Своєрідність займенника як частини мови. Співвідносність займенників з іншими частинами мови. Розряди займенників за значенням, їх характеристика. Групи займенників. Відмінювання з

Про матеріал
Своєрідність займенника як частини мови. Співвідносність займенників з іншими частинами мови. Розряди займенників за значенням, їх характеристика. Групи займенників. Відмінювання займенників. Явище прономіналізації. Словотвірні характеристики займенника. Правопис займенників. Написання заперечних, неозначених займенників. Прономіналізація. Перехід займенників в інші частини мови.
Перегляд файлу

10 клас                                                                                                    17. 04. 19

Тема: Стилістичні функції займенників. Синонімічні функції займенників. Ввічливо-пошанне значення займенників. Запобігання двозначності висловлювання при їх уживанні. Наголос у займенниках. Стилістичні функції займенника воно.

Мета:

– подати відомості про стилістичні функції займенників в українській мові;

– розвивати вміння аналізувати тексти щодо стилістично ролі в них займенників;

– виховувати всебічно розвинену особистість учня шляхом удосконалення лінгвістичної грамотності

Тип уроку: поглиблення навчального  матеріалу, формування умінь та навичок

Методи і прийоми: слово вчителя, репродуктивна бесіда, колективна робота, робота біля дошки й у зошитах, самостійна робота, робота у групах

Внутрішньопредметні зв’язки: культура мови

Обладнання: тестові завдання у двох варіантах, презентація «стилістичні функції займенника»

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Яка частина мови називається займенником? (Займенник це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх ).

2. Яка роль займенника у мовленні? (з-поміж усіх частин мови займенник вирізняється способом репрезентації (вказівність). У мовленні він дублює іменники, прикметники, числівники. Співвідносячись з названими класами слів, займенник має властиві тільки йому семантичні ознаки та синтаксичні функції).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми вивчатимемо стилістичне фунції займенників. Бажаю успіхів у засвоєнні матеріалу!

ІІІ Поглиблення вивченого матеріалу

Слово вчителя. Уживаючи особові займенники, слід уникати їхнього нагромадження, одноманітного повторення. У публіцистичному і художньому стилях повторення займенників часто використовується з метою експресії, наприклад: Він завжди вважав себе не дуже розумним, Михайлик, але, розсердившись, про це забував. Він вважав себе не дуже й сильним. Але в гніві забував і про це. Він вважав себе й несміливим. Але спересердя не тямив і цього. Він вважав себе не дуже сердитим, але зопалу забував і про це (О. Ільченко).

Найчастіше такий стилістичний прийом зустрічається у поетичних творах.

У науковому і публіцистичному стилях у значенні «я» використовується займенник ми (так зване «авторське ми»): Нам би хотілося детальніше зупинитися на цій проблемі.

У художніх творах займенник ми вживається замість я для відтворення особливостей селянського мовлення. У таких випадках він виражає самоприниження, самозневагу мовця, іноді з відтінком іронії: Де ж таки я сяду перед панією? Ми до цього не призвичаєні! (М. Кропивницький).

Займенник ми може заступати займенники другої особи однини і множини, створюючи відтінок співчуття, поблажливості: Як ми себе почуваємо? Добре? Я так і думала (Л. Романчук).

Займенник ти у творах красного мистецтва часто позначає мовця. Таке використання здебільшого трапляється в описах роздумів, інтимних переживань, як-от: Звичка була у старого з самим собою розмовляти, навіть сперечатися. Отож і тепер гомонів: Либонь, ночі прибавилось?.. А ти ж думав, скоро осінь! (М. Куліш).

Займенник ти може вживатися в узагальнено-особовому значенні, тобто позначати будь-яку особу, в тому числі й мовця.

Займенник ви використовується при ввічливому звертанні до однієї особи (це так звана пошанна множина): Ви самі ж росіянин? (М. Куліш).

Пошанна множина у третій особі властива народно-розмовній мові: Вони [батько] інколи бувають таки дуже добрі (М. Кропивницький).

У розмовному мовленні для позначення співрозмовника може використовуватися займенник він, який, як правило, виражає негативне, зневажливе ставлення мовця до адресата:  Мовчи, Андрію. Мовчи та гинь. Живий не хоче гинуть. Тепер він плаче, а перше радів: гуральня! (М. Коцюбинський).

Займенник воно вживається у значенні займенників він, вона з відтінком пестливості або зневажливості: Івасик?.. І чого воно придибало?(С. Васильченко) (За Г. Волкотруб).

