|
Свято «Великдень всіх нас на гостини просить»
Мета: розширити і поглибити знання учнів про найдавніше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках. Розвивати фантазію, пам’ять, мислення. Виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.
Обладнання: Клас святково прибраний українськими рушниками, на партах писанки у глиняних тарілках, свічі, паска, картини, квіти, на дощці плакат «Символіка кольорів писанок».
Епіграф
Писанка – це неповторне багатство…
Його треба берегти, як безцінний скарб.
О. Довженко
Свято починається піснею «Настав день Воскресіння»
Учитель. Сьогодні, діти, ми проведемо заняття, яке відкриє для вас багато цікавого.
Цей день усі християни відзначають, як одне з найбільших свят ще з дохристиянських часів. Тоді це було свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну. Називається воно Великдень.
Ведучий 1. Дорогі друзі! Сьогодні в нашому класі свято. Ми вшановуємо Великий День. У народі він зветься Великдень, тобто Пасха.
Учень 1.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вінця, до церковних позолот.
Учень 2.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться страждання добротою
На ранньому скоромному столі.
Учень 3.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
Ведучий 2.
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотились між людьми:
Христос Воскрес!
Ведучий 1.
Чи, може, на цьому світі
Із бездуховності воскресли ми!
Чуєте, дзвони гудуть!
Чуєте, спів переможний летить до небес
І люди вітаються, раді й щасливі.
Христос Воскрес! (3р.)
Ведучий 2. За традицією в наших родинах святкують Різдво Христове, тобто народження Христа і Пасху – його воскресіння. На новорічно – різдвяні свята ми колядуємо, щедруємо, хлопці посівають, їмо кутю.
Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний, а великий день. Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям.
Ведучий 1.
Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити, прощати. Щоб зупинити зло, нам треба перемінитися самим, бо саме з кожного з нас спитається: ”А що ти зробив?” У цей день кожному треба примиритися з ближнім, відкрити свою душу вогником добра та милосердя. Будьмо християнами - милосердними до всього живого. Христос Воскрес ! Радійте!
Презентація «Великдень»
Ведучий 2.
Лине пісня до небес, -
Це радіють діти,
Ради нас Христос воскрес,
Як нам не радіти.
Зникне хай тривога,
Й ви, дорослі, не мовчіть -
Славте з ними Бога.
Про це чудо із чудес
Хай почують всюди.
З мертвих нам Христос воскрес.
Веселіться люди!
Ведучий 1.
Україна - країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя. Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.
Ведучий 2. Хто ти, хлопчику маленький?
Учень 1. Син я України-неньки
Й тою назвою горджуся!
Ведучий 2. А по чім тебе пізнаю?
Учень 1.
По вкраїнському звичаю.
В мене вдача щира й сміла,
І відвага духа й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.
Ведучий 1.
В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.
Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов'язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн - Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа.
Відеопрезентація «Дітям про Великдень»
А тепер давайте зробимо невеличку екскурсію в історію цього свята , перекидаючи листки календаря.
1 листок - Вербна неділя.
Учень 3. : Перед Великоднем відзначають Вербну неділю. Вона розпочинала Великодні свята. У цей день жінки нарізали вербу та несли її до церкви посвятити. Гілочки зберігали як оберіг від недуг і грому.
Ведучий : Для цієї мети брали лише червону вербу, яка найскоріше розпускається і, отже, оповіщає весну. Люди вважали, що посвячена верба містить в собі чародійну силу, яка відганяє від людини все зло на цілий рік і приносить міцне здоров'я. Було зазвичай матері, принісши посвячену вербу, неодмінно «били» нею дітей, приказуючи: «Не я б'ю, верба б'є».
СЦЕНКА
Вістунець.
Не я б'ю, верба б'є.
Через тиждень - Великдень.
Будь здорова, як вода,
Багата, як земля,
А красива, як весна
Дівчинка. Хто ти?
Вістунець. Я весняний Вістунець, прийшов звістити, щоб увесь хрещений ЛЮД готувався до найкращого свята, до Великодня.
Дівчинка. А чого мене б'єш?
Вістунець. Хіба це я? Це свячена вербиця. Сьогодні її день - Вербна неділя. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи. Тож і ти не зволікай, бо:
Жарт б'є, не я б'ю -
За тиждень - Великдень! (Легенько вдарити вербичкою).
Учень 1: Ой ти гілко, гілко вербова!
На тобі зелена обнова.
Ще холоднувато надворі,
А ти вже в святечнім уборі.
Учень 2: Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком...
Учень 3: Радісну вістку собі говоримо,
Що день великий
Не за горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень.
Ведучий 2.
2 листок - Чистий четвер
Останній четвер перед святом називається Чистим. Щоб позбутися хвороб, рано вранці люди йшли купатися до річки і купали дітей. Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутися один одному і залишити у себе в душі тільки добрі почуття.
У християн існував такий звичай: у Чистий четвер треба скупатися до заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і з душі.
Водичка, водичка, вмий дитяче личко,
Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли,
Щоб кусався зубок та сміявся роток!
Хворі люди купалися вночі, «поки ворон дітей не купає», щоб очиститися від хвороби. Відкупавшись, хворий набирав зі свого купелю відро води, ніс на перехресну дорогу і виливав, «щоб там усе лихо зоставалося». До чистого четверга кожна господиня мала побілити хату, все випрати, помити і прибрати. В цей день прибирали і в церквах.
Ведучий 1.
З листок - Страсна п 'ятниця
Наступний день тижня — Страсна п'ятниця. У п'ятницю напередодні свята Пасхи розіп'яли Христа. Ні шити, ні прясти у Страсну п'ятницю не можна; також не можна рубати дрова або що-небудь різати ножицями.
У П'ятницю печуть паски. Як тільки господині посадять паски у піч, вони йдуть на город і садять розсаду — «щоб капуста була здорова, як паска». Поки паска не посвячена, її їсти не можна — гріх! Як правило, пасок випікають кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов'язково одну велику - для всіх. Прикрашають великодній хліб візерунками з хліба.
Учень 1: Печуть матуся велику паску,
Бо ж Великодній надходить час, А діти просять: «Зробіть нам ласку Спечіть маленьку паску для нас!»
Учень 2: Пасок великих кругом багато,
Однак маленька - найкраща з всіх! Маленька паска в велике свято — То дітям радість, веселий сміх.
Учень 3:
4 листок- Великодня субота
Наступний день тижня — Великодня субота. У суботу напередодні Великодня, жіноцтво готувало писанки та крашанки .
Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважалось оберегом.
Крашанки дарують на щастя рідним та друзям, бажаючи один одному здоров’я. З крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.
Ведучий 2.
В хаті на осонні
Сяду на ослоні,
Сяду я скраєчку –
Розпишу яєчко.
Нумо, пензлик, потанцюй,
Гарну писанку малюй.
Буде небо і земля,
І ставочки, і поля,
Сильний і міцний дубок,
А на ньому – яструбок.
буде в мене писанка –
Про Вкраїну пісенька.
Учень 3:
Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю хто кохає,
В того серце золотою писанкою сяє.
Хто любов свою покаже
Не словами, а ділами,
Того серденько найкраще –
Писанки над писанками.
Пісня «Свято Великодня»
Ведучий 1. Назва «писанка» походить від слова «писати». Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця. (Учні по черзі розповідають легенди).
За одною з легенд, найперше яйце мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Здавна вони були символом весняного відродження природи, зародження життя. З тієї хвилини, коли на яйце наносили орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало предметом магічного обряду, своєрідним оберегом. Наші предки вірили у чарівну силу писанки і крашанки. Їх клали на вікні, щоб не було пожежі в хаті; у воду при першому купанні дитини, щоб дитя здоровим росло; закопували у землю перед посівом і коли знаходили під час обжинків, то було доброю прикметою.
