Опорний навчальний заклад
« Студенянська ЗОШ I-III ступенів»
Обійдіть весь світ безмірний,
І скажіть, в якій країні
Так зберігся скарб безцінний.
Як у нас, на Україні?
Просим всіх у нашу хату,
Превелику, пребагату,
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці
«Українські вечорниці»
Свято для учнів 6-7 класів
Класний керівник Кучер М.А.
Мета: Допомогти дітям краще пізнати народні звичаї і традиції; виховувати любов і пошану до них, необхідність зберігати і передавати їх наступним поколінням; розвивати творчі можливості кожної дитини.
Обладнання: Сцена прибрана у вигляді української хати, в якій макет печі, килими, стародавній глиняний посуд, вишивані рушники ,.вареники,
пиріжки, бублики, все необхідне для гадання.
Хід.
( На фоні мелодії «Україна» муз. і сл. Т. Петриненко ведучи розпочинають свято)
Ведучий 1. Україна! Чарівна моя, ненько, найкращий куточок землі, солов’їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше твоє багатство -
народ. Народ чесний, трудолюбивий, нескорений, міцний, як граніт,
співучий, дзвінкоголосий.
Ведучий 2.
Що таке Україна? За віконцем – калина,
Тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата, під тополями хата,
Під вербою криниця, золотиста пшениця,
Серед лугу лелека і діброва далека.
Ведучий 1. З давніх давен наша Україна славиться величними
традиційними святами і обрядами. Кожен, хто не черствіє душею
хто. сповнений любові, доброти до української спадщини поверта- ється до традицій свого народу.
Ведучий 2. Я хочу щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці. Хай же ці хвилини проведені з нами, відкриють перед
вами мудрість, щедрість і гумор нашого талановитого народу.
Ведучий 1.
Обійдіть весь світ безмірний
І скажіть, в якій країні
Так зберігся скарб безцінний,
Як у нас, на Україні?
Просим всіх у нашу хату,
Превелику, пребагату,
Від, зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці
Господиня
Добрий вечір, любі гості
Просим до світлиці,
Будемо розпочинати
Наші вечорниці.
- Ну от, наче все готово. Де ж це ті дівчата, вже й стемніло, а їх немає. Вже й вечеря готова. Не та молодь тепер.
От ми було дівували… Як зачуєш було вечорниці, то аж тини тріщать. Зранку ще біжимо, готуємося, бо ж хлопці прийдуть.
А тепер… От чекають, доки ніч настане. Сяду спочину хоч.
Дівчина 1. Добрий вечір, тітонька, у вашій хаті!
Господиня. Добрий вечір, дівчата! Заходьте, аби щастя
було в хаті, аби я була багата. Моя хата завжди рада гостям.
Сідайте.
Дівчина 2. Ой давайте скоріше готувати вечерю, бо хлопці
надійдуть.
Господиня. Так, я на вас і чекаю цокотухи, давно вже все
готове. От лишень, де ваші хлопці?
Дівчина 1. А ми самі почнемо вечорниці. Нехай їх завидки беруть.
Танець « Ой їхала, їхала…»
Господиня. Оце, слава Богу, вже й хлопці йдуть, привітаємо їх веселою.
Пісня «Ой піду я до млина…»
1. Ой піду я до млина,
До дірявого,
Чи не найду Василя
Кучерявого. 2
2. Ой піду я до млина,
До дрантивого,
Чи не найду Василя
Чорнобривого. 2
3. Боженко ішла,
Заросилася…
Вже я з своїм Василем
Посварилася. 2.
4. За пустеє, за пусте,
За пустесеньке,
Та й за теє яблучко
Червонесеньке. 2.
5. Та й за яблучко,
Та й за грушечку…
Перепроси ти мене,
моя душечка. 2.
6. Та й за грушечку,
Та й за сливочку…
Перепроси ти мене,
Мій Василечку! 2.
7. Та й за сливочку,
Та й зернятко…
Поцілуй же ти мене,
Моє серденько. 2.
( Хлопці стукають.)
Господиня. Що, дівчата, пустимо їх?
Дівчина 3. Та ні, тітонько, ще подивимося чи гідні вони того.
Хлопці. « Ой дівчино, відчини, відчини,
Своє й моє серденько звесели, звесели.»
Дівчата. « Ой не буду, відчинять, відчинять,
Бо ти будеш, серденько, жартувать, жартувать.»
Хлопці. « Ой, не буду, не буду, не буду,
Пожартую трішечки та піду, та й піду.»
Дівчина 1. Не пустимо вас в хату, бо дуже вас багато.
Хлопець 1. Пустіть ліпше, бо буде гірше.
Дівчина 2. Ми як візьмем рогатини - поламаєм ваші спини.
( Хлопці удають що злякалися)
Хлопці. Дівчаточки, голуб’яточка, та ми ж прийшли не битися, ми прийшли миритися і гостинці принесли, і музику привели!
Всі дівчата. Тоді заходьте!
(Хлопці обтрушуються, тупають ногами, кланяються до господині ).
Хлопець 1. Добрий вечір тому, хто в цьому домі!
Хлопець 2. Всім гостям оселі і хазяйці веселій!
Дівчина 1. Хлопці! А де ж ваш старший? Хочемо на нього по-
дивитись і запитати, чи знає він устав.
Старший хлопець. (виступає вперед )
Мене старшим всі обрали,
А устав у нас такий:
Щоб всі весело гуляли -
І дорослі і малі.
Честь віддаймо господині,
Їй пошана і хвала.
Бо в це свято, що є нині,
Вона лад всьому дала!
Так діди наші гуляли,
Вчили нас й наші батьки:
Щоб дівчат не ображали
Залицялись парубки.
Оце й нам устав!
Дівчина 2. Що ж, гарного старшого вибрали!
Веселі будуть вечорниці.
Голос з коридору: « Хлопці, допоможіть мені!»
(Відчиняються двері і на порозі зі здоровенним гарбузом в руках стоїть Стецько. В’язанка бубликів у нього на шиї)
Стецько. Ох і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк,
і бубликом хотів пригостити, а вона мені - гарбуз. Та нічого, мабуть, багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я полюбляю.
Хлопці. Не сумуй, Стецько.
Стецько. Я і не сумую, та батько буде бити! До кого ж тепер повезуть мене свататись? Я вже чисто замучився.
Хлопець 1.Я, дівчата, обіцяв вам, що вечорниці будуть веселі.
Дівчина 1. Обіцяв, обіцяв. Ану побачимо.
Хлопець 2. Та в нашій компанії такі орли, що не дадуть дівчатам скучати.
Хлопець 3. Прийшов дід до багача та й просить хліба. А
багач тоді пироги їв та й каже: « Іди дурний, я сам хліба не
маю: бачиш, пироги їм.
Хлопець 4. Батьку, мені приснився гарний сон, що ви мені купили чоботи! Гарний сон і справді! Але хай тобі присниться й те, за що я їх маю купити.
Дівчина 1. Мамусю, я хочу вийти заміж за Петруся. Він
же має такі гарні вуса.
Дівчина 2. Ой цього замало, доню, замало!
Дівчина 1. О, то він ще й бороду відпустить.
Хлопець 1. Мар’яна, а ти віриш в любов з першого погляду?
Дівчина 2. Не вірю.
Хлопець 1. То подивись на мене ще раз.
Хлопець 3.
Це було давно. Зустрілись два товариші, які довго не бачилися.
- Як живеш, друже?
- Нерівномірно.
- Що це значить?
- Це значить: якщо є хліб - то нема солі, а як сіль є –то хліба
нема. А ти як живеш?
- Рівномірно: нема ні хліба, ні солі.
Хлопці. А ще, дівчата, ми вміємо гарно танцювати.
Танець «Ти ж мене підманула»
Дівчина 4. Ой, дівчата, давайте погадаємо на долю.
Хлопець 4. А ми теж хочемо знати свою долю!
Дівчина 5. Що ж іди, дізнаєшся, чи будеш щасливим.
Господиня. Якщо дістанеш перстень з тарілки з водою і носа не вмочиш, то знай - дівчина твоя буде, а якщо ні то дивись, щоб у тебе її не вкрали.