У текстах ділового мовлення існують застереження щодо використання окремих займенників з огляду на їх змістове наповнення чи стилістичне забарвлення, зокрема:

1. Займенник Ви у стосунку до однієї особи вживають в усному та писемному діловому мовленні для висловлення поваги, пошани, ввічливості до особи, якій минуло 16 років, до осіб, старших за посадою.

У документах (заява, доповідна записка, пояснювальна записка, наказах, розпорядженнях, ділових листах та ін.) намагаються уникати особових займенників, напр.: Прошу дозволити (звільнити, допустити); Доводжу до Вашого відома; Наказую; Пропоную; Нагадуємо; Надсилаємо; Повідомляємо.

2. У присутності тих, про кого йде мова, не слід вживати займенники він, вона. Краще у такій ситуації назвати особу на ім'я чи на ім'я та по батькові або використати слова пан, добродій.

3. У діловому мовленні часто використовують займенник ми, коли хочуть уникнути категоричності тону, пом'якшити наказ, прохання, напр.: Ми повинні дбати про авторитет нашої фірми.

Замінюють займенник я на авторське ми в науковому стилі з метою залучити слухача (читача) до участі в міркуваннях, напр.: У процесі дослідження ми прийшли до таких висновків.

Особливого забарвлення набуває займенник ми у мові лікаря, за допомогою якого він наближає себе до пацієнта, напр.: Як ми себе почуваємо?

4. Присвійний займенник свій не вживають, якщо він дублює наявне у тексті слово, наприклад, прикметник власний, який набув у сучасній українській літературній мові значення «свій», наприклад, свій власний дім, але Він перетинається у своєму функціонуванні з... або Це випадок з власної практик.

5. Потрібно уникати форм орудного відмінка особових займенників для називання суб'єкта дії, напр.: ми запропонували або було запропоновано замість нами запропоновано; ви довели або було доведено замість вами доведено.

2) Ввічливо-пошанне значення займенників. Займенники ІІ особи ти, ви вказують на особу, до якої звернено мовлення, тобто до співрозмовника, до слухача.

Займенник ви може вживатися й до однієї особи як засіб вираження ввічливості і пошани. У таких випадках слово ви пишеться з великої літериє

Варто звернути увагу на те, що при займеннику Ви у такому значенні складенний іменний присудок може стояти як у формі множини, так і у формі однини. Наприклад: Ви задоволені? Ви задоволена? Ви задоволений?

Якщо ж при займеннику Ви стоять слова який, якийсь, такий, один, весь, то присудок ставиться в однині: Яка Ви красива! Який Ви галантний!

У розмовно-побутовому стилі часто вживаються емоційно забарвлені звороти з формами займенників у родовому і давальному відмінках однини, що своїм значенням наближаються до часток: от тобі й на, теж мені силач, нехай йому грець, цур йому, хто його знає

3) Наголос у займенниках

    Правильний наголос у займенниках – це не тільки культура мовлення, а й засіб уникнення двозначності.

   У родовому й давальному відмінках однини займенників то, то, цей наголос падає на кінцевий склад: того, тому, цього, цьому. А в місцевому та орудному відмінках із прийменниками наголос переходить на перший склад: на тому, у цьому, біля того, для цього, до того, із цього, не без того, не від того.

ІV Формування умінь та навичок. Закріплення вивченого матеріалу

1. Колективна робота

1) Прочитайте речення. Розкрийте стилістичні функції особових займенників.

1. Чого ви, тітко, смієтесь? (І. Карпенко-Карий). 2. Дивилися ми на цього красеня парубчака й думали: «І де воно таке взялося? Хто їх таких родить?» Потоваришували! (Остап Вишня). 3. У нашому дослідженні ми поділяємо цю точку зору (З посібника). 4. Він любить час. Хвилини. Дні. Роки. Він дивний звір. Він любить навіть муку. Він любить навіть відстань і розлуку, Але не любить на плечі руки (Л. Костенко). 5. Зустрів її невисокий, кругленький, та як на те дивовижно зграбний і рухливий чоловік, миттю вихопив з рук папери ... і мовив: — Ну то як, тепер ми лікар-інтерн? Класифікацію лікарів знаєте? (Л. Романчук). 6. Писали вони [брат] нам, що живуть у столиці, працюють по різних університетах, читають лекції, в газетах пишуть (Остап Вишня). 7. Вони ще не встали. «Вони» — то був редактор (М. Коцюбинський). 8. Ти ж дивись, Тарасику, не бігай від діда, вони старі, за тобою не вженуться (О. Іваненко).

2. Складіть кілька речень, де б реалізовувалося різне значення займенника воно.