Ведучий 2. Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилася і плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.
Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою (куличем) освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами „Христос Воскрес!”. А ті їм відповідають: „Воістину Воскрес!” і щиро дякують.
Учень 3: А я чула іншу легенду. Коли Ісуса було схоплено, Матір Божа прийшла до Понтія Пілата з проханням віддати їй сина. За звичаєм, за це вона принесла в фартушку дари: 12 яєць, тобто те, що було в неї. Пілат вагався, він боявся іудеїв. Нарешті, він відповів: “Ні, я не віддам його тобі”. З розпачу у Марії опустилися руки і писанки покотилися по бруківці. Від цього на низ з’явилися подряпини. Коли Матір Божа підібрала їх і побачила в цьому знак Господень, віднесла апостолам-учням Ісуса, промовивши: “От знак Господень, Він воскресне!”
Учень 1: Писанка - це слово , знайоме кожному із нас з дитинства, і не тільки слово, адже кожен бачив і тримав у руках писанку, одержану від матері, бабусі або просто від добрих людей на Великдень. Беручи в руки барвисте яйце , ми перед усім милуємось його красою.
Учень 2: Писанка - це курячі яйця з кольоровим розписом. А саме слово писанка походить від слова розписувати. Ось подивіться просто пофарбовані яйця в різні кольори - крашанки, а розписом різними кольорами - писанки.
Учень 3: Писанки, на відміну від крашанок, у їжу не вживають, адже це обереги. Подаровані писанки тримають в оселі на почесному місці до наступного Великодня. Їх складають на тарілці або ж чіпляють на плетені з кольорових ниток шнурочки з китичкою на кінці. Можна нанизати цілу гірлянду писанок і повісити на стіні у вітальні.
Ведучий 1 : Писанку розписували ще наші пращури, вони відображали у них свої погляди, вірування, саме яйце-писанка було символом зародження життя. Воно символізувало сонце і весну. Яйце відвертало від людей лихі сили, а добрі об'єднувало разом, зміцнювало їх. Наші предки вірили, що писанки мають магічну силу, і тому дарували їх одне одному на свято. Це вірування збереглося і до нашіх днів. Ми теж даруємо їх одне одному.
Учень 1: Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.
Учень 2: Очі мами світяться у ласці:
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій - півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
Учень 3: А на третій писанці - зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці.
На четвертій - олені та сарни,
А на п'ятій - рушничок прегарний.
Ведучий 2: Сьогодні ми познайомимось з деякими символами писанок.
Символіка орнаменту:
Сонце - джерело світла й тепла, "всевидяще око"; символ Христа.
Хрест - символ всесвіту, знак чотирьох сторін світу, чотирьох пір року; святий знак відкуплення, яким Церква все починає, благословляє й освячує.
Дерево життя - символ світобудови, поєднує в собі верх і низ, землю й небо, минуле й майбутнє; у Святому Письмі дерево є образом Божої Мудрості.
Дубовий листок - символізує чоловічу силу; є святим знаком Божої справедливості
Церква - знак стремлінь до висот, вічності, єднання з небом.
Грабельки - символ дощу, води, що сходить з неба до землі і єднає землю з небом (або ж дівчину з хлопцем); у Старому Завіті дощ є прообразом обіцяного Спасителя; у Новому Завіті - символом ласки й благовісті Святої Євангелії.
Гілка - символ родючості, щорічного весняного відродження пагонів; образ Божої милості.
Пташка - символ єднання земного й небесного, образ душі; птахи символізують чесноти Святих та їх вознесення до Бога. Півень - провісник дня, сторож добра проти зла; є символом світла, яке побороло темряву.
Квіти - символізують радість, красу, дітей.
Олень - пов'язується зі світлом, істиною; це образ шукання Бога і взаємної допомоги.
