СВЯТО СТРІТЕННЯ МЕТА. Поглибити знання учнів про звичаї та традиції українського народу на свято Стрітення. Дати поняття про етимологічне значення назви місяця «лютого». Розширити

Про матеріал

ВЧИТЕЛЬ. Шановні гості! Дорогі діти! Вітаємо Вас з святом Стрітення Господнього. Бажаємо Вам, щоб ці святкові хвилини залишилися з вами і в будень. Хай завжди в ваших сім'ях буде радість, взаємопорозуміння , мир і злагода. Діти, кожна людина має свою Батьківщину, яку любить над усе на світі. Бо Батьківщина, як рідна мати, її не можна ні купити, ні заслужити, вона одна у кожного і дається йому від народження. Слово Батьківщина має спільний корінь із словом батьки. Людський рід складається з поколінь батьків, дідів, прадідів. Ми поважаємо і шануємо старші покоління, але це не можливо зробити не дізнавшись про чудові народні свята, звичаї і обряди. Саме Вам, дорогі діти, зберігати, любити і продовжувати народні звичаї і обряди українського народу. Адже це наше коріння, бо без нього ми перекотиполе. Сьогодні ми дізнаємось про те, як у нас в Україні святкують останнє зимове свято - Стрітення. Але давайте перше пригадаємо,які ж свята передували сьогоднішньому празнику. Адже недарма в народі говорять: “ Зима прийшла і празничків привела ". І дійсно: взимку майже щодня – свято.

Перегляд файлу

СВЯТО СТРІТЕННЯ

 МЕТА. Поглибити знання учнів про звичаї та традиції українського народу на свято Стрітення. Дати поняття про етимологічне значення назви місяця «лютого». Розширити знання учнів про свята, що припадають на лютий. Виховувати інтерес до звичаїв та традицій українського народу. Розвивати акторські та виконавські здібності учнів.

ВЧИТЕЛЬ. Шановні гості! Дорогі діти! Вітаємо Вас з святом Стрітення Господнього. Бажаємо Вам, щоб ці святкові хвилини залишилися з вами і в будень. Хай завжди в ваших сімях буде радість, взаємопорозуміння , мир і злагода. Діти, кожна людина має свою Батьківщину, яку любить над усе на світі. Бо Батьківщина, як рідна мати, її не можна ні купити, ні заслужити, вона одна у кожного і дається йому від народження. Слово Батьківщина має спільний корінь із словом батьки. Людський рід складається з поколінь батьків, дідів, прадідів. Ми поважаємо і шануємо старші покоління, але це не можливо зробити не дізнавшись про чудові народні свята, звичаї і обряди. Саме Вам, дорогі діти, зберігати, любити і продовжувати народні звичаї і обряди українського народу. Адже це наше коріння, бо без нього ми перекотиполе.  Сьогодні ми дізнаємось про те, як у нас в Україні святкують останнє зимове свято - Стрітення. Але давайте  перше пригадаємо,які ж свята передували сьогоднішньому празнику. Адже недарма в народі говорять: “ Зима прийшла і празничків привела ”. І дійсно: взимку майже щодня – свято.

Перегляд презентації «Зимові свята»

 ВЧИТЕЛЬ.15 лютого наша свята церква відзначає урочистим богослужінням празник – Стрітення Господнє. Це свято ще раз нагадує віруючим про найважливішу подію з життя Господа нашого Ісуса Христа і Пресвятої його матері. З вірою і щирою молитвою всі християни дякують Богові за спасіння, звертаються до Господа, щоб він навчив їх так любити Його і наших ближніх, як Він любив усіх людей, пожертвувавши своїм життям.

 УЧЕНЬ. Ще за часів, коли наш Спаситель був дитиною, існував такий звичай: батьки на сороковий день після народження приносили до Єрусалимської Святині хлопчика, щоб дати йому ім’я. Багаті приносили в жертву Богові однорічне ягня і голуба, а бідні – тільки два голуби.

УЧЕНИЦЯ. В сороковий день по народженні Христа Спасителя принесла і Божа мати свого Первістка.

УЧЕНЬ . При цьому єрусалимському храмі жили двоє праведних людей – Симеон і пророчиця Анна. Вони Святим Духом були натхнені і сподівалися перед своєю смертю побачити Спасителя. І коли Мати Божа принесла до Святині малого Ісуса, Симеон приступив, взяв його на руки і сказав: „Нині відпускаєш раба твого, Владико, по слову твоєму з миром, бо очі мої побачили спасіння твоє, яке ти уготовив перед лицем всіх людей...”

