Таємниці і традиції Різдва

Про матеріал

Ознайомити учнів з історією свята, народними традиціями (колядками, дідухом, 12 стравами), розвивати творчу уяву та виховувати повагу до культурної спадщини.

Перегляд файлу

Дробна Лариса Петрівна

Вчителька української мови та літератури Костянтинопільського закладу загальної середньої освіти І -ІІІ ст. Волноваського району Великоновосілківської ОТГ Донецької області

Тема: Таємниці і традиції Різдва Христового (25 грудня).

Урок з курсу «Українознавство» 5-9 класи

Мета: глибше ознайомити дітей з традиційним зимовим християнським святом Різдвом Христовим,з обрядом колядування і щедрування в Україні, довести до свідомості дітей велич і красу народних традицій, викликати бажання дотримуватися їх; розвивати вміння збирати народознавчий матеріал, систематизувати його, збагачувати словниковий запас дітей історичною лексикою; виховувати любов до пісні, літератури, національних традицій; формувати їх соціальну адаптацію шляхом залучання до спільних розважально-виховних заходів,у часті у командних конкурсах,д е проявляється як індивідуальність кожної особистості так і вміння працювати в колективі для виконання спільної цілі.

Обладнання: Проєктор, екран, аудіо-система, елементи декору (Дідух, свічки, стилізований стіл, картки, реквізит для гри - ворожіння).

Хід уроку

Ведуча: Доброго дня, дорогі діти! Сьогодні наш урок незвичайний. Він наповнений тишею зимового вечора, м’яким світлом свічки та давнім дивом, яке вже понад дві тисячі років зігріває людські серця. У цей час світ завмирає в очікуванні великої радості — народження Ісуса Христа.

Різдво — це не просто дата в календарі. Це свято світла і надії, добра і любові, родинного тепла та щирої молитви. З покоління в покоління українці зберігали різдвяні традиції, передавали колядки, обряди й символи, вкладаючи в них свою віру, пам’ять і душу народу. Я рада, що наше свято розпочнеться з відомої української різдвяної пісні — «Щедрик», яку написав видатний український композитор Микола Леонтович.

Нехай її дзвінкі мотиви стануть передвісниками радості, миру та різдвяного дива, об’єднають наші серця й наповнять цей день світлом.

Запрошую вас поринути у світ Різдва Христового — світ добра, любові та надії.

(Свято починається з пісні «Щедрик» на музику Миколи Леонтовича https://www.google.com/search?client=opera&q=щедрик&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8#fpstate=ive&vld=cid:fc9a90be,vid:TPhDRMr6ttM,st:0 )

Ведуча: Різдво Христове — одне з найсвітліших і найважливіших свят у християнській традиції. У цей день християни всього світу згадують народження Ісуса Христа — Спасителя, який приніс людям віру, надію та любов. Але часто постає запитання: чому Різдво святкують саме 25 грудня?

У Святому Письмі не вказано точної дати народження Ісуса Христа, тому ще в IV столітті Церква обрала умовну, але символічну дату — 25 грудня. Саме в цей час після зимового сонцестояння день починає зростати, а світло поступово перемагає темряву. У давнину цього дня відзначали свято Непереможного Сонця, а християни наповнили його новим духовним змістом, адже Ісуса Христа називають Світлом світу.

Різниця в датах святкування Різдва виникла через використання різних календарів. Юліанський календар з часом почав відставати від астрономічного року, тоді як григоріанський і новоюліанський календарі є точнішими. Саме тому більшість християн світу святкує Різдво 25 грудня. В Україні Православна Церква України та Українська Греко-Католицька Церква також перейшли на новоюліанський календар, тож українці нині святкують Різдво разом із більшістю християнського світу.

Українське Різдво — це не лише церковне свято, а й глибоко родинна та народна подія, наповнена давніми звичаями й символами. Напередодні Різдва родина збирається на Святий вечір. На столі традиційно мають бути дванадцять пісних страв, головною з яких є кутя — символ життя, єдності роду й достатку. У хаті ставлять дідуха, що уособлює пам’ять про предків і зв’язок поколінь.

Перед вечерею родина молиться, дякуючи за прожитий рік і просячи миру та благословення. Після вечері починається колядування — давній звичай славити народження Христа піснями-колядками, бажати господарям щастя, здоров’я й добробуту. Особливе місце в українській різдвяній традиції займає вертеп — театралізоване дійство, у якому поєднуються біблійна історія та народний гумор.

Молодь ,тільки парубки, збиралась у гуртки і починала колядувати. Колядницькі ватаги вибирали собі керівника, який обов'язково носив головний атрибут колядників різдвяну зірку, яка символізує народження. Це – символ Бога, символ сонця, символ світла!

Заходячи на подвір'я ,колядники просили дозволу, і коли господар зголошувався, починали співати пісень і читати колядки, де сповіщали про добру звістку, народження Спасителя, а також зичили господареві і його сім'ї щастя, здоров'я та благополуччя, за що отримували солодощі чи дрібні грощі. Про те, що до двору прийшли колядувати, господарі розуміли, коли чули ось цей звук (дзвонить дзвіночок).

1-й Хлопець

Бажаю вам добра,

Від Різдва і до Різдва,

Щоб здоров’ям, щастям в хаті,

Ви були завжди багаті.

Спокій в домі, сонце ясне,

Хай ніколи не погасне,

Хай у добрі проживає

Вся ваша родина.

Колядуйте, веселіться,

Бо весела днина.

Я щиро бажаю веселих вам свят,

Куті, пампушків, українських коляд.

2-й хлопець

З Різдвом Христовим, друзі милі!

Нехай омріяне здійсниться,

Щоб Новий рік зустріти в мирі,

З любов'ю й радістю у серці.

Щоб негаразди оминали,

Натхненням повнилися мрії,

Щоб в душах ваших не згасали

Кохання, Віра та Надія.

Співають хором «Радуйся!...»

Добрий вечір тобі, пане господарю: радуйся!