«Святий Миколай, до нас завітай!»
Учень: За вікном сніжок летить
Вітром завіває,
Тож спішіть усі до нас
На свято Миколая!
Учень: Ну, а хто сюди прийшов,
Раді вас вітати.
Веселіться і радійте
На нашому святі.
Учень: Маємо чого радіти,
Добре знаєте ви, діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.
Хто це? Кожен пам’ятай!
Це святий наш Миколай!
Ведуча
Все прекрасно! Всюди біло,
То зима до нас поспіла
І трудилась цілу днину
З Вітром нині безупинно,
Розкидала снігу міхи
Діткам чемним на утіху,
Ще й прохала Завірюху,
Щоб потріпала кожуха.
Щоб іскристий білий сніг
Звеселяв діток усіх.
До неї прибігає захеканий Вітер.
Вітер (схвильовано жестикулює руками):
Через гори, через доли
Біг швиденько біля школи
І тепер доповідаю:
Я не бачив Миколая.
Та на схиленій ялинці
Вже лежать якісь гостинці.
Мабуть, то все горобцям,
Що пустують без кінця.
Ведуча стурбовано):
Як немає, як немає?
Ми ж усі його чекаєм!!!!
Поспішай! Твоя підмога
Втішить нашого святого,
Бо його давно чекають
Всі родини в нашім краї.
Вітер:
Що ж, спитаю в Місяченька,
Він все бачить далеченько.
І у зірочок яскравих
Що у небі засіяли
Вітер піднімає голову і дивиться в небо. Потім говорить.
Місяцю, премудрий брате,
Все ти бачиш, можеш знати,
Підкажи, тебе прохаю,
Де зустріти Миколая.
Місяць:
Вітре, братику відважний,
Ох, пустун ти неуважний,
Бо пробіг ти біля гаю
Мимо торби Микола
Бо іде вже до нас в школу,
Добрий дід – святий Микола.
Тож біжи і не барися ―
Він в садочку зупинився.
Зірочка 1
Всім привіт! В прекрасний вечір,
Проженемо холоднечу!
Бо сьогодні свято в краї ―
Всі чекають Миколая ―
Зірочка 2
Цього доброго святого,
Що пустився у дорогу
До дітей хороших, чемних,
Щоб зробити їм приємно.
Зірочка 3
І йому Зима ще зранку
Занесла чарівні санки
Він уже везе для всіх
Подарунків повен міх
Всі виходять.
Ведуча . Діти, а чи знаєте ви легенду про Миколая, Послухайте уважно, я вам розповім.
Давно-давно, понад 1600 років тому, жив у місті Мирах у Малій Азії, молодий хлопець Миколай.
Батьки його рано померли, і по них залишилася багата спадщина. Миколай мав дуже добре серце і вирішив усе своє майно роздати бідним. Та тільки ж як це зробити? Не ставало йому сміливості йти між людей і давати їм милостиню. Через свою несміливість чувся Миколай дуже нещасливим. Він так турбувався, що й спати не міг. І часто у безсонні ночі виходив на плоский дах свого дому і бачив звідтіль малі нужденні хатки, перед якими спали їх убогі мешканці. Люди лежали прямо на землі, в лахміттях, що подерлися під час важкої праці в копальнях мармуру. Лежали тут і малі дітки, які ніколи не знали радості в житті.
І стискалося серце Миколая від людського горя: як допомогти оцим нещасним дітям?
І він вирішив: найближчої ночі набрав повний міх усякої їжі, одежі і грошей, непомітно вибрався з дому і поклав цей мішок біля порога найближчої хатинки, де спали діти.
Ранком бачив Миколай з даху свого дому, як раділи бідні дітки тим міхом!
Другої ночі знову вибрався Миколай з повним міхом і знову поклав його біля дітей. Відтепер такі мандрівки він повторяв щоночі.
У місті ні про що інше не говорили, як лише про незнайомого добродія. Діти не раз бачили крізь сон постать у темному одязі, яка клала мішок, але потім скоро зникала.
А старий вірний слуга Миколая затривожився, коли побачив, що в коморах щораз менше припасів. «Напевно, хтось краде, ― подумав. ― Треба зловити злодія».
Став сторожити і одної ночі побачив людину, закутану в плащ і каптур, яка з мішком на плечах перелазила через браму на вулицю. Зчинив галас, збіглися слуги і кинулись в погоню. Від галасу пробудилися люди на вулицях, пробудилися й діти і стали доганяти людину в темному одязі.
І ось перші діти наздогнали його і…
― Це не злодій! Це наш опікун! Наш добродій! ― закричали діти, бо впізнали незнайомого, і одяг його, і мішок, повний усякого добра.
Зупинилися люди, збентежені й здивовані.
― Це ж Миколай! Багатий Миколай! Це він той добрий дух, що нам дарунки приносив, від голоду наших дітей рятував!
