Сценарій призначений для організації свята 8 Березня в початковій школі. Розробка може бути корисна вчителям початкових класів, так і педагогам додаткової освіти.
1
Свято 8 Березня "Все починається з мами"
В залі посмішок багато,
В залі людно і красиво,
Бо у нас сьогодні свято.
Свято сяє квіточками,
Гріє сонечком весни.
Свято це є святом мами –
День чарівний і ясний.
Визира з-за квітучих прикрас –
Запросили синочки і донечки
Мам з бабусями в світлий цей клас.
йде весна – бажаний час.
Все навкруг бринить піснями,
Восьме березня у нас.
Над цілим світом зоряно цвіте,
Хай сяє сонцем в серці слово «мати»,
Таке незгасне, вічне і святе!
2. Мама – це пісня.
3. Мама – це свято.
4. Мама – це сонячний світ.
5. Вам, любим, коханим,
6. Дарують малята
Усі. З любов’ю весняний привіт.
Зі сну зимового встає. Додому підганя птахів.
Радіє гай, радіє поле, А в лісі на галяві теплій
Земля поталу воду п’є. Поміж ялинок запашних
Скресає і щезає крига, Уперше спалахнув метелик –
Бурульки падають з дахів, Тендітний вогничок весни.
Холодний вітер завиває,
Зимі не видно ще кінця.
Хотів би вже забутись я.
Це правда, досить того сну,
Я мрію про весну.
Й велів усім переказати,
Що вічно будете ви спати,
Бо каже він і кажуть люди,
Що ніби вже Весни не буде!
Що відтепер Зима з Вихрами
Вже пануватиме над нами!
Що тут за плач?
Що тут за крик?
Це промінь сонця нам доніс,
Що плаче і зітхає ліс
І що ти, Вихре, всіх лякаєш,
Що владу вже над світом маєш!
Ні! Вже не прийде та Весна!
Оце тобі я нагадаю:
Посланець я Весни.
Мерщій іди собі звідсіль ,
Зникай з лісів , зникай з полів,
Бо як не підеш по добру…
Закличу сонце проти тебе,
І сам розтопишся від себе!
Не тратьте мрії і надії!
Весну просив я – не забув,
Щоб цього року не барилась,
Щоб вас будити поспішилась!
Привіт, привіт від нас Весні!
Привіт Весні я передам,
А на прощання скажу вам:
Щоб духом не занепадали,
В найближчий час Весни чекали!
Їх нема ні там, ні тут!
Завтра свято вже у мами,
а все вкрите ще снігами.
Плаче хтось рясним дощем.
Привіт, Зайчику біленький!
Чом ти плачеш? Чом сумненький?
Вже набридла ця Зима !
Їжі взимку геть нема!
Кожушок весь обносився,
Від Зими я вже стомився!
Панувати на землі!
Щось Весна вже забарилась!
Й маму радо привітати,
Але все ще під снігами.
Ох, не буде свята в мами!
І Весну – красну знайдем.
Її в гості ми запросим,
І тепла в неї попросим.
Щоб розтанули сніги
Й все розквітло навкруги!
Із квіток нарву. Вперед!
Лісом впевнено ідуть.
Чують: десь дзвенить водичка,
А на зустріч їм – Синичка.
Ти куди летиш, сестричко?
Що тече ось там, в гайочку,
Що Весна уже іде,
Всім дарунки роздає.
Я новенький
Порошу кожух сіренький.
Подарую мамі!
Де нам Весну зустрічати.
Воно теж з Весною дружить
І по ній давно вже тужить.
Добрий день! Ти молодець!
Я уже свій промінець
В гості до Весни послало,
Весну радо привітало.
Я згори її вже бачу,
Має щедру вона вдачу,
Вже розбуджує від сну,
Зустрічайте й ви Весну!
Вже іде сюди Весна!
Зиму треба проводжати.
Весні двері відчинімо!
Іди до нас, наша паняночко.
Гостинці для жінок
Чарівні несу.
Весна красна, довгождана.
Люба гостенька бажана.
Дякую за запрошення.
До вас прийшла, моя малеча мила,
Ви чекали і діждалися мене.
Уже сніги навколо розтопило
Яскраве сонце весняне.
Я Весна – красна, принесла вам радість у вашу оселю, у ваші серця, принесла свята веселі, нехай звучать сьогодні вітальні слова.
Де ж ти зимувала?
Чи озимую пшеничку
Теплом зігрівала?
Як ти зимувала?
Чи зелених ниточок
Для трави наткала?
Де ж ти зимувала?
Чи красную сорочечку
Сонечку зв’язала?
Як ти зимувала?
Чи пташок з вирію
Додому відіслала?
Зимувала на кілочку.
Від морозів і вітрів
Берегла озимий хліб,
Ниточки для травки ткала,
Сорочку сонечку в’язала.
В голубі легкі пушинки
Весняні вдягла хмаринки.
Повернула всіх птахів
Із вирію у рідний дім.
