Тарас Шевченко. Оглядове вивчення історичної теми у творчості Кобзаря («Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки»). Вісь неперервності історичного часу («До Основ’яненка»)

Про матеріал

Перегляд файлу

Урок №

Тема Тарас Шевченко. Оглядове вивчення історичної теми у творчості Кобзаря («Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки»). Вісь неперервності історичного часу («До Основ’яненка»).

Мета: проаналізувати ранні твори митця історичної тематики; розвивати логічне й абстрактне мислення, увагу, спостережливість, уміння виразно читати поетичні твори, коментувати ідейно-художній зміст їх, робити висновки; виховувати патріотичні почуття, прищеплювати любов до поетичного слова.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: аудіозапис уривків із поеми «Тарасова ніч» у виконанні гурту «Браття», пісня про Івана Підкову у виконанні гурту «Фата Морґана», поеми «Гайдамаки» у виконанні Богдана Ступки; репродукція картини О. Шупляка «Коліївщина».

Методи, прийоми і форми роботи: слово вчителя, бесіда, учнівські повідомлення, прийом «Займи позицію», асоціювання.

Епіграф: … на цій планеті,

відколи створив її пан Бог,

ще не було епохи для поетів,

але були поети для епох!

Ліна Костенко

Перебіг уроку

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. Тарас Шевченко... Для нас, українців, надзвичайно дороге це ім'я. Великий поет, гуманіст, демократ. Уся його творчість пройнята пафосом усеспопеляючого гніву протії будь-якого гноблення, насилля, проти приниження людської гідності й водночас пронизана палкою любов'ю до простої людини-трудівника, «малих рабів отих німих», на сторожі яких він поставив своє Слово.

У творчому доробку Тараса Шевченка виділяється значна група епічних творів, у яких із надзвичайною силою високопоетичного зображення показано героїчну й глибоко драматичну минувшину України. Можна з певністю твердити, що Шевченкові поеми історичної, історико-революційної та соціально-політичної проблематики - це вершинне досягнення творчості поета. Вони збагатили високими епічними зразками не тільки українську, а й світову літературу. Висловлені в них історичні погляди й історична свідомість поета сприяли зростанню національно-визвольної боротьби всіх слов'янських народів.

Заглибившись у Шевченкову інтерпретацію драматичних подій нашої історії, ми повніше осягнемо минуле України, що дасть змогу впевнено прокреслювати орієнтири майбутнього.

Актуалізація опорних знань учнів.

Біографічний бліц

На питання, висвітлені на мультимедійному екрані, дайте відповіді одним словом.

Село, де народився поет. (Моринці.)
Село, де поет провів свої дитячі роки. (Кирилівка.)
Давні предки Тараса. (Козаки.)
Місто, де він навчався в Академії мистецтв. (Петербург.)
Річка, над якою поховано Т Шевченка. (Дніпро.)
Місто, де знайшов свій останній притулок поет. (Канів.)
Братство, за участь у якому Т Шевченка заарештували. (Кирило -Мефодіївське.)
Ім'я матері та сестри Кобзаря. (Катерина.)
Чий портрет намалював К. Брюллов, щоб викупити Тараса з кріпацтва? (Жуковського.)
Назва поетичної збірки Т Шевченка. («Кобзар».)

Оголошення теми й мети уроку. Опрацювання навчального матеріалу.

Учитель. Шевченко відчував своє призначення: розповісти українському народові складну й героїчну історію його землі. Тому його творчість тематично пов'язана передусім з історією України - як давніх часів, так і славної доби козаччини, гетьманщини, гайдамаччини, багатовікової боротьби українців проти іноземних поневолювачів. Цю багатогранну тематику розкривають поеми «Тарасова ніч», «Іван Підкова», «Гайдамаки», чимало поезій. Головні герої цих творів - легендарний ватажок запорозьких козаків і молдавський господар Іван Підкова, керівники козацько-селянських повстань Тарас Трясило, Северин Наливайко, гайдамацькі ватажки Максим Залізняк та Іван Гонта... Усі вони - «святі месники», бо повстають проти антинародної влади й соціальної несправедливості, захищають бідних і гноблених.

Перевірка домашнього завдання. Учнівські повідомлення.

1. «Тарасова ніч»

Надзвичайно велику роль у творчості Шевченка відіграють ті героїчні сторінки нашої минувшини, які пов'язані з українським козацтвом. Запорозька Січ і козацьке лицарство - це феноменальне явище української історії, ціла епоха в житті нашого народу, його легендарне минуле, уособлення свободи й національної гідності, героїзму й патріотизму. Козацька минувшина України цікавила Шевченка з молодих літ, ідеалізація її відчувається вже в перших поетичних творах «Кобзаря», поемах та історичних піснях, у яких він із романтичною захопленістю, в яскравих образах відтворює сюжети з часів козацького життя, сміливих воєнних походів запорозьких лицарів.