2) Замініть слова, що повторюються, на контекстуальні синоніми, використовуючи серед них займенники.

Створені Довженком кінофільми здобули собі світову славу. За життя Довженка про них багато сперечалися. Довелося Довженкові вислухати чимало несправедливого та прикрого, що гіркою отрутою напувало Довженкові серце. Нині можна вважати загальновизнаним, що Довженко  –один з найбільших майстрів світового кіномистецтва. Вклад Довженка в художню прозу, драматургію, публіцистику ввійшов у золоту скарбницю нашої культури. Для всієї діяльності автора «Землі», «Щорса», «Поеми про море», «Зачарованої Десни», «Повісті полум’яних літ» характерне те, що в кожній новій своїй речі ставив перед собою Довженко нові завдання і по- новому розв’язував їх, що Довженко ніби не знав слова – зупинка (М. Рильський).

3) Прочитайте. Визначте стилістичну роль займенників.

1. Притулюсь, пригорнусь я до рідного слова, – це наснага моя, на яку я молюсь (В. Крищенко). 2. У своєму житті треба залишати місце й для свого життя (Л. Костенко). 3. А якось раз приходжу, застаю – співає пісню – при мені! – твою. Про нашу греблю, про ті наші верби, про дні, що душу спомином печуть... (Л. Костенко) 4. Моя любове, ти – як Бог, я вже не вірю, що ти є. У безлічі земних тривог згубилося ім’я твоє (Д. Павличко). 5. Хто ж то діяв, хто ж то діяв? — начебто не я... (В. Корж) 6. Хто знає, що тут відбулося? Хто розказав це людям до пуття? (Л. Костенко) 7. Ну хто про що, а я про Наливайка (Л. Костенко).

4) Дослідження-зіставлення  «Читай – міркуй  – роби висновки»

Визначте стилістичну роль виділених синонімічних займенникових форм.

  1. На тому тижні православне християнство святкувало Великдень. – На тім степу скрізь могили  стоять та сумують.
  2. Не кожен день Великдень, а хліб не паска. – Кожний громадянин України має право на освіту.
  3. Та писанка має характерний для Поділля геометричний малюнок на темному фоні. – Прийде тая годинонька - вони поніміють.

2. Робота біля дошки й у зошитах

1) Утворіть і запишіть словосполучення із займенника ви та слів, поданих у дужках. Поясніть вживання форм множини для висловлення пошани.

Ви (раді, радий); ви (готові, готовий); ви (сумна, сумні); (яка, які) ви (мила, милі); (моя, мої) ви (рідна, рідні); (яка, які) ви (гарна, гарні); (така, такі) ви (чудова, чудові); (якісь, якийсь) ви (невеселі, невеселий); (яка, які) ви (сердита, сер­диті); ви (хворі, хворий); ви (такий, такі) (хороший, хороші).

2) Спишіть. Виправте помилки у поданих реченнях.

1. Коли настали канікули, студенти поїхали до своїх бать­ків; вони їх чекали з великим нетерпінням. 2. Вершник з вели­кою швидкістю проскакав біля пішохода, він злякався і від­скочив убік. 3. Ми проходили долиною ріки, яка заросла ку­щами. 4. Хворий попросив сестру налити собі води. 5. Батько послав сина на вокзал зустріти свого знайомого.

3) Поставте наголос у займенниках

1) Абихто, абищо, абиякий, абичому, абиким, хто-небудь, чим-небудь, котрий, нікотрий, ніякий, нічому, самий, ніскільки, будь-хто, будь-кого, будь-ким, будь-чому, будь-який.

2) Тебе – до тебе, себе – до себе, кого – до кого, всього – на всього, на тому – завдяки тому.

3) Самого себе. Себе саму. Себе одну. Самих себе. Того ж самого дня. Вражати в саме серце. Закоханий по самі вуха. З самого малечку.

3. Робота в групах

Прочитайте фрагменти текстів. Підкресліть займенники. Визначте їх синтаксичну роль. (підкреслити займенники як члени речення).

1 група

Світла седмиця – перший тиждень після Великодня, який особливо виділяється в християнській релігії. Весь тиждень прийнято вітати один одного словами: «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!». Так  ми сповідуємо воскресіння Господнє. Так само в цей час прийнято обмінюватися червоними яйцями як символом нового життя.

2 група

Через тиждень після Великодня у неділю християни відзначають Провідну неділю. Українці вірять, що на Великдень Бог відпускає душі померлих на землю, а на Провідну неділю вони мають повернутися назад. Церковна ж назва цього свята - Томина (або Фомина) неділя. Як написано в Євангеліях, воскреснувши, Ісус прийшов до своїх апостолів, а Фома в це не повірив. «Не повірю, доки не вложу моїх пальців у Його рани...»