Риба - як і вода, є символом життя і здоров'я; це також символ новохрещених, надії на надії на спасіння душі.
Квіти - символізують радість, красу, дітей.
Безкінечник - символ води, невмирущої природи, вічного життя. Ця хвиляста лінія без початку і кінця – символ нескінченного життя. Безкінечник є обов’язковим знаком на писанці. Вірили, що відсутність цього знаку на писанці – знак нещастя. Саме з цього знаку багато писанкарів розпочинали свою роботу. Писанку з безкінечником клали під вулик, щоб добре роїлись бджоли.
Ведучий 1.
Символіка кольорів:
«Мандрівник заходив до кожної оселі й дарував фарби - жовту, червону, блакитну і зелену При цьому він казав: "Згадайте, якого кольору небо, цей колір подарує вам здоров'я, колір ружі подарує радість і любов, колір сонця - стиглий врожай, а колір весняного поля допоможе відродженню природи.»
Червоний колір означає радість життя, любов.
Жовтий - небесне світло, урожай.
Зелений - життя, воскресіння природи.
Блакитний - чистоту, здоров`я.
Пісня «Писала мати писанки»
Ведучий 2: А ввечері у суботу готували кошик, який понесуть до церкви. У кожному домі напечені паски, пофарбовані яйця, розписані писанки, наготовлені смачні великодні страви, які понесуть до церкви святити. Спеціально до Великодня тримають кошик і вишитий особливим візерунком рушничок.
Ведучий 1: Ще звечора кошик наповнюють святковими стравами: кладуть паски - пшеничні й сирну, крашанки, сало, шинку, хрін, грудку вершкового масла, пиріжки з сиром і завиванець з маком, сіль, писанки і свічку (її стромляють у паску і запалюють, коли священик святить скоромне). Усе накривають великоднім рушничком. Ці пожитки освячуються для того, щоб люди на свято одержали радість і духовну, і від земних дарів.
Учитель. А зараз подивимося, як ви уважно слухали. А це допоможе зробити наша вікторина.
1. Яка різниця між писанками і крашанками? ( Писанки пишуть, а крашанки фарбують).
2. А в чому фарбують крашанки? ( В лушпинні цибулі, корі дуба, кропиві, бузині).
3. А чим пишуть писанки, що використовують? (Спеціальними писачками, воском).
4. У якій країні є пам’ятник писанці? ( У Канаді).
5. Яка сучасна дитяча іграшка подібна до писанок і крашанок? ( кіндер – сюрприз).
6. Чому на Великдень обмінюються крашанками? ( Бажають один одному здоров’я).
Учень 3:
ПАСКА:
То що там говорити?
Важливіша я тут,
Без мене до церкви
Святити не підуть.
Я голова над вами,
Мій рід йде з давнини, Шанують нас віками
І славлять щовесни.
Та й Пасхою Великдень Звуть люди на землі,
Тоді цей день великий, Як паска на столі.
Ведучий 2:
ПИСАНКА:
Гарна писанка - це я, Мабуть кращої нема! Бач, узори які в мене, Мов ялиночка зелена, Й поясочок золотий, Ще й червоні квіточки,
Мов гарненькі діточки.
КРАШАНКА:
Яйце біле не біда!
Як зварили в цибулинні
Стало крашанкою я!
Учень 2:
САЛО:
Сало сили додає,
Тому й люблять всі мене.
І рожеве й біле –
Кожному я миле.
У великий піст, що був,
Все ж мене не їли,
Зберегли на Великдень,
В кошик запросили.
Учень 1:
КОВБАСА:
Зарум'янена в печі
Ковбаса домашня.
Серед всіх святкових страв,
Я буду найкраща!
Ведучий 1:
СИР:
З молока зробили,
Масла додавали.
Потім відварили і в форму поклали. Вийшов сир тверденький, на колір жовтенький. Дуже я корисний, а який смачненький!