Свої роздуми про козацькі часи й Українську гетьманську державу Шевченко фактично вперше подає в поемі «Тарасова ніч», написаній у листопаді 1838 року в Петербурзі. В основі сюжету - історична подія: перемога козаків на чолі з Т. Федоровичем, якого називали ще Трясилом, над польсько-шляхетським військом гетьмана С. Конецпольського під Переяславом під час селянсько-козацького повстання 1630 року.

У творі використано прийом обрамлення: на початку й у кінці зображено кобзаря, що співає в оточенні молоді про боротьбу козаків проти поневолювачів. Перед слухачами постають персоніфіковані образи зневаженої зажуреної України, що потерпає від польсько-шляхетського панування, релігійних переслідувань з боку уніатів, жорстокого придушення повстань, зокрема під проводом Наливайка та Павлюги. Гетьман нереєстрових запорозьких козаків Тарас Трясило піднімає побратимів на чергове повстання проти ляхів, проте зазнає поразки у важких боях з військом Конецпольського. Однак козаки не здаються, вони лише імітують свою поразку, а потім після переможного бенкету ляхів оточують уночі вороже військо й завдають йому нищівного удару. Яскраві, експресивні картини битви козаків з ляхами сприймаються як протест проти ганебної дійсності, в основі якого - мрія поета про кращу долю народу й утвердження його права на свободу. Історичні персонажі поеми - Северин Наливайко, Павлюга, а також головний герой твору Тарас Трясило виступають борцями за волю, що не протистоять масі, а є виразниками її прагнень і сподівань. Поему було написано заради пробудження національної самоповаги українців, усвідомлення й утвердження себе як народу з давньою і героїчною історією.

Прослуховування уривка з поеми «Тарасова ніч» зі збірки «Над летою...», записаної гуртом «Браття» до 200-річчя від дня народження Т. Шевченка.

Висловіть враження від почутого.

2. «Іван Підкова»

Поему «Іван Підкова» присвячено боротьбі українського народу проти турецько-татарських завойовників. У поемі йдеться про морські походи запорожців. Агресивна політика султанської Туреччини та Кримського ханства була спрямована на спустошення українських земель. Під час набігів завойовники забирали в рабство чимало українців, потім їх продавали на невільницьких ринках Криму й Туреччини. Щоб розгромити міста-фортеці й визволити полонених, козаки вирушали морем до Туреччини.

Іван Підкова - реальна історична постать. Образ сміливого отамана, який не раз очолював морські походи козаків, і вивів у своїй поемі Шевченко.

Поема складається з двох частин. У першій автор змальовує козацькі часи в Україні, але з давньої слави полишилися тільки високі могили, де спочиває «Козацькеє біле тіло, в китайку повите». Водночас своєю художньою уявою поет змальовує запорозьких лицарів, їхню відвагу та одчайдушність. їх не лякають на розбурханому морі «хвилі, як ті гори», коли «ні землі, ні неба», вони вкривають човнами-чайками Дніпровий лиман і пускаються в морський похід, аби вдарити на столицю ворожого султана.

Оспівуючи в першій частині славні перемоги запорожців, Шевченко використовує рефрен «було колись»:

Було колись - запорожці

Вміли пановати.

Пановали, добували

І славу, і волю;

Минулося - осталися

Могили по полю. У наступних рядках звучить віра в те, що запорожці гинули не марно:

Було колись добре жити на тій Україні... А згадаймо! Може, серце Хоч трохи спочине. У другій частині Шевченко зображує власне морський похід запорожців до столиці султанської Туреччини - Царгорода. Ця частина поеми велична, патетична. На тлі грізної стихії моря козаки співають. Вони йдуть визволяти своїх братів з неволі, томунастрій піднесений. Поет змалював велику довіру, яка панує в козацькому середовищі. Запорожці один до одного ставляться з пошаною. Такі стосунки в козацькому війську свідчать про справжнє лицарство запорожців у великому й повсякденному водночас. Це типово романтичний образ ранньої творчості Т. Шевченка.

Прослуховування пісні про Івана Підкову на слова Т. Шевченка у виконанні Олекси Керекеші та гурту «Фата Морґана».

