Святий Миколаю, прийди до нас з раю

Виховний захід

«Святий Миколаю, прийди до нас з раю»

Ведуча:           За горами, за лісами  їдуть-їдуть дивні сани

І викрешують копита, сріблом сонячним підбиті, В зоряній височині Метеори вогняні.

Миколай мандрує світом. Він дарує чемним дітям Те, про що їх світлі мрії. Тут для кожного дари є.

Не забуде він нікого: ні хорошого, ні злого.

Миколай з небес весь час бачить кожного із нас.

Разом з нами він радіє, і дарує нам надію.

Він всіх вас чудово знає.Зустрічайте Миколая!

Під музику вибігають вітри, зірочки і ангелята. Танцюють.

На сцену виходить козачок в українському вбранні.

Козачок:

А вечір малює сьогодні талантом таким неземним, Що в кольоровому дзвоні життя виглядає новим.

Я теж у небесному стані: душа, мов біленький папір. Складаю своїми словами листа під мелодію зір. Святий Миколаю, я знаю: ти бачиш усіх і мене, Уклінно Тобі посилаю дитяче прохання земне:

Хай люди живуть усі в Божій правді, і не міркують у масках про те — Тільки тоді ближні любляться справді, коли хтось до когось з грошима іде.

Складаю листа. І дивлюся на власні думки і слова.

Складаю листа. І молюся, як вміє дитина мала. Святий Миколаю, будь ласка, зроби подарунок мені — Щоб віра ніколи не згасла поміж людьми і в біді.

Святий Миколаю, я знаю: ти бачиш усіх і мене,

Уклінно Тобі посилаю дитяче прохання земне

Хай люди живуть у вірі і правді, і пам'ятають вічно про те —

Тільки тоді ближні любляться справді; коли хтось до когось із Богом іде.

Сцена сестричок

Маруся:

Мартусю, сестричко, послухай сьогодні наснилось мені, Ангелики в небі на хмарках, дарунки несли дітворі. А зіроньки їм помагали, яскраво світили вони,

Щоби Миколай і ангели до діточок чемних прийшли.

Мартуся:

Тобі це насправді наснилось? До столу хутчіше ходи,

І ми до Святого напишем, щоб і нам подарунки були.

У мене бажань є багато, все краще я хочу собі, Неси, Миколайко, дарунки, хай бачать і заздрять усі.

Маруся:

Ну, Мартусю, ти подумай, чи потрібно це тобі, Чи піде воно на користь у духовному житті. Може, хтось є поруч тебе у потребі, чи біді, І йому потрібно більше допомоги, ніж тобі.

Мартуся:

Ти роби собі що хочеш, та мене ти не повчай, Йди проси собі дарунків, і мені не заважай.

«О, мій отче Миколаю, прошу те, чого бажаю,

Плеєр мій вже застарілий, флешку хочу і мобілу, А ще – джинси найкрутіші, куртку, светер – наймодніші!

Прошу ще щось солоденьке, кіндер, мілку, щоб смачненьке.

Я тебе дуже чекаю, подаруночків бажаю!» Маруся:

Боже –Отче, я прохаю, за провини жаль я маю, Якщо кривду десь вчинила, прошу вибачення щиро.

Святий отче Миколаю, прошу, я тебе, благаю,

Мою хату не минай. Завітай до нас в ту днину,

Ми чекаємо гостинно. Подарунків не прохаю,

Бо, що треба, я все маю.Прошу лиш здоров’я мамі,

Таткові роботу дай. Помагай мені в навчанні,

Про сестру не забувай. І якщо тобі не складно, І в нас в хаті, Ти будеш, солодощі дуже любим, Може ти нам принесеш.

Мартуся:

Скільки будеш ти молитись? Он вже зірочки зійшли, Як побачать що не спиш ти, подарунків не буде.

Лунає пісня «Ти сьогодні скорше спать лягай»

Дівчатка сховалися. На перший план виходять зірочки.

Зірочка (4 зірочки по черзі):

Грудень місять вже гуляє, холодам пора вже буть, І мороз зимі гукає: - Запрягай вітрів у путь. На сцену вбігають під музику чотири Вітри

Північний:

Я Північний вітер- пан, над всіма вітрами цар.

