Таємний код Кобзаря: мистецтво, що підкорює формули

Почну зі слів Богдана Лепкого: “Шевченко – це митець, художник, який відкрив для української нації двері в безкінечність. Він є гарантом нашої вічності. Така людина не могла з’явитися просто так. Це був якийсь вищий знак. “

Всім добре відома роль Т.Г.Шевченка в розвитку духовної культури українського народу, а чи знаєте ви, що Т.Г. Шевченко мав зв'язок із математикою.

Т.Г.Шевченко був знайомий із видатними українськими математиками того часу: М.В.Остроградським, Г.Ф.Вороним, М.П.Кравчуком, В.Ю.Левицьким

 Його погляди та світогляд мали вплив на  українських математиків. Сьогодні на нашому заході ми спробуємо висвітлити питання, які відображають  Шевченка з точки зору математики.

Шевченка природа наділила взагалі так щедро, що він за два роки самоуком встиг придбати собі такої освіти і зробитися такою інтелігентною людиною, що товаришування з ним багатьом вченим видавалось за честь.

Навчаючись у Петербургській академії мистецтв, здобував Шевченко знання із мови, літератури, історії, географії і математики.

Про те, що Шевченко мав добре логічне мислення свідчить той факт, що він добре грав в шахи.

З відомим математиком Остроградським Шевченко познайомився у 1837 році.

Відтоді їх єднала щира дружба.   Михайло Васильович Остроградський  знав напам’ять  майже всі поеми і вірші великого Кобзаря.  Під час навчання в Петербурзькій Академії мистецтв Шевченко відвідував лекції Остроградського, а потім приїздив до Остроградського у 1858 р.

 Про це Тарас Григорович пише в своїй повісті «Художник»: « Я особисто добре знав геніального математика, нашого Остроградського, з яким мені випало декілька разів обідати разом…

 Їх єднала любов до рідної землі, її мови, пісні та думки про визволення українського народу, бо й вони обидва зазнали великих утисків з боку царської влади.

Повернувшись із заслання, Тарас Шевченко зустрівся з Остроградським, читав свої вірші. По щоках в обох текли сльози.

Годинами просиджував Остроградський біля хворого поета.

Незважаючи на відмінність талантів цих двох геніїв українського народу, доля в дечому їх об’єднала.  Обидва щиро любили Україну, яка в силу історичних обставин не змогла їх пригорнути.

Мало хто знає,  що Т.Г.Шевченко займався педагогічною діяльністю. В останні роки свого життя  він написав підручник для дітей «Буквар південноруський», складений із кращих зразків фольклору та частково з власних творів. Ця книжка була для учнів недільних шкіл першою читанкою в Україні. 10 тисяч примірників книжки були видані власним коштом  поета. Продавалися вони лише по 3 копійки, щоб  її міг  купити навіть найбідніший селянин. «Буквар» став найкращим подарунком для дітей, яких поет щиро любив. «Букварь південноруський» — книжечка, укладена Тарасом Шевченком і видана  у 1861 році для початкового навчання грамоти.

   Буквар містить абетку друкованих і рукописних літер, традиційні тексти для читання по складах, поетові переспіви окремих Псалмів Давидових, п’ять щоденних молитв, цифри й таблицю множення до 100. Другу половину книжечки займають думи про Олексія Поповича, про Марусю Богуславку, а також 13 народних прислів'їв.

Задум Шевченка щодо свого вкладу у справу народної освіти був набагато ширшим. «Думка єсть за «Букварем» напечатать лічбу (арифметику) — і ціни, і величини такої ж, як і «Буквар». За лічбою — етнографію і географію в 5 копійок. А історію, тілько нашу, може вбгаю в 10 копійок. Якби Бог поміг оце мале діло зробить, то велике само б зробилося», — писав він.

В історії розвитку української культури на початку її становлення неабияку роль зіграли родини відомих на той час науковців, поетів, письменників. До таких родин належить також родина Вороних, котра дала світові відомих людей, серед яких був і знаменитий український математик Георгій Вороний.

атько Г.Вороного – Феодосій Вороний – був одним із ініціаторів і організаторів безкоштовних недільних шкіл для бідних. Сам він був викладачем історії. Його квартира завжди була місцем студентських зустрічей і літературних вечорів. Тут він зустрівся з Т.Г.Шевченком, а в 1961 році підписав колективного листа до поета з подякою за надіслані до київських недільних шкіл 50 примірників «Букваря», спеціально написаного і виданого Тарасом Григоровичем для українських шкіл.

Основним девізом сім”ї Вороних була  відданість Україні, служіння їй, її духовне збагачення. На це надихала поезія Т.Г.Шевченка, на якій з малих літ виховувався Георгій та близькість поета до родини Вороних.

Не можна не згадати, що Перше   наукове  товариство в Україні, засноване у Львові в 1892 році, носило  ім’я Тараса Григоровича Шевченка.  Об’єктивні умови виникнення Товариства  в столиці Галичини створював стимульований Шевченковою духовною спадщиною поступ українського національного відродження. Це була перша в українській історії суспільна установа, яка, сповідуючи Шевченкові ідеї служіння Україні, присвоїла собі його ім'я.

Навіть у біографії Шевченка можна побачити певну «мову чисел». Дати народження, роки навчання, роки заслання — усе це створює життєву хронологію, яка нагадує математичну шкалу часу. Кожне число — це не просто дата, а частина великої історії життя митця.

