Свято зустрічі весни

                        Свято зустрічі весни

Слово про свято

Музика весни

Танець

1.Світе мій милий, світе мій красний,

Здрастуй прекрасний!

Сонце ласкаве, сонечко світле,

Здрастуй, привітне!

Струмочки веселі, прозорії, срібні,

Здрастуйте, рідні!

Лагідна, тепла, зелена, ясна

Здрастуй, весна!

2.У добру годину стелимо новину.

Ой ти, веснонько, веснися,

Чистим полотном обгорнися

Та принеси нам літечко

Ще й рожевую квіточку.

3.Весно, Весно,Весняночко!
Прийди до нас, Паняночко.
Прийди теплом сонечком,
Дощиком упади на городи,
На поля і на сади.

4.Вже йде весна, вже йде красна!
Із стріх вода капле.
На зелених, на левадах оживають квіти,
Зустрічають радо весну дорослі й діти.

                  На фоні музики виходить весна

Весна   Я  Весна, життя дарую
             Травам квітам і деревам.
             Тільки сонечку звелю я
              І воно засяє вам.
              Стане весело навколо,
              Зникнуть холоду сліди,

Всім, хто присутній сьогодні на святі,

Скажем словая прості:

— Здрастуйте, любі друзі, гості, учні, вчителі!

Гості наші милі!

Будьте завжди щасливі!

Хай в цей весняний день

Небо сміється вам голубе.

Хай щастя дорогу квітами встелить,

Хай промені сонця вас поцілують,

А Слободищенські діти

Усмішки й веснянки вам подарують. 

1учень Ой, весна, весна днем красна,
Що ж ти, весно, нам принесла?
 

Весна   Принесла я вам літечко,
Щоб родило житечко.
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались діточки.
 

2учень Ой, весна, весна днем красна,
Що ж ти, весно, нам принесла?
 

Весна   Принесла я вам літечко,
Ще й запашне зіллячко,
Ще й зеленую травицю
І холодную водицю.
Принесла я вам ягнятко,
Ще й маленькеє телятко.
 

Дівчинка:

Ну що ж,будемо весну стрічати

Та віночка сплітати.

А віночка сплетемо,

Хороводом підемо.   

Хоровод про весну

Дівчинка: Ану  ж бо відгадаймо загадки про весну

 -Всі його чекають, усі його люблять, а хто подивиться — кожен скривиться. Що це? (сонце)
 

-Вийшла звідкись гарна дівка, на ній стрічка-семицвітка. А де з річки воду брала, там коромисло зламала. (Веселка)
 

— Без очей, а сльози ллє. (Роса)
 

— Рукавом махнув – дерева нагнув. (Вітер)
 

— Сидить дід за подушками і стріляє галушками. (Грім)
 

— Старий дід мости мостив, молода прийшла – мости рознесла. (Мороз і Весна)
 

Під жваву музику вибігає гурт дівчат та хлопців із глечиками, відерцями, коновками. Обливаються

1-й хлопець:

(ллє воду на одну з дівчат)

Будь здорова, як вода, а весела, як весна!

1-ша дівчина:

Обережно, Дмитре, віночок новий, квітки замочиш!

2-й хлопець:

А ти на коси лий, Дмитре, на коси, щоб гарно росли!

Підносить відро над головою дівчини, вона втікає

1-ша дівчина:

То тебе полити треба, бач, який малий, ніби тебе ніколи весняний дощ не мочив!

2-га дівчина:

Давайте, дівчата, поллємо Петра, щоб краще ріс!

Дівчатка підбігають до Петра, обступають кругом, піднімають над ним посуд і ллють воду

2-й хлопець:

Досить, дівчата, досить, бо до неба виросту!

3-тя дівчина:

Куди ж ти, Петре, то треба три рази.

2-й хлопець:

Досить з мене й одного!

3-тя дівчина:

Три краще, знаєш, як старі люди казали, як підуть навесні три дощі добрих, то наповнять три роки голодних!

2-й хлопець:

На урожай то добре, а для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, змерз, як цуцик. Дівчата, дівчата, жалю у вас немає! Я ж на ваші сорочки води не лив, лише на коси. А ви мене з ніг до голови облили!

4-та дівчина:

Здоровий будеш, а сорочка висохне. Он бачиш, як гарно сонечко світить!

2-й хлопець:

А зараз я вас з ніг до голови обіллю, ви теж висохнете!

Бере відерце і замахується, дівчата пищать і розбігаються

Не бійтесь, сороки, відерце порожнє, але я зараз принесу водиці з криниці і всю на вас виллю.

2-га дівчина:

Досить обливатися, час уже й кашу варити!

Дівчина:

Та на нашу вулицю, на нашу

Несіть пшоно на кашу!

Виносять горщик з кашею, лагодять її варити

Дівчина:

Ой накладу я вогник та наварю кашки.

Хлопець:

Що ж у тій кашці?

Дівчина:

Ложечка масла.

Хлопець:

Кому ж її їсти?

Дівчина:

Дівочкам, дівочкам!

Дівчина:

Ой накладу я вогник та наварю кашки.

Хлопець:

Що ж у тій кашці?

Дівчина:

Жаб’яча ніжка!

Хлопець:

Кому ж її їсти?

Дівчина:

Парубкам, парубкам!

Дівчата(разом):

Будемо кашу варити, хлопців манити!

2-га дівчина:

Наша каша із проса, наша вулиця хороша!

3-тя дівчина:

Чи каша вже готова?

Дівчата:

Готова!

Підносять горщик, зазирають в нього, принюхуються, намагаються спробувати

-         А й справді готова!

-         Ой, смачна!

-         Виносьмо її на вулицю!

