Мета. Формувати і розвивати в учнів християнські чесноти: віру, надію, любов; почуття милосердя; розширити уявлення школярів про те, що таке краса людської душі, про безкорисливість і жертовність батьківської любові, про любов Бога до нас; виховувати ідеали добра, любові, дружби, людської гідності на основі християнських цінностей.
Свято духовності
Любов придумана не нами, любов від Бога нам дана
Підготувала і провела
вчитель початкових класів,
вчитель –методист
Іванова Н.М.
Тема. Любов придумана не нами, любов від Бога нам дана
Мета. Формувати і розвивати в учнів християнські чесноти: віру, надію, любов; почуття милосердя; розширити уявлення школярів про те, що таке краса людської душі, про безкорисливість і жертовність батьківської любові, про любов Бога до нас; виховувати ідеали добра, любові, дружби, людської гідності на основі християнських цінностей.
Обладнання. Ікона Божої Матері, вислови про любов, плакати, повітряні кульки
Хід заходу
Ведуча. Доброго дня, шановні наші гості!
Ведучий. Ми раді вітати вас у стінах нашої школи.
Ведуча. Добрий день всім, хто тут зібрався нині!
Добрий день, хто слухає нас!
Добрий день, нашій славній Україні!
Шановні гості, ми вітаємо вас!
Ведучий. Ми раді вас вітати в цій світлиці
І дарувати хліб із золота пшениці,
Щоб хліб святий у всіх був на столі,
Щасливі були люди в місті і селі.
Серця в нас сповнені любов’ю, миром
Бажаємо, щоб зустріч була щира.
Ведуча. Запрошуємо Вас на свято духовності – «Любов придумана не нами, любов від Бога нам дана»
Вчитель. Тож поговоримо сьогодні про любов, як почуття, дане людині самим Творцем нашим – Богом. Любов! Це не просто почуття, це цілий світ, це символ і основа життя.
Ведучий. Хай лине вітер крізь лани і гори,
Хай принесе наші палкі слова,
Прийміть наш спів, сердечні побажання,
Прийміть уклін для щастя і добра
Четверо дітей виходять на сцену.
1-й учень. Нехай в цей день душа у вас співає,
На білій скатертині будуть хліб і сіль,
Своїм теплом хай рідні вас зігріють,
Й слова вітання линуть звідусіль.
2-й учень. Хай квітнуть в добрі і здоров’і літа,
Хай минають поріг сльози, сум, біда.
Хай приносять весну лебедині крила,
Хай Матір Божа дасть здоров’я й сили.
3-й учень. Нехай добро до вас щоднини прибуває,
Як струмінь чистої джерельної води.
Хай зло далекими стежками обминає,
А радість поруч йде в житті завжди.
4-й учень. Бажаєм вам пісень, що лише весна співає,
І музики, що награють ліси.
І квітів тих, що раз лиш розцвітають,
І повні пригорщі любові і краси.
Ведучий. Ми переконані, що жити без любові людина не може, і саме любов може врятувати світ. До вашої уваги пісня «Любов врятує світ».
Звучить пісня «Любов врятує світ»
Любов врятує світ
У світі є правда, а також неправда, У світі є зло і добро,
Є віра, зневіра, є кривди й обмани Кохання і зрада - так давно.
Та є лиш одне почуття незвичайне,
Що з неба нам Бог на землю послав,
Воно лиш одне може нас врятувати, Воно лиш одне з'єднає нас...
Воно лиш одне може нас врятувати Воно лиш одне з'єднає нас...
Приспів (2 рази)
Любов врятує світ,2р Любов єднає нас.2р
Любов - це дивосвіт, Святий наш талісман.
Любов - це дар Божий, це віра свята,
Це добро, не здоланне ніким.
Любов'ю омиймо наші серця, 3 любов'ю єднаємося всі.
Любов'ю омиймо наші серця, 3 любов'ю єднаємося всі
Приспів.
1-й учень. Ми діти Сонця, Неба і Землі…
І це ми мусим усвідомити усі.
Чудовий світ навколо нас,
Живем ми в ньому повсякчас.
Життя дає нам добру науку.
Щодень відчуваємо батьківську руку,
Що міцно всіх нас тримає
І на дорогу краси наставляє.
2-й учень. Матінко, рідна Земля!
Земле, наша рідна і жива!
І до тебе сьогодні звертаються
Наші маленькі серця!
Прости, голубко рідна,
За наші бездушнії діла.
