Свято "Прощання з Буквариком"

Старокостянтинівська гімназія

Старокостянтинівської міської ради

Хмельницької області

імені Героя України С.М.Бондарчука

 

 

 

 

 

Вчитель початкових класів

                                                                       Лахманюк

Тетяна Володимирівна

 

 

 

 

 

• 2015 -

Прощання з квітковим буквариком

Святково прибраний зал. Діти під музику заходять на сцену і сідають.

Учень 1. У нашім класі сьогодні свято.

Прийшли гості – мами й тата! 

Прийшли до нас бабусі шановні –

Узнати, які ми тепер красномовні.

Учень 2. Послухати наше красиве читання,

Побачити зошити наші охайні.

І разом потиснути другові руку, 

Що нам допоміг подолати науку.

Учень 3. Сьогодні тут зібрались первачки,

І в школі вони вже не новачки.

«Добридень!» - ми звертаємось до вас,

Великий наш, веселий перший клас!

Учень 4. На своє маленьке свято

Запросив вас перший клас!

Любі тата, любі мами,

Ми чекали дуже вас!

Пісня «Вітальна»

Вчитель: Шановні гості! Сьогодні ми зібрались на свято вшанування і прощання з першою книгою учнів – Букварем. Минуло девять місяців відтоді, як діти прийшли до школи. Більшість з них знали літери, але ще не вміли гарно читати. Проте зараз наші школярики вправно читають, пишуть, лічать. Скільки старань до цього доклали вчителі, діти, батьки! Своїм умінням діти завдячують Букварю. Це книга, з якої починають навчатись всі. Це перша сходинка у великий світ знань.

Як у кожної країни, як у кожної родини є своя історія, так і у нашому класі є невеличке минуле. Давайте його згадаємо як все починалось.

Перегляд слайдів «Свято першого дзвоника», «Посвяти у першокласники».

Пісня «Перший дзвоник»

1. Рано-ранесенько встану як ніколи.

Зайчики сонячні грають у вікні.

Так мені весело, бо іду до школи

І співаю радісно пісні!

                    Приспів:

Перший дзвоник, перший дзвоник пролунає,

Переливи, переливи золоті.

Я сьогодні, я сьогодні починаю

Першу стежку у житті.

 

2. Травами, росами вкрилися доріжки.

Ляльку й ведмедика вдома залишу.

Стануть слухняними зошити і книжки,

Перше слово «мама» напишу.

               Приспів:

3. Вчительку лагідно я візьму за руку.

Мама хвилюється, я їй посміхнусь.

Підемо разом ми у світ науки,

Разом я нічого не боюсь.

Учень 5. Зовсім, зовсім ще недавно

Вересневої пори

Мами в школу нас за руки

Несміливих привели.

Учень 6. Прощавай, садочок, здрастуй перший клас!

Вересневим ранком в школі перший раз!

Учень 7. Будь слухняним, синку! - мати вимовля.

Слухай оцю жінку, тож вчителька твоя.

Учень 8. Відтепер ти маєш другу матір, доню, -

Каже батько дівчинці, що вирива долоню.

- На уроці будь уважною, не малюй, не розмовляй,

Та прописуй букви старанно, вчительці відповідай.

Учень 9. Гарно дзвоник пролунав, дітки стали парами.

Вчитель їх відвів у клас, сіли всі за партами.

Учень 10. До успіхів було далеко,

Нам заважали балачки.

І виявилось - ой, нелегко

Писати палички й гачки.

Учень 11. Та віру в усіх вчителька вселяла

І заспокоювала мам,

Було і нас розвеселяла,

І витирала слізки нам.

Учень 12. І поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас робота не лякала,

Від вас ми чули «Молодці».

Разом: А сьогодні ми вже справжні,

Справді справжні школярі.

Учень 13. Бо читати і писати

Ми навчитися змогли.

І задачу розв’язати,

І відняти, і додати..