Ведучий 2:, Учень 3:
КВІТИ:
Ми рожеві, білі квіти,
Сині, жовті, голубі,
Ми цей кошик прикрашаєм,
І про свято сповіщаєм.
Ведучий 1:
Готували цілий день,
Адже завтра Великдень.
Всі страви зібрали,
В кошик поскладали.
На ніч в церкву ми підем,
З татом кошик понесем.
Всі страви посвятим,
Стіл буде багатим.
Ведучий 2:
5 листок – Великдень
І ось прийшов довгожданий Великдень... Це день, у який воскрес Ісус Христос. Люди, вдягши свій самий гарний одяг , не снідавши йдуть до церкви.
Учень 1: Священик освячує усе, що принесли люди у своїх великодніх кошиках. Свяченим наділяють родичів, сусідів, бідних.
Учень 2: Після служби Божої люди вітають одне одного: один каже: "Христос воскрес!", інший відповідає: "Воістину воскрес!", тоді тричі цілуються і обмінюються писанками або червоними крашанками.
Учень 3: Потім всі йшли додому, де накривали святковий стіл, на який ставили продукти,освячені в церкві.
(Дзвонять дзвони).
Учень 1:
Ой, вже чути дзвонів дзвін.
Він знайомий нам усім.
Це у церкві святять паску.
Веселиться кожен дім.
Учень 2:
Нехай же свято Великодня
Усіх вас звеселяє,
А Бог святий із неба
Довгі роки посилає.
Ведучий 1:
В Україні дзвони дзвонять —
Це ж у нас Великий день.
Народ будиться з просоння
У вінку гучних пісень.
Земля сьогодні ніби легше дише,
І хмари розпливаються з небес,
І перші птахи будять ранню тишу:
"Христос Воскрес! Воістину Воскрес!"- ( всі разом )
Ведучий 2:
Вам щиро дякуєм усі,
Що ви прийшли до нас на свято,
І хочем побажати від душі
Здоров'я й радості багато.
Пісня «Великдень світлий»
Ведучий 1: Закінчується наше свято. Тож дай Боже, у полі роду, а в хаті згоду, до нових Великодніх свят.
Презентація «Великдень»
Ведучий 1:
Великдень всіх нас на гостини просить.
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить:
Христос Воскрес! –
Ведучий 2:
Писанка – це неповторне багатство…
Його треба берегти, як безцінний скарб.
О. Довженко
Ведучий 1:
Великодні кошики
Ведучий 2:
Христос воскрес!
Ведучий 1:
Великодній стіл
Ведучий 2:
У Вербну неділю, приносячи з церкви освячену вербу, били нею всіх членів сім’ї й худобу,
приказуючи: “Верба б’є, не я б’ю, за тиждень Великдень”.
Ведучий 1:
Четвер на цьому тижні називають Чистим. Усе повинно бути на цей день вибіленим, вимитим, витертим, а люди викупані.
Ведучий 2:
Хто народ свій щиро любить, Рідну землю хто кохає, В того серце золотою писанкою сяє.
Хто любов свою покаже Не словами, а ділами, Того серденько найкраще – Писанки над писанками.
Ведучий 1:
Символіка кольорів писанок:
Жовтий – символ місяця, зірок, врожаю, життя.
Блакитний – символ неба, простору, вітру, здоров’я.
Ведучий 2:
Червоний – колір життя, крові, радості та повноти духу, любові.
Чорний – дух померлих, пам’ять про них, про своє коріння.
Ведучий 1:
Зелений – колір весни, пробудження природи, нації, радості буття.
Коричневий – символ землі.
Ведучий 2:
Єдиний у світі музей писанки збудовано в м. Коломия Івано – Франківської області.
Висота – 13.5 м.
Ведучий 1:
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.
На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес...
Збирайтесь, діти, нум співати...
Христос воскрес! Христос воскрес!
Ведучий 2:
Христос воскрес! Воістину Воскрес!
Ведучий 1:
Щасливих та веселих Великодніх свят!
|