Гайда, браття, в довгу путь, Нас давно морози ждуть.

Південний:

Я Південний – розбишака, найславніший тут гуляка, Вже сьогодні закружляєм, гірки снігу назмітаєм.

Західний:

Західний я вітерець, піду з снігом у танець, Затанцюю, загуляю, всі дороги позмітаю.

Східний:

Вітерець я є зі сходу заморожу всю я воду, Допоможемо Зимі, створим замки снігові.

Зірочка 1:

Вітри швидко підхопили, хмару з снігом, холоди.

Над землею пролетіли, сніг припав, нема води.

Зірочка 2:

На віконечках малюнки, скоро Миколай прийде, Дітям принесе дарунки, під подушку покладе.

Зірочка 3:

Цієї ночі як ніколи радіє ліс, радіє поле, На Небі музика весела, радіють всі міста і села.

Зірочка-Зірниця:

Це ж Миколая нині свято, роботи в нього пребагато, Прийти до кожної хатини, із подарунком для дитини Зірочка 4:

А в небі ангели працюють, навантажують санчата, І Святому віз лаштують, щоб зраділи всі малята.

На сцену виходять ангели

Ангелик 1:

Я роблю смачні цукерки, шоколадом покриваю, У яскравою обгортку, їх старанно загортаю.

Ангелик 2:

Райські яблука збираю, стиглі, дуже соковиті, Їх у кошики складаю, поласують добрі діти.

Ангелик 3:

Пензлі в фарби обмокаю, іграшки я розмалюю, Передам їх Миколаю, нехай дітям подарує.

Ангел 1:

Кожного року святий Миколай, іде в кожну хату, Іде в кожен край, його всі чекають у кожній хатині, Несе Він дарунки кожній дитині.

Зірочка 1:

Всі чекають Миколая, всі на світі, кожен край, Зірочка 2:

Та не кожен, мабуть, знає, хто ж то, добрий Миколай?

Ангел 2:

Жив колись давно на світі в Малій Азії юнак... Роздавав дарунки дітям той багатий одинак. Бідним дітям у потребі дарувати він любив, Аж Господь Вседобрий в небі Миколая полюбив.

Ангел 3:

Став єпископом всезнаним Миколай, і чесно жив, Особливої пошани Він у Бога заслужив. Запитав Господь: "Що хочеш За свої заслуги ти?" Хочу, Господи, я хочу раз у рік на землю йти.

Завітати в кожну хату, всіх вітати знов і знов, Чемним дітям роздавати подарунки за любов.

Ангел 1:

І отак щоразу, діти, вам щороку Бог дає.

Миколай мандрує світом подарунки роздає Він за них не хоче плати, лиш - як то велить Господь – Батька, матір шанувати, рідну Церкву і народ!

Ангел 2:

У грудневу ніч, таємну, Миколай на землю йде, Він розносить подарунки, під подушки їх кладе. Чемним дітям дістаються,подаруночки смачні, А нечемним, щоб ви знали, замість ласощів – різки.

Ангел 3:

А ти Зірочко-Зірнице, не барися, поспіши, Ти роботу маєш пильну, тож яскравенько світи.

Зіронька-Зірниця:

Так, я радо помагаю, зроку в рік з Святим іду, Діток чемних я шукаю, на домівки їх лечу.

Сподіваюся, надіюсь, що зустріну діток знов, Тих що були завжди чемні, й тих, що стали добрі знов.

Ангел 1:

Ми поглянемо у книги, там записано усе, Зачекай наша Зірнице, треба звірити це все.

Ангел 2:

Цілий рік ми пильнували, за дітьми спостерігали, Тож до них скоріш лети, Миколаю шлях вкажи.

Пісня «Вже надходить ніч чарівна» На перший план виходять сестрички

Маруся:

Чому ти ляльку мою взяла і в мене навіть не спитала?

Мартуся:

У тебе ляльки красивіші, великі, гарні і модніші,

А в мене лиш м’які забавки, тому я взяла твої ляльки.

Маруся:

То треба було попрохати, і я тобі могла б їх дати,

Бери Мартусю мою ляльку, а я візьму твою забавку.