 

 

Учень 14. Словом, успіхів всіляких

Ми, нарешті, досягай!

Разом: Ми читати вже навчились!

Потрудились!

Ох, стомились!

Вчитель: Ми зібрались у цій залі, щоб подякувати Букварику за науку, а його все немає тай немає.

Влітає Сорока, «облітає» коло.

Сорока. Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Чи ви чули отаке?

Нині свято Букваря,

А Букварика нема.

Не прийшов до діток вчасно,

Може, трапилось нещастя?

Забігає Незнайко, обходить коло, з усіма вітається за руку.

Незнайко. Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

Учитель. Що це за несподіваний гість? Ви його впізнали?

Незнайко. Добрий вечір!

Учитель. Який вечір? Адже зараз день!

Незнайко. А я й не знаю чи вечір, чи день!

Учитель. А чому це ти так кричав?

Незнайко. Та то я від злодія тікав.

Учитель. Від злодія? Від якого?

Незнайко. Від звичайного, який хотів украсти в мене мою шапку!

Учитель. Яку твою шапку? А навіщу вона йому?

Незнайко. Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова!

Учитель. Ой, Незнайку! Не сміши нас! У тебе розумна голова? Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш та вмієш (Показує літеру К). Яка це літера?

Незнайко. Пів жука.

Учитель. А точніше?

Діти. Літера К.

Учитель. (показує літеру О). А оце?

Незнайко. Та це кругле яйце!

Учитель. А ви, діти, як уважаєте?

Діти. Це літера О.

Учитель. Ну, що ж, Незнайку, нам тебе шкода! Літер ти не знаєш, читати ти не вмієш.

Учень 15. Ось хто лиха нам накоїв,

Хто читати не хотів,

Хто не вчився гарно в школі

І букварика згубив.

Ти до школи мусиш записатись,

Щоб цікавого й розумного дізнатись.

Вчитель. Давайте залишимо Незнайка на нашому святі, можливо ми його переконаємо, що всім потрібно в житті вміти читати. А щоб Букварик прийшов до нас, давайте з літер складемо слово БУКВАР і покличемо його на свято.

Діти.           Букварику, Букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!

Заходить Букварик.

Буквар.  Я - Букварик, вам відомий,

Дуже гарний, малюнковий,

Залюбки всіх вчу читати –

Нема часу спочивати.

Кожен рік мене гортають.

Ніжні пальчики нові

Нехай розум здобувають

Любі дітоньки малі.

Щиро з усіма ділюся –

Не шкодую своїх знань,

Безліч хитрих і цікавих

Маю для малят завдань.

Тож, зростайте, діти милі,

І читайте залюбки.

Слушну вам дадуть пораду,

Щирі друзі книжечки.

Танок букв-квітів і бджілок

Буквар.  От ми гуртом і розберем,

Як тут мене учили.

Чи всі зі мною, Букварем,

Весело дружили.

- Голосні! Всі. Тут!

- Приголосні! Всі. Тут!

- Буква, що не позначає звуку!

- Тут!

В вас були уроки

Цікаві, наче ігри.

Гей, букви!

Жвавим кроком –

Раз, два, три, чотири!

Букви. (всі учні)

Ми, букви, добре вивчені,

Знайомі хлопцю й дівчині.

Читає й пише нас

Чудово перший клас.

Ми, красиві і стрункі,

Прикрашаєм сторінки!

Буквар. Незвичайний я буквар,

Бо приніс чудовий дар –

Найгарніші трави й квіти,

Що зібрав з усього світу.

Всі рослини на землі -

І великі і малі нам дають

Красу і силу, свою вроду серцю милу.

Погортайте сторінки і побачите її.

По порядку алфавіту виступай!

Перекличку раз, два, три –

Перша бука говори!

Літери хором. Так, літери-квіти вас вітають,

Словом ніжним промовляють.