3 група

Для різних регіонів існують свої повір’я в батьківські дні. Наприклад, топили баню, при цьому завжди для «батьків» залишали чистий рушник, мило і віники.

У деяких місцевостях перед трапезою необхідно було мовчки постояти біля столу, не доторкаючись до їжі. У цей час за переказами їли померлі.

4. Самостійна робота

    Виконання тестових завдань

Варіант І

1.  Займенник – це частина мови, яка

А. означає  предметність і відповідає на питання хто? що?

Б. означає число, кількість, порядок предметів під час рахунку

В. вказує на предмети, ознаки і кількість, але не називає їх

Г. виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який?

2. За значенням займенники поділяють на

А. 9 розрядів

Б. 7 розрядів

В. 6 розрядів

Г.  5 розрядів

3. Займенниками є всі слова рядка
А вам, мені, учора, хто
Б добре, чий, мене, казна-чого
В хтозна-де, чимось, цей,ти
Г себе, абищо, якось, якась
Д воно, скільки, жоден, я

4. З’ясуйте, скільки займенників у цьому уривку.
Донецький кряж, і терикони, і степи,
І тополятам на алеї дуже тісно.
Я ж Україноньку молю: «Не відлюби
Оцю мою малесеньку вітчизну!»

А 3
Б 4
В 5
Г 6
Д 8

5. Який займенник не має форми Н. в.?

   А.   Мене.

     Б.   Тебе.

     В.   Себе.

     Г.   Його.

6. У якому реченні займенник його є присвійним?

   А.    Його думки були про рідний край.

   Б.    Ми його давно не бачили в місті.

   В.    Його поважали всі: і діти, і дорослі.

   Г.    Його звеселила згадка про Полісся.

7. Помилку в написанні особового займенника допущено в реченні.

А Ласкавий легіт, але що в ньому, коли з пустелі віє він?

Б У нього дуже довге огудиння. Яке повзе по всьому городі.

В Вони і віз би були з'їли, так ми на йому сиділи.

Г Одягла їх осінь у нову обнову

8. Правильною є форма займенника в рядку
А нагородили всіх учасників
Б необхідно з їми порадитись
В відзначають цими днями
Г допомогли її в підготовці
Д зупинили погляд на йому

9.Займенник виконує роль додатка в усіх реченнях, окрім

А. За чужим хмелем що-небудь змелем

Б. Про що писати, брате мій?

В. Часом так, хтозна-чого він сердиться

Г. Нехай в лице мені осінній вітер віє

 10. Разом треба писати всі займенники рядка
А будь/з/ким, аби/хто, де/який
Б де/хто, де/кого, будь/у/кого
В бозна/чому, аби/якій, ні/що
Г ні/ким, аби/що, де/котрий
Д ні/за/ким, ні/перед/чим, яке/сь

11.Усі займенникові форми написано правильно в рядку
А в декого, будь-до чого, бозна-що, ні з ким
Б де-який, де з ким, на чийомусь, абиякий
В аби-яка, якась, казна з ким, будь-що
Г з будь-чим, будь із чим, ніякий, казна-чий
Д ні про що, бозна якого, хтозна-кого, у декого

12. Правильною є форма займенника в рядку
А нагородили всих учасників
Б необхідно з їми порадитись
В відзначають цими днями
Г допомогли її в підготовці
Д зупинили погляд на йому

13. Установіть відповідність між займенниками та їх розрядами.

Займенники                                                      Розряд за значенням

1. котрий, чий, скільки                                               А. особові

2. стільки, такий, той                                                  Б. вказівні

3. ніякий, ніхто, нічий                                                В. заперечні

4. хто? що? який?                                                        Г. питальні      

                                                                                      Д. відносні

14. Установіть відповідність. Визначте розряд виділених займенників.

1. Лукавий чоловік словами нас голубить, неначе всіх і жалує, і любить.

2. І золотої, й дорогої мені, щоб знали ви, не жаль моєї долі молодої…

3. І по цей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами сходила зоря.

4. Ой не світи, місяченьку, не світи нікому.

А. особовий

Б. присвійний

В. означальний

Г. вказівний

Д. заперечний

Варіант ІІ

1. Займенник  – це :

   А. службова частина мови;

   Б. самостійна частина мови;

   В. самостійна незмінна частина мови;

   Г. змінна частина мови.

