Свято "Масляна у гості завітала"

 
Тема. Масляна у гості завітала
Мета: продовжити знайомство учнів з традиціями і звичаями українського народу; розвивати уяву, увагу, пам’ять, вміння декламувати вірші, інсценівки; виховувати любов до рідного краю, до культури українського народу.

Музика, початок свята.
- Ха – ха – ха! Глянь, скільки народу зібралося!
- А чого вони зійшлися, і самі, мабуть, не знають. Краще б дома сиділи.
- Напевно на млинці набігли!
- Так! Слухай, брат, от що я знаю. Їхав один наш мужик лісом у слободу на ярмарок за покупками. У яр спустився, глядь – лиси хороводи водять. І всі такі вбрані. І чого це вони?
- Так це що! Я от знаю! У бабки Марії миші розвелися, бігають із кутка в куток і посміюються, а коту Васькові вуса збрили. І чого це вони?
Ведучий. – Я відповім на ваші запитання. І лиси, і миші зиму проводжають, весну чекають. І народ тут зібрався, щоб зиму провести і весну зустріти! Веселі пісні поспівати, в ігри пограти.
  - Доброго дня, шановні друзі! Ми раді вас вітати!
    Як гарно, що ви прийшли до нас, щоб Масляну стрічати!
- Просимо, гості милі, вітаємо!
- Веселощів вам та радості бажаємо!
- Давно ми на вас чекаємо, свято без вас не починаємо!
- Про початок повідомляємо!
  - Увага! Увага! Вже час розпочати
    Веселе, щасливе і радісне свято!
- Сьогодні весело у нас, ми Зиму проводжаємо,
   Усіх, хто в залі є в цей час, ми гаряче вітаємо!
  - Зима нас вдосталь розважала:
    Ми взимку Новий рік стрічали,
    Біля ялинки були ігри, жарти, сміх.
    Та ще й катались з гірок снігових!
- Прийшла пора Зимі на північ повертатись,
  То ж хоче вона з нами попрощатись!
  Дарує Масляну на прощання, свято зимове, останнє!
- В Україні з давніх – давен справляли в останній тиждень перед        Великим постом Масляну. Так називали свято проводів Зими та її одвічних супутників – холоду, темряви й урочистої зустрічі Весни, яка несе із собою світло, тепло і радісне пробудження природи.
- Весь тиждень Масляну величали, а на Лущення(останній день свята)
спалювали опудало Масляної. Завдяки цьому очищались від нечистого, злого.
Музика. Виходить Зима.
Зима. – Скільки снігу принесла, аж не віриться!
     Скільки вулиць замела, не злічить!
     Час на північ відлітати, та не хочеться.
     Як без вас я буду жити!
     Я – Зимонька – Зима, я прийшла у грудні,
     свята принесла в ваш дім.
     Та сонце на тепло і чатує лютий, то ж піду я з ним!
     Низький уклін вам, добрі миряни! Поморозила я вас на славу, --  задоволена моя душенька. А, може, на вас ще морозу напустити?
- Ні, не треба, спасибі!
Зима. – А раз ні, то порадуйте мене, повеселіть! Покажіть свою спритність, --  вдачу молодецьку!
Гра «Перетягування канату».
Ведучий. – Подивимось, хто із хлопців найсильніший. Той, хто перетягне канат, найдужчим стане!
Зима. – Спасибі вам, порадували мене, повеселили!
Ведучий. – Матінко – Зима, спасибі тобі за сніжок, за сніжні гірки, за зимові канікули , свято Нового року і Різдва Христова.
- Навіть за сильні морози спасибі, на те ти й Матінка – Зима!
– А тепер дозволь передати владу Весні – красні, вона вже не за горами. А допоможе нам у цьому Масляна!
Ведучий. – Масляна, Масниця, Колодій – одне з календарно – побутових свят, яке пов’язане із давнім народним звичаєм – проводами Зими і зустріччю Весни. Припадає воно на останній тиждень перед початком Великого посту.
- Це свято триває тиждень. Щовечора збирає молодь на вечорниці. Гуляли до третіх півнів, бо це було останнє гуляння в хаті. Після Масляної збирались вже на вулиці.