А (айстра)

Айстри ранком сумували,

ІЦо дощі на них не впали.

Аня айстри поливала,

Щоб вони не сумували.

Б (барвінок)

Барвіє барвінок у нас біля хати,

Синіє над стежкою ніжний, хрещатий.

І каже барвінок: «Є квіти у мене,

Ще й листячко те, що зимою зелене».

В (волошка)

Там, де колоси налиті,

Розцвіла волошка в житі.

На голівці у волошки

Поселилось неба трошки. 

Г (гладіолус)

Під віконцем гладіолус

У багряному цвіту.

Подає він ніжний голос:

- Я на радість всім цвіту.

Ґ (аґрус)

Аґрус виріс біля ґанку,

І зацвів вже на світанку.

Плоди аґрусу корисні,

І солодкі, і сочисті.

Д (дзвоник)

Дзвоник дзвонить у саду:

-Я на стежку забреду,

Між травою проросту,

Синім цвітом зацвіту.

Е (едельвейс)

Едельвейса цвіт красивий

Гладить сонце золоте.

Тільки сильний і сміливий

Серед скель його знайде. 

Є (євшан-зілля)

Євшан-зілля у степах

Виростає на вітрах.

Силу й мудрість тим дає,

Хто це зілля дістає.

Ж (жоржини)

Жоржини, жоржини рожеві й білі,

Червоні і жовті в саду розцвіли.

Коли б не морозяні дні посивілі,

Вони б і зимою нам радість несли. 

З (звіробій)

Зацвітає звіробій

У долині голубій.

Як розквітне звіробій,

Кличе звіра звір на бій!

И (квіти)

Ось ця літера одна,

Ніяких слів не почина:

- Ич-ич! – хтось дуже здивувався

Й біля квіток заховався!

 

 

 

І (ірис)

Ірис біля стежки синіє,

Розлігся кущем на межі.

На сонечку квіти він гріє,

І гострить зелені ножі.

Ї (їжакуватий будячок)

Їжакуватий будячок

Багато має голочок.

На квіти також він багатий,

Та кожен їх боїться рвати.

Й (Йосип)

Йосип на поле йшов,

Ромен-зілля там знайшов.

Ще у гай також піде,

Може й папороть знайде.  

К (конвалії)

Конвалії, конвалії, ніжні квіти.

Ловлять роси пелюстками,

Сонце роси випиває,

Конвалії променем ласкає.

Л (лілія)

На світанку сам дощик ходив,

Білу лілію від сну розбудив.

Чисто помилася квітка в росі,

Личенько кругле, біленьке усе.

 

М (мак)

Мак розкрив свого

Величезного капелюха.

Гріється на сонці

І бджолину  пісню слуха.

Н (нарциси)

Нарциси тендітні, ласкаві нарциси,

Сьогодні на святі в руках у Оксани.

Вона їх старалась намалювати,

Щоб мамі своїй подарувати.

О (орхідея)

Ой, краса в оранжереї –

Там розквітли орхідеї.

Люблять їх дорослі й діти.

 Це красиві, ніжні квіти. 

П (пролісок)

Проліски сині зустріли весну.

Першими ліс пробудили від сну.

Вадим ходив на прогулянку в ліс,

Пролісків мамі букетик приніс.  

Р (ромашка)

Ромашки рвати ми ходили

Над річкою в рясній траві.

Раптом равлика зустріли

Із ріжками на голові. 

С (сальвії)

Сальвії Соня садила,

Сальвії Соня ростила.

Ніжно ростуть на осонні

Сальвії гарні червоні.

Т (троянди)

Садила матуся для Ванди

Яскраві, червоні троянди.

Вмивались троянди росою,

Пишались троянди красою.

І чулися їх голоси:

Ми в світі живем для краси!

У (підсніжники) 

У зеленому гайку,

Між травою на горбку,

Там підсніжники у цвіті,

Славлять весну золоту.

