж до утворення міжнародних союзів, організацій тощо за певним напрямом;наприклад, Європейське об’єднання вугілля та сталі шести європейських країн); комбінування (США та Росія можуть перероблювати та зберігати відпрацьоване паливо АЕС різних країн); спеціалізація (регіони виробництва чаю, країни-банкіри); агломерування (Рейнсько-Рурський мегаполіс);- територіальна — географія галузевих, міжгалузевих структур, формування та зміни простору відповідно до центрів тяжіння та так званої «периферії».

Прийом «Асоціації»- Які конкретні приклади країн світу асоціюєте з виразом «країна спеціалізується на …»? Спробуйте пояснити кожну з них. Вам відомі приклади спеціалізації окремих країн переважно на кінцевому продукті. Оскільки кожен прагне отримати «частку свого пирога», частина виробників почала вдосконалювати виробництво окремих складових кінцевих продуктів (деталей, фурнітури тощо), придумувати нові технології (продаж технології буріння морського шельфу) або надавати нового значення традиційним речам. Яскравим прикладом може бути чайна імперія Томаса Ліптона. Саме тут почали продавати чай не на вагу, а в коробках, утілили ідею чайних пакетиків.

У результаті спеціалізації сформувалася система міжнародного поділу праці.- Як ви розумієте це поняття?- Які чинники можуть сприяти спеціалізації країни на певному виробництві? Отже, спочатку найбільш важливим чинником були природно-географічні відмінності. Ми вже зазначали, що спочатку це спонукало окремі країни «перекроювати» світ. Після Другої світової війни на тлі зростання машинного виробництва, нових наукових розробок окремі держави зрозуміли, що краще «відвойовувати» ділянки міжнародного поділу праці за рахунок машин, технологій, кваліфікації трудових ресурсів. Яскравим прикладом стала Японія. Окремі країни навчилися використовувати своє вигідне економіко-географічне положення, як, наприклад, Сінгапур.

Прийом «Роблю висновок»Чи всі країни змогли переорієнтуватися на виклики часу? Що роблять окремі країни, нездатні надати світу сучасні вироби, технології? До яких наслідків для власного населення та інших народів призводить така політика?

Таким чином, окремі держави розвиваються за принципом політики автаркії (ізоляції), політики вільної торгівлі або політики протекціонізму (меркантилізму). Остання форма є найбільш поширеною.- Які приклади автаркії сучасності чи історичного минулого вам відомі?- Для яких держав може бути вигідною друга форма — відкритих для торгівлі кордонів — високо розвинених чи менш розвинених?- Як за рахунок митних тарифів, торгових квот за політики протекціонізму можна зберегти розумне співвідношення між вільною торгівлею та захистом внутрішнього ринку?

У сучасному світі задля координації пропорцій національних економік створено Світову організацію торгівлі. У подальшому ми більше зрозуміємо ці поняття, коли з’ясовуватимемо експортно-імпортні співвідношення головних торгових партнерів України. Ці показники дадуть нам змогу оцінити наше економічне значення у світі.

Прийом «Підказка»Чи завжди певна спеціалізація країни робить її учасником міжнародного поділу праці?Підказка: українці спеціалізуються на виробництві сала, японці спеціалізуються на виготовленні кімоно.

Чи може культура стати чинником міжнародного поділу праці?За приклад можна взяти поширення в світі моди на суші. Чи постачає їх Японія в інші країни?Прийом «Мозковий штурм»

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ- Що таке світове господарство? Які умови сприяли його утворенню?- Що являє собою МПП? Що стало причиною формування МПП? Які переваги отримують країни від участі в МПП?- Від чого залежить спеціалізація території?- Висловіть власні міркування щодо можливої міжнародної спеціалізації України.

Домашнє завдання. Завдання 1. Поміркувати над питанням, які чинники можуть змінити міжнародну спе­ціалізацію країни. Завдання 2 (додаткове, як проект). Підготувати презентацію про будь-яку світову організацію на вибір (наприклад АСЕАН, ЄС, НАТО).