Свято Букварика 1 клас

Свято Букварика

Учитель. Вітаємо всіх на нашому родинному святі «Прощавай, букварику». Народна мудрість гласить: «Тішся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте».

Благословенна та ясна година,

Коли буквар бере до рук дитина.

Є святкових днів багато

На листках календаря.

А між ними  й наше свято –

Вшанування букваря!

Літера перша і перше слово,

З книгою перша серйозна розмова.

Перша сторінка, наступна сторінка,

Успіхи перші, і перші сльозинки.

А як важко було нам

Палички писати.

Ставити їх по порядку,

Мов солдатів на зарядку.

Ох за них нам попадало,

Бо ставали як попало.

Не вірили ні вчителька, ні мама,

Як важко було ставити їх прямо.

Такі муки ми терпіли,

Доки склад числа той вчили.

Зате тепер усі ми

Обчислюємо на високий рівень.

Ой було мороки з нами

Вчительці багато.

Як слова ми за хвилину

Вчилися читати.

Згадайте, люба вчителько,

Матусі, татусі,

Як «бекали » і «мекали»

Спочатку ми усі.

А нині любо слухати,

Як добре ми читаємо.

Подякуєм Букварику

І разом попрощаємось.

Про труднощі пережиті,

Про те, як їх ми долали

Можна стільки говорити,

Та часу замало.

Любі гості, мами й тата,

В нас букварикове свято.

Добре, що прийшли до нас

На гостину в перший клас.

           Пісня «Букварик, друже наш»

Попелюшка. Добрий день, любі діти! Ви мене впізнали? Я так поспішала до вас на свято. Невже я спізнилася?

( за кулісами чути крик «Допоможіть! Рятуйте!»)

Вбігає Незнайко.

Незнайко. Ой! Насилу врятувався! Добрий день.

Попелюшка. А чому це ти так репетував?

Незнайко. Та то я від злодія втікав.

Попелюшка. Від злодія? Від якого злодія?

Незнайко. Від звичайного. Такий собі звичайнісінький злодій, хотів украсти мою шапку.

Попелюшка. Твою шапку? А навіщо вона йому?

Незнайко. Як навіщо? Ти хіба не знаєш? Чим більша шапка, тим розумніша голова?

Попелюшка. Ой, незнайко, не сміши! В тебе розумна голова? Та ти ж нічого не знаєш! Тому тебе й прозвали Незнайком!Ти ж зовсім книжок не читаєш.

Незнайко. Хто? Я? Та я всі книжки давним - давно перечитав!

Хто придумав, що Незнайко

Не читає зовсім книг?

Це неправда, так і знайте:

Жить не можу я без них!

Я читаю без зупинки

П’єси, вірші та казки,

Від картинки до картинки,

Ну, а потім -  навпаки!

Я про дідуся Мазая

Пам’ятаю назубок:

Він, заходячи в трамваї,

Забував купить квиток!

Д’Артаньян ганяв ворону,

Колобок спав у норі,

І збирали шампіньйони

33 богатирі!

Бармалей спіймав дельфіна,

Чорномор замерз в снігу,

А кирпатий Буратіно

Покохав Бабу Ягу!

Я читаю без зупинки

П’єси, вірші та казки.

Від картинки до картинки,

Ну, а потім – навпаки!

Попелюшка. Ну й Незнайко! Ну і насмішив!Ти ж усе переплутав!

Незнайко. Ну от, знову ти з мене смієшся!

Попелюшка. Ну, годі нам сперечатись. Давайте, краще зустрінемо ще одну гостю!

( На сцену піднімається Червона Шапочка і співає пісню)

Червона Шапочка.

Якщо довго, довго, довго,

Якщо довго по доріжці,

Якщо довго по стежині

Бігать, тупать і стрибать.

          То напевно, то напевно,

          То звичайно, то звичайно,

           То можливо, то можливо,

           Можна в школу нам прийти!

А-а. вчаться там діти великі і малі,

А-а, знань там багато їм дають вчителі,

А-а, там навчаються читати,

А-а, і писати, й рахувати,

А-а, там цікаво всім завжди!

Червона Шапочка. Привіт усім! Я дуже рада, що мене запросили сьогодні на свято. У мене для вас є сюрприз. Вгадайте, що у мене в кошику?!

Незнайко. Звісно, що: пиріжки несеш бабусі!

Червона Шапочка. А от і не вгадав! Ніякі там не пиріжки, а загадки для першокласників.

Незнайко. О, я так люблю відгадувати загадки! Це для мене – дрібниці! Можна, я теж буду відгадувати твої загадки?

Червона Шапочка. Ну, гаразд. Але слухай уважно! Загадка перша.

Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а розповідає.

Незнайко. Що це таке? Ага, здогадався! Не кущ – значить дерево. Так, на дереві…що ж на дереві? Ага, на дереві - торбинка, зшита з клаптиків, а в торбинці… О, а в торбинці – радіоприймач! Вірно! Все сходиться! Ну, як я відгадав? Правда, я молодець?

Червона Шапочка. Ой, Незнайко, ну й нагородив! Діти, що це? Вірно, це – книга!

Незнайко. Ти диви, і правда! А можна ще одну?

Червона Шапочка. Ну добре слухайте всі.

              Невеличкий мокрий птах

              Ходить дзьобом по грядках.

Незнайко. Знаю, знаю. Це сусідчине курча після дощу черв’яків на городі вишукує!

Червона Шапочка. Ні, Незнайко, знову невірно! Діти, що це таке? Правильно, це ручка. Молодці! Ти, Незнайко, краще помовчи та послухай, як діти відгадують загадки.

             Білий зайчик стрибає по чорному полю. (крейда і дошка)

             Тіло жовте, серце чорне,

             Тіло мовчить, а серце говорить. ( олівець)

             Стоїть дім; увійдеш у нього сліпим, а вийдеш зрячим.( школа)

Незнайко. Ой,які молодці! І звідки вони це все знають?

Попелюшка. Це тому, Незнайко, що вони вчаться у школі.

Незнайко. А ви звідки це все знаєте?

Червона Шапочка. І я, і Попелюшка теж вчимося в школі.

Незнайко. Знаєте, що я вирішив? Я теж буду вчитись у школі. І тоді стану розумним – розумним! Ви мене приймете?

Вчитель. Молодець, Незнайко! Звичайно, ми приймемо тебе до школи, бо всі казкові герої повинні бути грамотними і розумними, щоб їм не було соромно перед дітьми. Проходьте до залу і будьте нашими почесними гостями. А ми продовжуємо наше свято.

Вчитель.

Тепер гукнім Букварика

Хай свято розпочне

І всі чарівні літери з собою приведе.

Всі. Букварику! Іди до нас!

(Заходить Букварик)

Букварик

Вітаю вас шановні гості

Й мої маленькі друзі!

Прийшов я з вами попрощатись
В веселім дружнім крузі.

Я мандрую по країнах,

Я з абеткою дружу.

І малечу, як зустріну
Грамоти одразу вчу.

Ось і вас я научив

І читати і писати.

Рідну мову поважати,

Рідну землю шанувати.

Дружба наша буде жити,

Доки сонце в небі світить,

Доки всі веселі вранці

Йдуть до школи українці.

Свято добрим вийти зможе,

Якщо кожен допоможе
Від пісень і жартів, звісно,

Хай сьогодні буде тісно.

Звірі в хащах лісових,

Риби в водах річкових,

Птиці поміж віток

Учать своїх діток.

А хлоп’ята і дівчата

Дружно в школу йдуть навчатись.

Танок______________________________

Букварик

Я вас навчив читати й писати

Слово «бабуся» і слово «тато»,

Слово «хлібина», «світ», «Україна».

Я залишаю навіки з вами

Слово «Вітчизна» зі словом «мама»,

Зі словом «пам'ять» слово «солдат»,

Слово «цвітіння» зі словом «сад».

Хай колосяться зі словом «жити»

Давні слова «пшениця» і «жито».

Хай не зринає у ваших снах

Підле й потворне слово «війна».

Хай поведе від мого порога

Вас таємниче слово «дорога».

Хай вам щастить на шляху широкім,

Любі дівчатка мої ясноокі.

Вмійте боротися з лихом завзято,

Непосидючі мої хлоп’ята.

Хай підростає ваш перший клас!

Я залишаю вас.

 А ми запрошуємо до зали нові підручники.

Заходять нові підручники

Букварик

Читанко добра, прийми естафету,

Веди школярів по дорогах планети.

Хай відкривають їх розум і руки

Незнані шляхи на планеті Наука.

Хай не погасне бажання малят

Творити добро на планеті Земля!

