Свято-зустріч з воїнами АТО "Тісніше станьмо, сильні духом, під прапором одним!"

Тісніше станьмо, сильні духом,

 під прапором одним!

( урок-зустріч з воїнами АТО)

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гідності, любові до рідного краю, почуття вдячності воїнам АТО за захист Вітчизни; розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні; розвивати в учнів бажання брати посильну участь у допомозі і підтримці захисників Вітчизни;формувати активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної Української держави та захисту її кордонів.

Обладнання: карта України, карта АТО,  фото- і відеоматеріали, малюнки та поздоровчі листівки від учнів.

Епіграф: Нестиму я в душі вкраїнський стяг

Й боротимусь за щастя і свободу,

Бо я обрав важкий і світлий шлях-

Служити українському народу!

(Ігор Калиниченко)

Хід зустрічі

(Відео на пісню «Українці, як мурашки…»

Кузьми Скрябіна)

Вчитель. Дорогі гості, захисники нашої країни! Ми раді  вітати Вас у нашій школі.

___  роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим,  що у буремні 90 – ті Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.

Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – це хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, це лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, це волонтери, на плечах яких тримається наша армія, це всі небайдужі українці.

І недарма 14 жовтня, в День українського козацтва, в велике християнське свято  Покрови Пресвятої Богородиці Указом Президента України встановлено державне свято – День захисника України.

Вчитель. Сьогодні на зустріч запрошені чоловіки, які боронили нашу країну на сході, це - Голуб Євгеній, Коробков  Роман, Кучерявий Олександр, Іващенко Василь, Пітюренко Олександр.  Віддаємо шану і повагу їм та волонтерам, які присутні у залі – Зайцю В.М та Шпірі В.С. Давайте привітаємо їх оплесками!

(слайд-шоу з фото «Наші захисники»)

Запрошуємо вас до розмови!

(ВИСТУП ГОСТЕЙ, перегляд їх фотоматеріалів)

(відповіді на питання учнів)

Вчитель. Ми гордимося тим,  що Ви, наші випускники, з мужністю, наполегливістю й вірою в краще майбутнє, стали на захист нашої Батьківщини. І сьогодні вас прийшла привітати сільський голова Черненко В.Л.

(виступ сільського голови  Черненко В.Л.)

Вчитель. Вас вітають зі святом наші учні!

(виходить 8 учнів)

1. Я хочу, щоб ніколи не лякала

Смертельним громом землю цю війна…

Щоб Україна в квітах потопала,

Сльозиночка не впала ні одна!

2. Я хочу, щоб ми з горем не стрічались

Раділи квітам, зелені, весні,

Щоб сонце нам привітно усміхалось:

Матусі, татку, друзям і мені!

3. Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина

Запалить любов’ю гарячі серця,

Й піснями наповниться вся Україна

Від щастя, якому не буде кінця!

4. Я знаю: ми відродимось, народе,

Повернемо і мову, й рушники.

Я вірю: Українонька заплаче

Від пісні щастя, що на всі роки.

5. Я знаю: розцвітуть сади зелені,

Заграють ріки на струні степів,

І білі вишні, ніби наречені,

Під вітром розіллють бентежний спів.

6. Я вірю: колись буде в Україні

Соборність і духовна чистота,

«Згинуть вороженьки, як роса на сонці» ,

Сяйне крилом веселка золота.

7. Рожево спалахнуть духмяні весни

І полетять лелеки й журавлі.

В любові кожне серденько воскресне

На світлій, мирній, радісній землі!

8. Моя Україно, народ мій коханий,

Брати-українці, мої земляки!

Здоров'я і щастя вам, рідні краяни,

Добробуту, миру на довгі роки!

(Хореографічна композиція на пісню О.Ваєнги  «Желаем»)

Вчитель. А зараз – трішки посміхніться. Для вас – гумореска «Наряди»

(інсценівка  гуморески «Наряди»)

Вчитель. «Воины света, воины добра…» Ця пісня білоруського рок-гурту Ляпис Трубецкой набула  надзвичайної популярності  в Україні. Випущена у 2014 році, вона стала Гімном Євромайдану, зазвучала у різних куточках України, її часто співають під гітару солдати на сході нашої держави…І сьогодні ми даруємо її вам!

