Тарас Шевченко «Мені тринадцятий минало…»

Тема: Тарас Шевченко «Мені тринадцятий минало…»

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Тараса Шевченка;   ознайомити із автобіографічною спадщиною митця; розкрити мотив всеперемагаючого життєлюбства, доброти любові у поезії «Мені тринадцятий минало»;  домогтися усвідомлення учнями поняття контрасту як художнім прийомом; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам'ять, увагу, спостережливість, допитливість;  удосконалювати навички виразного читання поетичних творів; формувати світогляд школярів; виховувати почуття пошани та поваги до творчості Т.Шевченка, рідного краю, народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань та розвитку на їх основі умінь та навичок.

Методи і прийоми: слово вчителя, бесіда, поетична хвилинка, словникова робота, виразне читання, робота з підручником, прийом «Доміно», літературна вікторина, метод «Мікрофон».

Обладнання: портрет Тараса Шевченка, «Кобзар»,  аудіозапис вірша «Мені тринадцятий минало», мультимедійний діапроектор, презентаційний матеріал                                                      «Шевченко-художник» аудіозапис пісень на вірші Тараса Шевченка, картина     С.І. Їжакевича «Шевченко-пастух».

Ланцюжок навчальних ситуацій (план)

1. Вступне слово вчителя.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Поетична хвилинка.
4. Розповідь учителя про поета, його дитинство. (Показ презентації під час розповіді).
5. Теорія літератури.
6. Словникова робота.
7.  Виразне читання поезії, а потім її прослуховування в аудіозаписі.
8. Ідейно-художній аналіз.
9.  Обговорення змісту поезії у формі бесіди за питаннями.
10.   Розгляд картини С. І. Їжакевича « Шевченко – пастух».
11.   Літературна вікторина «Так чи ні».
12.   Підсумкова бесіда.
13.   Домашнє завдання, інструктаж до його виконання.

Хід уроку

1. Вступне слово вчителя.

− Діти, кожен народ має свої знакові особистості. Ці люди помітні й впливові, яскраві й незабутні, діяльні й визначні. Вони  тривалий час перебувають  у полі зору суспільства, напружено і творчо працюють, виховують суспільні смаки, формують громадські  ідеали. Саме такою особистістю і був Тарас Григорович Шевченко, який своїми творами заслужив усенародну шану. Це людина, знана в усіх куточках світу, а твори його дорогі серцю кожного українця. Про цього великого сина України, славного Кобзаря ми з вами і будемо говорити сьогодні на уроці.

2. Актуалізація опорних знань.

• Хто такий Тарас Шевченко? Відповідь оформіть за допомогою прийому «Доміно» (Тарас Шевченко – поет, прозаїк, драматург, художник, перекладач…)

• Що вам відомо про дитинство письменника?

• Які творчі здібності мав Тарас Григорович?

• Який ювілей  Кобзаря відзначаємо цього року?

• Які твори Тараса Шевченка ви знаєте?

• Які творчі здібності мав Тарас Григорович?

• Як вшановують пам'ять великого Кобзаря у нашій школі

• Чому Тараса Шевченка називають Кобзарем?

3. Поетична хвилинка.

Із віршів «Кобзаря» , на фоні мажорної музики  школярі читають вірші Тараса Шевченка, які вони заздалегідь підготували:

«Заповіт».

«Садок вишневий коло хати».

«Думи мої, думи мої».

«Вітер з гаєм розмовляє».

«Світе ясний! Світе тихий!».

4. Розповідь учителя про поета, його дитинство. (Показ презентації під час розповіді).

Слайд 1

 Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не тільки добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: «Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені… нічого не значитиме…». Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка. Пізніше Т. Шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною саме Кирилівку, говорив, що тут він і народився.

Слайд 2

У 1882 р. батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса. Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині почалися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми. Після смерті батька мачуха вигнала пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка — п’яниці Петра Богорського.

Слайд 3

У 1829 р. Тарас став служником-козачком у пана Енгельгарда, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832 р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва (здібності до малярства виявилися у Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури. Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської та української культури (К. Брюлловим, В. Григоровичем, О. Венеціановим, В. Жуковським, Є. Гребінкою).

Слайд 4

1838 р.— Т. Шевченко був викуплений з кріпацтва спільними зусиллями згаданих митців; став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом одним із найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюллова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях.

У 1840 р. Тарас Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». А восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці».

Слайд 5

У 1843–1845 рр. поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Під час мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. Але найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Побував Тарас і на місці розташування славної Запорізької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату. У 1845 р. поет повернувся до Петербурга, завершив навчання в Академії, видав на власні кошти «Живописну Країну» — серію картин, де відображено історичне минуле України, її побут і природу.

Слайд 6

Мріяв Тарас Шевченко оселитися десь над Дніпром. Жити серед рідного народу. Та не пощастило йому цю мрію здійснити. Постійні переслідування, в’язниці, заслання підірвали здоров’я поета. Ще 9 березня 1861 року друзі й знайомі поздоровляли Тараса Шевченка із 47-річчям з дня народження, а 10 березня вранці перестало битися палке серце великого поета. Поховали Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Через два місяці домовину з його тілом було перевезено в Україну і за поетовим заповітом поховано на високій горі над Дніпром поблизу Канева. Цю гору народ назвав Тарасовою.

Слайд 7

Народ свято шанує пам’ять свого великого поета. З 1918 р. щорічно відзначається День народження Тараса Григоровича Шевченка. По всій Україні встановлені пам’ятники поетові, відкриті музеї, його могилу оголошено заповідником, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо. Починаючи з 1964 р., щорічно присуджуються Державні премії України імені Тараса Григоровича Шевченка в галузі літератури і мистецтва. Масовими тиражами друкуються його твори, перекладаються багатьма мовами. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї поета відзначалися майже в усіх державах світу.

Демонстрація «Кобзаря».

− Діти, погляньте на цей чудесний витвір Тараса Шевченка − «Кобзар», який є своєрідним підсумком та вершиною духовних пошуків українців. Ту віру, яка плекалася нашими предками віками, то її нам передав Тарас Шевченко. Він є основоположником української літератури не стільки тому, що він перший писав літературною українською мовою. До нього вже писали І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко. Але Шевченко не тільки поєднав міську та сільську говірки, а головне, що він зробив для нашої мови та культури, то він посіяв духовні зерна, які без нас не можуть прорости.

5. Теорія літератури.

Ідея художнього твору − узагальнена думка, що лежить в основі художнього твору і виражена в образній формі. Вона містить авторське ставлення до зображуваного, розкриває сутність ставлення письменника до життя.

Контраст — стилістична фігура протиставлення явищ, предметів, характерів; посилює змістовне й емоційне звучання твору. Використовується у віршах, прислів’ях та приказках, у назвах книг і творів. Ця фігура побудована на використанні антонімічних пар.

У Тараса Шевченка контраст — не просто художній прийом, а мистецький підхід, метод пізнання дійсності, в якій було аж надто багато протиріч. Прийом протиставлення багатих і бідних, невільників і вільних людей, чесних і безчесних, підлих та справедливих, щасливих та нещасних можна сказати універсальний у «Кобзарі».

Для змалювання зміни емоційного стану головного героя поезії «Мені тринадцятий минало» автор використовує прийом контрасту.

6.Словникова робота.

До паю – на обід;

приязно – добре;

помарніло – поблідло;

плоскінь – рослина(коноплі),з якої потім робили прядиво.

7. Виразне читання поезії, а потім її прослуховування в аудіозаписі.

8. Ідейно-художній аналіз.

Тема: зображення важкого дитинства Тарасика .

Ідея: засудження страшних часів кріпацтва, співчуття хлопчикові-пастушкові.

Основна думка:  дитинство Тараса було нещасливим .

 Художні особливості твору:

Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «...лани, гаї, сади!».

Риторичні запитання: «...чи так мені чого було?»; «...чого так весело було?».

Порівняння: «...любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «...поцілувала... наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».

Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце... не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».

Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози».

9. Обговорення змісту поезії у формі бесіди за питаннями.

• Які враження викликала у вас ця поезія під час її читання, прослуховування?

• Що вам відомо про кріпацтво як сучасне явище?

• Які роботи вимушені були виконувати діти-підлітки у панів?

• Як склалася доля малого Тарасика?

• Хто допоміг хлопцю, коли він розплакався? Як хлопець сприйняв ласку, доброту героїні?

• Чому, на думку хлопця, йому Бог нічого не дав?

• Яким чином прислів’я «Як горох при дорозі, хто не йде, той і скубне» стосується героя поезії?

• Чому сльози хлопця у творі названі тяжкими?

10. Розгляд картини С. І. Їжакевича « Шевченко – пастух».

− Діти, зверніть увагу на картину.

− Що ви бачите на ній?

− Чи подобається вона вам і чим вона пов’язана з віршем, який ми сьогодні вивчали?

Автор дав картині подвійну назву, бо вона не зовсім повторює зміст вірша. Тут не показано сцени зустрічі Тараса з дівчиною, оскільки засоби живопису не спроможні відтворити в часі душевний стан хлопчини, який передано у вірші. Він зосереджує  увагу на постаті пастушка.

11. Літературна вікторина «Так чи ні».

1) Тарас Шевченко народився у родині кріпака (так).

2) Тарас служив служником – козачком у пана Богорського (ні).

3) Енгельгард віддав хлопця до живописних справ цехового майстра  Ширяєва (так).

4) У Літньому саду майбутній митець познайомився із художником Брюлловим (ні).

5) І.Сошенко був родом з України (так).

6) У викупі Т.Шевченка з кріпацтва брали участь І.Сошенко, К.Брюллов, В.Григорович, О.Венеціанов, В.Жуковський, Є.Гребінка (так).

7) Поетична збірка Т.Шевченка має назву «Кобзар»  (так).

8) Тарас Шевченко навчався у Києві (ні).

9) За власні кошти поет видав серію картин «Живописна Україна» (так).

10) Перепоховано Т.Шевченка на Чернечій горі біля Канева (так).

11) До автобіографічних творів Т.Шевченка належать «Мені тринадцятий минало», «І виріс я на чужині», «Якби ви знали паничі» (так).

12. Підсумкова бесіда.

– Що  нового ви дізналися про поета?

− Чи сподобався вам вірш Тараса Шевченка «Мені тринадцятий минало? 

− Чи є цей вірш автобіографічним? Доведіть.

− Ким є для кожного з вас Тарас Шевченко? 

Метод « Мікрофон». 

Які почуття охопили вас під час роботи над поезією і розглядом картини?

14. Домашнє завдання, інструктаж до його виконання.

Прочитати і знати біографію Тараса Шевченка, вивчити вірш «Мені тринадцятий минало» напам`ять.