Днем красна.
Що ж ти в гостинець,
Люба, принесла?
А на поле – жита,
На травичку – росу,
На дівчаток – красу,
А на хлопців – сили,
Щоб росли й міцніли,
А ще скажу вам прямо,
Принесла я свято – мамам!
Здрастуй, Весно – чарівнице!
Радий я тобі, сестрице!
Довго я тебе чекав,
Разом з друзями шукав!
Здрастуй, Хлопчику маленький,
Здрастуй, Сонечко ласкаве,
І Синичко, ось я з вами!
Щиро я усіх вітаю
Й подарунки для вас маю.
Тобі, Зайчику біленький, -
Кожушок новий сіренький.
Знаю, Хлопчику, твоє бажання,
Хочеш мамі в привітання
Назбирати тут квіток.
Бачиш, он отой гайок?
Там я вчора вже ходила,
Всі квітки давно збудила.
Пам’ятай лише одне:
Навесні усе живе!
Нарву квіточок побільше.
Завтра мамі їх на свято
Подарую разом з татом.
До побачення! Побіг!
Бо іще пекти пиріг!
(хлопчик вибігає)
Що робити? Твоїх слів
Він, мабуть, не зрозумів.
Квіточки хоч і малі. Але всі вони живі!
Краще глянем , що там в нас!
Квіточки в швидкім таночку
Весело всі танцювали
І Весну – красну вітали.
Я – пролісковий цвіт.
Пережила зимові сни,
Знов народилася на світ.
Такі, як неба синь.
Росту між кленів і дубів,
Люблю і сонце, й тінь.
Зелені рученьки мої
Листочками зовуть,
Люблю ліси, люблю гаї,
Живу я здавна тут.
Як золоту весну.
Бо знаю, що зима мине,
Коли я ромашкою розцвіту.
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх? Відгадай!
Це конвалії у гаї
На галявинах цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
Такі білосніжні,
Тоненькі, тендітні,
Послухай, як срібно
дзвенить голосок:
«Не треба, не треба
Зривати квіток!»
І біленькі є, і сині!
Я нарву їх досхочу,
Завтра мамі їх вручу.
Хоч і квіточки малі.
Фарби й олівці дістань
І напроти нас ти стань.
А ми будем позувати.
І повір, твоя матуся
Буде рада іще більше,
Твій малюнок їй цінніше.
Тут і фарби, й олівці.
Намалюй ти в подарунок
Своїй мамі цей малюнок.
А квітки нехай живуть.
Ну, пора мені у путь.
Намалюю квітки радо!
(Весна іде, а Хлопчик малює)
Ось готовий вже малюнок!
«Дуже маму я люблю»
(Пише)
До побачення! Побіг!
Буду ще пекти пиріг.
(Вибігає і повертається назад)
Ви, мабуть, дещо помічали?
Чи це здалося мені, може,
Що мама на Весну чимось схожа?
Весна із мамою - сестриці!
(До Зайчика)
Зайчику, допомагай!
Друзів наших погукай!
Всіх матусь ми привітаєм,
Пісню дружно заспіваєм!
Розмову сьогодні присвятимо мамам,
А також бабусям і сестрам, дівчатам ,
Усіх вас з жіночим вітаємо святом!
І сонечко в небі так ясно сіяє.
І небо таке голубе!
На мамине свято верба розцвітає
І пролісок в лісі матусю вітає.
І вас, наші ніжні, ласкаві бабусі,
Із святом жіночим вітаємо вас!
Прийміть найкращі вітання від нас!
Радіє березень і сонце весняне.
І вам в цей день ми хочем побажати
Здоров’я, щастя і любові!
Хто все вміє і все може?
Хто все зробить, як годиться?
Хто ця мудра чарівниця?
В цілім світі найдобріша,
Найдорожча, наймиліша,
Лагідна і ніжна сама?
А тепер ми вам розкажем,
Як ми щиро любим вас
І які хороші, милі.
Гарні мамочки у нас!
руки золоті,
Очі карі,
вії – довгі і густі!
схожа на веселку
Бо така чудова
і така весела!
Ніжні в неї руки,
ніжний голосочок!
В неї чорні брови,
губки, як малинка.
Гарна, ніжна, як весна,
І ласкава, і тендітна,
Ніби пролісок, вона!
З вами згоден я.
Та найкраща мама
Все ж таки моя!
Мабуть, тут зібрались
Всі красуні світу!
Кожен любить свою маму,
Бо вона найкраща сама,
Найдорожча нам людина –
Люба мамочка, єдина!
І тому ми вам бажаєм,
Щоб, як квіти, ви цвіли,
Щоб завжди здорові, гарні
І щасливі ви були!
Чоловічих справ багато!
Тато зварить борщ смачний,
Випере рушник брудний,
Я у хаті замету –
Мама любить чистоту!
Потім - мамі подарунки:
Квіти, ласощі, малюнки,
От так свято – просто диво,
Мама рада і щаслива!
Вдосвіта встану
І мамі сніданок
Смачненький зроблю,
А потім віддам їй малюнки і квіти
І віршем скажу, як її я люблю.
Вона засміється,
Весела й щаслива,
Привітна і лагідна,неначе весна.
Ой, мамочко – мамо,
Яка ж ти вродлива!
Така ти у цілому світі одна!
Я для матусі віршик вивчаю.
Я подарунок мамі роблю.
Я свою маму дуже люблю!
Тільки скажеш – все готово!
«Мамо, кашки!» - кашка є.
«Мамо, чаю!»- вже наллє.
«Мамо, спатки!» - вже роздутий,
І у ліжку, і укритий.
«Мамо, ніжку зав’яжи!»
«Мамо, казку розкажи!»
Мама! Мама! Гарне слово.
Тільки скажеш – все готово!
За шийку тебе обніму
І щічки погладжу.
Ти знаєш, матусю,
Як дуже тебе я люблю!
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш,
Мене поцілуєш…
І я тебе дуже люблю!
Любові крильцями усіх нас прикрила.
Мати наша, як сонечко ясне,
Цілий день нам світить і вночі не гасне.
Мати наша, як ангел із неба,
Вдень і вночі знає, чого дітям треба.
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками,
Вдень і серед ночі?
Чи є в світі що миліше,
Як мамині руки,
Що працюють для дитини
Щиро, без принуки?
Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б’ється для дитини
Днями і ночами?
Чи є в світі що дорожче,
як мама кохана,
що трудиться для дитини до ночі від рана.
Ти ж для мене – цілий світ!
І хоч я мала дитина,
Хоч мені ще кілька літ,
Та тебе, матусю мила,
я кохаю над життя
і бажаю: будь щаслива,
наче квітка весняна!
Що тобі і побажати…
Перш усього – щастя, сили
І здоров’я всім у хаті.
Щоб жили ми всі у згоді,
Як ти завжди нас учила.
Щоб твоя усмішка гарна
Нас, як сонечко, всіх гріла.
До маминого свята:
Фіалки сині і бузок,
І пролісків багато.
Я вишиваю рушничок –
Мережки шию білі:
Розцвів букет живих квіток
Моїй матусі милій.
Нехай святковий ніжний цвіт
На рушничку іскриться:
Я березневий шлю привіт
Ще й бабусі і сестричці.
Привітати ми в цей час.
Всім бабусям вдячні діти,
Бо турбуються про нас!
Вас люблять всі діти,
Нашим бабусям
Шлем ми привіти!
З нею у серці я тільки живу.
Я прокидаюсь – вона тут як тут,
Гріє сніданок, готує нам суп.
Жоден від них нікуди не втече.
Нам би позаздрити кожний з вас зміг –
Бо найсмачніший у неї пиріг!
Ще тільки сіріє –
Мене від світанку
Два сонечка гріють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі –
Це дивляться тепло
Бабусині очі.
Вже сонце схилилось,
Пташки сплять у гаї…
Засну – наді мною
Два сонечка сяють.
Два сонечка ясні
Від ранку до ночі,
Два сонечка красні –
Бабусині очі.
Дружу давно – давно.
І ми, скажу вам, з нею
В усьому заодно.
Найкраща у житті.
А руки у бабусі –
Ну, просто золоті!
Скрізь роблять чудеса:
То місять щось, то миють…
Подивишся – краса!
Пороблять все як слід:
То чистять щось в коморі,
То варять нам обід.
Сплітають на стіні:
Казки такі чарівні
Розказують мені
Міцніш щоб спав онук.
Мабуть, немає в світі
Таких хороших рук!
Ми , твої внучата,
Хочемо тобі в цей день
Щастя побажати.
Подруг і сестричок привітати –
Співаночку - весняночку
Їм подарувати.
І світять зорі золоті,
І нехай казка все частіше
Буває в вашому житті.
Незнайомий світ довкола.
Ви упевнено за руку
Повели нас у науку.
Рідні ми для вас і рівні.
Нам даруєте знання,
Щоб ніколи навмання
Не блукали ми по світу.
Нам даєте ви освіту!
Малювати і читати,
Мову рідну поважати,
Власну думку формувати!
І найкращого бажаєм.
Знаєм: всі, хто тут навчався,
З нами подумки з’єднався,
І до вас подяка лине
Із усіх кутків країни!
Створили люди сотні добрих слів,
Таких як щирість, ніжність, чистота
І милосердя, вірність, доброта,
Любов, надійність… Всіх і не назвати!
Але найкраще в світі слово МАТИ!
Хай скаже йому, що вас дома немає.
Хай роки ідуть, а лице молодіє,
Хай діти ростуть, голова не сивіє.
На щастя співає,
А радість весною
В душі процвітає.
Хай береже від злого майбуття.
Із всіх доріг вертайтеся до мами –
Тоді щасливим буде все життя.