Сцена завмирає. Мартуся стоїть спиною ображена.

З'являється Антипко.

Антипко 1:

До вас примчав я аж із пекла, у вас - зима, в нас - хата тепла,

У вас - мороз за хвіст щипа, і снігу в очі насипа,

Не дивиться, що я тут гість, морозить, студить, як на злість Я без шапки, без кожуха, відмерзають хвіст і вуха. От біда! Чи довго ждати, поки влізу десь до хати, Де живуть погані діти, треба ж кості розігріти!

Ух, ух, ух, ух.... Замерзає в мене дух! Не поможе тут і плач -

Грійся, чортику, та й скач! Ой, я чую суперечку, Дві сестрички, крики там, хтось нечемний, відчуваю, Йду, поможу дітлахам.

Антипко ховається збоку і підказує Мартусі, що говорити

Антипко:

Ти краща за усіх дітей, сестру не слухай, хай йде геть, Бо, Миколай, лише тобі, несе дарунки неземні.

Мартуся:

Я краща за усіх дітей, і Миколай, лише мені,

Несе дарунки неземні. Я в Миколая попрохаю, Найкраще Він позалишає. А ти, Марусю, йди собі, Забавки не віддам свої!!!

Маруся:

Мартусю, прошу, схаменись, до Бога щиро помолись, Бо Миколай спішить до того, хто добрий й любить всіх довкола. Антипко:

Чого вона тебе повчає? Завжди тебе перебиває?

Ану на неї покричи, позлися трошки, побурчи!

Мартуся:

Чи ти скінчиш колись повчати, чи можеш трохи помовчати? Нестерпно слухати тебе… Маруся:

Мартусю, що з тобою стало? Ти звідки злість таку дістала?

Куди поділась доброта, і ніжність й лагідність твоя?

Антипко:

Свого добився, ха-ха-ха! І ця дитина вже моя.

Різки для них лежать на купі, криві, тонкі, сухі і грубі.

Ці діти слухають мене, то ж Миколай їх омине.

Вони затяті розбишаки, крикливі, злісні забіяки, Вони молитись забувають, і ближніх завжди ображають.

Батьки щось просять їх – бурчать, Ще можуть їм і набрехать.

Я тих дітей у списку маю, до них Святого не впускаю.

Маруся:

Ах, невже тобі Мартусю, щось антипко шепотить, Сестро, ти його не слухай…- В кого ж помочі просить? О, наш Ангелику Божий, прошу, ти до нас прийди, Порятуй мою сестричку, і Антипка прожени.

Ангел 3:

Мир і спокій дому цьому, тут немає місця злому.

Забирайсь, Антипко, з хати дітей досить спокушати!

Ангел 1:

А ти Мартусю, злу не піддавайся, і до Антипка ти не прислухайся, Лише молися щиро ти до Бога, бо це в житті правдива є дорога. (одягає на шию вервичку) Мартуся:

Ой мені аж легше стало злості ніби не бувало

Сестро, ти мені прости, ось забавки, на, бери.  (Обнімаються)

О, мій отче Миколаю, прошу, жаль я щирий маю, Подарунків не чекаю, лиш прийди, тебе благаю Ангелик1:

Ось так, діти, треба жити, щиро серцем всіх любити, Ангелик2:

Сіяти в серця добро, відганяти всяке зло.

Ангелик3:

А тепер ідіть вже спати, в снах святого зустрічати.

Пісня  «Робіть добро»

Ангел 2:

Миколай мене послав, щоб по світі я літав І про кожную дитину склав йому свою картину.

Діти є, що гарно жили, шанували всіх, любили, Щиро Богові молились і з батьками не сварились.

В Церкву завжди поспішали, в Бога ласки все прохали. Всі уроки добре вчили, з дітками у мирі жили, Поруч із дітьми такими було добре, гарно, мило.

Ангел 3:

Та були й такі малята, що прогнали нас із хати.

Ми на вушко їм шептали, вони ж криком все кричали, Гнівались на батька й неньку, не молилися раненько, Як до Церкви йти прохали, зразу стомлені ставали.

Школу часто пропускали, вчить уроки забували.