Улянка у гаю гуляла,

 І під сніжниками милувалась.

Ф (фіалка)

Фіолетову фіранку

Юний ранок відгорнув,

І фіалка на світанку

Пробудилася від сну.

 

X (хризантеми)

Хризантеми, хризантеми

Шепчуть тихо восени.

- Хоч і холод, ми цвітемо,

І весняні бачим сни. 

Ц (цинія)

Цвіте у циніях рідна сторона,

Цілує сонце наші очі й лиця.

Прийшла до нас ласкавиця весна,

І всім принесла радість чарівниця.

Ч (чорнобривці)

Чорнобривці, чорнобривці

Квітнуть в тиші вечоровій.

Чорнобривці чарівні

Так і просяться в пісні.

Ш (шипшина)

У веселу літню днину

Розцвіла в гаю шипшина.

 В неї гарні квіточки,

Та колючі голочки.

Щ (щавель) 

Що щавель росте на лузі,

Всі про те ми знаєм, друзі!

А нарвеш його у горщик,

Будем мати смачний борщик.

Ю (квіти й зозуля)

Юлю кликала зозуля,

На лужок побігла Юля.

Поміж квітами гуляла,

І букет польових квітів собі нарвала.

Я (яблунька)

Яблунька, яблунька в нашім саду.

Радо до яблуньки вранці іду.

Пахне, квітує яблунька мила,

Я ж тебе, яблунько, тут посадила.

Ь (букет квітів)

Ось день скінчивсь.

Закрию книжку,

І квіти наші спочинуть трішки.

Будем усі ми їх любить,

І від вітру, негоди боронить,

Бо всі наші чудові квіти...

Буквар. Сьогодні у вас дітки свято, а на святі не обходиться без гостей, ось бачу до вас хтось поспішає. Зустрічайте!

До зали вбігає Буратіно.

Буратіно. Привіт! Привіт усім!

А я теж вмію.

Учитель. Добрий день, Буратіно!

Що ти теж вмієш?

Буратіно. Книжки читати вмію!

Я розумний!

Учитель. Ой, не знаю, наскільки ти розумний! А от те, що ти – хвалько, я вже бачу! До речі, це ще нікого не робило розумнішим, ніж він є.

Буратіно. (з образою) Ви мені не вірите? Я вам доведу! 

Буратіно дістає з-за пазухи дуже пошарпану книжку.                                    Читає по одному реченню. Вчитель одразу заперечує.

- Там на клумбі росте бак. (заперечення 1)

- В морі плескається корж, (заперечення 2)

- На дивані кіт гурчить, (заперечення 3)

- В нірку враз сховалась тиша, (заперечення 4)

- В лісі виросла Галина (заперечення 5)

(Діти додають слова правильно.)

Заперечення:

Ой не так, ой не так - там на клумбі росте ... (мак)

Все ж не корж, а швидше ... (морж)

Ні, неправда, він ... (мурчить).

Та не тиша, може... (миша)?

Не Галина, а ... (малина).

Учитель. Да, Буратіно, ти навчився читати, але допускаєш багато помилок. Це каже про те, що ти був неуважний на уроках. Поте і у нашому класі трапляються різні ситуації які навіть були смішними. Давайте послухаємо наших школярів. А ти Буратіно, приєднуйся до наших друзів і будь гостем на нашому святі.

Серйозна причина.

- Не піду я більше до школи! - каже Павлик після першого дня шкільного навчання.

- А це ж чому?

- Та я не вмію ні читати, ні писати, а от розмовляю гарно, так вчителька не дозволяє.

Де Іванко?

- Де Іванко? - запитав наш учитель Тому.

Та він ногу поламав,

І побіг додому.

Завбачливий.

- Ти щось помітно потовстів!

- Надів я четверо штанів.

- Але ж навіщо так багато?

- Бо мій щоденник просить тато.

Змагання.

- Чого з ганчірками весь клас?

