Свято " Прощавай, Букварику!"

Ведучий: Добрий день! Ми раді вас вітати на серйознім нашім святі.

Урочистих днів багато на листках календаря,

А між ними й наше свято − вшанування Букваря.

День веселий й сумовитий. Свято перших букварів.

Сходинка в житті важлива для маленьких першачків.

Ведучий:

Над Кіровоградським краєм

Тихим ранком

Зайнялась зоря,

Бо в Млинківській нашій школі

Славне свято Букваря.

Ведучий:

Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас!     

1- й учень

          Привітайте нас ─ ми веселий перший клас!

Працьовитий, дружний, щасливий…

          І трішечки галасливий!

2- й учень

          Перший клас навчив читати,

          Перший клас навчив писати,

          Перший клас навчив дружити,

          Щоб цікаво разом жити

3-й учень

          В нашім класі є Даринка,

Аня,  Поля і Іринка,

І Віталік і Богдан,

Всім потрібна дружба нам.

4-й учень

І від дзвінка і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай

5-й учень

Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всього навчать,

І роки весело промчать!

Ми ─ школярі, ми ─ перший клас,

Щасливі дні чекають нас!

 6.Ми всіх гостей вітаємо

                  І дуже вам радіємо.

                  Бо ми всі букви знаємо

                  Книжки читати вміємо.

         7.Буквар взяли ми  перший раз,

                 Як зайшли у перший клас.

                 І як нам радісно сказати

                 Ми всі уміємо читати

            8. Ми навчилися читати

                  Рахувати  вмієм  всі

                  А як гарно всі ми пишем -

                  Це нам мами помогли.

Ведучі

1.Як краплин у Дніпрі, 2.Та одна серед них-

  Як зірок угорі… Перша книга із книг…

  Як листків на гіллі,-  Ту, що звем Букварем.,  

  Стільки книг на землі! Ми найпершу берем.

1.Від  найпершого дня  2. Йде у школу школяр,

    Дуже любий нам він…    В зорі усміх сія…

    Бо веде до знання,    Хай живе мій « Буквар»

   До вабливих таїн.    Перша книжка моя!

                Свято наше вже триває,

                А Букварика немає.

                Тож давайте погукаєм

                 Та із святом привітаєм.

      Букварику, наш любий друже,

                         На тебе всі чекають дуже.

                          Завітай до нас на свято.

                           Чекають гості  і малята.

Буквар. Я – Букварик, вам відомий, дуже гарний, малюнковий.

  Залюбки всіх вчу читати нема часу спочивати.

  Кожен рік мене гортають ніжні пальчики нові.

  Нехай розум здобувають любі дітоньки малі.

  То ж зростайте, діти милі, і читайте залюбки

  Слушну вам дадуть пораду щирі друзі книжечки.

Пісня „Гей, чули, чули, чули …”
 (на мелодію пісні „Із сиром пироги”)

 Прийшли ми всі на свято,
 На свято Букваря,
 І вивчили всі букви,
 Усі: від А до Я.

 Приспів
 Гей, чули, чули, чули,
 Гей, чули, чули, чули ви.
 З буквариком ми дружим,
 Він з нами назавжди.

 У нас сьогодні свято,
 Шануєм Букваря,
 Відкрив він нам дорогу
 До знань від А до Я.

 Приспів
 Гей, чули, чули, чули,
 Гей, чули, чули, чули ви.
 З буквариком ми дружим,
 Він з нами назавжди.
 

Буквар

Всіх першокласників я хочу запросити

У подорож веселу та цікаву,

Бо всі ви маєте на це сьогодні право.

Шановні мої діточки!

У цей святковий час

Веселе місто Алфавіт

Запрошує всіх вас!

Афавіт

Ось така моя родина,

Подружись з нею дитино!

Кожна літера моя

Побажання висловля.

(Повітряні кульки)

 А – активності творчої.

 Б – безхмарності небесної.