Минули роки. Миколай став священиком, а опісля й єпископом у Мирах. Усі шанували та любили його.
А про діток він далі не забував. Як лише дізнавався, що якась дитина в біді, зараз ішов до неї потішити її, з дарунками.
Сценка 3 сестри.
Про Святого Миколая розказують ще й таку легенду.
В одному місті жив бідний чоловік і було в нього 3 дочки. Тяжко працював батько, щоб одягнути та нагодувати своїх донечок, та грошей дуже не вистачало. Часто у дівчаток не було навіть взуття і вони по черзі носили одну і ту саму пару черевичків. І шкарпеточок в них було лише по одній парі, тому кожного вечора вони прали свої єдині шкарпетки та підвішували їх до пічки , щоб ті встигли висохнути до ранку. А перед сном вони завжди мріяли про те, щоб в їх родині було достатньо грошей, аби у всіх було гарне взуття і багато яскравих і теплих шкарпеток.
1 сестра
Як же хочеться мені
Мати стрічки чепурні
І яскраві рукавички
І міцненькі черевички
Ось би щедрий хтось і добрий
Одягу приніс нам торбу.
Ведуча Цю розмову почув Миколай, що випадково проходив повз вікна бідної родини. Він вирішив допомогти дівчаткам. І коли вони заснули, тихенько пробрався до пічної труби і вкинув в неї пригорщу монет, які попали прямісінько в шкарпетки дітям. Коли зранку сестрички прокинулись і стали одягати свої шкарпетки, то знайшли гроші і дуже зраділи.
2 сестра
Яка радість в нашій хаті
Стали враз ми всі багаті
Купить зможем рукавички
І стрічки і черевички.
І шкарпеток цілу торбу
Та і ще й цукерок добрих
3 сестра
Але хто добродій цей
Що підкинув нам грошей?
Ми не знаємо кому
Дякувать за доброту
Підкажіть нам друзі милі
Ми самі вгадать не в силі.
Ведуча Не знали сестрички, що то святий Миколай виконав їх бажання мати гарний і теплий одяг на зиму. Але завжди згадували невідомого добродія і щиро дякували йому за його добре серце!
(Виходять)
Ведуча Також Святий Миколай опікувався сиротами, допомагав мандрівникам. Його вважають покровителем моряків, бо він допомагав їм рибалити , а також приборкував бурі на морі. Навіть міг оживляти потонулих людей, за що його називали Чудотворцем.
А коли помер, душа його стала перед Господнім престолом. І запитав Господь:
― Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за праведне своє життя на землі?
― Нічого не бажаю, ― відповів Миколай, ― тільки дозволь мені, Боже, сходити від часу до часу з неба на землю та відвідувати діток.
Усміхнувся Господь і сказав:
― Знав я, яке буде твоє прохання. Щороку в день твоїх іменин зможеш зійти на землю.
І від того часу кожного року в день 19-го грудня сходить на землю Святий Миколай і розносить свої дарунки дітям.
Та тільки ж не сила Святцеві відвідати за одну ніч усіх дітей, бо лише Бог може бути всюди нараз присутній. Отож, добрі люди, що люблять діток і Святого Миколая, часто допомагають Йому в доброму ділі. І зовсім не гнівається Святий Угодник, але радіє, коли хтось навіть і збереться так, як Він, і замість Нього прийде до дітей з дарунками, добрим словом та наукою.
Радіє Він, коли таких Його заступників є якнайбільше між людьми і коли якнайбільше діток втішається дарунками в день Його іменин.
Сценка «Брат і сестра».
Виходять і сідають до столу.
Дівчинка Братику, а ти знаєш яке сьогодні чарівне свято?- День святого Миколая! Я так чекаю на нього, бо весь рік була слухняна, вчилась на відмінно, батьків слухалася, тож заслуговую на подарунок!
Хлопчик А я??? Я що, не заслуговую??? Я теж вчився, нуууу майже гарно… І батьків слухав, нууууу майже завжди. І взагалі… Миколай всім приносить дарунки!!! (Показує язика)
Пісня «Я нечемний був у школі»
Вірші
Учень
Любий Миколаю,
Нині ми співаєм,
Ти почуй далеко наші голоси:
Хай у ріднім краю
Сонце, зорі сяють,
Радість розцвітає з крапельок роси.
Учениця
Щедрий Миколаю,
Ми тебе прохаєм:
Принеси дарунки чемній дітворі,
Ласощів у свято
Буде хай багато,
Щастя засміється в кожному дворі.
Учениця
Милий Миколаю,
Ми усе здолаєм,
Подаруй здоров’я близькій всій рідні:
Нашим мамі й тату,
І сестричці, брату,
Всенькій українській чималій сім’ї.