Читанка

Я – ваша перша читанка,

Красива в мене свитонька,

Цікаві сторінки, є вірші та казки.

Покажу вам сто земель,

Ще й космічний корабель!

Даруватиму щодня

І забави, і знання!

Хай збудуться всі побажання хороші,

А я вас у дальню дорогу запрошую.

Буду ще довго потрібною вам,

Потім колегам своїм передам.

Рідна мова

Як найчарівніша колискова,

Плекає з дитинства вас рідна мова:

То піснею злине, то гарною казкою,

То словом догани, то ніжною ласкою.

Під мамине слово ви й виросли нишком.

Шануйте, малята, цю добру книжку.

Всі народи мову мають.

Всі пісень своїх співають.

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний.

Математика

1,2,3,4,5.

Вміють діти рахувать.

Але хто мене не знає.

Хай даремно не гуляє.

Щоби весело гулять,

Всі уроки треба знать.

Наука дуже точна я.

Вам треба мене знать.

Природа

А де лягає сонце спати,

І звідки вітер, звідки тінь,

І сніг чому такий лапатий,

І заєць чом такий вухатий,

Чого бджолі дрімати лінь,

Чи справді гірша стала глина,

Від чого запашна малина,

Куди повзе рогатий жук,-

Це я, малята, розкажу.

Букварик

А зараз до уваги нових підручників веселий урок.

Сценки

1. – Ростику, було в нас 4 апельсини, 3 ми дали Арінці. Скільки у нас залишилось?

  -А ми їй краще не дамо, бо в неї діатез буде!

2. –Чого весь урок ти, Аріно, пасешся в зошиті сусіда?

   - Я перевіряю у Діми, чи правильно він списав у мене.

3. –Данилку, чому тебе не було в школі?

   - Бо я вивчив гарну приказку: «Всюди добре, а вдома найкраще!»

4. –Чому птахи восени відлітають до теплих країв?

    - Бо як підуть пішки – витратять багато часу.

5. – Артеме, чому уроки за тебе завжди виконує мама?

  -  У тата ніколи немає вільного часу!

6. – Скажи, Ростику, що тобі найбільше подобається в школі?

  - Дзвоник на перерву!

              ЧАСТІВКИ (на мелодію "Ти ж мене підманула")

1.Вранці в школу я приходжу
Хто портфель нести поможе?              РОСТІК
Я прийшов, тебе нема,
Підманула, підвела.

ПРИСПІВ: Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела.
Ти чому портфель до школи                  ВСІ РАЗОМ
Віднести не помогла?

Я ж тебе підманула,
Я ж тебе підвела,
Твій портфель важкий, як гиря,             АРІНА
Піднести я не змогла.

2.Ти задачу розв'язала,
А мені не показала.
Я прийшов, тебе нема,                         ДІМА
Підманула, підвела.

ПРИСПІВ: Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела.                        ВСІ РАЗОМ
Ти чому мені задачу
Розв'язать не помогла?

Я ж тебе підманула,
Я ж тебе підвела.
Бо усі твої задачі                   АРІНА
Я учительці здала.

3.Час уже іти до дому,
Ти чому збиралась довго?
Більш від мене не втечеш,                       ДАНЯ
І мене не підведеш! (дівчинка тікає)

ПРИСПІВ:Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела.
Ти куди це знов поділась,            РАЗОМ
Чи сховалась, чи втекла?

Букварик

Цих діток я прошу навчати

Того, що знаєте самі.

А вас прошу не лінуватись

І вчить уроки день при дні.

І берегти книжки! Віднині

Найперші друзі вам вони!

Діти

Обіцяємо не лінуватись,

На «відмінно» і «добре» навчатись.

Любі ,мої першокласники, на згадку про наше свято, за те що ви такі умілі й вправні, я вручаю вам ось ці медалі.

 Музика фон

Діти (разом)

Прощавай, Букварику!

Наш найперший друже.

Ми тобі Букварику

Дякуємо дуже!

Учитель. Дорога класна родино, шановні гості! Наше свято добігає кінця. Ми щиро вдячні всім, хто завітав на наші перші жнива. Дякуємо нашим мамам, татам, дідусям і бабусям, а також старшим сестричкам і братикам за допомогу у вивченні букваря. Сподіваюсь, що зібрані зернята знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому.

Дні дитинства – наче плин води.

Проліта дитинство, та у спадок

Зостанеться пісня, повна згадок,

Пам'ять зостається назавжди.