 Г – гарного здоров’я.

 Д – достатку життєвого.

 Е – енергійності в житті.

 Є – єдності сімейної.

 Ж – життя безкінечного.

 З – здоров’я безмежного.

 І – імені чистого.

 Ї – їздити на курорти.

 Л – людяності щирої.

 М – мрії здійсненної.

 О – обрію барвистого.

 П – посмішки чуйної.

 Р – радості світлої.

 С – спокою душевного.

 Т – теплоти родинної.

 У – успіху великого.

 Ф – фантазії гармонійної.

 Х – хліба цілющого.

 Ч – чарівності приємної.

 Ш – широти духовної.

 Щ – щастя невичерпного.

 Я – ясності майбутньої

Ведуча:А зараз вашій увазі ми пропонуємо подивитися п’єсу «Витівки помилки».

П'єса «Витівки помилки»

Букви: Букви - дружні  ми сестрички,
Хоч і маємо різні звички.
Нас 33, нас 33,
Гарні, рівні, не криві
Ми усі: від А до Я. Алфавіту сім я.

М'який знак. ( ображений ).

 А я, а я - не звук,
А тільки знак. Так?

Букви. Ми всі веселі і меткі,
Ми-глухі, а ми - дзвінкі.
Позначаємо різні звуки,
А як візьмемося за руки,
Починаються дива,
Нові народжуються слова.

М'який знак. Отак весь час терплю образу,
Мене не названо ні разу.

Помилка. Я - помилка лукава,
І погана в мене слава.
Букви плутаю бува,
Перекручую слова.

М'який знак (плаче). Ображають, мов ледащо,
Мов нездатного нінащо.

Помилка. А, здрастуй, любий

м’який знак,
Ти - надто добрий, ти дивак.
Якщо гарненько розібратись,
Ти серед -  букв - велика цяця.

М'який знак ( пишається ). Усі м’які переді мною,
Мені б і бути головою.
Але не вдячні букви ці,
Мене тримають у кінці.

Помилка. А ти з образи та від злості,
Кинь їх, ходи до мене в гості.

М'який знак. Ой, ти помилко моя мила,
Мою досаду зрозуміла.
Від зрозумілих твоїх слів,
У мене втричі виріс гнів.

Помилка. Молодець, то як же?

М'який знак. Гаразд! Алфавіт я залишаю,
До тебе в гості вирушаю!

Букви. Ой, що з нами, добрі люди,
Без м ’якого знака буде?
Скільки це почнеться в нас
Неприємностей, образ.

Робітник. Через помилку у слові
Сміх і горе на будові.
Замовляли гравій, гальку,
Привезли у клітці галку.(Виходить).

Букви. Чуєш, Помилко лукава,
Жде тебе погана слава.

М'який знак (соромливо). За помилку я соромлюсь,
Перед вами вибачаюсь,
Що за місце ображався,
Дуже м'якістю пишався.

Буква. У нас почесні всі місця,
Чи з початку, чи з кінця.

Буква. Бо чи звук ти, а чи знак,
Дорогий в родині всяк.

Буква. Стали букви в ряд,
На письмі і мир, і лад.
Все напишемо гаразд,
Помилкам не місце в нас.

Ми букви добре вивчені,
Знайомі хлопцю й дівчині
Чита й пише нас
чудово перший клас.

Заходить Киця
Киця:
Мур-няу!..
Хто це галас тут зняв?!.
Знову діти! От морока!
Треба вам оті уроки?
Краще грайтесь, розважайтесь
І нічим не переймайтесь…
Літери? Це просто дивно!
І кому вони потрібні?
У – горбате, А – нерівне..
Ну а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ж»)
Я без них не знаю лиха
І гуляю у дворі!
Краще б літери сиділи
У своєму Букварі! (різко закриває Буквар)
З мене приклад всі беріть
І уроки не учіть!
Хай добре знають всюди:
Кому потрібні Букварі?!
Та викиньте їх, люди!

Учень:

Буквар не можна викидати. Адже він навчив нас читати і писати.

(Зайчик, бі­гає перелякано по залі.)

Зайчик

Ой! Ой! Ой! Біда вже близько!

Гониться за мною Лиска!

Хоче з'їсти на обід!

Люди добрі, поможіть!

(Хапає Букваря за руку, ховається за ньо-го.)

Буквар

Заспокойся, мій вухатий!

 Ти поглянь — у діток свято.

 Ми тебе захистимо,

 Злодійці не віддамо!

 Будеш ти допомагати

 Діткам букву 3 вивчати.

Зайчик

Дякує вам, дітки, Зайчик.

Від тепер я буду Знайчик.

Й сам до школи Лісової запишуся,

І читати, і писати в ній навчуся.

(Чути пісеньку Лисички. Вона з портфе­ликом у руці стрибає на одній ніжці. Зай­чик ховається.)

Лисичка

Я — Лисичка,

 я — сестричка, гарна учениця.

 І за це мене похвалять мама та

сестричка. (Двічі)

В нашій школі Лісовій я не байдикую —

 Дуже я читаю гарно, і пишу,

й малюю. (Двічі)

Друзів я багато маю, гарно з ними граю,

 А Зайчатко довговухе

я чомусь лякаю. (Двічі)

А ще дуже, а ще дуже Л я полюбляю,

 Бо ім'я моє Лисичка вона починає. (Двічі)

Лисичка.

Ой! Шановний Буква­рику, добрий день Вам!

Букварик. А звідки ти мене знаєш?

Лисичка

Та Ви ж у нашій школі Лісовій

 Довгенько гостювали,

 Як ми звірята, літери

 По Букварю вивчали.

Букварик. Пригадую, пригадую, ти ж була найкращою ученицею. Чому ж

Зайчатко кривдиш? З'їсти його, біленького, хочеш?

Лисичка

 Що Ви! Що Ви!

 Кося в нас — страхополох,

 Учинив переполох.

 Вранці митися не хоче,

Бо заходить мило в очі.

 І до школи він не йде,

 Бо лякається мене.

Хочу я йому сказати:

— Косю, годі вже тікати!

 Треба грамоти учитись,

 А не плакати й труситись!

 В школу Лісову ходім.

Для звірят це другий дім.

 Лапку дай! Давай дружити

 Та у мирі й дружбі жити!

А вам, любі малята,

завдання хочу загадати. Назвіть пташок, що букву Л

у назві мають. Хай люди їх завжди охороняють.(учні відповідають)

Листоноша. Швидко двері відчиняйте й листоношу зустрічайте!

Доброго дня , дітвора! Із святом Букваря Вас вітають герої казок і надсилають вітальні телеграми.

Ведуча. Телеграми, цікаво, а хто їх нам надіслав.       

Листоноша. А вони без підписів.

 Листоноша. То читайте, а діти нехай відгадають від кого ці послання.

1.  Дорогі малята! Не змогла прийти на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас! (Курочка Ряба.)

2.  Розумники і розумнички! Котився на свято і прокотився повз вас. Прийміть мої вітання! (Колобок.)

3.  Любі діти! Хотіла прийти до вас на свято, та загубила черевичок. Щасти вам у навчанні!(Попелюшка.)

4.  Зламалася ступа, тому святкуйте без мене. Ваша... (Баба Яга.)

5. « Ніяк не витягнемо ріпку, тому не зможемо прибути на свято»( персонажі з казки  « Ріпка»)

6. « Запрошена на гостину до Журавля» ( Лисичка)

Буквар. Які наші діти та гості молодці! Добре вміють слухати. А читати ваші учні вміють?

Буквар. Зараз ми це перевіримо. Пограємо у гру під назвою «Ква».

У мене є знайомі жабенята.

Вони теж вчаться голосно читати.

І не дивно, що слова

Обов'язково містять «ква».

От і спробуйте відгадати,

Що читали жабенята.

Букварик. Молодці, діти!

Бачу, багато ви навчились.

Я вас навчив писати і читати

слово “бабуся” і слово “тато”,

я залишаю навіки з вами

слово” Вітчизна” і слово “мама”.

Хай вам щастить на шляху широкім,

милі діти мої ясноокі.

Хай підростає ваш перший клас,

я дуже радію за вас.

Учні

1. Ми навчились читати, навчились писати.

Ми зустріли у школі навчання зорю.

І сьогодні всі разом від щирого серця

ми приносим подяку свою Букварю.

2. Просторі стеляться путі,

навкруг широкий обрій...

Мені відкрите все в житті,

аби учився добре.

3. І я учитимусь як слід,

і буду вірним сином

милішої за цілий світ

моєї Батьківщини.

4. Прощавай, Букварику,

наш найперший друже,

ми тобі, Букварику,

дякуємо дуже.

5. Спасибі тобі за добру науку,

за паличку першу і першу букву.

6. За перше слово, за першу казку,

за першої вчительки щиру ласку.

7. Ми пам'ятатимем довгі роки

мудрі й повчальні твої уроки.

8.Рідний наш Букварику, ми тебе любили.

Ми з тобою весело й радісно дружили.

Та прийшла пора прощатись.

Час з тобою розлучатись.

Буквар. Дякую за слово гарне, та сумуєте ви марно.

  Вам дарую первачки ці чудові книжечки.

  Вони – друзі ваші нові різнобарвні, кольорові.

  А за старанність і згоду

  Отримайте першу в житті нагороду.

                         Вручення дипломів.

Першокласники

1 Дуже весело гуляти нам на святі Букваря.

Тільки час уже сказати:

“ Прощавайте всі, пора”.

2 Закінчується наше свято.

Допомагали його готувати

і вчителька перша, і мами, і тата.

Слова подяки їм треба сказати.

3 Словом хорошим згадаєм в цей час

тих, хто буквар готували для нас.

4 Спасибі редакторам і друкарям.

5 Спасибі письменникам і художникам.

6 Спасибі й деревам за білий папір,

а квітам і травам - за фарби яскраві.

7 За добру турботу, за щастя, за мир -

Усі: Спасибі нашій державі!

Буквар. Добре, діти, з вами! Та мені вже час повертатися до інших діток, які ще не вміють читати. А вас я хочу ознайомити з іншою книжкою, яка буде далі вчити грамоти — це Післябукварик.

Післябукварик. Добрий день! Зі святом вас, друзі!

Буквар

Любий друже, прийми естафету,

 Веди школярів по дорогах планети.

Хай відкриють їх розум і руки

Незнані шляхи на планеті Науки.

Післябукварик

Я — книга непрочитана ,

Навчатиму ваш клас,

Я з вами говоритиму

І вислухаю вас.

Букварику, мій братику,

Розумна голова,

Твої веселі літери

Складуть мої слова.

А ти спочинь до вересня

Чи просто погуляй.

Букварику, мій братику,

Спасибі і прощай!

МЕЛОДІЯ «КВІТКА»

Букварик дарує дітям велику квітку – семи квітку кольоровими пелюстками

Букварик:

Квітку цю чарівну я вам подарую.

З нею в клас із класу впевнено крокуйте.

Кожен рік бажання щирі загадайте

І мерщій від квітки пелюстку відривайте!

І як торкнеться пелюстка землі,

Реальними стануть бажання оті!

Діти:

– Дякуємо!

Діти відривають пелюстку і разом з глядачами промовляють чарівні слова:

Лети, лети, пелюсточко,

Всім щастя принеси,

Лишень торкнешся рідної

Ти матері-землі!

Пісня «Олівці-малівці»

Ось і закінчилося наше свято.

Всім присутнім хочемо побажати

Щастя, здоров'я, статків і миру,

Здійснення мрій і веселого співу.