(презентація біографія)

Коли ми чуємо ім’я Тарас Шевченко, передусім згадуємо великого поета, автора безсмертних рядків із книги Кобзар. Але мало хто замислюється, що у творчості Шевченка можна побачити не лише поезію та мистецтво, а й своєрідну математику гармонії.

Поезія Шевченка має чіткий ритм і структуру. У кожному вірші рядки утворюють певну закономірність: повторюються склади, рими, ритмічні малюнки. Це дуже схоже на математичні формули, де кожен елемент займає своє місце.

(презентація емоції)

Шевченко був не лише поетом, а й талановитим художником. У його картинах можна знайти геометрію мистецтва: лінії перспективи, пропорції, симетрію. Художник інтуїтивно використовував правила, які близькі до математичних — правильне розташування предметів, баланс форм, гармонію простору. Саме тому його малюнки виглядають такими природними й виразними.

(презентація геометрія в картинах)

Якщо уважно придивитися до творчості Кобзаря, можна зрозуміти, що математика і поезія мають багато спільного. І там, і там важливі закономірності, ритм, гармонія та краса. Математика допомагає зрозуміти структуру світу, а поезія — відчути його душею.

Отже, математика очима Шевченка — це не лише цифри та формули. Це гармонія слова, ритму й образів, у яких прихована особлива логіка краси.

Все життя маючи фінансові проблеми, переживаючи фінансову скруту Тарас Шевченко і уявити не міг, що його портрети колись з’являться на грошах. Шевченко увічнився на банкнотах трьох країн: Радянського Союзу, України, Придністров’я.

Вперше зображення Тараса Шевченка з’явилося на грошах Радянського Союзу на монеті номіналом 1 карбованець.

Портрети Тараса Шевченка прикрашають гроші не тільки в Україні, а й у сусідньому Придністров’ї. 1 червня 1995 року на території Придністровської Молдавської Республіки була введена банкнота у 50 тисяч рублів.

На грошах незалежної України зображення Тараса Шевченка вперше з’явилося у 1995 році – на купюрах в 1 мільйон купоно-карбованців. Там був зображений пам’ятник Тарасу Шевченку у Києві. На звороті – червоний корпус національного університету ім. Т.Г.Шевченка.

Для більшості українців доступні паперові 100-гривневі купюри з портретом Тараса Шевченка. На банкнотах зразка 1996 року поет був зображений таким, як на фото в останні роки життя – з вусами і в шапці

Основні малюнки: лицьова сторона – портрет Шевченка; зворотна сторона - собор Святої Софії Київської. Колір – розово-зелений. Розмір – 133 х 66 мм.

А на гривнях зразка 2005 року, які в обігу зараз бачимо сповненого енергії 26-річного поета і читаємо його настанову нащадкам:

Свою Україну любіть. Любіть її… Во время люте,

В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.    

12 березня 1997 року Національний Банк України випустив в обіг першу золоту монету «Т.Г. Шевченко» - 200-гривневу золоту монету з портретом Тараса Шевченка. Монета переливається усіма кольорами веселки. Її колекційна вартість понад 7 тисяч гривень.

    1 грудня  2008 року введено вобіг ювілейну монету «140-річчя Всеукраїнського товариства `Просвіта` імені Тараса Шевченка».

29 квітня 2009 року  Національний банк України  вводить в обіг ювілейну монету  « 60 років Національному  музею Т.Г.Шевченка». Номінал монети  - 5 гривень, тираж – 30 тисяч. Монета присвячена одному із найбільших літературно – художніх музеїв України – Національнму музею Т.Г.Шевченка.

29 квітня 2011 року введено в обіг ювілейну монету  «Останній шлях Кобзаря»,  присвячену 150-річчю від дня смерті             Тараса Григоровича Шевченка та перепоховання його в Україні.

Яким би був Шевченко, якби був математиком

Якби Тарас Шевченко обрав шлях математика, він, імовірно, залишився б такою ж творчою, допитливою і глибокою людиною, тільки виражав би свої думки не лише словами, а й формулами.

Передусім Шевченко-математик був би дослідником гармонії світу. Так само як у поезії він шукав красу слова і ритму, у математиці він міг би знаходити красу чисел, закономірностей і геометричних форм. Його доведення, мабуть, були б чіткими і водночас елегантними — такими, які викликають захоплення своєю простотою та глибиною.

Ймовірно, його особливо приваблювала б геометрія. Адже Шевченко був талановитим художником, і відчуття лінії, пропорції та перспективи допомогло б йому легко працювати з фігурами, симетрією та просторовими побудовами. Можливо, він створював би красиві геометричні теореми або досліджував закономірності природи.

Шевченко-математик також був би вчителем і просвітителем. Він прагнув, щоб люди були освіченими і вільними, тому, ймовірно, намагався б робити математику зрозумілою для всіх. Його пояснення могли б бути простими, образними й надихаючими.

І найголовніше — навіть у світі чисел він залишився б людиною великого серця. Він використовував би знання для розвитку суспільства, для пошуку істини і для того, щоб показати людям красу науки.

Отже, якби Шевченко був математиком, він був би математиком-поетом, який умів бачити у формулах не лише цифри, а й гармонію світу.