- Душа ти наша, Масниця, цукрові твої вуста, солодка твоя мова.
  Приїдь до нас у гості, на широкий двір:
  на горах покататись, у млинцях повалятись!
Пісня «Масляна».
(Заходить Масляна, у руках макітра з варениками).
Ведучий. – А ось і прийшла до нас дорога гостя, Масляна. Та ще й з гостинцями.
Масляна. – Моє вам шанування. Я до вас на цілий тиждень завітала. Цілих сім днів будемо вживати скоромну їжу: м ‘ яcо, сало, ковбаси, яйця і щодня – вареники з сиром, политі сметаною, млинці. Гулятиму і я з вами. А чим порадуєте, зустрінете мене?
Ведучий. – Порадуємо, порадуємо: і заспіваємо, і затанцюємо, і пограємо, ще й млинцями пригостимо!
- Дозволь нам, Масляна, слово мовити?
- Дозволь провести тебе на почесне місце?
- Запрошуємо повеселитись, святом насолодитись!
(Масляну саджають на почесне місце).
- Масляна – це одне з найулюбленіших свят Київської Русі. Його здавна відзначали наприкінці лютого, коли «весна з зимою зустрічалися). Друга назва свята – Сирний тиждень. Справа в тому, що Масляній передував зимовий піст і люди могли їсти скоромні продукти.
- У другій половині зими в корів, кіз, овець з’ являлось потомство. Природно, більшали і надої молока. Його тепер вистачало і тваринам, і людям!
- Крім того, морози не були вже такими лютими, усе тепліше пригрівало сонечко.
- Людям скоріше хотілось провести Зиму і зустріти довгоочікувану Весну. Розуміючи, що найсуворіший час добігає кінця , а попереду ласкаві весняні дні, люди насамперед дякували за тепло Сонцю, славили його, пекли млинці – круглі, рум’ яні , червонуваті, які дуже нагадували сонячний диск.
- До млинців готували олію, сир, сметану, діставали мед, пекли медові пиріжки, візерункові пряники. Саме з цим і зустрічали свято.
- У хату йдемо, подарунки несемо!
  Подарунки наші -  не стрічки червоні,
  Не калачі рум’ яні, а пісні дзвінкі, ігри веселі!
Сценка «Ямщик і Іван».(Ямщик виводить коня).
- Сіна дав коню?
- Дав!
- Напував коня?
- Напував!
- Так іди, запрягай!
- А де він?
- Та ось же він, сідай!
(Назустріч іде сват).
- Свате, а свате, підвезіть!
- Коню важко буде!
- Ні, не буде. Я сяду, а торбу на коліна покладу.
- Ну, коли так, то сідай!
- Но -о, поїхали. Ах ви, голуб’ ята - сиві, буланні, посторонки рвані. Ех, ех! Рви    купини, рівняй бугри, тримай хвости козирем. Агов!(стібає коня батогом)
- Іване, скажи моєму коню тпру – у – у!
- А сам чого ж?
- Губи замерзли!
- Тпру – у – у!(разом)

- Наша Масниця дорога,ненадовго до нас прийшла.
  Ми думали на сім тижнів, виявилось – на сім днів!
- Масляна, Масляна! Яка ти мала,
  Якби тебе сім неділь, а посту одна!
Ведучий. – Перший день –« Зустріч». В понеділок зранку жіноцтво збиралось справити колодки – символ  продовження роду, частина Дерева Життя.
- Поспішайте(3р.) скоріш,немає свята нашого веселіш! (Заходять дівчата).
- Чи можна до вас? Добрий день, шановна господарко!
Масляна. – Заходьте, сідайте за стіл. Ми вас чекали, пригощайтесь!
- Спочатку повинна колодка народитись!
  Колодка, колодичка, немала і невеличка,
  Як без листя гілочка для дівчат бадилочка!
  Народилась,не барилась, час прийшов – розвеселилась!
(Виймають полінця, по черзі сповивають ).
- Ось і народилась колодка. Вітаю вас, подруженьки, з народженням!
(Дівчата обнімаються, цілуються).