УЧЕНИЦЯ. Відомо, що Симеон був священиком і благословив Марію і Йосифа, сказавши їм, що Марія народить Божого Сина.

УЧЕНЬ. При цій святині жила також восьмидесятичотирирічна вдова Анна. Коли її чоловік помер, вона пішла до святині і понад шістдесят років служила Богу в пості і молитві. За це наділив її Господь даром пророцтва. Вона могла передбачати деякі події, щоб уберегти людей від гріха. Крім того, дав їй Господь ласку дожити до тієї хвилини, коли вона побачить Спасителя світу.

УЧЕНИЦЯ. Всім, кого знала, Анна розголосила, що вже прийшов на світ той, кого багато віків чекали всі народи. Господь, Творець Неба і Землі зробив так, що Христос – Господь Спаситель прийшов на світ у людському тілі, народився у бідності. Таке убозтво Христос взяв на себе, щоб дати приклад людям, аби вони не нагромаджували скарби на цьому світі, не гордилися своїм багатством, а зберігали в собі скарб Духа, який є незнищенним і значно ціннішим та дорогим.

Перегляд відео «Православний календар»

УЧЕНЬ. У пам’ять про зустріч побожного Симеона з Ісусом Христом церква встановила свято Стрітення. Його давніша назва „Зимобор” або „Громниця”. Не випадково, що з перших віків у цей день християни взяли собі за звичай влаштовувати процесії із запаленими свічками як символ правдивого і Божого світла, що ним є сам Господь Ісус Христос.

УЧЕНИЦЯ. На Стрітення посвячували й воду, яка після цього вважалася цілющою. Люди здавна вірять, що в цей день зустрічаються зима з весною і змагаються, кому бути. Про символічну зустріч зими і весни є багато розповідей сповнених народної дотепності й гумору.

 (На сцену виходять хлопець і дівчина)

 Дівчинка. А де це наша господиня?

Хлопець. На службу до церкви пішла, бо сьогодні ж свято Стрітення.

Господиня (заходить із свічкою в руках). А ось і я. Службу із стрітенською свічкою відстояла. Воду освятила.

Дівчинка. Тітко Ганно, розкажіть, будь ласка, про тра­диції свята Стрітення!

Господиня (запалює свічку під образами). Ось це перша традиція: піти до церкви, свічку освятити і постави­ти перед образами.

Дівчинка. А для чого це потрібно?

Господиня. Стрітенська свічка має дуже велику магічну силу і допомагає відігнати злі сили, які завжди хо­чуть перешкодити людині або випробувати її волю. Тому, ставлячи свічку під образами, люди звертаються до Божої Матері з проханням допомогти їм сили холоду, зла та біди відігнати, життя оберігати. А ще кажуть, що свічка на Стрітення оберігає оселю від пожежі та грому. Тому таку свічку називають громничою. А ще вона допомагає відвернути весняну повінь.

Наступна традиція цього свята — освятити воду. Цій воді приписується велика сила. Нею натирають хворі місця, знімають зурочення, застосовують при нападі радикуліту.

Дівчинка. А моя бабуся стрітенською водою напуває худобу, а дідусь окроплює вулики.

 Господиня. Бо освячені вода та свічка мають Божу си­лу. Традиції освячення води і свічки належать до христи­янських, бо саме народження Христа означає захист лю­дини від усіляких злих сил.

Хлопець. Пані господине, а правда, що святу стрітенську воду називають «козацькою водою»?

Господиня. Так, правда. Бо за повір'ям ця вода має дві козацькі сили. Перша сила оберігає воїна-захисника від кулі. Тому колись, благословляючи козака в похід, са­ме батько повинен був окропити його стрітенською во­дою, примовляючи: «Боже тебе захисти!» Друга сила оберігає чумаків. І тому, знову ж таки, старший чоловік у хаті, випроваджуючи чумака в далеку путь, повинен був окропити хліб і сіль, а також самого чумака, примовляю­чи: «Боже тобі допоможи!»

Дівчинка. Чи можеш розповісти про чумаків?

Хлопець. Будь ласка, слухайте. Давня та історія. Нам дідусі змалку про це розповідали. Колись не було ні авто­мобілів, ні поїздів, а по безкраїх просторих степах України вантажі возили чумаки. Уявіть собі — їдуть собі неквапом круторогі воли, риплять дубові вози. На возах — поцвох кують батогами вусаті погоничі. Вид у чумаків засмаглий, але гордий. Найголовніше чумацьке діло було возити лю­дям сіль: чи то крем'яну з Галичини, чи то лиманську з Криму. Нерідко чумаки важили своїм життям або навіть го­ловою накладали: то розбійники нападуть, то люта хворо­ба здолає, то волики в пустельній дорозі без сили упадуть. Але для спільного добра свого життя не шкодували. Отож бо так багато складено пісень про чумаченьків.

   Дівчинка. А чи правда, що сьогодні гадають?

Господиня. Визначати стрітенські прикмети для май­бутньої хліборобської праці було звичаєм ще в дохристи­янські часи. Відтоді й перейшли до нас у спадок різні во­рожіння і гадання у цей час.

Отож послухайте.

Найпершим ворожінням у літніх людей вважалося вис­тавити на ніч на поріг зерно. Якщо вранці на нього впаде роса — буде врожайний рік.

А в молоді ворожіння було інакше. Наливали повні ночви води і вкидали туди дев'ять шкаралупок від горіхів. Якщо дев'ятеро молодих людей по черзі за один подих зможуть розігнати цю «флотилію», то буде гарний урожай в саду.

 

ВЧИТЕЛЬ. Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами. А вже почався відлік останнього місяця зими — лютого. Хоча він за своїм характером найпримхливіший, та все ж сонечко вже повертає на весну — поступово день збільшується. Мудро відмічено у народному прислів'ї: «Лютневий сніг весною пахне».

 — Діти, як ви гадаєте, чому цей місяць носить таку назву? (Відповіді дітей.) Так, ваші думки слушні.

       А хотіли б ви більше дізнатися про походження та значення лютого? Тож давайте послухаємо .

 УЧЕНЬ. У багатьох народів, зокрема і в нас, ще до прийняття християнства, останній місяць зими завершував річний цикл. Це ж стосувалося і давніх римлян, у яких назва останнього місяця року означала «очищення». Нею і сьогодні користується більшість європейців. Серед слов'янських народів мають «власні» назви поляки — люти, а також серби і хорвати — веляча. В Україні, як і в Білорусії, офіційно закріпилось слово «Лютий».

УЧЕНИЦЯ. Його етимологічне коріння пов'язане з конкретним життям. Як стверджує відоме прислів'я, це пора надмірних контрастів — вітрів, морозів, снігів, відлиг та переметів. Поруч з офіційною в багатьох регіонах України користувалися також діалектними накличками. Переважна їх більшість характеризує сувору  вдачу місяця — сніжень, лютень, зимобор, бокогрій, криводоріг, межень. Яків Головацький зафіксував серед західноукраїнських говірок і такі назви: казибрід, казидорога — від лексичного «казитися», тобто впадати в лють, скаженіти; саме це визначення, мабуть, найповніше відтворює природний характер лютого.

 УЧЕНЬ. З останнім місяцем зими у хліборобів завершувався і традиційний зимовий відпочинок. Селяни починали готуватися до нового хліборобського сезону: вивозили гній на поля, перевіряли зерно, лагодили сільськогосподарський реманент. Саме тому з лютим міцно пов'язані і природні передбачення погоди — якими будуть весна і літо, чи щедрим буде врожай. Звернення до народних прикмет у лютому -явище закономірне, адже не за горами весна-красна. І хоча зараз внаслідок різних причин не всі прикмети виявляються правильними, і передбачати погоду ми можемо за допомогою сучасних знань і приладів, та все ж ніколи не зашкодить прислухатися до тисячолітньої народної мудрості. 

  Якщо погода на Макара (1 лютого) ясна, то й весна красна.

 Якщо на Юхима (10 лютого) вітряно, то літо буде мокрим.

 Прийшов Хома (21 лютого) — вважай, що й зими нема.

 Прийшов Влас (24 лютого), з печі злазь.

 Коли на Оксани-напівзимниці (6 лютого) день тихий і ясний, весна буде гожою, якщо в обід сонце, то рання весна; коли хурделиця — цілий тиждень буде негода.

 Якщо на Трохима (14 лютого) вночі зоряно — на пізню весну.

 Микола Студений (17 лютого) рідко обходився без снігу та морозу.

 Якщо на Власа (24 лютого) відлига, то морозів більше не буде.

 УЧИТЕЛЬ. На останній зимовий місяць припадає багато свят.Давайте послухаємо яких саме. 

 

 1 лютого — Макара ;

 6 лютого — Оксани-напівзимниці;

 10 лютого — Юхима. У народі казали: «Юхим приніс вітер на сире літо». За цим днем передбачали літо. Тому намагалися відповідно і профілювати рід занять. Народне прислів'я радило: «Якщо мокре літо, то тримай корівку, а як сухе — купуй бджілку»;

 12 лютого — Трьох святих;

14 лютого — Трохима;

15 лютого — Стрітення;

 17 лютого — Миколи Студеного;

 21 лютого — Хоми-Весногрія;

 22 лютого — Прохора;

 24 лютого — Власа. Влас вважався покровителем домашніх тварин. Із ним пов'язують закінчення зими;

 29 лютого — Касяна. Він припадає один раз на 4 роки, тобто на високосний, і вважався нещасливим.

УЧЕНЬ. І все ж серед усіх цих свят найголовніше і найшанованіше в народі — це Стрітення. Його найдавніша, ще дайбозька назва — Зимобор, або Громовиця, а згодом цей день прибрав остаточне ймення — Стрітення.

 УЧИТЕЛЬ. За народним повір'ям, саме 15 лютого зима начебто зустрічається з весною, а раніше, коли такої пори року ще не було, то — з літом. Тобто зима, кажуть люди, йде туди, де літо, а літо — де була зима.  А хочете знати, як це відбувається? А ось як. Зустрічається весна з зимою саме на Стрітення 15 лютого.

 

 

ЗУСТРІЧ ЗИМИ ТА ВЕСНИ

ВЕСНА. Доброго дня тобі ,бабусю Зимо!

ЗИМА. Доброго тобі здоров’я, дівчино Весно! Рано ти прийшла, ой рано. . . Ще твоєму царюванню час не настав.

ВЕСНА. Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з пустою торбою? Все, що я напрацювала, ти все з’їла і випила.

ЗИМА. А от і не все! Не все!

ВЕСНА. Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а в тебе тиснуться по закутках та ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а в тебе люди трусяться від холоду і вмирають від голоду.

ЗИМА. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю в кожухи.

ВЕСНА. А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А ще пробуджую від сну я нашу землю чарівну!

ЗИМА. Не пущу! Ого-го-го! Злітайтеся, дочки мої, хурделиці, завірюхи! Сюди! Сюди! Покажіть свою силу!

УЧЕНЬ. Утікай, утікай, біла зимонько,

 Вже нема, вже нема в тебе силоньки!

 Йде весна, йде весна – чарівниченька,

 Потемніє, почорніє твоє личенько!

УЧЕНИЦЯ. Зимонько, Веснонько, не сваріться. Ви обидві хороші, приносите радість дітям своїми іграми та розвагами. Але ти, Зимонько, втомилася і треба тобі відпочити, щоб Весні дорогу звільнити.

ЗИМА. Що ж, прощавайте, любі діти!

 За зиму ви поздоровіли,

 Пішли на користь і мороз, і сніг

 І щічки ваші так порожевіли,

 Неначе маки розцвіли на них!

 Прощавай і ти, Весно-красна,

 Прощаюсь з вами усіма.

 Здорові будьте! Через рік я знову

 Свою вам казку принесу зимову!

УЧЕНЬ. Це свято завершує зимовий цикл народних обрядів. На Стрітення люди уважно стежать за погодою, намагаючись виявити найменші її зміни. З цим пов’язано багато народних прикмет.

ДІТИ. 1. Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх.

 2. Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл.

 3. Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою.

4. Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна.

5. Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться, якщо не капає – весна буде рання і суха.

 6. Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна.

 7. Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі.

 8. Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.

9. На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб до плуга.

 10. Якщо на Стрітення відлига, то весна має бути ранньою і теплою, падає сніг — дощовою і тривалою, хурделило — пізньою та холодною, а коли день похмурий, без сонця — ще дошкулятимуть суворі морози.

 11. Якщо цього дня бурульки короткі — до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі — то треба сподіватися на рясні заметілі.

 12. Як капатиме зі стріх водичка, так прибуватиме і мед до вуликів.

УЧЕНИЦЯ. Ой, громнице-свічечко! Святая водичечко!

 Від біди оберігай наш майбутній урожай!

 Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!

 Свічко-свічечко гори, на діточок укажи!

 В щасті – долі щоб жили і здоров’я берегли!

УЧИТЕЛЬ.Ось на цім святі і закінчуються зимові свята. Зимові свята дуже цікаві. В них багато обрядів, які нам потрібно передавати наступному поколінню.
Ми часто чуємо: “Традиції вимирають.” Але чи не є виною в цім ми самі? Чи може ми за своєю щоденною працею приділяємо менше уваги тим цінностям – обрядам та звичаям, які передалися від бабусі до онуків. Вони зуміли пронести крізь простір часу, аж до нас, щоб ми не загубили, а передали наступному поколінню. Тому бережім свої традиції і обряди і передаваймо цей скарб майбутньому поколінню.
 

 

docx
Додано
23 жовтня 2018
Переглядів
196
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку