Свято "Вечір шкільних друзів"

СВЯТО «ВЕЧІР ШКІЛЬНИХ ДРУЗІВ»

 

Мета: організувати зустріч випускників освітнього закладу різних років, педагогів,  ветеранів педагогічної праці; розвивати творчі здібності учнів; плекати любов до рідної школи.

Обладнання: мікрофон для інтерв’ю, 2 папки ведучим,  рюкзак, хусточка і табличка «Старшокласник», мультимедійна презентація, мультимедійний екран, ноутбук, фонограми пісень.

Місце проведення. Актова зала.

Попередня робота. Реєстрація випускників, роздача гостям тексту пісні «Школа не прощаєтся з тобою», дізнатися про виступ випускників на святі (промова, вірш, пісня від випускників). Повідомити ці дані ведучим, пояснити: 1) випускники яких років є, 2) прізвища випускників, які будуть виступати.

Хід заходу

Звучать фанфари.

Ведуча 1. Доброго вечора, всім, хто прийшов сьогодні до нашої школи!

Ведуча 2. Доброго вечора  нашим  гостям: випускникам минулих років, педагогам, ветеранам праці та іншим шанованим людям!

Ведуча 1. Вітаємо вас на   нашому традиційному святі.

Ведуча 2.  Зустрічі випускників  різних років.

Ведуча 1. Сьогодні на нашому вечорі шкільних друзів ви зможете побачити своїх шкільних друзів, згадати дитячі роки та різні цікаві випадки з учнівського життя.

Ведуча 2. В нашому залі сьогодні присутні випускники ______ року. Привітаємо їх гучними оплесками!

Ведуча 1. Також присутні випускники _______ року. Оплески!

Ведуча 2.  Вітаємо випускників ______ року.

Ведуча 1.  Прийшли випускники ______ року.

Ведуча 2. І випускники _______ року.

Ведуча 1.  Завітали випускники _____ року.

Ведуча 2. І ще випускники ______ року.

Ведуча 1.  Ось і зустрілися ми знову в стінах нашої рідної школи, які не тільки захищали нас від зимового холоду, але й негараздів життєвих. Тут нас навчали добру, любові, терпінню та тому, як жити в мирі й злагоді. Саме школа нам дала путівку в доросле життя…

Ведуча 2.

Тут віра й надія,

Тут світло й тепло.

І серце радіє,

як в щасті крило. 

Ведуча 1.

Ця школа є рідна

І в ній – майбуття.

Ця школа – родина,

Невтомних сердець биття.

Ведуча 2.  Давайте пригадаємо якусь шкільну цікавинку.

Ведуча 1.  До вашої уваги гумореска Геращенко Надії «Шкільний ранок».

Звучить гумореска «Шкільний ранок».

Дзвенить будильник, ніби та комаха

Гуде у мікрофон під старим дахом.

З-під ковдри витягаю руки,

Щоб припинити звукові ці муки.

Старанно затуляю вуха,

Щоб ще поспати, ні про що не слухать.

Та тільки-но поринув у дрімоту,

Матусин голос чую: «Ой турбота,

Вставай, синочку, поспішай до школи,

У тебе день важливий, як ніколи.

Приїхати повинна делегація,

І з мови тематична атестація,

Контрольна також з математики,

І виступ про новітню проблематику».

«Облиш, матусю, я так хочу спати,

Що важко це словами передати,

Не хочу я до школи йти, втомився».

І ковдрою по вуха знов я вкрився.

Але матуся дорікає знову:

«Це ж соромно не йти у школу нову,

Сніданок я тобі приготувала,

Картоплю, як ти любиш, з салом.

І друг твій вже пішов, біжать і діти.

Навіщо аж до ранку просидів ти?

Якісь рівневі тести все складав,

Щось креслив і всю ніч не спав.

Вставай, синочку, скоро дзвоник в школі.

А ти ж і не запізнювавсь ніколи.

Ти на порозі всіх завжди стрічаєш,

А зараз спиш, оце так маєш.

А як же залік з фізкультури?

Деталі для апаратури?

А як же бите скло у класі?

Хто допоможе діду Васі?

І завуч що подумає про тебе?

Вставай, синочку, хникати не треба».

І я підвівся, сильний, як ніколи.

Що не кажіть, а я ж – директор школи!

Ведуча 2. Тепер відомо, хто в школі найсильніший та  найпрацьовитіший. Хто тримає все на своїх плечах.

Ведуча 1. Тому до слова запрошується директор школи _______________.

Звучить промова директора.

Ведуча 2.  Школа – казковий берег вашого дитинства.

Ведуча 1. Давайте підпливемо до цього берега і висадимося на нього.

Ведуча 2.   І ось перед нами вона – schola тera incognito – шкільна невідома країна.

Ведуча 1. А що це за щебетання?

Ведуча 2. А, та це папуги!

Ведуча 1. Які папуги, ти що?

Ведуча 2.   Та це сьомий клас відкрив живий куточок. Чи семикласники передражнюють папуг чи папуги їх…

Ведуча 1. Бачу лабіринти шкільних коридорів… Багато їх. Ще заблукаємо… Що робити?

Ведуча 2.  Придумала! Нам потрібні екскурсоводи.

Ведуча 1. Точно. А, хто знає свою школу найкраще? Звісно, одинадцятикласники! Отже, екскурсію проведуть вони.

Ведуча 2.  Отже розпочинаємо нашу казкову подорож по шкільним рокам. А починаємо ми звісно з початкових класів.

Ведуча 1. До вашої уваги сценка «Перша вчителька».

Дівчата заходять на сцену.

Учениця 1. Добрий день, дівчинко!

Учениця 2. Добрий день!

  Учениця 1.  А що ти тут робиш?

Учениця 2.  Я прийшла у перший клас. Тому не знаю ще, як тут у вас у школі.

Учениця 1. У нас дуже гарно. Річки тут з молока, береги з киселю. Ну, все, як у казці.

Учениця 2.  Справді?

Учениця 1. Так-так.

Учениця 2. А ви хто?

Учениця 1. Я – твоя перша вчителька. Я поведу тебе у чудову подорож  по цій казковій країні. Ну що, підеш зі мною? (Протягує руку учениці 2)

Учениця 2.  Піду! (Вкладає свою руку в руку учениці 1)

Дівчата виходять зі сцени.

Ведуча 2.   Ну що, згадали свої початкові класи?

Ведуча 1.  А розкажіть нам, шановні випускники,  щось цікаве про свої перші уроки.

Звучать спогади випускників.

Ведуча 2.   А тепер слово першій вчительці ___________________.

Ведуча 1.  Як вона бачила зі своєї сторони школярок і школярів?

Звучать спогади першої вчительки.

Ведуча 2.  Так учні жили-поживали та в середні класи перекочували.

Ведуча 1.  А там таке життя почалося: ні в казці сказати, ні прозою описати. Хіба що вірша скласти.

Ведуча 2.  До вашої уваги вірш «Школа – рідний дім». Виконує автор –  Тищенко Юлія.

Звучить вірш «Школа – рідний дім».

Школо, рідна моя школо,

Ти – скарбниця наших знань,

Ти прекрасна помічниця

І  перлина всіх пізнань.

Зустрічаєш, рідна школо,

Первачків грайливих,

Проводжаєш випускників –

Мужніх та сміливих.

Мудрі й вправні  вчителі

Нас всьому в житті навчають.

На уроках і перервах

Нам увагу приділяють.

Географію вивчають,

Що за море і горби?

Чи в історії шукають:

Полуботка де скарби?

Рідна мова підкидає

Всяких речень міліон.

Біологія питає:

Чи отруйний скорпіон?

Ще бувають в школярів

Різні суперечки:

Хто найкращий з дітлахів,

Хто з’їв більше гречки.

Та дорослі все владнають

В скрутну ту хвилину

І додому не підуть,

Не втішивши дитину.

Школа рідна – рідний дім,

Тож, хто хоче знати:

Допоможе він усім

Всі знання придбати.

Ті, хто хоче усе знати,

Не гуляють марно тут,

А знання свої ґрунтують

В університет чи інститут.

Мудрість ти  не забувай,

В навчанні не зупинись.

Бо в народі кажуть правду:

«Вік живи і вік учись».

Ведуча 1.  Порозумнішали діти.

Ведуча 2.   Мабуть тільки про навчання і думали.

Ведуча 1. Та… Не тільки…

Ведуча 2.  А…Так-так-так. А детальніше?

Звучать гуморески про школу Віктора Насипаного.

Ведуча 1. От цікаво, чи пам’ятають щось випускники з тих років?

Ведуча 2.  А давай їх запитаємо. Де наша журналістка?

Журналістка.  Я тут. Шановні випускники! Хто хоче поділитися спогадами про  цікаві випадки із шкільного життя?

Виходить в зал з мікрофоном до  випускників різних років.

Журналістка. Дякую всім учасникам за відповіді, в тому числі і правдиві.

Ведуча 1. А цікаво, які спогади про школярів залишаються у педагогів?

Ведуча 2. До слова запрошується ветеран педагогічної праці _____________.

 Звучать спогади  педагога.

Ведуча 1. Так, подорослішали діти…

Ведуча 2. Отож, пора в старші класи переходити.

На сцену заходить  старшокласник у шкільний формі з рюкзаком і табличкою. У рюкзаці: гребінець, бантики на защипках, бігуді.

Ведуча 1. Вибачте, ви вчитеся в старшому класі? 

Старшокласник. А хіба не видно? (Показує табличку) Ось бачиш, написано «Хомо старшокласникус»!

Ведуча 2. І ви знаєте, що за подія сьогодні в школі?

Сергій. Звичайно. Я і підготувався, щоб дати інтерв’ю на тему «Зовнішній вигляд учня в період переходу в старшокласники». Зрозуміло? Бо старшокласники – це ж особливі люди. Крім того,  що вони посилено ходять на уроки і гризуть граніт науки, вони мають ряд особливостей.

Ведуча 1.   Які ж?

Старшокласник. Кмітливі, сміливі і так далі. Та старшокласника завжди зразу видно. Ясно?

Ведуча 2.   Не зовсім…

Старшокласник. Пояснюю на звичайних простих прикладах.

Шкільна форма… (Учень демонструє звичайну шкільну форму. В кармані – хусточка) Увага! Перед вами  учень, готовий до уроку.

Прибирання класу. (Піджак пов’язує на талії, як фартух. Хусточкою ніби витирає крейду на дошці.) Отак, чистота, порядок…

На фізкультуру. (Знімає піджак. Хусточку, як бандану, пов’язує на голову) Раз, два, лівой, правой.(Марширує на місці)

Дискотека. (Вивертає піджак навиворот, де пришиті різні кольорові прикраси) Оце краса! (Вимахує хусточкою над головою) Опа! Опа! Всі дівчата – мої! (Кладе хусточку на стілець)

Взуття… Тільки старшокласник може зручно, практично, красиво носити його.(Учень демонструє це, ходячи по сцені туди-сюди.)

Прийшов у школу, а змінне взуття забув? Не треба хвилюватися, адже у вас завжди в кишені мішечок, гумка або мотузочок. Наділи? Вигляд взуття змінили? Значить, змінне. Усе в порядку. Бо чистота в школі – запорука здоров’я!

Фізкультура. Забув спортивне взуття? Знову ніяких проблем. (Учень сідає на стілець, знімає взуття, шкарпетки – одна червона, друга зелена і з діркою.) Дірка – для руху повітря.(Піднімає ногу і шевелить нею.)

Дискотека в школі. Не встиг переодягтися? Тоді на взуття прикріплюємо безліч метеликів, бантиків та все, що знайшов у кишені. (Виймає з рюкзака, прикріплює, одягає взуття на руки, демонструє залу.) Подивіться, як здорово! (Ставить взуття на стілець)

І, нарешті, зачіски! (Бере в руку гребінець) На урок? – Прилизати наліво! (Все це показує на собі.) – Після уроку? Прилизати направо! – На дискотеку? – Скуйовдив!  – Вдома? – Бігуді!

Таким чином, старшокласника, як оригінальну особистість,  завжди можна помітити в шаленому натовпі звичайних учнів…

Ведуча 1.  Дякую за інтерв’ю!

Старшокласник. Всім адью!

Виходить.

Ведуча 2.  Ну як на такого гарного старшокласника не задивитися. (Зітхає)

Ведуча 1. Так деякі не тільки задивляються, а й пару вже шукають. Як у народній пісні «Ой на горі два дубки».

Звучить пісня «Ой на горі два дубки».

Ведуча 2. Оце думаю. Знання, отримані в школі,  все ж таки потрібні в житті.

Ведуча 1.  Впевнена?

Ведуча 2.  Якщо ти не знаєш математики, то батьки тебе пошиють в дурні. Скажуть: «Доню, з'їж чотири ложечки», – а підсунуть вісім з половиною.

Ведуча 1. Ти дивись, що робиться. То треба вчитися?

Ведуча 2. Аякже!

Ведуча 1. Щоб знання залишалися на все життя?

Ведуча 2.  Отож! (Піднімає вгору палець)

Ведуча 1.  То давай перевіримо, які знання лишилися у тих, хто вже закінчив школу.

Ведуча 2. Шановні випускники! На потрібно 6 чоловік. А вийдіть до нас!

Ведуча 1.  Маємо велике бажання задати вам запитання!

Випускники заходять на сцену.

Ведуча 2. (Гадає по руці першого випускника). Так і бачу вашу подорож по карті шкільної країни: берег Математики, берег Мови і літератури, берег Фізики та інші цікаві зупинки.

Ведуча 1.  Коротше…  Тягніть білети.

Конкурси для випускників.

Ведуча 2.  Ми бачимо, що ви пам’ятаєте практично все, чому вас навчила альма-матір.

Ведуча 1. Бажаємо не розгубити ці знання і надалі. Можете зайняти свої місця.

Випускники сідають на свої місця.

Ведуча 2. До нас завітала журналістка, хоче провести соцопитування випускників «Чи є життя після школи?»

Журналістка проходить по залу з мікрофоном, питає, чим займаються випускники після школи.

Журналістка. Соцопитування показало, що життя є, ще й яке: і навчання, і робота, і дружба, і кохання, і сім’я, і  подорожи, і приємні зустрічі та все інше. Бажаю і далі так тримати!

Ведуча 2.  А зараз увага на екран. Бо інколи хочеться не тільки почути, але й побачити.

Презентація «Незабутні шкільні роки»

Ведуча 2.

Скільки радощів й бід тут прожито,

Скільки ж тут було випускників.

Ведуча 1.

Ти прекрасна, наша школо,

Зараз, й через тисячу років.

Ведуча 2. Як швидко проминув наш час. Ну що ж тоді – фінальна пісня.

Звучить фінальна пісня.

Ведуча 2. Вечір наш підходить до завершення, але наша зустріч продовжується. Пропонуємо вам відвідати рідні класи, подивитися, чи змінилися вони, чим і як живе школа – ваша школа. А нам лишається побажати вам щастя, успіхів, здійснення мрій і нагадати, що двері нашої школи завжди відчинені для вас.

Ведуча 1. Пропонуємо зробити фотографію на пам’ять.

Всі фотографуються.

Ведуча 2.  Дякуємо всім за увагу. До нових зустрічей!