- За чистоту змагання в нас! 

- Ну, а чого так розкричались?

- Бо ми за тишу так змагались!

Сміхота.

Я весь аркуш змалював:

Братик каже: «Це - гав-гав!»

Мама каже: «Лошачок» 

Тато: «Ні, це - віслючок.»

«Бицю, бицю!» - каже бабця.

А дідусь: «Та ні, це паця!»

Ой, не можу! Сміхота!

Не впізнав ніхто кота.

Важка англійська.

- Петре, ти зовсім не хочеш вчити англійську мову, а нею розмовляють пів світу.

А що хіба цього замало?

Толя у школі.

Толі в класі не сидиться.

Непосиді все б крутиться:

То щипа свого сусіда,

То погляне навкруги,

То під партою обіда,

То на парті ловить мух.

Хтось запитує у Толі:

- Ти завжди крутько такий?

Ні, не кожен день я в школі,

У неділю вихідний.

Коріння і насіння.

- А ти в школі татку вчився?

- Учився Сергійку.

- А то правда, що ти, тату, був одержав двійку?

- Було. Таке траплялося…

Малий засміявся:

- Тоді мама правду каже, що я в тебе вдався.

Частівки.

1. Приготуйте фотоплівки

І зніміть на згадку нас. 

Заспіває вам частівки

Невгамовний 1 клас.

2. Перше вересня малята

Дуже пам’ятна ця дата.

На базарі залишилась

Мого тата вся зарплата.

3. А букет купила мама

Дуже важко донести.

За шикарним цим букетом

Мені двері не знайти.

4. Ми портфель сьогодні склали

Ручки, зошити, книжки.

Ледве з мамою підняли

І до школи понесли.

5. Ледь до школи не проспав,

Одягатись швидко став. 

І сорочка, і штани.

Мабуть татові вони.

6. Всі навчилися писати,

Ну, і я навчився теж. 

Кажуть вчителька і мама: 

«З ліхтарем не розбереш».

7. Я вже вмію так читати,

І писать, і рахувать,

Що моя бабуся каже:

- Президентом можеш стать.

8. Дуже гарно ми провчились

З мамою весь перший клас.

Влітку трохи відпочинем,

Й другий клас чекає нас.

 

9. Ми навчились рахувати

І письмово і в умі. 

Не потрібен калькулятор,

Калькулятор - ми самі. 

10. Всі куплети проспівали,

Постарались ми для вас.

Нам ще трішечки лишилось,

Й перейдем у другий клас.

Стук у двері. Заходить Мальвіна.

Учитель. Діти, що це за гостя до нас завітала?

Мальвіна. Добрий день всім! А чи не бачили ви Буратіно? 

Діти. Бачили. Він у нас на святі.

Мальвіна. Я всюди його шукаю, а він тут сидить. Нам стільки ще потрібно займатись, щоб досягти успіхів цих першокласників. Нещодавно я підбила підсумки першого року навчання учнів 1-А класу, і ось що вийшло.

Учень 15. За час навчання в 1 класі 

Вивчено 33 літери рідного алфавіту, 

Що допоможе нам вчити 

Інші мови світу.

Учень 16. Учнями класу перечитано,

Недочитано, зачитано до дірок.

Сто художніх книжок.

Списано, недописано, переписано

В зошиті двісті сторінок.

 

Учень 17. Загублено 5 поганих звичок,

Авторучок, 20 олівців,

З десяток гумок, 30 ґудзиків,

2 зуба, 3 гривні і 52 копійки.

Учень 18. Над важкими задачами поламано

Пять голів, зламано 4 стільці,

Та 6 замків у портфелях і ранцях.

Клас живе цікаво і не збирається

Зупинятися на досягнутому.

Пісня «Першокл. ХХІ ст.»

Мальвіна. Щоб довести Буратіно, що наука в ліс не веде, а з лісу виводить, і зараз буду загадувати загадки і якщо Буратіно не відгадає, то я потрошу допомогти наших школярів.

1. Вона вкладається в книжки,

Щоб не шарпать сторінки Дуже проста відгадка:

Цей предмет - ... (закладка).

Буратіно. Рогатка.

2. Нею тільки поведи - Залишаються сліди.

Що за дивна штучка?

Та це ж просто ... (ручка)

Буратіно. Жучка.

3. Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає нам ...(Буквар)

Буратіно. Самовар.

4. Дає здоров’я - спорт,

Вагу - солодкий торт,

Мед - працьовиті бджоли,

Знання глибокі - .. .(школа)

Буратіно. Море.

5. Для письма сказати прошу

 Що потрібно взяти ... (зошит).

Буратіно. Ложку.

Мальвіна. Ось бачиш Буратіно, як багато ти ще не знаєш. А якщо будеш старанно навчатись, як учні 1-А класу, то і ти зможеш самостійно виконувати такі завдання. Я тебе переконала?

Буратіно. Так, я визнаю, що був нестаранним, не слухав тебе. А тому даю слово, що буду виконувати всі твої завдання, щоб стати грамотним.

(Мальвіна сідає до Буратіно)

Вчитель. Нелегким цей перший рік навчання був для ваших батьків. Саме вони допомагали вам навчатись читати, з’єднувати неслухняні букви, виводити цифри, розв’язувати задачі і приклади. Тому наступні слова я адресую їм.

Вам, шановні батьки,

«Спасибі» хочу я сказати

За допомогу у навчанні,

Старанність, витримку, любов.

За те, що вчились рахувати,

Старанно букви всі писати

Та гарно-гарно малювати.

Це перший крок!

Попереду ще 11 років!

Отож навчайтеся батьки,

І кожен день робіть уроки.

Виконується пісня для батьків

Пісня для батьків

1. Одна земля, одна надія,

І сонечко на всіх одне.

Воно усіх теплом зігріє,

Воно нікого не мине.

І буде знов весна на світі

Надію людям дарувать.

І будем ми на світі жити,

І про добро пісні співать.

              Приспів:

А я бажаю вам добра,

А я бажаю вам тепла,

Любові завтра і сьогодні.

А я бажаю вам добра,

Щоб наче сад душа цвіла,

Щоб зорі падали в долоні.

 

2. Коли біда простягне руки,

Пройдуть печалі і жалі,

Згадай крізь терени розлуки

Що є кохання на землі.

І буде знов весна на світі,

Надію людям дарувать.

І будем ми на світі жити,

І про добро пісні співать.

 

Буквар. Ваше свято добігає кінця, а тому настав час прощатися.

Я вас навчив читати і писати.

Слово «бабуся» і слово «мати»,

Слово «хлібина», «світ», «дитя», 

«тато», «учителька», «правда», «знання».

Хай вам щастить на шляху широкім,

Любі дівчата мої ясноокі.

Вмійте боротись з лихом завзято,

Непосидющі мої хлоп’ята,

Хай підростає ваш перший клас!

Я залишаю вас!

Учень 19. Не сумуй, Букварику любий,

Ти потрібен всім такий.

І на тебе вже чекають

В дитсадочку малюки.

Учень 20. Час летить, і дуже швидко,

Знов почуєш ці слова:

«Здрастуй, наша перша книжко!

Ти - всім книгам голова!»

Учень 21. У містах, у рідних селах.

Будь, Букварику, веселий.

Хай тебе у гості ждуть,

Хай щаслива буде путь.

 

Хором: Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже!

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

Пісня на мелодію «Одна калина» «Пісня для Букварика»

Пісня для Букварика

1.Сумно, сумно так і знай,

Прощавай, Букварику,

Нас не забувай!

Зимно, зимно на душі,

Перший клас провчилися,

В другий перейшли.

                 Приспів:

І от ми знову тут зійшлись,

Співаєм разом, як колись.

Ми дуже, дуже, дуже любим свій Буквар.

Але прощатись час настав,

Букварик наш – початок знань,

Прийми багато наших щирих побажань!

 

2. Важко, важко, що й сказать,

Милий наш, Букварику,

Тебе покидать.

Щиро, щиро кажем ми,

Що в душі назавжди

Залишився ти!

Букварик. Дякую за гарні слова подяки і хочу сюди запросити вашого нового друга. 

На сцену заходить Читанка

Буквар. Читанко добра, прпийми естафету.

Веди школярів по дорогах планети. 

Хай відкривають їм розум і руки

Незнані шляхи на планеті Наука.

Нехай незгасне бажання малят

Творити добро на планеті Земля.

Читанка. Хай збудуться всі побажання хороші,

А я вас у дальшу дорогу запрошую,

Буду ще довго потрібного вам,

Потім колегам своїм передам.

Я - Читанка нечитана –

Навчатиму ваш клас,

Я з вами говоритиму,

І вислухаю вас.

Букварику, мій братику, розумна голова,

Твої веселі літери складуть нові слова.

А ти спочинь до вересня,

Чи просто погуляй.

Букварику, мій братику,

Спасибі і прощай!

Учитель. Ти дуже гарна книжечка, але для навчання в 2 класі нам знадобиться ще 27 читанок. Може чарівника покличемо.

Під музику заходить Чарівник.

Чарівник. Я старий відомий маг,

І про мене знає всяк.

А живу я у казках,

Мріях та дитячих снах.

Лиш покличте - ви біду

Я руками відведу.

Що потріно вам? Книжок?

Начарую аж мішок!

Ви ж тихенько посидіть,

І хвилинку помовчіть,

Мушу я слова згадати,

Щоб чари розпочати.

Тс-с-с-с-с....

Сила буйних трав квітучих,

Сонця місяця й землі,

Прошу поможіть мені!

Дуже хочемо книжок.

Ми повнісінький мішок!

- А всі заплющіть очі і уявіть мішок із книжками. А я буду рахувати: один, два, три...

(До ніг Чарівника падає торбинка з цукерками)

- Ой! Що це? На книжки зовсім не схоже.

Учитель. Це ж цукерки. Мабудь, Ви, пане чарівнику, не дуже гарно вчилися, бо замість книжок начарували цукерки.

Чарівник. Ні, це не моя провина. Мабудь, діти думали не про книжки, а про ласощі. Та на святі цукерки знадобляться. Діти, будьте уважні. Зараз ми повторимо чарування. Заплющіть очі і всі уявіть великий мішок з підручниками. Один, два, три!

Під музику заходить мішок. (У мішку пересувається дитина навприсядки).                  Мішок доходить до середини, розвертається і іде до виходу.

Чарівник. Почекай, мішок! Ти куди?

Вибігає за мішком.

Вчитель . Дивний якийсь чарівник. І не слухняний мішок кудись пішов...

Повертається Чарівник.

Чарівник. Діти, як ви думаєте, куди пішов мішок?

Діти. Не знаємо.

Чарівник. Я його ледве наздогнав біля вашого класу. Мішок виявився дуже розумним. Зараз він розкладає підручники вам на парти.

Учитель. Дякуємо вам, пане Чарівнику, і за цукерки і за книги.

Чарівник. Найкраща подяка для мене - ваше хороше навчання.

Діти. Будем добре ми навчатись.

І не будем лінуватись.

Чарівник під музику виходить із залу.

Слово для привітання і вручення дипломів першокласника надається бібліотекарю.

Вчитель. На завершення нашого свята

Побажаю я здоровя й доброти,

Щоб шкільні складні науки,

Легко ви змогли пройти,

Щоб зійшла на небосхилі

Щастя вашого зоря.

І щоб ви не забували:

Почалось все з букваря!