Сільське господарство та його складові

Сільське господарство та його складові

Сільське господарство — вид матеріального виробництва з вирощування сільськогосподарських культур і розведення худоби та птиці для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною.

Це найдавніше й досить поширене заняття людей. %частка сільського господарства у ВВП не досягаєЛише в країнах:

Загалом у світовому сільському господарстві зайнято 1,5 млрд осіб.

Сучасні тенденції розвитку сільського господарства. У високорозвинутих країнах  лише - 2 – 9 % у країнах, що розвиваються, – 60 – 75 %, в деяких африканських країнах – близько 90 %. У сільському господарстві України нині працює 15,4 % економічно активного населення. Проте повсюдно спостерігається тенденція до скорочення зайнятих у сільському господарстві. Зайнятість населення в сільському господарстві

Це пов’язано з рядом причин: По­-перше, внаслідок науково­-технологічного прогресу відбулася механізація сільського господарства, яка зумовила зростання продуктивності праці. Насамперед це торкнулося високорозвинутих країн. Так, одне фермерське господарство Данії може забезпечити харчовими продуктами 75 – 80 осіб, тоді як середні селянські господарства країн, що розвиваються, ледь спроможні себе прогодувати;

По-­друге, від сільського господарства відокремилися галузі харчової та легкої промисловості. Якщо раніше обробляли шкури, очищували вовну, мололи борошно, давили олію, то нині це стало частиною промислового виробництва міста;

По-­третє, у деяких високоурбанізованих розвинутих країнах продовольство завозять переважно з­за кордону. Яскравим прикладом тому є Велика Британія. Вона закуповує харчові продукти у своїх колишніх колоніях. У самій же країні в сільському господарстві зайнято лише 2 % економічно активного населення. 

Показники рівня розвитку сільського господарства

Для найбідніших країн сільське господарство є основним джерелом валютних надходжень. Наприклад, Гватемала експортує банани та каву, Чад — бавовну тощо.

Давньогрецький учений Ксенофонт казав, що «...сільське господарство є матір’ю і годувальником усіх інших ремесел. Коли сільським господарством добре управляють, то і всі інші ремесла процвітають, але коли на сільське господарство не звертають належної уваги, всі інші ремесла занепадають». Доведіть або спростуйте це твердження.

АГРОБІЗНЕСВиробництво продуктів харчування Виробництво сільськогосподарських товарів. Постачанням населенню цих виробів. Виробництво машин і механізмів для сільськогосподарського виробництва. Виробнича і соціальна інфраструктура села  

Чинники, які впливають на розвиток агробізнесу. Аграрні відносини на селіФорми земельної власностіОсобливості землекористування. Рівень розвитку агрокультури тощо. Досягнення науки, зокрема розвиток генної та клітинної інженерії.

Ядро міжнародного агробізнесу утворюють великі ТНК, що контролюють виробництво та збут продуктів харчування.

Дрібнотоварний сектор передбачає виробництво сільськогосподарської продукції для власного споживання селянами­-виробниками Переважає у найбідніших країнах Африки, Азії, Океанії.

Високотоварний сектор – це великі, добре організовані господарства, що використовують зрошення земель, мінеральні добрива, сучасну техніку, найману робочу силуЇхнє виробництво зорієнтоване на продаж продукції. Такі господарства забезпечують й експорт. Переважають державна та приватна форми власності на землю. Основними типами господарства є плантації та фермерство.

Фермерство є прогресивною формою господарювання на власних чи орендованих землях. Воно виникло із зародженням капіталістичних відносин. Метою такого господарства є вироблення продукції рослинництва чи тваринництва на продаж. Основа організації виробництва – родинна ферма з використанням власної або найманої робочої сили. Ферми мають дуже великі площі. Вони застосовують найсучасніші технології, дуже чутливо реагують на коливання попиту та пропозиції на ринку, тому здатні швидко змінювати свою спеціалізацію.

У світі основним типом сільськогосподарського підприємства є сімейна ферма. Фермери і фермерки укладають контракти з компаніями, що постачають їм машини, добрива, насіння та закуповують їхню продукцію.

Плантації (від лат. plantatio – насадження) – великі рослинницькі господарства, що спеціалізуються на вирощуванні певних експортних культур (кави, какао, цукрової тростини, гевеї, кокосової пальми тощо). Вони склалися як приватна форма власності в період колоніалізму спеціально з метою вирощування екзотичних культур, що вивозилися до країн­-метрополій. Плантації мало пристосовуються до кон’юнктури світового ринку: їхня спеціалізація змінюється повільно.

Форми землеробства. Екстенсивне - збільшення продукції досягається розширенням посівних площ, збільшенням поголів'я великої рогатої худоби, збільшення числа зайнятого населення у сільському господарстві. У таких країнах, економіки яких відносяться до типу аграрних, низькі показники механізації, хімізації, меліорації тощо.Інтенсивне - характеризується науково обґрунтованою організацією, підвищенням продуктивності, застосуванням нових технологій, систем сільськогосподарських машин, пестицидів і мінеральних добрив, використанням генної інженерії і біотехнології, робототехніки і електроніки.

РОЛЬ ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ У РОЗВИТКУ Й РОЗМІЩЕННІ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА.якість ґрунтівсумарна сонячна радіаціякількість опадівзабезпеченість водними ресурсаминаявність пасовищвегетаційний період рослин

ЗЕМЛЕЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ. У сільському господарстві особливий предмет праці – земля.

Структура земельного фонду світу

Революції в сільському господарств. Зелена революція, пік якої припав на 60–70-ті роки ХХ ст., полягала у виведенні й використанні високо продуктивних сортів рослин, меліорації, застосуванні мінеральних добрив, пестицидів, механізації виробництва, що різко збільшило урожайність головних зернових культур, насамперед у країнах, що розвиваються.

У тваринництві відбулася біла революція — стрімке зростання виробництва молока і яєць завдяки використанню високопродуктивних порід худоби і домашньої птиці. Зі зростанням обсягів виробництва сільськогосподарської продукції постало питання її зберігання.

Коричнева революція— глибока інтеграція сільського господарства і харчової промисловості для комплексної переробки, застосування сучасних методів зберігання чи консервування сільськогосподарської сировини. Це значно підвищило споживчі якості готової продукції й напівфабрикатів та забезпечило цілорічне споживання свіжих і перероблених продуктів харчування.

Шкода від СГПеревипасання. Неперероблені відходи тваринницьких комплексів. Забруднення поверхневих вод і деградація водних екосистем. Порушення водного режиму на значних територіях (при осушенні або зрошуванні);Знищення природних місць проживання багатьох видів живих організмів. Руйнування ґрунтових екосистем.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне. Сільське господарство — вид матеріального виробництва, яке забезпечує населення продуктами харчування, а промисловість — сировиною. Сільське господарство складається з рослинництва й тваринництва. На розвиток і розміщення сільськогосподарського виробництва істотний вплив мають природні чинники та ступінь його розвитку у відповідній країні світу.