Пішли в життя дорогою
Холодного ми розуму,
Тому й накоїли багато зла.
Ведуча. Людина – найдосконаліше Боже створіння за подобою та образом Творця: «І створив Бог Людину на свій образ, на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх».
Ведучий. Творець подарував людині життя, основою якого проголосив – любов. На запитання законника, яка заповідь найбільша в Законі, Ісус відповів: «Люби Господа Бога твого, всім серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю – це найперша і найбільша заповідь. А друга, подібна до неї: «Люби ближнього твого, як себе самого». На ці дві заповіді весь Закон і пророцтва спираються.
Ведуча. «Любов ніколи не минає», вона вічна. Апостол Іоанн Богослов розкриває сутність Бога такими словами: «Бог є Любов, і хто перебуває в Любові, той перебуває в Богові, і Бог перебуває в ньому».
Ведучий. Що ж таке любов? Найглибше, поняття любові подано в Новому Завіті: «Гімн Любові…». Апостол Павло у своєму посланні до Коринф’ян говорить: «Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не пишається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не гнівається, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!»
3-й учень. Любов – безмежний, чудовий дар,
Що дав Творець свому створінню
Любов – це жертва, серця жар
У райський спокій, у терпіння.
4-й учень. Нехай всі люди знають,
Нехай всі люди вірять,
Що скоро переможе
На всій Землі й усьому світі
Свята Любов.
5-й учень. Любов до мами і тата,
Любов до сестри і брата,
Любов до всіх на світі:
До добрих і сердитих,
До бідних і багатих,
До звірів і малят.
6-й учень. Нехай розіллється між нами
Свята Любов навіки,
А з нею наша ніжність,
Доброта, чесність, милосердя
І мир по всій Землі.
7-й учень. Усе хороше починається з любові,
І сенс життя тому дано знайти,
Хто в кожнім подиху і в кожнім слові
Цей Божий дар уміє берегти.
8-й учень. Возлюбимо ближнього – тихо, без прикрас:
І Любов Всевишнього теж зігріє нас.
Возлюбимо ближнього з відчуттям тепла –
Й певен, що поменшає в цьому світі зла,
І засвітить радістю небо голубе…
Волюбимо ближнього, як самих себе.
Ведучий. Ми живемо у важкий час: безладдя, економічна криза, бідніють і мізерніють людські душі. Любов і доброта – ось що потрібно нам сьогодні.
Пісня «Віра, Надія,Любов».
Вера, Надежда, Любовь
1 Ярко лампадка горит, дети притихли и вновь
Бабушка добрая им говорит про Веру, Надежду, Любовь 2р
2. В возрасте отроковиц приняли муки они
Кто не видал этих ангельских лиц Веры. Надежды. Любви 2р
3. Где только силы брались пытки, угрозы и кровь,
Только от Господа не отреклись Вера, Надежда, Любовь 2р
4. И на могиле детей слышался матери зов,
Встретиться с вами спешу я скорей Вера, Надежда Любовь
5 Ветры одежды сорвут юркнув под тёплый покров,
Но никогда, никогда не умрут. Вера, Надежда, Любовь
6. Надо нам грешным взывать Господи, благослови
Чтоб никогда, никогда не терять Веры, Надежды, Любви
9-й учень. Ми часто звинувачуємо когось,
Шукаєм винних і мстимось,
Бо щось не так, як нам хотілось,
Через когось ніби не здійснилось.
І якби не отой чи та –
Була би згода на літа.
Та чи згадуємо ми, що від Бога все йде,
Що один Він все знає, що було й буде.
10-й учень. Стає все важче й важче жити
Від цього добрі люди – злі,
Якщо не вірити у краще,
Навіщо жити на землі?
11-й учень. Що тримає людину на світі?
Що дає наснагу в житті?
На мою думку, - це любов.
Любов до Бога, матері, батька,
Матінки-землі, до України.
12-й учень. Чого ж варта в світі доброта?
Чого є варте милосердя наше?
Розкаже ця легенда непроста.
Сценка «Людина починається з добра».( Стіл, стілець, лавка накрита старою рядниною. За столом сидить стара жінка. Вечеряє. Горить свічка).
Жінка. Скромна у мене вечеря. Шматок хліба і горнятко молока. Спасибі монахам, які живуть недалеко. Вони мені допомагають вижити. (Чути стукіт у двері). Хто ж так пізно? Сховаю свою вечерю, бо треба буде ділитися. (Похапцем усе ховає). (Відкриває двері. Заходить Незнайомець. Обличчя сховане під капюшоном).