2. До одного розряду належать займенники

А. ми, ви, ти, себе

Б. мій, нашого, твоєму, свій

В. чий, який, мій, твій

Г. дещо, дехто, деякий, ніякий

3. Займенниками є всі слова рядка
А. вам, мені, учора, хто
Б. добре, чий, мене, казна-чого
В. хтозна-де, чимось, цей,ти
Г. себе, абищо, якось, якась
Д. воно, скільки, жоден, я

4.  З’ясуйте, скільки займенників у цьому уривку.
Я хочу жити просто, без прикрас.
Без тих гучних банкетів і лахміття.
Яке мені здається просто сміттям.
Що полонило нерозумних нас.

А 3
Б 4
В 5
Г 6
Д 7

5. Виділене слово виступає займенником у реченні
А. Від одного удару дерево не падає.
Б.Одна ластівка не робить весни.
В. Один день блисне, а сім днів кисне.
Г. Одним колесом не поїдеш.
Д. Одні очі і плачуть, і сміються.

6.До одного розряду належать займенники.

А. ти, ви, вони, твій

Б. чий, який, скільки, ніякий

В. наш, ваш, твій, собі

Г. хтось, деякий, хто-небудь, абищо

7.У якому рядку всі слова є особовими займенниками?

 А. Його, нею, нас, тобою.

 Б. Ваш, їхній, весь, всякий.

 В. Сьомий, оцей, мамин, батьків.

 Г. Себе, хто, що, чий.

8. Займенник мій можна замінити займенником свій у реченні
А. Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно.
Б. Більша частина мого життя, так чи інакше, пов’язана з театром.
В. Університет, де працює мій тато, здобув статус національного.
Г. Я пам’ятаю вчительку мою, просту і скромну, і завжди спокійну.
Д В уяві моїй рідна мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною.

9. Займенник виконує роль додатка в усіх реченнях, ОКРІМ

А. Зіграй мені осінній плач калини, зіграй усе, що я тебе прошу.

Б. За чужим хмелем що-небудь змелем!

В. Нехай в лице мені осінній вітер віє.

Г. Часом так, хтозна-чого він сердиться

10. Позначте рядок, у якому всі неозначені займенники треба писати через дефіс

А. бозна/скількох, казна/чийого, будь/скільки, де/чим

Б. бозна/якому, аби/який, казна/що, хто/небудь, казна/в/кого, якого/небудь,  хтозна/кого, будь/котрий, казна/з/ким

Г. будь/котрими, що/небудь, хтозна/яких, бозна/які

11. Позначте рядок, у якому всі займенники треба писати окремо

А. ні/до/кого, із/хтозна/яким, на/ні/що, ні/про/що

Б. будь/на/кому, де/в/кого, аби/з/ким, хтозна/з/чиїм

В. будь/на/чому, у/якому/небудь, хтозна/в/чиєму, чий/небудь

Г. будь/до/кого, до/будь/кого, де/в/кого, в/де/кого

12 У якому рядку всі займенники треба писати разом

А. де/ким, ні/кого, ні/скількома, аби/якими

Б. з/ні/якого, аби/хто, ні/у/скількох, де/котрим

В. у/кого/небудь, ні/хто, у/де/чому, з/ні/котрим

Г. з/будь/ким, аби/якому, ні/чиїм, аби/котрий

13. Установіть відповідність між займенниками та їх розрядами.

                  Займенники                                                      Розряд за значенням

        А.      Той, такий, стільки, оцей.                                      1. Означальні.

        Б.       Мій, свій, їхній, твій.                                              2. Вказівні

        В.      Інший, кожний, сам, усякий.                                  3. Присвійні.

        Г.      Абиякий, хтось, декого, чийсь.                              4. Неозначені.

                                                                                                    5. Особові.

14. Установіть відповідність між займенниками та правописом їх.

       А.        Ані/хто, де/який, аби/що.                                     1. Двома словами.

       Б.        Хто/небудь, будь/який, казна/що.                        2. Трьома словами.

       В.        До/ні/кого, з/де/ким, при/якомусь.                       3. Разом.

       Г.        Ні/в/якім, аби/з/ким, де/в/кого.                             4. Через дефіс.

                                                                                                   5. Через два дефіси

V. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

  • Сьогодні на уроці я дізнався (дізналася)…
  • Сьогоднішній урок для мене був корисним..

VI. Оцінювання

VII. Домашнє завдання

1) Описати один із звичаїв, пов'язаний із святкуванням Великодня, дотримуючись правил вживання займенників у контексті та їх правопису.

2) скласти і записати 6 речень із синонімічними займенниковими формами

 

 

 

docx
Додано
19 листопада 2022
Переглядів
4291
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку