Свято "Українські вечорниці"

                               Опорний навчальний заклад

                            «  Студенянська ЗОШ   I-III  ступенів»

                                                                      Обійдіть  весь  світ  безмірний,

                                                                       І скажіть,  в  якій  країні

                                                                        Так  зберігся  скарб  безцінний.

                                                                        Як  у нас,  на  Україні?

                                                                        Просим  всіх  у  нашу  хату,

                                                                        Превелику,   пребагату,

                                                                        Від зірниці  до  зірниці

                                                                        Хай  лунають  вечорниці    

  «Українські  вечорниці»

       Свято для учнів 6-7 класів

                           Класний  керівник  Кучер М.А.

     Мета:  Допомогти  дітям  краще  пізнати  народні  звичаї  і  традиції;  виховувати любов  і  пошану  до  них,  необхідність  зберігати  і  передавати  їх  наступним  поколінням;  розвивати  творчі  можливості  кожної  дитини.

     Обладнання: Сцена  прибрана  у  вигляді  української  хати,  в  якій   макет     печі,  килими,  стародавній  глиняний  посуд,  вишивані рушники ,.вареники,

пиріжки,  бублики, все  необхідне  для  гадання.

                                          Хід.

( На  фоні  мелодії  «Україна»  муз. і  сл.  Т.  Петриненко  ведучи  розпочинають  свято)

     Ведучий  1.  Україна!  Чарівна  моя, ненько, найкращий  куточок  землі, солов’їна пісне! Ти  прекрасна,  але найбільше  твоє  багатство -

народ.  Народ  чесний,  трудолюбивий,  нескорений,  міцний,  як  граніт,

співучий,  дзвінкоголосий.

     Ведучий  2.

                            Що  таке  Україна?  За  віконцем – калина, 

                             Тиха  казка  бабусі,  ніжна  пісня  матусі,

                            Дужі  руки  у  тата,  під  тополями  хата,

                            Під  вербою  криниця,  золотиста  пшениця,

                            Серед  лугу  лелека   і  діброва  далека.

       Ведучий 1. З  давніх  давен  наша  Україна  славиться  величними

 традиційними  святами  і  обрядами.  Кожен,  хто  не  черствіє  душею 

 хто.  сповнений  любові, доброти  до  української  спадщини  поверта- ється  до  традицій  свого  народу.

      Ведучий 2.   Я  хочу  щоб   сьогодні   ожили  перед  нами   вечорниці.   Хай  же  ці  хвилини  проведені  з  нами,  відкриють  перед

вами  мудрість,  щедрість  і  гумор  нашого  талановитого  народу.

        Ведучий  1.

                      Обійдіть  весь  світ безмірний

                      І скажіть,  в  якій  країні

                       Так  зберігся  скарб  безцінний,

                       Як  у   нас,  на  Україні?

                        Просим   всіх  у   нашу  хату,

                        Превелику,   пребагату,

                        Від,   зірниці  до  зірниці 

                        Хай  лунають  вечорниці

      Господиня

                                  Добрий  вечір,  любі  гості

                                  Просим  до  світлиці, 

                                  Будемо  розпочинати

                                  Наші  вечорниці.

             - Ну  от,  наче  все  готово.  Де  ж  це  ті  дівчата,   вже  й  стемніло,  а  їх  немає.   Вже  й  вечеря  готова.  Не  та  молодь  тепер.

        От  ми  було  дівували…   Як  зачуєш  було  вечорниці,  то  аж  тини  тріщать.  Зранку  ще    біжимо,  готуємося,  бо  ж хлопці  прийдуть.

          А  тепер…  От  чекають,  доки  ніч  настане.  Сяду  спочину  хоч.

       Дівчина  1.          Добрий  вечір,  тітонька,  у  вашій  хаті!

       Господиня.         Добрий  вечір,  дівчата!  Заходьте,  аби  щастя  

було   в  хаті,  аби  я   була  багата.  Моя  хата  завжди  рада  гостям.

Сідайте.

       Дівчина  2.       Ой  давайте  скоріше  готувати  вечерю,  бо  хлопці

надійдуть.

      Господиня.    Так,  я  на  вас  і  чекаю  цокотухи,  давно  вже  все 

готове.  От   лишень,    де  ваші  хлопці?

       Дівчина  1.     А  ми  самі  почнемо  вечорниці.     Нехай  їх  завидки  беруть.

       Танець  « Ой   їхала,  їхала…»

       Господиня.    Оце,  слава  Богу,  вже  й  хлопці  йдуть,  привітаємо  їх  веселою.

        Пісня     «Ой  піду  я  до  млина…»

                    1.      Ой  піду  я  до  млина,

                              До  дірявого,

                              Чи не  найду  Василя   

                               Кучерявого.                         2

                     2.      Ой  піду  я  до  млина,

                              До  дрантивого,

                              Чи не найду  Василя 

                              Чорнобривого.                     2

                     3.       Боженко  ішла,

                               Заросилася…

                              Вже  я  з  своїм  Василем 

                               Посварилася.                        2.

                     4.     За  пустеє,  за  пусте,

                            За  пустесеньке,

                            Та  й  за  теє  яблучко

                            Червонесеньке.                    2.

                      5.   Та  й  за  яблучко,

                            Та  й   за  грушечку…

                            Перепроси  ти  мене,

                             моя  душечка.                     2.

                     6.     Та  й  за  грушечку,

                              Та  й  за  сливочку…

                              Перепроси  ти  мене,

                              Мій  Василечку!                 2.

                      7.       Та  й за  сливочку,

                                Та  й зернятко…

                                Поцілуй  же  ти  мене, 

                                Моє  серденько.                 2.

                (  Хлопці  стукають.)

      Господиня.  Що,  дівчата,  пустимо  їх?

        Дівчина  3.  Та  ні,  тітонько,  ще  подивимося  чи  гідні  вони  того.

          Хлопці.   « Ой  дівчино,  відчини, відчини,

                            Своє  й  моє  серденько  звесели, звесели.»

          Дівчата.  « Ой  не  буду,  відчинять, відчинять,

                           Бо  ти  будеш,  серденько, жартувать,  жартувать.»

         Хлопці.  « Ой,  не буду,  не  буду,  не буду,

                          Пожартую  трішечки  та  піду,  та  й піду.»

        Дівчина 1.    Не  пустимо  вас  в  хату,  бо  дуже  вас  багато.

       Хлопець 1.  Пустіть  ліпше,  бо  буде  гірше.

        Дівчина  2.    Ми  як  візьмем  рогатини - поламаєм   ваші  спини.

                    (  Хлопці  удають  що  злякалися)

        Хлопці.  Дівчаточки,  голуб’яточка,  та  ми  ж  прийшли  не  битися, ми  прийшли  миритися   і   гостинці   принесли,  і  музику  привели!

        Всі  дівчата.      Тоді  заходьте!

       (Хлопці  обтрушуються,  тупають  ногами,  кланяються  до  господині ).

       Хлопець 1.   Добрий  вечір  тому,  хто  в  цьому  домі!

       Хлопець  2.  Всім  гостям  оселі  і  хазяйці  веселій! 

       Дівчина  1.  Хлопці!  А  де ж  ваш  старший? Хочемо  на  нього  по-

дивитись  і  запитати,  чи  знає  він  устав.

        Старший  хлопець. (виступає  вперед )

                  Мене  старшим  всі  обрали,

                  А  устав  у  нас  такий:

                  Щоб  всі  весело  гуляли - 

                  І  дорослі  і  малі.

                  Честь  віддаймо   господині,

                   Їй  пошана  і  хвала.

                   Бо  в  це  свято,  що  є  нині,

                   Вона  лад  всьому  дала!

                  Так  діди  наші  гуляли,

                  Вчили  нас  й  наші  батьки:

                  Щоб  дівчат  не  ображали

                  Залицялись  парубки.

                   Оце  й  нам  устав!

        Дівчина 2.  Що  ж,  гарного   старшого  вибрали!

                   Веселі  будуть  вечорниці.

        Голос  з  коридору: «  Хлопці,   допоможіть  мені!»     

 (Відчиняються    двері  і  на  порозі  зі  здоровенним  гарбузом  в  руках  стоїть  Стецько.  В’язанка  бубликів  у  нього  на  шиї)

           Стецько. Ох  і  клята  та  дівка  Уляна,  я  ж  до  неї  і  так,  і сяк,

і  бубликом  хотів  пригостити,  а  вона  мені  -  гарбуз.   Та нічого, мабуть,  багато  насіння  з  нього  буде,  та  й  кашу  гарбузову  я  полюбляю.

        Хлопці.    Не  сумуй,  Стецько.

Стецько.   Я  і  не  сумую,   та   батько   буде  бити!   До  кого  ж  тепер  повезуть  мене  свататись?   Я  вже  чисто  замучився.

          Хлопець  1.Я,   дівчата,  обіцяв  вам,   що  вечорниці  будуть  веселі.

         Дівчина  1.  Обіцяв,  обіцяв.  Ану  побачимо.

       Хлопець  2.  Та  в нашій  компанії  такі  орли,  що  не  дадуть  дівчатам  скучати.

          Хлопець  3.  Прийшов  дід  до  багача  та  й  просить  хліба.  А

   багач  тоді  пироги   їв   та   й   каже: « Іди   дурний,  я  сам  хліба  не 

маю:  бачиш,  пироги  їм.

           Хлопець  4.  Батьку,  мені  приснився  гарний  сон,  що  ви  мені  купили  чоботи!  Гарний  сон  і  справді!  Але  хай  тобі  присниться  й  те,  за  що  я  їх  маю  купити.

          Дівчина  1.  Мамусю,  я хочу  вийти  заміж   за  Петруся.  Він

же  має  такі  гарні  вуса.

          Дівчина  2.  Ой  цього  замало,  доню,  замало!

          Дівчина  1.  О,  то  він  ще  й  бороду  відпустить.

         Хлопець 1.  Мар’яна,  а  ти  віриш  в  любов  з  першого  погляду?

         Дівчина 2.  Не  вірю.

         Хлопець 1.  То  подивись  на  мене  ще  раз.

          Хлопець 3.

          Це  було  давно.  Зустрілись  два  товариші,  які  довго  не  бачилися.

        - Як  живеш,  друже?

        -  Нерівномірно.

        -  Що  це  значить?

        - Це  значить:  якщо  є хліб -  то  нема  солі,  а  як  сіль є –то  хліба

нема. А  ти  як  живеш?

        - Рівномірно:  нема  ні  хліба,  ні  солі.

           Хлопці.   А  ще,  дівчата,  ми  вміємо  гарно  танцювати.

           Танець «Ти  ж  мене  підманула»

             Дівчина 4. Ой,  дівчата,  давайте  погадаємо  на  долю.

            Хлопець 4. А  ми  теж  хочемо  знати  свою  долю!

            Дівчина 5. Що  ж  іди,  дізнаєшся,  чи  будеш  щасливим.

           Господиня.    Якщо  дістанеш  перстень  з  тарілки  з  водою  і  носа  не  вмочиш,  то  знай -  дівчина  твоя  буде,  а якщо  ні   то  дивись,  щоб у  тебе  її  не  вкрали.   

          Хлопці.  (бублики  вносять)  Ану  ж,  дівчата, побачимо,  котра  з вас  найсправніша,  до  тієї  і  сватів  засилатиму (Потрібно  відкусити без  допомоги  рук,  дівчата  кусають.)

          Хлопці.  Ой,  дівчата,  недуже  носа  задирайте,  бо  як  ніхто  не

 засватає,  то  знатиме,  як  парубків  зневажать.

       Дівчата.  Ов – ва!   Ото  налякали! Краще  похваліться  своїми  дівчатами.

              Хлопець 1.  Та  моя  Одарка – добра  господарка.

                                Хуру  дров  спалила,  борщу  не  зварила.

           Хлопець  2. А моя  Віруня  пішла  каченяток  пасти,

                                Та  двох  загубила, а  трьох  задавила.                                                                           

                                 Бо  таки  впала  на  них.

           Хлопець 3.  А  моя  Секлета    добра  господиня

                               Три  снопи  нажала,  та  й  тих  не  зв’язала.

           Хлопець 4 .Моя  Хівря  проста, 

                                Наїлася проса.

                                Туди – сюди  повертається

                                З  неї  просо  висипається.

         Дівчина 5. Ну і  язики  у  вас,  хлопці,  гострі,  мов  ножі.

        Господиня.  Дівчата,  вставайте  в  коло.

        Всі  дівчата.   Водим,  водим   хоровод,

                              Хто  набрав  водички  в  рот,

                              Тихо    скромно  і  без  крику

                               Вибираєш  чоловіка.

          Хлопець 1.  Мене  звати  Богдан.  Я  хазяйський   син.  Багатий.

 Маю  дві  курки.   Одна,  правда,  сліпа  на  одне  око,  а  друга  не  несеться.  Зате  бачить  добре.  Маю  землі  видимо - невидимо.  Скільки  б  не  дивився,  і  не  придивлявся  не  побачиш.  А  що  вже  комарів – світу  білого  не  видно.

          Хлопець 2. Не  хоче  вона  тебе, - ти  багатий,  а  вона  хоче  роботящого.

  А чим  я  не  жених?   Може,  й  не  зовсім  гарний,  та  роботящий.     Вже  як  за  щось  візьмусь – за  вуха  не  відтягнеш.  Спати  можу  до  обіду,  а  що  вже  обідати  люблю!  Обідав  би  до  самої  вечері,  вечеряв  би  до  самого  сніданку.   Вибереш  мене -  горя  не  знатимеш.

       Хлопець 3.  Не  підходиш   ти  їй.    Вона  хоче  роботящого,  розумного  та  гарного!   А  мама  кажуть,  що  я  такий  гарний,  як  п’ять писарів вкупі   Мені  б  ще таку  жінку,  як  я.  А  то  візьму  гіршу  -  люди  сміятимуться.  Ти  не  дивись,  що  я  такий  замурзаний,  ти  мене  вмий,  причеши,   і   можна  під  вінець  шкандибати!  А  цілуватись  я  і  зараз  готов.

          Хлопці.  Дівчата,   ми  вже  їсти  хочемо. Що  ви  нам  сьогодні  приготували?

        Дівчина 1.  І  вареники,  і  пиріжки,  угощайтесь.  Дуже  було сьогодні  з  вами  весело.

         Дівчина 2. Їжте,  гості,  просим  щиро,

                            Вареники  наші  з  сиром.

                            Вареники  непогані,

                            Вареники  у  сметані.

                                    Вареники  мої,  великомученики!

                                    Велику  муку  терпіли,  в гарячий  воді  кипіли.

                                    Сиром  боки  понапихані, маслом  очі  позаливані.

                             Як  є  сметана  то -  вмочайте,

                             А  як  нема -  вибачайте!

             Хлопці.  Ми  вже  ідемо.  До побачення!

             Дівчата.  Тітонька, розкажіть як  ворожили  дівчата  в  давнину,  на  Андріїв  вечір. 

             Господиня.  Звичайно  розкажу.  Слухайте  уважно  та  запам’ятовуйте.

.              Ось  шість  тарілок,  а під  ними   лежать  «чарівні»  речі.

Одна  з  вас  повернеться  до  них  спиною,  а  подружки  пересунуть тарілочки,  помінявши  їх  місцями.  Потім  дівчина  повернеться  і  вкаже  на  одну  з  них.  Що  лежатиме  під  вибраною  тарілкою – визначить її  долю.

             Каблучка – означає   одруження.

            Біла  хусточка – щасливе  кохання.

            Колючка – сварку   з  коханим.

            Квітка – дівування,

            Шматочок  хліба – добробут  у  родині.

           Хрестик  - монастирське життя.

            Господиня.  Вибачайте,  коли  що  не  так.  А  на  цім  добрім  слові,   бувайте  здорові.

           Ведуча.  Ми  гуляли,  веселились,

                          Усім  весело   було.

                         Вечорниці   завершились

                         І  здається,  все  пройшло.

                         Ні  так  просто  не  проходить,

                         В  серці  струночка  бринить.

                         Про  Андріїв  вечір  спогад

                          В  нашім  серці  буде  жить.

  (Усі  співають  на  мелодію  пісні  « І в  вас,  і  в  нас,  хай  буде гаразд)

                      Нехай  наша  хата  всім  буде  багата:

                      І  хлібом,  і  сіллю  й  великим  добром,

                      Хорошими  дітьми  й  міцненьким  здоров’ям,

                      І  піснею,  й  сміхом,  й сімейним  теплом.

                                  Іще  вам  бажаємо,  щоб  ви  не  хворіли,

                                 Душею  і  серцем  були  молоді,

                                 До  рідного  краю  любов’ю  горіли,

                                   І  користь  приносили  рідній  землі.

                        І  в  вас,  і  в  нас  хай  буде  гаразд,

                        Щоб  ви  і  ми  щасливі  були!