Т. Г. ШЕВЧЕНКО ВІДОМИЙ І НЕВІДОМИЙ

ТЕМА: Т. Г. ШЕВЧЕНКО ВІДОМИЙ І НЕВІДОМИЙ

МЕТА: ознайомити учнів із творчою діяльністю Т. Г. Шевченка як видат­ного художника, його найвідомішими творами; розкрити внесок Т. Шевченка у розвиток української культури XIX ст. та сучасності; розвивати вміння самостійно отримувати знання, творчо їх ви­користовувати; сприймати та аналізувати твори образотворчо­го мистецтва; формувати інтерес до культурних надбань усього людства; виховувати повагу і любов до людей мистецтва, почуття гордості за свою країну, громадянську позицію, художньо-есте­тичний смак.

ОБЛАДНАННЯ: репродукції картин Т. Г. Шевченка, відеофільми «Тарасові шляхи», «Віщування батька», відео-галерея «Т. Г. Шевченко — відомий ху­дожник», виставка художньої та науково-популярної літератури, малюнки учнів до літературних творів Шевченка

ТИП УРОКУ:    урок-салон, урок-подорож.

ЕПІГРАФИ:

Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури...

                                                                                                                                                                   І. Франко

Будь моя родина самая бедная, ничтожная на земле, и тогда бы она мне казалась краше Швейцарии й всех Италий...

                                                                                                                                                              Т. Шевченко

                                                                           ХІД  УРОКУ

І.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Звучить пісня  «Реве та стогне Дніпр широкий». Діти називають автора тек­сту пісні.

Учитель пропонує переглянути фрагмент фільму «Тарасові шляхи».

ІІ.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ

Слово вчителя

Відома сторінка життя — Шевченко-поет. Але що нам відомо про Шевченка-художнка?

III.    ПОДАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя

Для того, щоб познайомитися з культурною спадщиною Т. Г. Шевченка — художника, можна завітати до багатьох музеїв України, Росії, Казахстану, Поль­щі, США. Але найбільш цікавою, на мою думку, буде подорож до Національного музею Т. Г. Шевченка в Києві. До нього я вас сьогодні і запрошую.

(Учні виконують роль журналістів, яким необхідно скласти замітку до районної газети. На партах лежить аркуш, на якому учні роблять нотатки. Наприкінці уроку оголошується результат.)

Подорож Національним музеєм Т. Шевченка.

Учитель. Національний музей Т. Шевченка розташовано в історичній частині Києва на розі вулиць Терещенківської та бульвару Шевченка. Будівля належала свого часу відомому українському меценатові та промисловому дія­чеві Миколі Терещенку. Зведено її у стилі італійського палаццо епохи Ренесансу. Сьогодні тут розміщене музейну експозицію, яка не тільки розповідає про жит­тя та творчість визначного поста і художника Тараса Шевченка, а ще й зберігає культурну атмосферу київської аристократії кінця XIX — початку XX ст.

Музейна збірка налічує на сьогодні близько 73 тис. одиниць, експонатів. Тут зосереджена найбільш повна колекція художніх творів Шевченка (близько 700) — у техніці олійного живопису, акварелі, офорту, олівцеві начерки та ескізи. Серед реліквій музею також автографи, особисті речі та живописне приладдя Шевчен­ка.

III.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Екскурсія залами Національного музею Тараса Шевченка за наступним планом.

1.     «Біографічна зала». Учитель проводить вікторину «Цікаві сторінки біогра­фії»

2.     «Відеотека». Відбувається перегляд фільму «Віщування батька».

3.     «Літературна зала». За участю учнів організовується «Поетичний калейдос­коп віршів Тараса Григоровича Шевченка».

4.     Виступ екскурсоводів

Словничок-довідничок

Офорт — різновид гравюри на металі, техніка станкової графіки глибокого дру­ку, яка дозволяє отримати відтиск з друкованих форм. Відомий із початку XVI ст.

Естамп — станковий вид графічного мистецтва, що являє собою гравюр­ний або літографський відбиток, як правило, на папері, зображення, виконане на літографському камені або на друкованій формі з міді чи сталі травленням чи різьбленням.

Характеристика жанрів образотворчого мистецтва

Побутовий — жанр в образотворчому мистецтві, в якому об'єктом зобра­ження є повсякденне життя людей.

Пейзажний — жанр в образотворчому мистецтві, об'єктом зображення яко­го є природа.

Історичний — жанр в образотворчому мистецтві; в якому об'єктом зобра­ження є події історії, суспільства.

IV.   ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

 РЕФЛЕКСІЯ

Метод «Мікрофон»

Учні розмірковують, чи можна вважати Т. Г. Шевченка великим українцем, універсалом XIX ст. Чому?

Учні зачитують перші рядки своїх заміток.

Відбувається демонстрація мистецьких творів учнів школи (малюнки, кар­тини до творів Т. Г Шевченка, декоративні вироби, презентації мистецьких про­ектів «Шевченко відомий і невідомий»).

У тяжкий і жорстокий вік кріпацтва Шевченко весь свій талант художника віддав народові. Його мистецькі твори сповнені душевної краси трудящої люди­ни, її героїчним минулим, привабливістю її звичаїв, замилуванням рідною зем­лею і ненавистю до гнобителів.

Шевченко увійшов до світу мистецтва як художник. Завдяки своєму та­ланту він отримав свободу від кріпацької залежності. І коли до нього прийшла слава, він залишився самостійним і глибоко національним живописцем, став ви­датним майстром XIX ст.

Уся творчість Шевченка — громадського діяча, поста, драматурга, прозаїка, живописця, рисувальника і гравера — міцно пов'язана з дійсністю свого часу, ви­росла із цієї дійсності і спрямована в майбутнє.

Оглядаючи творчий шлях Шевченка, переконуємося, що це був шлях ви­датного, всебічно обдарованого художника, який із однаковою самовідданістю творив у портретному, історичному, побутовому та пейзажному жанрах. Із вір­туозною майстерністю Шевченко володів технікою олійного й акварельного живопису, а також був чудовим майстром рисунку і першорядним офортистом свого часу.

V.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ознайомитися з матеріалом підручника, дописати замітку до газети, здійс­нити письмовий аналіз улюбленої картини Т. Шевченка.

Вікторина «Цікаві сторінки біографії»

Форма проведення вікторини — прийом «Незакінчене речення».

Речення, які необхідно продовжити:

«Народився Тарас Григорович Шевченко... (9 березня 1814 р). в с. Моринцях (с. Кирилівка) в сім'ї селянина-кріпака.

Шевченко на початку 1831 р. прибув до Петербурга разом зі своїм паном...(Павлом Енгельгардом.)

У Петербурзі Т. Шевченко знайомиться з...( українським художником Іва­ном Сошенком, а також із Карлом Брюловим, Веніціановим, Жуковським, ук­раїнським поетом Гребінкою).

У 1838 р. був розіграний у лотерею...(портрет Жуковського, написаний Брю­ловим, і за 2500 карбованців Шевченка викупили з кріпацтва).

Тарас Григорович навчався...( в Петербурзькій Академії мистецтв під керів­ництвом Карла Брюлова).

Навесні 1843 р. виїхав до...( України.)

На початку 1844 р. повернувся з України і... (закінчив навчання в Академії мистецтв, здобув звання художника).

За великі успіхи в навчанні Шевченко був відзначений... (нагородами Ради Академії — двома малими срібними медалями 2-го ступеню.)

Ще за життя в 1860 р. Рада Академії мистецтв присвоїла Шевченкові... (по­чесне звання, академіка гравюри)

Виступ екскурсоводів

Герої Шевченка - його сучасники. Найбільша витонченість і одухотво­реність притаманні його жіночим портретам. Портрет Ганни Закревської, напи­саний у 1843 р. олією. Шевченко використовує широкі мазки, насичений колір, округлі форми. Портрет княгині Кейкуатової, написаний у 1847 р., дослідники називали вершиною портретного живопису Шевченка і одночасно його лебеди­ною піснею, бо заслання художника змусило його відмовитися від роботи олією. Зображення молодої української красуні передає внутрішній рух і комфорт­ність, красу внутрішню і духовну. Кращі портрети художник створив наприкінці життя. Це образи російського актора Михайла Щепкіна, американського актора Айри Олдріджа, російського вченого-зоолога і мандрівника М. О. Сєверцова та багато інших. Вони приваблюють вільною невимушеною манерою виконання, глибокою психологічною проникливістю.

Полюбляв Тарас Шевченко й автопортрети. У них він наче намагався зазирнути у власну душу, пізнати себе, осмислити власне життя. Його перший олійний автопортрет, написаний у 1840 р., овіяний духом романтизму. На ньо­му зображено молоду, енергійну, сповнену творчої наснаги людину з натхнен­ним блиском в очах. Таким був Кобзар у кращій період свого життя, в роки першого великого успіху, популярності, сподівань на майбутнє. З автопортретів останніх років на вас пильним поглядом дивиться людина, яка зазнала тяжких випробувань, проте не пала духом. Автопортрети, які Шевченко писав протя­гом усього свого творчого життя, відображають не тільки еволюцію його ху­дожньої майстерності, але і психологічні метаморфози, що відбулися з ним під впливом сумних життєвих обставин. Усього він створив близько п'ятдесяти автопортретів.

До вашої уваги найвідоміше живописне полотно «Катерина» — своєрід­на ілюстрація до однойменної поеми. Ця картина — абсолютно оригінальний витвір мистецтва, не схожий на жодну картину Шевченка. У її композиції про­стежуються традиції українського іконопису, мистецтва бароко, народної кар­тини.

У двох наступних роботах 1843 р. «Селянська родина» і «На пасіці» до Шев­ченка як живописця приходить відчуття сонця, кольору і повітря. Художнику вдалося-за допомогою олійних фарб передати внутрішній рух життя. «Селянсь­ка родина» — це не уривок із життя конкретної сільської родини, а узагальнення образу родини, її внутрішня сутність. Не маючи своєї родини, Шевченко вбачав у ній вершину людських взаємовідносин, теплоту і захист. «На пасіці» — фігури людей не мають чітких контурів, вони окутані димкою і світлом. Простір пере­дано за допомогою світла і тіні.

Син селянина-кріпака, Шевченко став не тільки художником, академіком, але й особистістю-універсалом XIX ст. Його живопис і графіка — це світ, що ма­ло схожий на конкретне життя, яке прожив Шевченко. Із сорока семи років жит­тя лише тринадцять він був вільним громадянином.

Шевченко почав писати вірші приблизно у 1836-1837 рр., коли вже був художником. Його вірші просякнуті глибокою народністю, гуманізмом, палкою безмежною любов'ю до Батьківщини, ліричністю, яскравою образністю мови, мелодійністю і разом із цим - гнівним пафосом. Перша збірка його поезії «Коб­зар» (1840 р.) відкрила нову добу в історії української літератури.

Як живописець і графік він працював у різних жанрах: побутовому, пейзаж­ному, історичному.

Шевченко багато подорожував Україною, під час цих подорожей він ство­рив велику кількість рисунків та акварелей. У них він реалістично змалював краєвиди України, сцени з життя народу. Ним була створена серія графічних робіт «Живописна Україна».

(Демонструються автопортрети Т. Г. Шевченка.)