Дітям прикрощі робили, насміхались і ганьбили.

Від дітей таких втікаю, бо Господь таких не знає.

Ангелик1:

Дітоньки, я вас прохаю, до любові закликаю, Ангелик2:

Щоб ангелик, даний Богом, помагав у всіх тривогах.

Ангелик3:

З ним не страшно в світі жити, бо він Бога вчить любити.

Ангелик 1:

Он, дивися, покотилась  в небі зіронька ясна,

Ангелик 2

Перед нами зупинилась. Що то значить? Хто вона?

Ангелик 3:

Це є Зірка – Зоряниця, Миколая помічниця,

Антипко

Треба вже її схопити, І до діток не пустити. З'являється Зірочка і засліплює очі Антипку

Антипко :

Скрізь тепер хороші діти. Де ж мені різки подіти?

Зірочка 1:

Ти одну собі бери, Інші дай таким, як ти.

Антипко :

Чуєш, Зірко препогана, не введеш мене в оману, Досить сяйво розсипати та у справі заважати.

Ти Святому Миколаю сяйвом дуже помагаєш: . Снігом притрушу тебе, зразу сяйво пропаде.

Антипко вкриває зірочку простирадлом і тікає зі сміхом. Заходять

Зірочка 2:

Де ж ти, сестро, подівалась? Ти так мило посміхалась, Сяйвом всіх нас обсипала і тепло нам дарувала. Зірочка 3 :

Як же Миколай Святий знайде стежку до дітей?

Зірочка 4:

Люба ти моя сестричко, лиш послухай, тут хтось плаче, А неподалік по снігу, той лихий Антипко скаче.

Ангел 1:

Та це ж Зіронька-Зірниця, що шлях освітляє, Це її антипко злий, в полоні тримає

Ангел 2:

Ми повинні поспішити їй на допомогу,

Бо без неї Миколайко не знайде дорогу.

Ангел 3:

Гей, Вітри, ви сильні й дужі, поспішіть в потребі, Звільність Зіроньку-Зірницю, щоб світила в небі.

Забігають Вітри звільняють Зірницю

Вітри:

Не турбуйтесь слуги Божі, вітри радо вам поможуть, В темну ніч їзда тривожна заблудитись легко можна.

Зірочка - Зірниця:

Любий отче Миколаю, в цю хатинку завітай Ці дівчатка чемні дуже, подарунки їм віддай.

Пісня « Ішов Миколай лужком-бережком»

Дівчинка.

В грудні ніч є чарівна, бо з небесного човна Миколай на землю сходить і дива усюди творить.

Хлопчик.

Все він знає, все уміє, тільки хтось про щось помріє Мрію здійснить в цюю ніч, бо святий він - в тому річ.

Дівчинка.

Наставляє Миколай: злом себе не покарай!

Чесним будь та справедливим, і працюй, не будь лінивим.

Другом вірним завжди будь, свого роду не забудь.

Хлопчик.

Не зречись своєї мови ні за якої умови!

Будь людиною завжди і добро від долі жди.

Дівчинка.

В ніч на свято Миколая дітвора уся чекає Подарунків і чудес. Із-за хмар з самих небес,

Він несе дарунки добрі у своїй великій торбі.

У віконця заглядає, і про тебе все він знає:

Хлопчик.

Як ти вчишся, де ти ходиш, як себе з людьми поводиш.

Чи лягаєш вчасно спати, чи порядок робиш в хаті.

Дівчинка.

Якщо чемний, то тоді подарує він тобі: Може, коника прудкого, може, котика м'якого, Літачок чи книжку, чи ведмедя й мишку.

Дівчинка.

Миколай тихцем зайде, твоє ліжечко знайде, Подарунки покладе, і з кімнати геть піде. Та коли ти неслухняний, робиш прикрощі для мами, Миколай тобі несе добру різку - і...Усе!

Хлопчик.

Отже, слухай маму, тата, то в дарунках ваша хата Буде квітнути завжди в першім місяці зими.

Пісня: «Дідусь з бородою»

Козачок з україночкою:

Святий та добрий Миколаю, на тебе ждемо вже давно, Що даш Ти нам — ми ще не знаєм, та просимо Тебе одно: Ти нашим родичам дай сили, щоб виховати нас могли, Від Бога втіхи дочекали, коли зростуть їх діточки.

Усьому нашому народу дай добру волю й много літ, Щоб пісня — слава України, полинула на цілий світ.

Пісня « Ой хто, хто Миколая любить»

Під час пісні виходить до дітей Святий Миколай

Святий Миколай:

Діточки любі, кохані, хороші, я йшов до вас довго крізь сніг та порошу, Долав ліси й гори, далі дивні і радісно знати сьогодні мені, Що ви з нетерпінням на мене чекали, вірші учили і пісні співали.

Я хочу, щоб свято це було завжди: ні суму, ні сліз ви не знали й біди, Щоб сонце і зорі ваш. шлях устеляли, щоб мами й татусі про вас піклувались.

Повірте у казку, надію плекайте, любов у сердечках завжди зберігайте. У світі багато залежить від вас. 1 збудуться мрії, коли прийде час.

Після того діти співають пісні, розповідають вірші і отримують за це подарунки від Св.Миколая

Список використаних джерел:

1.             "По дорозі йде дідусь з купою пакунків" : колективне свято [Миколая] / С.

М. Цицюра, К. І. Абдулаєва, М. Я. Цугорка та ін. // Розкажіть онуку. – 2011. – № 21/22. – С. 10–15.

2.             Бондарєва, А.  Святий гість : виховний захід до свята Миколая : 1 кл. / А.Бондарєва // Початкова освіта. Шкільний світ. – 2012. – № 43. – С. 1–5. – Наша вкладка : Позакласні заходи.

3.             Вєтреннікова, О.  Свято Миколая : [сценарій : 3 кл.] / О. Вєтреннікова //Початкова освіта. Шкільний світ. – 2012. – № 43. – С. 5–7. – Наша вкладка :

Позакласні заходи.

4.             Гостинці Святого Миколая: сценка / з репертуару товариства "Вертеп" //"Молода Просвіта" Тернопільщини. – Тернопіль : Просвіта, 2006. – С.143–148.

5.             Коли здійснюються мрії : [cценарії свята Миколая] / Г. М.

Ніколаїшин-Дробот, М. Г. Пелех, О. А. Бойко та ін. // Розкажіть онуку. – 2012.

– № 21/22. – С. 21–26.

6.               Куценко, Л.  Миколай, Миколай, подарунки роздавай : [сценарій] / Л.Куценко // Початкова освіта. Шкільний світ. – 2010. – № 42. – С. 4–5. – Наша вкладка : Позакласні заходи.

7.               Музичук, О. І.  Прийди, Миколаю, в гості до малят! : фрагмент свята / О.І. Музичук // Розкажіть онуку. – 2008. – № 11. – С. 30.

С. 35–37.

8.               Ченаш, О.  «Яка радість, який рай! Іде Святий Миколай» : [сценарій] / О.Ченаш // Шкільний світ. – 2013. – № 13. – С. 23–24.

9.               Шутун, Л.  День Святого Миколая / Л. Шутун // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2008. – № 12. – С. 63–66. – Позашкілля.

10.          Яворська, О. Л.  Всі чекають Миколая : [сценарій свята] / О. Л. Яворська// Початкове навчання та виховання. – 2007. – № 32. – С. 14–15.

11.          tl_files/2011-NEWS/11/ty sjohodni spat.jpg

12.          tl_files/2011-NEWS/11/ty sjohodni spat2.jpg

13.          tl_files/2011-NEWS/11/vze nadhodyt nich charivna.jpg

14.          tl_files/2011-NEWS/11/vze nadhodyt nich charivna2.jpg

15.          tl_files/2011-NEWS/11/robit dobro.jpg

16.          tl_files/2011-NEWS/11/robit dobro2.jpg

17.          tl_files/2011-NEWS/11/ishov Mykolaj.jpg

18.          tl_files/2011-NEWS/11/ishov Mykolaj 2.jpg

19.          tl_files/2011-NEWS/11/oj chto chto.jpg

20.          tl_files/2011-NEWS/11/oj chto chto 2.jpg