- Сонечко надворі знову сяє,промені дарує золоті.
  І млинцями щедро пригощає тиждень нас весняний і масний!
- Не давайте суму жити, посміхайтесь повсякчас.
  Для розваги і розради Масляна – найкращий час!
- Посміхнися недругу своєму,
  І пробач йому образи всі.
  Буде радість в тебе і у мене,
  І добро залишиться в душі.
- Дівчата, будемо гуляти цілий тиждень.
  Адже:  У понеділок – колодка народилась,
   У вівторок – в стрічки вбралась,
   У середу – селом в танку неслась,
   У четвер – в веселім колі знайшлась.
Масляна. – А тепер підемо по хатах, де є дорослі хлопці або дівчата і подаруємо їхнім матерям колодку, щоб вони оженили синів та повіддавали заміж дівчат впродовж наступного року.
- У вівторок будемо грати – червоне сонце зустрічати.

Ведучий. – Вівторок –« Розважальний день». Всі виходили на гуляння. На вулиці проводились всілякі конкурси, змагання на силу, спритність, розум. Парубки запрошували дівчат кататись на санях. Господині запрошували всіх на млинці. У цей час Сонечко ще дрімає, але Весна вже на порозі.
(Сонечко сидить, дрімає).
- Вийшло Сонце, усміхнулось,покотилось по землі.
  Роздивилось, хто дрімає в лісі, в лузі, на ріллі.
- Весна – найкраща пора року: і тепла, і привітна.
  І щемом повниться душа, коли усе квітне.
Музика. Сонечко потягується, кружляє.
Сонце. – Годі, дітоньки, вам спати, час вже вам вставати.
       Гляньте, сонечко сміється, в небі жайворонок в ’ється.
       В‘ється, радісно співає, він весну нам сповіщає.
Музика. Забігає сонячний промінчик.
Промінчик. – Прокидайтесь, прокидайтесь. Це я – сонячний промінчик.
     На вас чекає багато справ: будем весну прославляти, пісню --                                             співати!
Пісня про Весну.
Музика. Вихід Весни.
- Я тут, мої любі!
- Ой, Весняночко – Весна, де ж ти зимувала?
  Чи зелених квіточок для трави наткала?
- Ой, Весняночко – Весна, де ж ти зимувала?
   Чи красну сорочечку для Сонця зв’ язала?
- Ой, Весняночко – Весна, як ти зимувала?
   Чи пташок з вирію додому відіслала?
Весна. – Я три місяці в садочку зимувала на кілочку,
      Від морозу і вітрів берегла озиму й хліб.
      Квіточки для травки ткала, сорочку Сонечку зв’язала.
      В голубі легкі пушинки весняні вдягла хмаринки.
      Повернула всіх птахів із вирію, з різних зим.
- Ой, Весна – Весняночка, з чим же ти прийшла?
Весна. – Я прийшла до вас з теплом, сміхом, радістю, добром.
      Пішли – пішли, дівчаточка, на поле – поляночку
     Співати весняночку.
- На веснянім лузі стали всі у крузі,
  Будемо співати, весну зустрічати!
Гра «Подоляночка».
   Десь тут була Подоляночка, десь тут була молодесенька.
   Тут вона сіла, тут вона впала, до землі припала,
   Сім літ не вмивалась, бо води не мала.
   Ой устань, устань, подоляночка,
   Ой устань, устань, молодесенька.
   Вмий своє личко, личко біленьке.
   Біжи до Дунаю, бери молоденьку,
   Бери ту, що скраю!
- Ой вулиця, та й вузенька, чому трава зелененька?
- Бо дівоньки потоптали маленькими ніжками,
  Червоними чобітками,золотими підківками.
(Дівчата танцюють).
- Ой вулиця, та й широка, чому трава невисока?
- Бо парубки потоптали великими ножищами,
   подертими постолищами.
(Танцюють хлопці).
- А чи любите пиріжки, хлопчики? Ось ми вас пригостимо зараз!
Пісня «Із сиром пироги».
- Чого, чого, дівки красні, переїли пиріжків в маслі?
   Сирочком посипали, сметанкою поливали.