Незнайомець. Спасибі, що відкрили двері. Зірвалася така буря і дощ, що світу білого не видно. Я вам заважаю вечеряти?
Жінка (вбік). Мушу ділитися. Та яка в мене вечеря – черствий окраєць. Пригощайтеся. (Дає хліб).
Незнайомець. Дякую. Я прийшов не за цим. Може, ви щось дасте двом нещасним, які прийшли в наш монастир. Буря знищила їхнє житло і вогонь блискавок спалив усе майно. Їм дуже важко. Допоможіть! Чим можете.
Жінка. Я така бідна. Живу з милостині.
Незнайомець. Невже у вас нічого не знайдеться для обездолених?
Жінка. Піду пошукаю. (Йде у протилежний куток кімнати і говорить так, щоб не чув Незнайомець). Чого я повинна когось жаліти? Мені здається, що біднішого від мене нема. (Перебирає одяг). Дам ось цю стару хустку. Колись мені її подарував мій, тепер покійний чоловік. (Йде до незнайомця і дає йому хустку. Той бере, здивовано каже).
Незнайомець. Невже у вас більше нічого нема? Пошукайте!
Жінка (сердито). Нема. Хіба не бачиш моїх злиднів?
Незнайомець. Якщо нема, то і за це спасибі. Піду вже…
(Той самий інтер’єр. Друга жінка вечеряє. Чути стукіт. Вона відразу ж йде відчиняти. Входить Незнайомець).
Незнайомець. Я прийшов до вас просити допомоги для двох нещасних, які залишилися без домівки, одягу і їжі.
Жінка. Сідайте до столу. Повечеряйте. А я зараз зберу все необхідне. (Вона бігає з кутка в куток. Збирає речі. Зав’язує все у клунок і подає Незнайомцеві). Це все, що я могла зібрати. Беріть і швидше несіть тим нещасним. А якщо потрібно, то приведіть їх до мене.
(Незнайомець виходить. З обох боків виходять дві жінки).
1-а жінка. Буря знищила мою домівку і я ледве встигла вискочити, щоб не загинути під уламками.
2-а жінка. І зі мною сталося теж саме. Йдемо у монастир. Може там нам допоможуть.
Незнайомець (входить). Ось візьми все це, добра жінко (звертається до 2-ї жінки). Ти сама себе нагородила за милосердя.
2-а жінка. Але ж ти це брав для двох нещасних.
Незнайомець. Ті нещасні – ви самі! (Дає хустку 1-й жінці). Ось тобі твоя хустка. Я гадаю, вона тебе зігріє.
1-а жінка. Якби я знала, що ти про нас розповідав, то віддала б усе, що мала.
Незнайомець. Звичайно. Для себе ти не пожаліла б нічого. Пам’ятай: «Багатий не той, хто багато набув, а той хто багато роздав».
(Всі виходять).
1-й ведучий. Де взяти стільки хліба, щоб нагодувати усіх голодних на Землі.
2 –й ведучий. Де взяти стільки терплячості, щоб її вистачило для кожної людини?
1 –й ведучий. Де взяти стільки миру в серці, щоб ним обдарувати усіх?
2- й ведучий. Де взяти стільки любові, щоб вистачило для всіх близьких і далеких, на сьогодні,на завтра і назавжди?
13 –й учень. Послать любов до хати
Малій сестрі і брату,
Послать Любов до неба,
До сонця, до зірок.
14-й учень. Хай засяє сонце в небі,
Хай засвітить навкруги.
Хай зігріє ліс, поля, луги.
Хай квітнуть квіти навкруги.
Хай радіють люди в світі,
Що прийшла до нас Любов.
Пісня «Вже проснулась земля»
Вже проснулась земля
1. Вже проснулась земля, від тривалого сну.
Навкруги зелен-шумом вирує
Аквареллю душі намалюю весну. І Ісусу Христу подарую (2р)
2. На малюнку отім буде спів солов'я. Яблуневий туман за порогом
А дощем голубим Україна моя. Просльозиться в любові до Бога (2р)
3. Намалюю весну джерелом поміж трав.