(пісня «Воины света, воины добра…», відео з концерту в Києві)

Вчитель. Ще довго болітимуть рани солдат, не швидко загояться і душевні рани. Щодня їм доводилось  ризикувати життям заради нас з вами, думаючи про нас, про те, як ми живемо, як раніше вони жили самі. Деякі наші проблеми тепер здаються їм неважливими, дріб’язковими, смішними…

 

 Кіборг Вадим Вовк, який захищав Донецький аеропорт, написав пронизливий вірш-звертання до нас, українців:

Я прийду з війни і гляну в очі

Тому, хто каже, що жити не хоче.

Кому набридла робота, нудне  телебачення,

Розповім трішки, що бачив я...

Тому, кому надто зимно вночі, сильна спека днем,

Чекали задовго таксі, змокли під дощем,

Розповім, як ми боялись заснути, навіть на мить,

Від пострілів "градів", ще й гроза гримить.

Та ми звикали спати під шум мінометів,

Чергували, щоб інші "дрімнули"... не в наметі...

Ми спали, там, брате, у ямах холодних,

Де гріють лиш мрії і туга за домом.

Бувало, що пили воду з калюж,

Вечеря для десятка – один підсмажений вуж.

В нас не було простуд, а може й були…

Ніхто і ніколи про це не говорив.

Найстрашніше, до чого там звикаєш,

Це - що кожного дня когось втрачаєш.

І не знаєш... може, завтра ТИ...

Але ми вже звикли... Змогли... Змогли...

Ми не герої, як ви говорите...

Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої,

Ми тут, бо так само хочемо миру…

І навіть, коли я лежу в окопі,

Ніколи не думаю про могилу...

Я мрію про дім, про роботу, сім'ю,

Як же хочу скинути з себе броню...

Задумайся, полюби життя,

Там де мир, там – щастя… Не шукай собі зла!

(Звучить пісня «Повертайся живим», відео)

Вчитель. Та не всім судилося повернутися додому живими…

Нехай же вам, герої, віддає

Святий Петро ключі від того раю,

Де убієнний ангелом стає,

Бо він – Герой! Герої -  не вмирають.

Герої не вмирають. Просто йдуть

Із поля бою – в небо. В лицарі – зі смерті…

Героям слава - вписано у серці.

Давайте хвилиною мовчання вшануємо загиблих в на сході нашої країни.  (Хвилина мовчання)

Вчитель.  Дорогі гості та  волонтери! Наші учні підготували  малюнки, поздоровчі листівки для солдат, які захищають нашу країну. Ось що вони пишуть…

(зачитую  деякі листи, учні свої листи та малюнки

передають у руки  волонтерам)

А підсумувати побажання і висловити подяку вам, дорогі захисники, я хочу таким листом:

Мої любі! Не знаю, як вам розпочати листа.

Розбігаються літери, серце калатає в грудях.

Живемо ми спокійно в захищених вами містах,

Але так, як і ви, ще не знаємо, як далі буде.

Ми навряд чи збагнемо хоч краплю із ваших тривог,

Ми б навряд відстояли хоча б одну ніч на блокпості,

Але ми -  вірно молимось небу, щоб стримував Бог

Тих усіх, хто на нашій землі як непрохані гості.

Просто хочемо ще раз сказати «спасибі» бодай

За цю тишу вечірню, за краплю роси на долоні.

Знайте, віримо щиро: зруйнує те пекло наш край,

Ви зруйнуєте, милі, кохані такі, несторонні!

Хай вам в душах цвіте українська глибінь повсякчас,

Хай полон, не дай Боже, душі не зламає в солдата.

Ми чекаємо вас! І вже любимо кожного з вас!

Із присвятою кожному, кожному бійцеві із АТО.

(українська версія пісні «Воїни світла….», відео)

Вчитель. Наша зустріч добігає кінця. Якщо ми, ніби за цеглинкою цеглинку, будуватимемо наш храм людської душі, не будемо байдужими та черствими, будемо патріотами своєї Батьківщини, -  то будемо гідними називатися захисниками України! Слава Україні! Героям слава!

(пісня у виконанні дівчат класу «Квітуча Україна»)

Ведуча.  Запрошуємо зробити на згадку фото. Спасибі за увагу!