Учень
Добрий Миколаю,
Щиро ми бажаєм
Миру всьому світу, хліба на столі,
Війни хай відходять,
Діти в школу ходять…
Злагода хай буде на усій землі!
(Виходять)
Ведуча.
Як засинає дітвора,
Сріблястий ліс і гай ―
До нас у гості поспіша
Із неба Миколай.
У нього торба-дивина
З дарунками для всіх.
Коли розв’яжеться вона ―
Звучить веселий сміх.
Цукерки в торбі і книжки,
Машини і ляльки,
І дивовижні іграшки
На будь-які смаки.
Потрібно слухати батьків,
Ти це запам’ятай!
Щоб ніс дарунки у твій дім
Чарівний Миколай.
Забігає чортик Антипко
-Кому подарунки, кому пакунки? Їм? Оцим пустунам і ябедам? Та ви що! Я їм краще вугіллячка дам! Хочете вугіллячка? Смачненьке, хрумкеньке!
Ведуча Ой, а це хто ще до нас в гості завітав? Невже Антипко? Ну мені здається, ти даремно сюди прийшов. В нас діти всі слухняні!
- Які слухняні? Я все бачив! І подаруночків їм приніс!
1. Перший прутик пригодиться
Тим лінивим, хто не вчиться. (помахує різками).
Ведуча: Геть, Антипко, бо дарма –
Лінтюхів у нас нема!
Правда, діти, що нема?
Діти: Правда!
Чортик: Хай ці прутики придбає,
Хто батькам не помагає!
Ведуча: Геть, Антипко, бо дарма –
Неслухняних в нас нема!
Правда, діти, що нема?
Діти: Правда!
А цей прутик пригодиться
Тим, не хоче хто ділиться
Ведуча: Геть, Антипко, бо дарма –
Скупердяїв в нас нема!
Правда, діти, що нема?
Діти: Правда!
А цей гарненький
Для діток вредненьких!
Ведуча: Геть, Антипко, бо дарма –
Діток злих у нас нема!
Правда, діти, що нема?
Діти: Правда!
Ведуча. Ти Антипко заспокійся, сядь на стільчик та подивись на наше свято. Бо скоро вже завітає Миколай до нас, якщо будеш хорошим, то може й тобі подарунок перепаде! (сідає)
Діти, а чи добре ви знаєте про святого Миколая. Пропоную це перевірити. Я буду зачитувати вам ознаки Миколая, а ви , якщо почуєте щось про Діда Мороза, голосно плескайте в долоні
Ведуча. Які ви молодці! А Миколая все
Ведуча Молодці, діти .Та Миколая щось нема і нема. Гадаю треба пісню голосно заспівати, щоб він прийшов на наш голос!
Пісня «Виглядаю Миколая»
Ведуча Ой, я чую хтось вже йде по коридору, можливо це Святий Миколай.
Заходить Миколай і ангел.
_ Доброго дня, діти! Чекали мене?
Ведуча Чекали і виглядали!
Миколай А чи всі ви були чемні?
Антипко вскакує з стільця
Антипко - Ні не всі! Не всі! Я знаю! Я бачив! В мене і книга чарівна є, тут все записано! Ось послухай.
-Гнат Марину вдарив в спину!
А Ні на Тамілі олівців пожаліла!
Ангел – І в мене є книга чарівна, в ній всі хороші справи дітей записані. От послухай!
Сваряться.
Ведуча. Ну годі, годі! Сьогодні день святковий і чарівний! Я гадаю всі діти вже будуть чемні. А щоб отримати подарунки, треба розгадати загадки!
Загадки про зиму.
Миколай. Молодці, дуже гарні діти.
Ведуча. Та це ще ти не бачив, як вони танцюють. Хочеш подивитись? А може й затанцюєш з нами? Запрошуємо всіх на святковий флешмоб!
Танець – флешмоб «Ой хто-хто Миколая любить»
Ведуча. Ну, що Миколаю, не втомився? Як ти вважаєш, хороші в нас діти, заслуговують на подарунки?
Миколай От якби ще заспівали, то тоді точно дам подарунки!
Ведуча Звичайно заспіваємо!
Пісня «Ходить по землі Святий Миколай»
Миколай Ну тепер точно бачу гарні діти, будуть вам подарунки. Тримайте (роздає подарунки)
Ведуча.
Темна нічка, зимна нічка,
Квітка з льоду на вікні.
Плаче вітер на смерічках,
Щось вчувається мені.
Ніби тихо хтось ступає,
Ніби кличе хтось мене.
Місяць стежку освітляє
І заманливо веде.
Ніч святого Миколая,
Дивна і таємна ніч
Диво дивне сотворяє
І дає, і доручає,
І сміється навсібіч.
Чудотворцю Миколаю,
Утішителю дітей,
І молюсь, і промовляю ―
Не нас всіх в цей день!
1