Хлопці. (бублики вносять) Ану ж, дівчата, побачимо, котра з вас найсправніша, до тієї і сватів засилатиму (Потрібно відкусити без допомоги рук, дівчата кусають.)
Хлопці. Ой, дівчата, недуже носа задирайте, бо як ніхто не
засватає, то знатиме, як парубків зневажать.
Дівчата. Ов – ва! Ото налякали! Краще похваліться своїми дівчатами.
Хлопець 1. Та моя Одарка – добра господарка.
Хуру дров спалила, борщу не зварила.
Хлопець 2. А моя Віруня пішла каченяток пасти,
Та двох загубила, а трьох задавила.
Бо таки впала на них.
Хлопець 3. А моя Секлета добра господиня
Три снопи нажала, та й тих не зв’язала.
Хлопець 4 .Моя Хівря проста,
Наїлася проса.
Туди – сюди повертається
З неї просо висипається.
Дівчина 5. Ну і язики у вас, хлопці, гострі, мов ножі.
Господиня. Дівчата, вставайте в коло.
Всі дівчата. Водим, водим хоровод,
Хто набрав водички в рот,
Тихо скромно і без крику
Вибираєш чоловіка.
Хлопець 1. Мене звати Богдан. Я хазяйський син. Багатий.
Маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться. Зате бачить добре. Маю землі видимо - невидимо. Скільки б не дивився, і не придивлявся не побачиш. А що вже комарів – світу білого не видно.
Хлопець 2. Не хоче вона тебе, - ти багатий, а вона хоче роботящого.
А чим я не жених? Може, й не зовсім гарний, та роботящий. Вже як за щось візьмусь – за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю! Обідав би до самої вечері, вечеряв би до самого сніданку. Вибереш мене - горя не знатимеш.
Хлопець 3. Не підходиш ти їй. Вона хоче роботящого, розумного та гарного! А мама кажуть, що я такий гарний, як п’ять писарів вкупі Мені б ще таку жінку, як я. А то візьму гіршу - люди сміятимуться. Ти не дивись, що я такий замурзаний, ти мене вмий, причеши, і можна під вінець шкандибати! А цілуватись я і зараз готов.
Хлопці. Дівчата, ми вже їсти хочемо. Що ви нам сьогодні приготували?
Дівчина 1. І вареники, і пиріжки, угощайтесь. Дуже було сьогодні з вами весело.
Дівчина 2. Їжте, гості, просим щиро,
Вареники наші з сиром.
Вареники непогані,
Вареники у сметані.
Вареники мої, великомученики!
Велику муку терпіли, в гарячий воді кипіли.
Сиром боки понапихані, маслом очі позаливані.
Як є сметана то - вмочайте,
А як нема - вибачайте!
Хлопці. Ми вже ідемо. До побачення!
Дівчата. Тітонька, розкажіть як ворожили дівчата в давнину, на Андріїв вечір.
Господиня. Звичайно розкажу. Слухайте уважно та запам’ятовуйте.
. Ось шість тарілок, а під ними лежать «чарівні» речі.
Одна з вас повернеться до них спиною, а подружки пересунуть тарілочки, помінявши їх місцями. Потім дівчина повернеться і вкаже на одну з них. Що лежатиме під вибраною тарілкою – визначить її долю.
Каблучка – означає одруження.
Біла хусточка – щасливе кохання.
Колючка – сварку з коханим.
Квітка – дівування,
Шматочок хліба – добробут у родині.
Хрестик - монастирське життя.
Господиня. Вибачайте, коли що не так. А на цім добрім слові, бувайте здорові.
Ведуча. Ми гуляли, веселились,
Усім весело було.
Вечорниці завершились
І здається, все пройшло.
Ні так просто не проходить,
В серці струночка бринить.
Про Андріїв вечір спогад
В нашім серці буде жить.
(Усі співають на мелодію пісні « І в вас, і в нас, хай буде гаразд)
Нехай наша хата всім буде багата:
І хлібом, і сіллю й великим добром,
Хорошими дітьми й міцненьким здоров’ям,
І піснею, й сміхом, й сімейним теплом.
Іще вам бажаємо, щоб ви не хворіли,
Душею і серцем були молоді,
До рідного краю любов’ю горіли,
І користь приносили рідній землі.
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були!