Учитель. Романтична поема «Гайдамаки» вийшла друком окремою книжкою в Петербурзі, коли її авторові було всього 27 років. Гостро драматичним, навіть трагічним життям у поемі живуть реальні історичні постаті, гайдамацькі ватажки Максим Залізняк та Іван Ґонта, і поряд з ними - Ярема Галайда («вполовину видуманий»), його кохана Оксана і «вільшанський титар правдивий». Романтизуючи драматичні події та дійових осіб, автор опоетизовує їх і посилає в Україну як поборників «святої волі»:

Сини мої, гайдамаки!

Світ широкий, воля -

Ідіть, сини, погуляйте,

Пошукайте долі.

Історична основа твору. Міні-екскурс в історичне минуле з учителем історії.

Перегляд І частини документального фільму «Наша Україна»

Словникова робота

Коліївщина - від слова «колій» - той, що коле.

Гайдамаччина - від слова «гайдамака»; гайда (тур.) - гнати, переслідувати; вперше

термін зустрічаєтся у документах 1717 р.

Конфедерати (від лат.сопіЬесІегаїіо - спілка, об'єднання; у Польщі XV1-XVI1ct. -

тимчасові військово-політичні союзи шляхти, які створювалися для збереження привілеїв

шляхти, захисту прав католицької церкви та ін.)

Методична ремарка

Робота учнів із динамічною таблицею « Т.Г.Шевченко. «Гайдамаки». Коліївщина 1768 року як історична основа створення поеми»

Причини повстання	Причини поразки	Історичне значення повстання	Тема поеми	Ідея поеми	Жанр твору	Сюжетно-композиційна структура

ІII. Тема, ідея, жанр твору, особливості сюжетно-композиційної структури.

Тема твору - зображення боротьби українського народу під назвою Коліївщина проти польського панування на Правобережній Україні.

Ідея твору - звеличення національно-визвольного руху на Україні та його народних героїв - лицарів Коліївщини, засудження жорстокого ставлення влади Польщі та Росії до українського населення Правобережжя.

Жанр твору - героїко-історична романтична ліро-епічна поема-епопея.

Особливості сюжетно-композиційної структури поеми. У поемі два вступи (лірико філософський) та історичний («Інтродукція»), десять розділів, епілог, «Передмова» (у кінці твору), послання до передплатників («Панове субскрибенти») і «Приписи» (примітки автора).

Композиційні особливості: вставні пісні, ліричні відступи, автор - співучасник зображуваних подій, відсутність розв'язки.

У творі дві сюжетні лінії, які переплітаються між собою: розгортання та хід повстання під

назвою Коліївщина та історія особистого життя Яреми.

Перша: Ярема - наймич-попихач у шинкаря Лейби; побачення Яреми з Оксаною; рішення йти в гайдамаки; участь у боях у Черкасах; звістка, що титаря вбито, а Оксану викрадено; люта помста шляхті за особисте горе й за знущання над людьми («...а Ярема не ріже - лютує! З ножем в руках на пожарах і днює й ночує...»); порятунок Оксани; перебування її в монастирі; одруження Яреми з Оксаною; знову в битвах; «А в нашого Галайди хата на помості...».

Друга сюжетна лінія - лінія народного повстання: «На ґвалт України орли налетіли»; повстанці збираються під Чигирином; освячення ножів; початок повстання; гайдамаки в Лисянці; кривава розправа в Умані як кульмінаційна точка народної боротьби за своє звільнення; спад повстання.

Головним героєм поеми є повсталий народ, котрий, як і Ярема Галайда, відчув свободу, перспективу розпрямлення вільних крил:

Не знав, сіромаха, що виросли крила, Що неба достане, коли полетить...

Шевченко прагне відновити історичну справедливість, розповівши правду про причини Коліївщини. Відтворення кривавих подій підпорядковане гуманній, людяній ідеї.

«Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря - слов'янська земля».

Сюжет.

Інтродукція: розповідається про політичний стан Польської держави, де зародився гайдамацький рух; розкриваються причини повстання.

Галайда: знайомство з Яремою та його коханою Оксаною.

Конфедерати: цієї ж ночі до Лейби прийшли конфедерати,він сказав, що в нього немає «ні шеляга», а багато червонців зберігається в костьолі у вільшанського титаря. Ще у титаря є гарна дочка Оксана, «як панночка». Конфедерати залишили корчмаря і поїхали у Вільшану.

Титар: Ярема чекає на Оксану у Вільшані біля гаю. Він дуже переймається, чи прийде кохана. Приходить Оксана: вона забарилася через те, що занедужав її батько. Ярема розповідає Оксані про те, що хоче пристати до гайдамаків. Закохані уявляють собі майбутнє. Тим часом конфедерати вимагають у титаря гроші, а той мовчить. Ляхи закатували титаря. У хату вбігає Оксана, бачить мертвого батька і знепритомнює. Конфедерати забирають її з собою.

Свято в Чигирині: автор тужить за гетьманським ладом в Україні. Гайдамаки збираються біля Чигирина, щоб освятити ножі.

Треті півні: загальнонародне повстання почало; Ярема приєднується до гайдамаків. Червоний бенкет: повстання розгортається. Ярема дізнається про смерть титаря і про зникнення Оксани. Він записується в гайдамаки.

Гупалівщина: повстання охопило всю Україну. Повстанці мандрують Україною. Якось вони зустрічаються з підлітком з Керелівки.

Бенкет у Лисянці: жорстока помста ляхам у Лисянці. Гайдамаки влаштовують бенкет після різні. Ярема впізнає перевдягненого в козака Лейбу. Той розповідає йому, що ляхи тримають Оксану в будинку за мурами. Ярема встигає врятувати кохану перед тим, як повстанці починають палити по будинку з гармат. Він везе її до Лебедина.

Лебедин: Оксана знаходиться в монастирі під наглядом черниці. Ярема з Оксаною обвінчалися, але хлопець одразу поїхав бити ляхів.

в Умані: повстання продовжується. Гонта вірний присязі власними руками вбиває двох своїх синів. Гонта ховає своїх синів у степу.

Епілог: продовження постання. Розповідається, як склалася доля гайдамацьких ватажків після придушення повстання.

Прослуховування уривка з поеми «Гайдамаки» у виконанні Богдана Ступки.

♦ Які емоції викликав у вас великий майстер сцени своїм прочитанням уривка з поеми?

Прийом «Майстерня художника». Розгляньте репродукцію картини О. Шупляка «Коліївщина», поясніть її символіку.

«До Основ’яненка»(послання)

$C:\Users\Админ\Desktop\-12-638.jpg$

Навчальний діалог.

Що ви знаєте про створення поезії? (Була написана 1839 року. Збіглася в часі з непростими пошуками молодим Шевченком власного шляху в житті й літературі).
Що стало поштовхом до написання? (Нарис Г.Квітки - Основ’яненка «Головатий»).

Довідка.

Антон Головатий – кошовий отаман чорноморського козацького війська.

Що згадує автор у творі? (Старожитну Україну, запорозьке козацтво, колишню славу рідного краю).
На що скаржиться? (На власне безталання).
Чому Т.Шевченко звертається до Г.Ф.Квітки-Основ’яненка з проханням зображувати у своїх творах минуле батьківщини, Запорозьку Січ? (Це мало велике значення для пробудження національної свідомості українців).
За чим поет щиро сумує?
Що Т.Шевченко називає «дивом, що було, минуло»? (Козацьку вольницю, звитягу запорожців, все, що уособлює українську старовину).
За допомогою яких художніх засобів передає свою зажуру? (Через систему персоніфікацій).
Образи-символи.
Могили – свідки минулого. «Співай же їм, мій голубе! / Про Січ, про могили - / Коли яку насипали, / Кого положили…».
Образ крові наявний у Шевченковій поезії у складі народно-епічної гіперболи «море крові».

Заповніть таблицю.

Народнопісенні тропи
Порівняння	«Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче»
Персоніфікація	«На тім степу скрізь могили Стоять та сумують»
Постійні епітети	«синє море», «червоні жупани», «чужі люде», «слава козацькая»

Тема: Роль особистості в житті суспільства;

Патріотична місія художників слова;

Ностальгія за славним козацьким минулим; необхідність знищення в собі байдужості;

Усвідомлення ролі минулого у побудові майбутнього.

Тема: відтворення спогадів поета про старожитню Україну, запорозьке козацтво, колишню славу рідного краю.

Ідея: висловлення прохання до Основ’яненка зображувати у своїх творах минуле Батьківщини, Запорозьку Січ, що мало велике значення для пробудження національної свідомості українців.

Основна думка:Шевченко прагне викликати інтерес земляків до героїчного минулого рідного краю, переконати їх, що Україна знову може стати самостійною державою, що її історія не закінчилася, вона продовжиться в майбутньому за справедливого суспільного ладу.

Жанр: вірш-послання, громадянська лірика.

Послання - вірш, написаний у формі звернення до певної реальної особи.
Рефлексія. Підсумок уроку.

Який життєвий досвід здобули ви сьогодні на уроці?

(Учні працюють у групах)

І група аналізує історичну лінію.

ІІ група – романтичну.
Асоціювання. Занотуйте слова-асоціації до сьогоднішнього уроку.

Оцінювання. Аргументація оцінок.

Домашнє завдання.

Прочитати поему «Сон» та відповідну статтю підручника.