Свято "Мови рідної основа"

МОВИ РІДНОЇ ОСНОВА

Мета.      Залучити учнів до джерел і витоків народної мудрості; розвивати логічне мислення, пізнавальні та пошукові інтереси вихованців; сприяти формуванню духовно багатої мовної особистості; виховувати любов до рідного слова та почуття гордості за свій народ.

Обладнання.   Проектор, комп’ютер, акустична система, слайди з мальовничими місцями України, фонограми пісень

(Звучить пісня «Я люблю свою Україну», на екрані слайд-шоу «Наша рідна Україна»)

Учитель. Ми — українці. Живемо у вільній незалежній державі — Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу. Земля українська стародавня, така ж давня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років.

-   А чи знаємо ми історію розвитку української мови? Тож звернемося до історії нашої писемності. Поява письма в історії людства не випадкова, писемність виникає з потреби зафіксувати думку, щоб передати її на відстань або прийдешнім поколінням. Кожен народ іде своїм шляхом до створення писемності. Та етапи розвитку письма в усіх народів земної кулі приблизно однакові.

Учень. Мова первісних людей була дуже бідною. На перших порах, щоб за-пам'ятати місце перебування, напрям руху мисливців, передати на відстань повідомлення, використовували зламані гілки дерев, сигналізацію димом, вогнем багать, барабанним боєм. Поступово для повідомлення почали користуватись малюнками. Ці первісні малюнки й різьблення були попередниками піктографії — малюнкового письма. Проте користуватись такими малюнками ставало дедалі важче. І люди поступово почали робити малюнки більш простими. Для цього намагались досить складне зображення перетворити на значок із 2—3 ліній. Відтепер кожен такий значок позначає якесь одне слово. Такі значки називались ієрогліфами. Користуватись ієрогліфами, які виникли в IV тисячолітті до н. е. було нелегко.

 Сл. Піктографія

1. Первісні люди, щоб запам'ятати місце перебування, напрям руху мис­ливців, сигналізували на наявність якихось предметів або істот на тому чи іншому місці, використовували зламані гілки дерев, укладені в певному порядку стріли, камінці тощо. Ці знаки - лише перший крок до письма.

Сл.Малюнки індіанців

2. Та поступово для повідомлення почали користуватись малюнками на камені або деревинці. Ці первісні малюнки й різьблення були попередниками пік­тографії - малюнкового письма.

Сл.Ієрогліфи.

             Проте користуватися такими малюнками ставало все важче. І люди  поступово   почали робити малюнки більш прос­тими. Для цього намагалися досить складне зображення перетворити у значок із двох-трьох ліній. Відтепер кожен такий значок позначав якесь одне слово. Такі значки називалися ієрогліфами.

Сл. (2). (Вавилонські,  Китаю)

1. Згодом ієрогліфи з'явилися в багатьох країнах. Користуватись ієрог­ліфами було нелегко. А чим далі, тим більше ставало людей, яким вкрай необхідно було читати й писати, - купцям, ремісникам, воїнам. Поступово писемність почала спрощуватись. У різних країнах почали вживати один значок для позначення одного звука. Так з'явилися літери та алфавіт.

? Сл. фінікійський

 Саме фінікійці створили перший у світі алфавіт. У ньому було 22 букви, що по­значали тільки приголосні звуки. Позначки були прості і запам'ятовувалися швидко. Писали на папері, справа наліво. Цей алфавіт виявився таким зру­чним, що незабаром його запозичили всі сусідні народи.

? Сл. Грецький

2. Грецький алфавіт спочатку був схожий на фінікійський, але потім грецькі мудреці здійснили справжній переворот. Вони вигадали спеціальні літери для голосних звуків. Відтепер слово на письмі передавалося цілком, а не тільки приголосними звуками. А от як писати - греки довго не могли вирішити! Спочатку писали, як фінікійці, справа наліво, потім почали пи­сати так: один рядок справа наліво, а другий - зліва направо. Саме від гре­цького письма виникли всі алфавіти Заходу.

Сл.Кирило і Мефодій

1. Наші літери створив понад тисячу років тому болгарський священик, вчений і просвітитель Кирило разом зі своїм братом Мефодієм. За похо­дженням Кирило та його брат Мефодій були напівгреками, напів-слов'янами: мати - гречанка, батько - болгарин.

Сл..Кирилиця і глаголиця

    Скориставшись візантійським алфавітом, вони створили два письма. У  першому, глаголиці, літери були дуже схожі між собою, химерно закру­чені, нагадували ієрогліфи, писати ними було нелегко. Глаголиця мала 38 букв. Довелося Кирилу придумати інші значки. В новій абетці позначки були прості та зручні і пишуться швидко. Цей алфавіт назвали кирилицею.

