Тарас Шевченко «І мертвим, і живим, і ненарожде́нним…»

Тема:  Тарас Шевченко «І мертвим, і живим, і ненарожде́нним…»

Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього

Мета: проаналізувати поему Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», вчити розуміти текст та підтекст твору, виразно та усвідомлено читати поетичний твір; розвивати вміння робити висновки та узагальнення, обґрунтовано висловлювати свої думки, вміння захищати свою позицію,  пов’язувати почуту інформацію із власним життєвим досвідом та асоціаціями; виховувати позитивні  риси характеру, бажання стати інтелігентною людиною, любити рідний край, поважати історичне минуле.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, ілюстрації до твору, презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Слово вчителя:

ІІ. Створення психологічної ситуації.

 Слово вчителя.

Рада всіх бачити! Гляньте на того, хто вам найбільше імпонує, посміхніться один одному і подумайте – все у нас буде добре! Повірте, на це варто витрачати час! Хоч він у нас мінливий, швидкоплинний. Єдиний, що не підкоряється нікому.

І. Привітання. Побажання. Вітання! Учні, гляньте на того, хто вам завжди несе любов, благородство,позитив. Усміхніться і побажайте один одному добра та світла, адже зараз ми найбільше потребуємо цього.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Вступне слово вчителя. Кожен із нас неповторний, ні на кого не схожий своїм внутрішнім світом. Світ саме цим і прекрасний, тому ваша душа – єдина, ніколи не повторюється…  світ саме тому прекрасний.

Людина – найвища цінність на Землі, яка своїм благородством, хоробрістю любить та захищає її.

Епіграф уроку: Ви, діти одного батька і матері, повинні не тільки називатися братами, а й сердечно любити один одного

Ярослав Мудрий

Вступне слово вчителя. «Що властиве любові до ближнього?

Хто воістину мудрий? Той, хто вчиться в кожної людини.

 Хто воістину сильний? Той, хто владарює над собою. Що називаєть волею кожног з нас.

 Людина приходить у світ, як чистий аркуш паперу. Вона як явище несе у собі своє життєве завдання, життєву місію, якій вона повинна служити. Її служіння звернені на благо людей – на близьких і рідних, знайомих і незнайомих, на нинішні й майбутні покоління. Кожна людина є шляхом іншої. Так, Ярослав Мудрий алишив заповіт для багатьох поколінь. Саме в цьому значенні можна говорити про утвердження особистості. І на нинішньому уроці ми будемо працювати над змістом …

Зверніть увагу на дошку, де записані ключові слова та фрази:

-         поводирі нації;

-         українська політична та культурна еліта;

-         національне минуле;

-         сучасність;

-         народ;

-         соціальна і національна воля;

-         історія України;

-         рідна мова і культура;

-         споконвічна проблема.

Маючи опорні вислови, спробуйте одним реченням передбачити мету уроку. Прошу особливу увагу звертати на ваші відповіді, тому що оцінювання буде нетрадиційним.

ІV. Формулювання очікувань.

« Незакінчене речення».

-         Від цього уроку я очікую…

-         стрічкою нашого уроку пролунають такі слова:

’’ Не сваріться, жийте влагоді:

Тільки мир збере усе’’

 Євангеліє від Івана 15:5

V. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашньої роботи. Зачитування катрена з кінцівкою ”Україна – Батьківщина.”

        2.Евристична бесіда.

Обговорення змісту заголовка поеми «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє».

-         Що вражає вас у назві твору? (Найдовший заголовок серед усіх творів Кобзаря)

-         Кому адресований твір? (Інтелігенції (на той час це були представники дворянського класу, освічені, культурні)

-         Кого має на увазі автор, звертаючись до своїх земляків, які мертві, живі й ненароджені? Чи має назва поеми алегоричний зміст? (Звертається до  українців всього світу, які жили в минулому, живуть у сучасному світі та будуть жити в майбутні часи.  Алегоричний зміст також присутній: «мертві» – збайдужілі до вітчизни українці,  поміщики-кріпосники,  «живі» - це ті, кому болить душа й серце за народ та державу, «ненароджені» - простий народ, який розтерзаний суспільно-політичним устроєм і не має сил для боротьби за краще життя.)

-         Ви прочитали твір, тому скажіть, будь ласка, чи дійсно послання Т. Шевченка є дружнім, як це написано у заголовку? (Послання  має  гострі звинувачення та дорікання українській інтелігенції в тому, що вона бездіяльна та байдужа до батьківщини)

VІ. Формулювання і вдосконалення вмінь та навичок.

1. Слово вчителя.