Що струмує до кожного серця
Бо весна на землі - то воскресла пора. Воскресінням Христовим зоветься 2р
4. Скільки вистачить в мене уміння, снаги. Все в роботі віддам до краплини
Бо для мене Ісус над усе дорогий. Мій Господь і Спаситель єдиний 2р
Ведучий. Людині мало клопотів щоденного життя. У ній закладене природне прагнення любові. Люблять бідні і багаті, молоді і старі Любов, мов сонце, світить і зігріває душу людську. Вона є чимось неземним. Це дар Божий.
15 –й учень. Іще не придумали слова
В своїх солов’їних гаях.
Велика Прекрасна Любове,
Ми – вічная пісня Твоя.
У вічності – власні закони.
І лезом їх буква іде.
Любов – найсвятіша ікона
Для Господа!І для людей…
Ведучий. Путь спасіння нашого – через серце. Ось чому таку пораду маємо: «Щоб добра думка, хоча б годину у день, була про світле, високе, святе».
16 –й ведучий. В чолі дня,
У земній круговерті,
Спішимо ми –
І день пролітає за днем.
А затриматись треба,
Спинитись на хвилю, рідненькі.
І себе запитати,
Чи так ми на світі живем?
Ведуча. Ісус Христос основними назвав Заповіді любові. Особливе місце серед них належить материнській любові, тобто любові матері земної.
17 – й учень. Я схиляюся перед величчю материнської любові, бо материнська любов – найсвятіша. Яку ж біль і тривогу відчувають діти, онуки, коли ця дорога людина залишає земний світ. А яку святу любов до свого сина мала наша небесна ненька – покровительниця і заступниця Божа Матір.
Ведучий. Про це нам розкаже пісня «Всі йдем до тебе, Божая Мати» у виконанні церковного хору Свято – Троїцької церкви села Кашперівка.
Вчитель. Чи часто ми думаєм про те, чому ми так живемо, яка ж це справжня любов?
18- й учень. Подумай! Коли любов судиш чужу,
Подумай! Коли губиш власну межу,
Подумай! Коли ніби вище ти всіх,
Подумай! Коли ти не знаєш, що гріх.
Справжня любов до рідного краю –
Справжня любов не ділить, а єднає
Справжню любов мати вам бажаю,
Справжня любов добрий слід лишає.
19 – й учень. Любов і ненависть, плач і сміх,
Скупість і щедрість, правда і гріх,
Погане і добре в житті відрізняй!
Лиш Бог їх розділить на пекло і рай.
Щоб тепло оцінити, треба зло перебути,
А щоб щастя пізнати, треба вміти любити.
Щоб любов осягнути, треба вік свій прожити.
20 –й учень. Чи не тратим намарно цілі дні,
Місяці, навіть роки,
І забувши про душу,
Ми тіло саджаєм на трон?
Так йому догоджаємо
І жертви в старанні приносимо,
А душа терпить голод
І чує смертельний терор.
21- й учень. Бо зближається день
І Отець наш усіх запитає:
«Як ви вишили
На стежку земного життя?»
Та коли вишиванка
Червоної нитки не має,
Не достойна душа
Наближатись до Царства Отця.
Ведучий. Чудовий дивосвіт навколо нас. І творцем всього цього дивного і унікального є Господь Бог. Коли у людини на душі світло, то Господь дарує їй почуття любові. А любов зажди народжує добро. Любов і добро – найкращі душевні якості людини.
Ведуча. Без батьківської і материнської любові важко було б подолати дітям труднощі в житті. Ваша любов допомагає їм бачити красу навколо нас, любити цей світ і всіх у ньому. Любов – Це сила Бога, що зв’язує душі.
22-й учень. Неня вчить щоднини Бога прославляти,
Про членів родини завжди пам’ятати.
Над усе і всюди Вкраїну любити
Й працею своєю щастя приносити.
23-й учень. Люблю не словами, я їх поважаю,
Йду я їх слідами, горя не знаю.
Батько научає край свій пізнавати,
Про книжки все дбає, каже все читати.
Ведучий. У виконані вчителя музики В.М. Мічан і її сина Ярослава звучить пісня «Дорога до Бога».
Ведуча. Ми любимо Ісуса у щоденній молитві,у службі Божій, у любові до ближнього, до друзів, до рідного краю…
24-й учень. Бог любить нас, Бог любить нас,
Бо ми його турбота
І до творінь охота.
Бог любить нас, Бог любить нас,
Його ми частка крові,
І тіла, і любові у невгамовний час.
25- й учень. Бог любить нас, Бог любить нас,
Він дав нам щастя ріки,
І церкви, й бджілки, намисто слів – прикрас.