2. Кирилиця складалася з 43 букв. В її основі лежав грецький алфавіт. Звуки, однакові в слов'янській та грецькій мові, передавалися грецькими літерами. Для звуків, які були лише у слов'янській мові, брати створили 19 знаків простої форми. Кирилиця точно передавала на письмі звуки мови. Єдиний недолік - це те, що вона містила шість грецьких літер, зайвих для слов'янського письма. У X ст. кирилиця і глаголиця існували одночасно. Пізніше почали користуватися лише кирилицею.

Сл.(3):  найстаріша книга, зразки письма

1. Розвиток письменства Київської Русі припадає на кінець X — середину XIII ст.

Для всього православного півдня й сходу Європи єдиними були біблійна, богослужбова, проповідницька, церковно-історична, природничо-наукова  та часткова світська літератури.

Сл..Повість вр.літ

2. Старі літописи не дійшли до нас в оригіналах, а збереглися в копіях або переробках.

У 1113 році з'явилася славнозвісна праця печерського Нестора "Повість временних літ".

Сл..(2) книгодрукування, перші друк.книги.

1. Так склалася доля, що найперші книжки, надруковані кирилицею, се­ред цілого слов'янства були українські. Перший друкар українських книжок був німець  Швайпольд Фіоль . Змайстрував друкарську машину.

1491 р-видруковано “Часословець”

у Львові 1574р. з’явилися надруковані  Іваном Федоровим твори під назвою «Апостол»  та «Буквар»

Сл..Котляревський «Енеїда»

3. На території України-Руси склалася така ситуація: книги друкували церковнослов'янською мовою, а народ говорив живою співучою розмов­ною. Першим, хто заклав фундамент сучасної літературної мови, був Іван Котляревський. Саме Іван Котляревський вперше почав писати твори живою народною мовою, видавши  у 1798 році  поему  «Енеїда».

Сл.Тернистий шлях у.мови

1. З часу друку перших книг українською мовою пройде трохи близько 150 років, і російський цар Петро І в 1720 році накладе заборону на друкування україн­ських книг. З цього часу починається важкий, усіяний колючими тернами шлях нашої мови.

• 1769 – видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення

Сл. Укр.мова – державна мова.

1. Від часів царизму наша мова витримала 48 заборон! Подібного не знає історія жодної мови, жодної держави. Але рідна мова  — вистояла! Тепер вона — державна мова, а Україна та її культура святкують сьогодні  своє відродження.

 2. Як квітка, українська мова, як феномен національної сутності, дивом проростає крізь залізобетонну плиту байдужості, торуючи шлях до денного світла. Мова - запорука існу­вання народу. Захищаючи рідне слово, ти захищаєш свою націю, її гідність, право на майбутнє. Зробімо все, щоб засяяла мова  українська, «як та зоря ясна».

Літетатурний монтаж (учні 5 класу).

1. Мова  кожного  народу

Неповторна  і  -  своя.

В  ній  гримлять  громи   в  негоду,

В  житі – трелі  солов’я.

На  своїй  природній  мові

І  потоки  гомонять.

Зелен-клени  у  діброві

По-кленовому  шумлять.

2. Солов’їну,  барвінкову,

Колосисту -  на  віки –

Українську  рідну  мову

В дар дали мені батьки.

Берегти  її, плекати

Будем  всюди  й повсякчас,

Бо ж єдина – так, як мати –

Мова в кожного із нас.

3.  Мово моя українська,

Батьківська , материнська,

Я знаю тебе не вивчену-

Просту, домашню , звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

4.  Ти у мене із кореня,

Полем мені наговорена,

 дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

в поті людськім намокнута,

З кров’ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм . Ти звеш сюди

Добрих людей на бесіди

Пісня «Наша мова»

1769 р.

1775 р.

видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення

українських букварів текстів та церковних книг

зруйновано Запорозьку Січ  і закрито українські школи  при полкових козацьких канцеляріях

1862 р.

1863 р.

закрито українські недільні школи які безкоштовно організували видатні діячі української  культури

указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок  українською мовою

1876 р.

1884 р.

указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування  нот укр..пісень,  ввезеня друкованих  українських книг  з-за кордону

закрито усі українські театри.

1908 р.

1938. р.

уся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом шкідливою для Росії

Сталінський уряд вилає постанову про обов’язкове вивчення російської мови чим підтинає коріння українській.

1983 р.

1989 р.

 видано постанову про так зване посилене вивчення російської  мови у школах.

видано постанову,  яка закріплювала  в Україні  російську мову як офіційну

загальнодержавну,  що відсунуло українську мову на другий  план.