Сучасні літературознавці трактують зміст послання «І мертвим, і живим, і ненародженим…»: пошуки поетом національної еліти, її прикметних рис, відносин з народом. Освічені пани не стали національною елітою – розумом , совістю народу. Інтелігенція не стала поводирем нації. Шевченко стає сам рятівником. Як справжній поводир, пророк, він пише до всіх, хто здатен чути. Пише послання – твір рідкісної емоційної напруги. Українська політична і культурна еліта - ліберальне панство (козацькі нащадки)...?

2. Словникова робота.  Послання – це публіцистичний віршовий або прозовий твір, написаний у формі листа чи звернення до однієї чи декількох осіб.
3. Прийом « Я досліджую» ( учень зачитує історію написання послання).
4. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру.

-         Що пропонує автор адресатам послання? Підтвердіть цитатами з твору. Адресати – це ми? Що ми маємо сьогодні? А що ми залишимо у спадок нашим онукам?

Висновок: Шевченко закликає: « читайте» власне минуле « од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми, Все розберіть». Для Кобзаря, люблячого сина свого народу, правда – засіб самоусвідомлення, адекватної оцінки минулого і можливість спроектувати краще майбутнє. А щоб воно було найкраще, ми маємо зарубати на носі: « Те, що я роблю – це потрібно моїм дітям».

А нині ми лінуємося навіть поставити коми при написанні у наших гаджетах SMS-повідомлень, не цікавимося минулим нашого народу, не заходимо у бібліотеку, іноді навіть не намагаємося бути корисним і мати спокійну совість. А людина інтелігентна – це совісна людина, що бориться проти бруду внутрішнього і зовнішнього. А знаряддям боротьби, як правило, слово – чисте, як сльоза.

5.Робота в парі. Асоціації до слова ’’інтелігентність’’

.  Учні називають, слова та поняття, які, на їхню думку, підтверджують значення цього слова.

Наприклад: любов до батьківщини, любов до людей, культура, виховання, освіта, совість,знання мов.

Висновок: у наше сьогодення  Інтелігентність — це якість, яку може виховати в собі кожен. І не просто може, а повинен виховати для того, щоб збудувати своє життя гідно й чесно та принести користь Батьківщині. Отже, послання адресоване й нам, адже кожен з нас прагне вирости достойним громадянином, патріотом, інтелігентом. Я розумію так: « Мудрого - не обдуриш, чесного – не купиш, мужнього - не зламаєш».

Завдання «Пласт». Тарас Шевченко  - інтелігент!

Висновок:Т. Шевченко – кріпак, виріс у селі, сирота. Та доля йому всміхнулась, бо, як писав Іван Франко, він став володарем у царстві духу.  Особливо наголошуємо, що Шевченко не тільки став освіченою людиною, але й чесним, порядним патріотом-громадянином. Шевченко – це минуле,сьогодення,він важливий і для тих , хто живе тепер і для молодих, хто тільки починає своє життя і для всіх хто українець.

Робота з епіграфом твору (підручник, с.218).

Учні зачитують епіграф до твору: « Хто каже: «Я люблю Бога», а ненавидить свого брата, той говорить неправду.»

-         Твір адресований не абстрактним людям, а конкретним українцям, а, точніше сказати, кожному з нас, тому звернемось до змісту поеми. Що ж написав у своєму посланні Кобзар?  Перше, що ми читаємо, звернувшись до твору, - це епіграф: « Хто каже: «Я люблю Бога», а ненавидить свого брата, той говорить неправду.» Чи зустрічалися вам колись такі слова?

-         Зачитайте його, як ви розумієте зміст?

-         Зверніть увагу на автора цих слів. Спробуємо перекласти українською. Звідки Шевченко взяв ці рядки? (Із Святого письма.)

-         Якою книгою автор керувався під час написання послання?

-Чи заглядаємо ми іноді у Святе Письмо? У ньому написано: « Живіть просто. Не приносьте нікому шкоди. Не заздріть. Нехай сумніви очищають, а не приносять безсилля. Присвятіть життя прекрасному. Творіть заради творчості, а не заради визнання. Ставтеся до ближніх, як до одкровень. Перетворіть минуле, забувши його. Приносьте у світ нове. Наповніть тіло любов’ю. Станьте енергією любові, бо любов все одухотворяє. Де любов – там Бог.»( закладинка в житті)

Висновок: любити ближнього – це споконвічна проблема. Б. Хмельницький казав, що нам добре від того, що ми багато знаємо зайвого, але, на жаль, не розуміємо найпростішого – самих себе. Не знаємо того, хто живе в нас. Якби ми знали і пам’ятали те, що живе вкожному з нас, то життя наше зовсім було б інше. Можливо і держава також. А так просто – любити!

Сенкан зі словом-цінністю для вас.

ЛЮБОВ

Велика, безмежна..

Спрямовує, удосконалює, розуміє.

Вона спонукає, а не змушує.

Подовження роду.

Робота з підручником. Коментоване читання.

Виразне читання учнями ключових уривків поеми, аналіз цих уривків, Умовно поему ділимо на 5 розділів, уривки яких  будемо детальніше аналізувати:

Визначення настрою ліричного героя, назвати кольори, якими б ви використали, щоб намалювати описувану  картину . Які художні засоби тут є?

№1. Чому поет називає адресата свого послання то ’’ нелюди’’, то ‘’діти ’’, то ’’ брати?’’

Поясніть, чому у творі поряд стоять слова, протилежні за значенням, якими поет називає Україну: ‘’рай тихий’’ і ’’велика руїна’’.

Як ви розумієте вислів ’’ В своїй хаті своя правда, сила і воля ’’

 Висновок: змінюються дні й роки, а становище українського народу залишається незмінно нестерпним.

Проблемне питання. Чи стала, на вашу думку, незалежна Україна ‘’ своєю хатою’’, надійною домівкою для мільйонів її громадян? Свою відповідь аргументуйте. Словникова робота.  Космополітизм – теорія, що проповідує байдуже ставлення до вітчизни і свого народу.

№2. Де в цій частині автор наводить приклад космополітизму?

Прочитайте фрагмент твору, де Шевченко виступає пророком. Прокоментуйте. Чи збулося його пророцтво?

№3. Словникова робота. Слов’янофіли – це представники слов’янофільства – суспільно-політичного руху російської інтелігенції 19-го століття, який проголошує особливий, несхожий з країнами Заходу, шлях розвитку Русі.

Проаналізуйте іронічний діалог між автором та освіченим паном.

Яку він дає оцінку знань до рідної мови?

№4. Які важливі питання, що не втратили актуальності й нині, порушив автор?

№5. За якої умови можливе щасливе майбутнє нації? Яким ви уявляєте душевний стан автора під час останнього звернення?

Висновок: глибокий душевний біль автора, прохання схаменутись, полюбити рідну землю, не шукати щастя на чужій землі, страшна картина розплати, заклик навчатися рідною мовою, щоб «була своя мудрість», бажання дворянства бути слов’янофілами, величний опис вольних часів українців, прохання детально вивчити історію рідного краю – це так потрібно нам.

Страшна картина розплати

Біди українців від самих українців.

Заклик: вчитись чужому, але й своє добре знати

Полюбити ближнього, щоб усміхнулась  заплакана мати.

Пошукова робота.

Знайти афоризми в поемі. Навести приклади крилатих висловів, які б відображали  нижченазвані думки:

• Україна має бути незалежна, бо має багату мову, самобутню історію, тому потрібно цінувати своє, а не звеличувати закордонне.
• Пророкування Кобзаря  трагічних наслідків діяльності для дворянської інтелігенції.
• Страждання України від лицемірної любові інтелігентних лжепатріотів, які шкодять більше, ніж вороги.
• Навчання повинно нести світло в душі й серця, любіть і знайте рідне, не цурайтесь чужого.

Творча робота.

Написати твір-мініатюру на тему:» Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість була би своя»

Висновок: мудрого – не обдуриш, чесного – не купиш, мужнього – не зламаєш.

В уривку «І потече сторіками кров у синє море» використано який художній засіб? ( гіперболу). Як ви розумієте це поняття?

Гронування. Заповіт нащадкам.

 Висновок:  Те, що ви робите сьогодні, – запорука завтрашніх результатів. Якщо хочете і завтра пожинати плоди, сійте насіння кожен день. Запам’ятайте: той, хто ображає тебе, робить тебе сильнішим; той, хто критикує, робить тебе важливим; той , хто заздрить, думає, що ти велика людина.

VI. Підсумок уроку.

Слово учителя. Конфуцій писав:

 « Я чую, і я забуваю.

Я бачу, і я пам’ятаю.

Я роблю, і я розумію.»

Метод «Мікрофон. Незакінчені речення»

 Отже,що ми почули на уроці?

Що маємо пам’ятати?

Зрозуміли…

 Чи справдились ваші очікування?

Слово вчителя.

 Сьгодні, на жаль,народи дуже часто схиляються перед  своїми великими, замість того, щоб їх чути. доля відбила на нашому поколінні знаменну і прикметну печать  - Т. Шевченека: йому випало жити у вимогливу й високу пору визначальних змін, працювати та самоутверджуватися в час великих звершень, замість того, щоб їх чути. Кожен день цього відповідального періоду мимоволі набуває історичної ваги і значимості. Сьогодення для нас є не просто часом нинішнім, а й самою історією — пророчою й одухотвореною. Ми приречені вдивлятися не лише в минуле, а й у явища, яким ми є творці і свідки, збирати все, вияснюючи саму сутність історичного процесу. Поки б'ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка.

VI. Оцінювання.

VІІІ. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять уривок із поеми.