26 – й учень. Бог любить нас, Бог любить нас,
Біленьких і чорненьких,
Великих і маленьких щохвилі і щораз.
Бог любить нас, Бог любить нас.
27- й учень. Добрий Господи, наш Боже,
Ти настільки любиш нас,
Що послав нам свого Сина,
Щоб усіх – усіх нас спас.
28- й учень. На святі зігріє нас шлях майбуття,
Любов – це символ людського життя,
Оберіг наш від зла і біди
Любов у наших серцях назавжди.
29- й учень. Як радісно жити в світі –
Ісус наш любить нас!
Дав нам життя, дав сонце,
Нас живить повсякчас.
Дав добрих, гарних друзів,
Новий до щастя шлях –
Як радість жить в світі
З молитвою в серцях!
Троє учнів виходять на сцену.
30- й учень. Бог – є чиста любов,
Світ з любові створив.
До найглибших основ –
Все любов`ю сповив.
Бог – є вічне буття
Безкінечних віків.
Сяйво, радість, краса
Незлічимих світів.
31-й учень. Христос запалює зірки
Для наших душ на небі.
Святий Дух шепоче нам іти
До Бога – Вічної Мети
І присвячує в потребі.
Як Бог – Отець весь світ творив
Своїм могутнім словом –
Христос - те світло запалив
В серцях вогнем любові.
32-й учень. Бог – Слово світлом є ясним,
Що в темряві ясніє.
Єдинородний Божий Син,
В святій Він трійці Бог один,
Що споконвіку діє.
Слово Боже чудо діє
Прямо в серце б’є.
Дух у Бозі променіє
Божії зернята сіє.
В царство Він своє.
Звучить пісня «Господи – Владико – Отче наш».
Господи-Владико-Отче наш
1. Коли на серці біль, розлука, гнів. А душу огорта сумна тривога
В покорі свою голову схилю. І тихо щиро помолюсь до Бога.
Приспів
Господи-Владико-Отче наш. Таточку небесний і Єдиний
Захисти, помилуй, сохрани. В ім'я Христа. Во ім'я свого Сина
О, Боже милий. Ти - моє життя. О, Боже милий. Ти-моя розрада
О, Боже милий. Ти - сама любов. Яка ніколи не допустить зради.
2. Моліться , люди. З Богом всі живіть. В усьому покладайтеся на Нього
І кожним днем прожитим дорожіть. Любіть життя і Господа Святого.
Приспів.
33-й учень. Давайте будем дякувати Богу!
Щоб наші всі дороги вже зійшлись,
Що радість, щастя, біль, тривогу
Ми можемо ділити як колись.
34-й учень. Від щирого серця вам щастя бажаєм,
Хай Бог вам здоров’я пошле і добра.
Любов’ю хай рідні вас зігрівають
На многії-многії літа.
35-й учень. Тож станьмо перед Богом на коліна,
Схилім у шані голови свої,
Щоб наша солов’їна Україна
Цвіла, як весняні гаї.
Найперше – славимо Бога, величаймо,
Тоді згадаймо наш прадавній рід;
В молитві щастя, долі всім бажаймо
І многа і благая літ!
Звучить пісня «Занесім молитву»
Занесім молитву
Занесім молитву Творцю цього світу.
Заспіваймо нині усім многа літа.
Многая, благая, многая літа (2р)
Працюйте, трудіться в освітянській ниві.
Будьте всі здорові і в житті щасливі
Многая, благая, многая літа (2р)
Нехай Вам Всевишній в труді помагає.
Усім многа літа нехай посилає.
Многая, благая, многая літа (2р)
Ведучий. Шановні наші гості! Ось підходить до кінця наша зустріч із вами на святі духовності – «Любов придумана не нами – любов від Бога нам дана».
Ведуча. Ми впевнені що:
Лиш для любові варто жить
В цім незбагненнім дивнім світі.
Любов’ю Господу служить,
Любов’ю всім серця зігріти.
Ведучий. Тож нехай любов, доброта, людяність живуть у наших і ваших серцях!
Ведуча. Будьмо щедрі на добро, а криниця доброти наших сердець хай буде невичерпною!
Ведучий. Нам залишається ще єдине – просити у творця нашого Господа захисту, ласки, любові для всього нашого народу!
Разом. Господи помилуй нас!
Звучить пісня «Хай мир Божий буде»