"Свята й дозвілля українців: від веснянок до Нового року".

СВЯТА Й ДОЗВІЛЛЯ УКРАЇНЦІВ: ВІД ВЕСНЯНОК ДО НОВОГО РОКУПідготувала вчитель початкових класів. Каледіна Людмила Богданівна

Свята весняно-літнього циклу

українці освячують гілочки верби, а опісля приносять їх у дім і ставлять біля ікони. Цілий рік вони охоронятимуть сім'ю від нещасть, адже освячена верба має цілющу силу, здатну позбавити людей і тварин від хвороб, а оселю – від пожеж і природних лих. ВЕРБНА НЕДІЛЯ

У ніч на неділю, після опівночі, дзвін сповіщає про Воскресіння Христове. весь період святкування при зустрічі люди вітають один одного словами: «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!», – триразово цілуються і обмінюються писанками. ВЕЛИКДЕНЬ АБО ПАСХА

Поруч із писанками неодмінним атрибутом Великодніх свят у наших предків були гаївки (ВЕСНЯНКИ) — народні пісні із закликанням весни. Їх виконували діти й незаміжні дівчата.

Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір'я та господарські будівлі прикрашали клечанням — зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м'ятою, пижмом, ласкавцями, лепехою. ЗЕЛЕНІ СВЯТА, ТРІЙЦЯ

Свято Купала — відзначали вночі перед Івановим днем. Святкування розпочинається в заздалегідь домовлених місцях, переважно біля річок. Дівчата плетуть вінки з польових квітів і перед заходом сонця збираються на вигонах біля річок, а потім пускають вінки по воді.ІВАНА КУПАЛА

Обов’язково розкладається велике вогнище, через яке стрибають дівчата і хлопці поодинці або парами.

Поширеним було вірування, що купальської ночі цвіте папороть. Хто її зірве, буде щасливим і багатим. За легендою, квітку охороняють злі духи, і майже нікому не вдається цього зробити.

До церкви приносять святити, звісно, мак та мед нового врожаю. І, обов’язково, воду. Також, святили різні квіти (особливо волошки й чорнобривці) й оберіг із трав, що називався Маковійчиком. МЕДОВИЙ СПАСМАКОВІЯ

Освячені на Маковія квіти й трави зберігали за іконами як цілюще зілля, яке давали хворій худобі. А освячений у церкві мак використовували для охорони житла, худоби, двору від нечистої сили.

Зранку в цей день люди йдуть до церкву й освячують яблука та інші фрукти нового врожаю. Вважається, що в день Другого Спаса потрібно з’їсти освячене яблуко: відкушуючи перший шматочок, загадайте бажання, яке, згідно з повір’ям, обов’язково здійсниться. ЯБЛУЧНИЙ СПАС

СВЯТА ОСІННЬО-ЗИМОВОГО ЦИКЛУ

У давнину, господиня дому чіпляла над вхідними дверима в оселю рушника, який обрамляв образ Пресвятої Діви, чим просила здоров’я для усіх членів родини. Всі головні обряди виконувала жінка, господиня будинку. ПОКРОВА

Михайлів день – це світле й веселе свято. Головною традицією свята, звичайно ж, є похід до церкви. У цей день прийнято звертатися до Михайла з проханнями про захист від злих духів, поганих людей. ДЕНЬ СВЯТОГО МИХАЙЛА

Найголовніша традиція в День Катерини – ворожіння на судженого. Крім того, можна покласти у воду гілочку вишні та чекати на Різдво: якщо вона зацвіте, то це обіцяло швидке заміжжя. ДЕНЬ СВЯТОЇ КАТЕРИНИ

За українським звичаєм і традиціями, Миколай приходить до дітей з подарунками та солодощами вночі з 5 на 6 грудня. У це свято зазвичай надавали будь-яку допомогу нужденним, допомагали близьким, дарували презенти і роздавали милостиню. ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ

В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази. НОВИЙ РІК