- Чого, чого, парубки білі? На обід кота з’їли?,
  А сіллю посипали, а дьогтиком поливали.
- Ой ви, хлопці безштаньки, заспівайте веснянки!
  Зиму зимували, штанів не напряли.
- А ви що?
- А ми дівочки отцовські, гулять не гуляли, полотна наткали.
- Ой, ой, ой! Торохтіла сорока, як діжка з горохом.
- Вихвалялася кума, що пироги пекла, бо й ворота в тісті!
- Тринди, тринди, з маком борщ,
  На осиці кислиці, а на небі груші.
- Хлопці, нащо вам музики, коли у вас довгі  язики!
- Їм кажеш – ячмінь, а вони тобі – гречка!
- Нехай і гречка, тільки не суперечка!
Ведучий. – Ну що, дітки, сперечались?  - Сперечались!
        - Очки бачать?    - Бачать!
        - Вушка чують?    - Чують!
        - А носики?     - Гарно дихають!
        - А ротики?     - Гарно співають!
        - А зубки?     - Весело скачуть!
        -А ручки?     - Весело плещуть!
        - А ніжки?     - Ніжки гарно тупотять,
          - Танцювать гопак хотять!
Змагання у танці по парах: двоє хлопців – двоє дівчат.
Ведучий. – От молодці! У танці і сварки зникли. Ну що, дівчата, прив’ яжіть хлопцям колодки!
- Артеме, а Артеме! Давай ліву руку, прив’ яжу тобі колодку!
- Ти, Богдане, не ховай, ліву руку підставляй!
- І тобі, Максиме, я прив’яжу колодку!
- Дівчата, а чим наші парубки відкупилися?
- Наші парубки не поскупилися, гарними цукерками відкупилися!
- Ой заграйте, музиченьки, танцювати хочеться!
Український танок.
- Ой лишенько, ми ж наварили вареників і забули поставити на стіл!
(Заносять вареники).
Ведучий. – Вареники для українців – завжди свято шлунку і душі. Вони і «хваленики», і «благодареники», і, навіть, «мученики».
Вареники – мученики, сиром вам боки понабивали,
Маслом очі позаливали, в чавуні кипіли, за нас, грішних, терпіли!
Пісня. «А мій милий вареничків хоче!».
1. А мій милий вареничків хоче(2р.).
 Навари, милая, навари, милая, навари у – ха – ха, моя чорнобривая!
2. А я дров не маю, милий мий, миленький.
    А я дров не маю, милий – солоденький!
 Нарубай, милая, нарубай, милая, нарубай, у – ха – ха, моя чорнобривая!
3. Я рубать не вмію, милий мій, миленький.
    Я рубать не вмію, милий – солоденький!
 Научись, милая, научись, милая, научись, у – ха – ха, моя чорнобривая!
4. А я сил не маю, милий мій, миленький.
    А я сил не маю, милий – солоденький!
 Не балуй, милая, не балуй, милая, не балуй, у – ха – ха, моя  чорнобривая!
Ведучий. – Ну що, скуштуємо вареники?
Конкурс «Хто найцікавіше з’їсть вареник”.
Музика. Роздають вареники.
Гра «Пряник».
- О, це що буде?
- Будемо грати у гру «Подарунок». Умови гри: сідаєш на довгу лозину, як на коня, скачемо на ній навкруги, підстрибуємо  якнайвище і дістаємо сюрприз. Хто дістане, тому і буде нагорода.(пряник)
Масляна. – Добре ви мене зустрічаєте, весело у вас! Вважалося, що чим багатше і веселіше відсвяткуєш Масляну, тим багатіше рік буде. Недаремно один із днів Масниці назвали «ласунець».
Ведучий. – Ну, добре вже, давайте оголошувати наступний день. Третій
день – «Ласунець». В цей день люди пригощалися всілякими солодощами: горіхами, медом, замоченими яблуками, варенням і, звичайно, млинцями. В гості у цей день кликали тільки родичів. Сім’ ї були великі, тому гостей було багато. У середу тещі частують своїх зятів млинцями.
Заходять зяті.
- Щось зяті в нас худі та тощі. Ану ж бо, де у нас тут хазяєчки тещі?
Танок тещі і зятя.
- Вовчику!
- Що, матінко теще!
- Який ти, зятьок тощій і худий! І щік зовсім не видать зі спини. Ану ж бо, підемо до мене на блини!
Музика. Тещі годують зятів.
- Караул, рятуйте, до смерті загодує!
Ведучий. – У четвер – розгул – «Широка Масляна». У цей день закликали Масляну до себе у гості. Давайте і ми запросимо дівку Масляну. Повторюйте:
- Гукаємо, закликаємо Масляну до себе в гості на широкий двір.
- Приїжджай в гості на широкий двір,
  На горах покататися, в млинцях повалятися, серцем повеселитися!
- Масляна, Масляна, маслечком помазана,
  Приходь раненько, зустрінемо тебе добренько:
  Солодким сиром, маслицем та рум ’яним млинцем.
(Їдуть сани на них лялька – Масляна, у руках тримає млинець).
- Розгуляй – четвер прийде, жарт і пісню принесе.
Ведучий. – Так гарно в цей час було на вулицях. А частівки які співали.
- Агов, дівчатка – хохотушки, заспівайте нам частушки.
  Починайте вже скоріш, щоб порадувати всіх!
Частівки про блинці.
Гра «З’їж блинець».(учасники гри надкушують дірочки у блинці, але блинець повинен залишитись цілим; перемагає той, у кого більше дірочок)
Ведучий. – П’ятий день – «Тещині вечори». У цей день зять повинен почастувати свою тещу. Після цього зятю належало покатати тещу вулицями села. При цьому дорогу обирають залежно від характеру тещі: злу та сварливу везуть по нерівній дорозі; і навпаки, якщо теща лагідна, то і дорога рівна.
- Теща – а – а!
- А!
- Теща! Яка ж ти худа! І щік не видать зі спини. Ану, жваво до мене на млинці!
- Іду, зятьок, іду, дорогенький!
Пісня зятя і тещі. Н. Май «Любить – не любить!»
1. Я усе приготував їй, диво – квітів назбирав їй.
Не зів’яли пелюсточки золоті.
Я у зятя запитала(2р.), а чи мене любиш ти?)2р.
П – в:  Любить, не любить)2р., облітає цвіт.
  Любить, не любить)2р.,розкажи мені.
  Любить, не любить)2р.,облітає цвіт.
  Любить, не дюбить)2р., ні!
2.Пелюсточки облітають, тещі я відповідаю:
- Про любов ти не питай мене дарма.
Я з млинцями тут чекаю і на стіл я накриваю,
Пригощайся, дорога!)2р.
П – в:
(Зять годує тещу.)
Гра «Прокатаю тещу».(на спині)
Ведучий. – Субота –« Невістчині посиденьки». У суботній день існувало два способи загадування щастя. Перший – влучити сніжкою від порога в коло, намальоване на воротях; другий – влучити сніжкою від порога в білу пелюшку, що висить на воротях, стоячи спиною до неї. Хто впорається, той матиме в цьому році щастя. Спробуємо і ми впіймати щастя!
Гра «Влуч у ціль».
Ведучий. – Ось і прийшов останній день Масляної – «Прощена неділя». В цей день годилося йти до родичів, сусідів – просити прощення за всі провини та нанесені образи, бо постування передбачало духовне очищення й примирення.Тому цей день ще називали Пущенням. Усі, від мала до велика, просили один в одного пробачення. Молили забути образи, не робити зла. Якщо будете прощати людям прогрішення їх, то простить і вам Отець наш небесний.(Стаємо в коло). Згадайте всі образи і відпустіть їх.
- Прости, якщо щось неладне між нами вийшло!
- Бог простить!
- І вдруге, прости!
- Бог простить!
- І втретє, прости!
- Бог простить!
(Діти ідуть просити вибачення у рідних).
- Простіть нас, люди добрі, якщо чим образили!
- У неділю з Масляною прощаємось,
  У неділю слізьми вмиваємось.
- Прощай, Масниця, прощай!
- Прости, прости, Масниця, до великих заговин, до Христова дня!