Святкова лінійка "О, світоч мій, ти - України доля, Полтавщино, земля моя свята!"

   СВЯТКОВА ЛІНІЙКА «О, СВІТОЧ МІЙ, ТИ – УКРАЇНИ

           ДОЛЯ, ПОЛТАВЩИНО, ЗЕМЛЯ МОЯ СВЯТА!»

   ПРИСВЯЧЕНА 75 РІЧНИЦІ УТВОРЕННЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    МЕТА.   Ознайомлювати учнів з історією рідного краю.

                    Розвивати почуття патріотизму. Прищеплювати загально-

                 людські цінності: добро, вдячність, повагу, взаєморозуміння,

                 щирість.

                     Виховувати гордість за свій народ, любов до рідної землі,

                 відчуття родинної причетності і відповідальності за історичну

                 пам’ять і майбутнє своєї країни.

ПЕДАГОГ-ОРГАНІЗАТОР.

    СЬОГОДНІ НАША СВЯТКОВА ЛІНІЙКА ПРИСВЯЧЕНА 75-ІЙ РІЧНИЦІ УТВОРЕННЯ ПОЛТАВСЬКОЇ – ЧУДОВОМУ КУТОЧКУ УКРАЇНИ,   НАШОМУ ДАВНЬОМУ КРАЮ,   ОПОВИТОМУ ЛЕГЕНДАМИ І ПЕРЕКАЗАМИ.

1-Й УЧЕНЬ.

О, світоч мій, ти – України доля,

Полтавщино, земля моя свята!

Про тебе слава гордо лине

І пісня Чураївни нас єдна,

Мій краю, серце України,

Полтавщино, прадавня сторона.

2-Й УЧЕНЬ.

Є на світі міста, є далекі країни,

Є пустелі й степи і безмежні поля.

Та сьогодні чуття і пісні солов’їні

Я складаю тобі, Полтавщино, в цей день.

3-Й УЧЕНЬ.

    Ми вирушаємо з вами на Полтавщину – край пісень і легенд, край письменників і поетів, край мислителів і вчених, чиї імена перлами сяють у скарбниці світової мудрості.

    Я веду вас у благословенні місця. Тут варто лише прислухатись. І в тиші Іванової гори вам вчується голос Котляревського, веселкові гаї наспівають вам журливих пісень легендарної Марусі Чурай, а древні стіни дзвіниці відлунять неспішну ходу Панаса Мирного чи тиху говірку Короленка. З-поміж густих верболозів сивий Псел відтворить вам знов у тихоплинних водах своїх іронічно-сумну посмішку Миколи Гоголя, а на вітах старезних тополь сім вітрів награють романси Євгена Гребінки.

4-Й УЧЕНЬ.

    Справді, чи є ще десь на землі такий край, де тихі травневі ночі пливуть на крилах солов’їних пісень, де вранці на замріяній річці вмивається джерельною водою біле латаття, де в один із весняних днів, потемнілий від зимових віхол і морозів ліс раптом спалахує синім пролісковим вогнем, де у привольному степу п’янієш від дивних пахощів різнотрав’я? Чи є десь на землі край, де, ніби сестри, обійнялися нерукотворна краса і сива пам’ять історії?

    Територія Полтавської області займає площу 28,8 тисяч квадратних метрів і більшою частиною знаходиться в межах лівобережної лісостепової зони, південно-східна частина – на південь від лінії Кременчук-Полтава -

в межах степової  зони.

    Полтавщина – мальовничий край з багатою різноманітною природою. Приваблюють зір неозорі лани і квітучі сади, тихоплинні замріяні річки і зелені гаї, яскраві луки та різнобарвні степові схили. Чудові краєвиди Полтавщини, оспівані М.В.Гоголем, В.Г.Корленком, О.Гончарем, Лесею Українкою, вражають своєю красою і величчю.

5-Й УЧЕНЬ.

    22 вересня 1937 року, у зв’язку з бурхливим зростанням господарства, розвитком і ускладненням економічних зв’язків, Полтавщину було  виділено в окрему область з центром у місті Полтава. До її складу ввійшло 45 районів та два міста обласного підпорядкування – Полтава і Кременчук. Великі зміни сталися на той час в економіці Полтавщини. У обласному центрі було побудовано ряд підприємств – один з найбільших в Україні м’ясокомбінат, поліграфічну, панчішну, бавовнопрядильну, взуттєву, рукавичну фабрики, фабрику термометрів, хлібозавод. Крупні підприємства споруджено в області: цукрові заводи в Лохвицькому і Семенівському районах; в Кременчуці – м’ясокомбінат, завод металевих виробів, штампувальний завод, суконну і меблеву фабрики.

    Полтавська земля подарувала світові скульптора Леоніда Позена, автора пам’ятника Котляревському і Гоголю у Полтаві; художницю Марію Башкирцеву; математика Михайла Остроградського.

    Тут жили і працювали: Антон Семенович Макаренко – великий педагог; живописець Григорій М’ясоєдов; письменник Старицький, актор Щепкін, хірург і вчений Микола Скліфасовський, іменем якого названа обласна лікарня, і ще багато-багато знаменитостей.

6-Й УЧЕНЬ.

Моя Полтавщино прекрасна!

Тобі б калиною цвісти…

Немовби зірка та незгасна,

Ти нам освітлюєш світи!

Мені ж цю землю шанувати,

Ростити хліб рясний в полях,

Щоб стала щедрою, як мати,

Моїй дитині ця земля.

7-Й УЧЕНЬ.

Доки пісня звучить солов’їна,

Щире слово в козацьких вустах,

Ти не вмреш, ти не вмреш, Полтавщино,

Будеш жити ти в наших серцях!

    Пісня про Полтавщину.....................................................................