Виносять горщик рогачем на середину сцени, підтанцьовуючи та кілька разів підспівуючи:

Наша каша солона,

Нам не буде сорома!

-         Ну що, винесли?

-         Винесли!

-         А тепер закопуймо!

Закопують горщика, примовляючи:

Ой ми дівки-чарівниці

Закопали горщик каші

Посеред вулиці!

Закопали горщик каші

Ще й кілком прибили.

ЩОб на нашу та вулицю

Парубки ходили.

Закопали горщик каші

Ще й ракові клешні.

Що б ходили парубки

Далекі й тутешні.

                                ( Подоляночка )

Дівчина. А хто у нас буде Подоляночка?

(Вибирають)

Подолянка я маленька,

Подоляни — батько й ненька,

На Поділлі родилась,

В свою неньку удалась.

(Виходить Подоляночка )

Діти співають «Подоляночку»).
Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Тут вона сіла, тут вона впала,
До землі припала,
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
Ой устань, устань, Подоляночко,
Умий личко, наче скляночку,
Та візьмися в боки, скачи свої скоки
Біжи до Дунаю, бери ту, що скраю

В цей час над сценою піднімається сонечко. Звучить тихенька музика, чується пташиний спів

Дівчина:

Ой, дивіться, вже й сонечко виглядає, весну зустрічає

Давайте покличемо сонечко!

Разом

Виглянь, виглянь, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко,

На маленькі діточки,

На весняні квіточки.

Під музику виходить сонечко

Сонечко    Я Сонечко тепле, привітне, ясне,
                   І завжди я з тими, хто любить мене.
                   Зігрію промінням ліси і поля,
                   Пташки заспівають, розквітне земля.      
                   Годі, діточки, вам спати!
                  Час давно вже вам вставати!
                    Гляньте, небо вже сміється,
                   В ньому  жайворонок в`ється,
                   В`ється, радісно співає -
                   Він весну нам сповіщає!
                А весна та чарівниця,
                   Щиро нам несе гостинця.
                   Пташка, рибка, звір на волі,
                   Божа пчілка, квітка в полі,-
                   Всі весною оживають,
                   Весну красну прославляють.

А щоб краще росли квіти і був урожай на ниві, яку засіяли,
Треба було покликати ще й дощик.

Діти, а ви вмієте кликати дощик:

Діти разом

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику,

В полив’янім горщику!

Іди, іди, дощику,—

Цебром, відром, дійницею

Над нашою пашницею!

Під мелодію з’являється дощик:

 Я дощик дрібненький, 
Дощик тепленький, 
Просять мене діти, 
Поливати їм квіти, 
Щоб було в садочку 
Гарно, як в віночку.

Щоб травичка пiдросла,
Щоб квiточка розцвiла,
Щоб дiтки маленькi
Росли здоровенькi!

Ведучий проводить гру „Весняний букет” (кожен із учасників, зробивши крок уперед, повинен назвати весняну квітку. Підказки не враховуються. На рахунок до трьох треба встигнути сказати назву квітки, інакше – пропуск ходу. Хто із гравців пройде більшу відстань, той збере більший букет і буде переможцем).

Дівчина

Дівчатонька-голуб’ятонька, радьмося
Та виходьмо на травицю – граймося.
Та виходьмо на травицю в добрий час,
Нема таких весняночок, як у нас.

Звучить веснянка

Дівчинка. Дівчатонька, а давайте пограємо в гру «Панас»
Хлопці і дівчата обирають Панаса, зав'язують йому очі хустинкою, виводять на середину й обертають, питаючи:
Панасе, Панасе,
На чому стоїш?
- На камені!
- Що продаєш?
- Квас!
Лови мишей, та не нас!
Відпускають Панаса, а самі розбігаються. Він починає ловити дітей. Кого зловить - той стає Панасом.

Спів жайворонка

Мати: Жайворон – то рання пташка,
Символ приходу весни.

Діти мої, діти, Діти – ноженята,
            Йдіть до мене гурточком,
       
             Жайворонки беріте,
             На високу гору йдіте,
             Пісеньок гарних співайте,
             Весну красну величайте.
             Просіть жита, пшениці,
             Всякої пашниці.
             Дощика дрібненького,
             Сонечка ясненького.  

Мати дає корзину із жайворонками дітям

Діти:

Просимо ми, просять мама і тато,

Прилітайте птахи до нашої хати!

1.Птахів викликаю з далекого краю:

Летіть, жайворонки, в рідну сторононьку,

2.Летіть, соловейки, на нашу земельку!

Спішіть, ластівоньки, до своєї домівоньки.

3.Ой, вилинь, вилинь, жайворонку,

Та й принеси літечко з собою.

4.Принеси літо-літечко, та й зеленеє житечко,

Хрещатий барвіночок і запашний васильочок!

Роздають жайворонки присутнім

Дівчина з гурту:          

Співали дівоньки, співали, 
У решето пісні складали,
Та й поставили на вербі. 
Де взялися горобці,
Звалили решето додолу. 
Час уже, дівоньки, додому.  

Хлопець

Швидко збігли хвилини

Ось прощатись пора.

Дозвольте вам на прощання

Зичити щастя й добра.

ДІВ Ч И Н К А

Будьте привітні, красиві і милі

А особливо здорові й щасливі

Щоби труднощі вміли долати

І чудовії весни зустрічати.

ВЕ Д У Ч И Й

Бажаємо вам, щоб жили ви у мирі,

Щоб здійснилися ваші мрії,

Щоб у кожного в душі не згас вогонь,

Щоб пишався вами ввесь український народ.

ВЕ Д У Ч А

Хай у вашім домі буде вічна весна,

І ніколи вона не старіє.

Хай дорога завжди буде чиста, ясна

І задумана збудеться мрія.