Бінарний урок "Історична тема в ранній творчості Т.Г.Шевченка. Поема «Гайдамаки». Гармонійне поєднання романтичного та реалістичного у змалюванні головних героїв".

Бінарний урок

Українська література    9 клас

Тема. Історична тема в ранній творчості Т.Г.Шевченка. Поема «Гайдамаки». Гармонійне поєднання романтичного та реалістичного у змалюванні головних героїв (Максима Залізняка, Івана Гонти, Яреми, Оксани).

Мета: показати учням, як розкрита історична тема в ранньому періоді творчості Т.Шевченка на прикладі поеми «Гайдамаки»; визначити історичну основу твору, виконати ідейно – художній аналіз поеми, дати характеристику головним героям; розвивати увагу, логічне мислення, зв’язне мовлення, навики групової  роботи, збагачувати мовлення новими лексемами; виховувати любов і повагу до історичного минулого України.

Вид уроку: бінарний.

Обладнання: відеопортрет  Т.Г.Шевченка, збірка «Кобзар», альбом «Живописна Україна», поема Т.Шевченка «Гайдамаки».

Хід уроку

I. Перевірка д/з..

                              Епіграф      Було – колись в Україні

       Ревіли гармати.

       Було колись – запорожці

        Вміли панувати.

         Т.Шевченко 

1.Цифровий диктант.

Завдання: відповісти  на запитання, записати відповіді цифрами.

1.Назвати рік викупу Т.Шевченка з неволі. Скільки йому було років?

2.Назвати рік виходу у світ збірки «Кобзар». Скільки там було творів?

3.Назвати рік виходу альбому «Живописна Україна». У котрому році Шевченку було присвоєно звання художника?

4.Скільки виділяють періодів творчості Т.Шевченка?

5.Назвати роки раннього періоду творчості Т.Шевченка.

6. Скільки тем розкрив Шевченко у ранньому періоді?

2.Взаємоперевірка. Оцінювання.

II.Актуалізція опорних знань.

1. Метод  «незакінчене речення».

У ранньому  романтичному періоді творчості Т.Шевченко розкрив такі теми:

- призначення поезії, місце і роль поета в суспільному житті;

- пошуки людиною щастя;

- трагічна доля жінки – матері;

- показ історичного  минулого України: боротьба українського народу проти турецько – татарських нападників і проти польсько – шляхетського поневолення.

III. Оголошення теми та мети уроку.

1.Слово вчителя – літератора.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя – літератора.

Вершиною раннього періоду творчості Т.Шевченка стала революційно – романтична,  історико – героїчна поема «Гайдамаки».

Образи цього твору відкривають перед нами сторінки визвольної боротьби українського народу.

  Романтичний світогляд Шевченка спонукав його шукати сюжети для написання своїх творів у героїчному минулому нашої країни.

Яка ж історична подія лягла в основу написання поеми «Гайдамаки»? Про це розповість нам вчитель – історик.

 

2. Слово вчителя – історика (додаток №1).

Презентація «Коліївщина».

3. Слово вчителя – літератора.

Ось такі були реальні історичні події. Про це Шевченко дізнався з історичних праць, художніх творів, народних переказів, легенд, пісень про гайдамаків,спогадів очевидців, зокрема розповідей діда Івана.

На основі цих історичних подій Т.Шевченко створив поему «Гайдамаки», у якій поєднав реальне та романтичне.

 

4.Словникова робота.

Галайда – бездомний бурлака.

Гайдамаки (тур. гнати) – у Шевченка це не розбійники, а народні повстанці.

Конфедерати (лат. спілка) – ті, що були в союзі з поляками.

Титар – церковний староста у Вільшані.

 

- Ви вдома прочитали поему. Скажіть, про що йде мова в ній?

1.Про боротьбу українського народу.

2.Про особисте життя та кохання Яреми.

У творі  наявні 2 сюжетні лінії: лінія боротьби та лінія кохання.

 

4.Розподільний диктант. Робота в парах.

Утворити відповідність. Хто перший.

 

Завдання:  за допомогою уривків відтворити зміст поеми, розподіляючи їх на дві сюжетні лінії (лінія боротьби, лінія кохання).

 

Уривки з поеми «Гайдамаки»(додаток №2).

 

№1 Лінія боротьби                                       №2 Лінія кохання

 

Перевірка   з учителем – істориком.

5.Ідейно – художній аналіз твору ( за схемами,  усно).

1.Автор.

2.Назва твору.

3.Літературний напрям.

4.Жанр.

5.Присвята.

6.Тема (високий р., достатній –самостійно, решта -  підручник, с.200).

7.Ідея.

8.Композиція.

9.Герої.

 

5.Характеристика героїв. Робота в групах. (Жеребкування).

Завдання: скласти коротку зв’язну розповідь про героя поеми, використовуючи опорні словосполучення та уривки з тексту, які лежать на столах.

 

Працював у шинкаря Лейби, терпів приниження; реальна постать в історії Коліївщини,  я сирота з Вільшаної, батька ляхи замучили; має польське коріння;  одягну тебе, обую, посаджу, як паву; рішення йти в гайдамаки;гетьман повстання;   думає, що Бог карає за те, що полюбила сироту й молилася за нього, а не за батька;   служив козаком, став уманським полковником;  люта помста за власне горе та за знущання з людей; у селі не вважалася парою Яремі;  жорстоко покараний;  відданий своїй справі – звільнення народу; знайшов і визволив Оксану з полону; працьовитий, чуйний, мужній повстанець; Ярему називає своїм сином;  не горда, ніжна, турботлива; мужній, щирий; потрапив на заслання ; мужній, вірний  справі  України, а не власним інтересам.

 

Перевірка (характеристика героїв + слайди). Додаток №3.

 

V.  Підсумок уроку.

1. Тести (письмово у зошитах, за варіантами). Додаток №4.

Організований збір зошитів.

2.Метод «незакінчене речення».

- На уроці я дізнався….

- Найцікавіше було…

VI. Д/З. Повторити художні засоби. Записати в читацькі щоденники та вивчити ідейно – художній аналіз твору. Знати характеристику образів.

 В.Р.- скласти цитатний диктант для характеристики образів(6 – 12 цитат).

Додатки.

№1. Презентація «Коліївщина».

 

                   1768 р

У 17 – 18 ст українські землі були розділені між двома державами: Лівобережна Україна та Київ відходили до Московської держави, а Правобережна Україна  — до Речі Посполитої – Польщі.

У цей час на Правобережній Україні соціальні та національні протиріччя досягли найбільшої могутності. Польща вела політику насильства і пограбування українського народу. Народні маси зазнавали нещадної експлуатації з боку магнатів і шляхти Польщи. Тому в цей час одне за одним  спалахували проти польські повстання.

1768 рік - повстання селян, що ввійшло в історію під назвою Коліївщина. Повстанців називали  гайдамаками.  Гайдамацький рух розгорнувся у всій Правобережній Україні.

Історики стверджують, що назва «Коліївщина» походить від слова «колій», яким в українських селах і донині називають людей, відповідальних за забиття скотини (свиней, корів, кіз, коней та ін.), які вміють робити це найбільш професійно і безболісно. Характерною особливістю роботи колія було освячення ножа і просіння вибачення у тієї істоти, яку він збирався зарізати, що робило акцент на тому, щоб він зробив свою роботу професійно і завдав якомога менше болю живій істоті, яку збирається зарізати. Це вказує на те, що гайдамаки обґрунтовували свої дії як роботу для звільнення України від тих, кого вони вважали загарбниками і пригноблювачами, більшість з яких в ті часи були поляками і жидами.

Гайдамаччина була відповіддю українського народу на нелюдські звірства конфедератів.

Навесні 1768 року в урочищі Холодний Яр під Чигирином

запорозький козак Максим Залізняк зібрав загін повстанців-гайдамаків.

Проти гайдамаків Максима Залізняка шляхта вислала полк найвірніших надвірних козаків на чолі з польським сотником Іваном Гонтою. Проте Гонта разом із козаками перейшов на бік повсталих і розпочав наступ на Умань.

Рада повстанців обрала Максима Залізняка гетьманом, а Івана Гонту — полковником.

Повстання розпочалося в районі Мотронинського монастиря (біля Черкас) у травні. Загони Залізняка вирушили на Умань, потім поширилися на міста Жаботин, Смілу, Черкаси, Богуслав, Канів, Лисянку.

Налякані могутнім повстанням, панівні класи царської Росії та шляхетської Польщі об’єднали свої зусилля для придушення народного руху.

Командуючий російськими підрозділами під Уманню полковник Гур’єв заявив про свою прихильність до повстанців і запросив М. Залізняка,

 І. Гонту та іншу старшину на бенкет, на якому ватажків було заарештовано. Загони повсталих  були розгромлені російськими військами. І. Гонта, як підданий польського короля, був переданий полякам, які жорстоко стратили ватажка. М. Залізняк, як підданий Російської імперії, був засуджений на каторжні роботи в Сибір.

Каральні війська Речі Посполитої жорстоко розправлялися з повстанцями . Гайдамаків тисячами вішали, відтинали їм голови.

 Після сильних тортур  І. Гонта був страчений,  М. Залізняка  засудили до тілесного покарання (удари нагаєм, виривання ніздрів, випалення тавра на чолі й щоках) і заслання на досмертну каторгу в Сибір.

Повстання закінчилося поразкою. Однією з причин поразки було те, що Коліївщина була стихійним і погано організованим повстанням.

Події Коліївщини та боротьба гайдамаків є важливою складовою історичної пам'яті українського народу. Так,  Т. Г. Шевченко, Коліївщині присвятив один з своїх творів — поему «Гайдамаки».

№2. Уривки з поеми «Гайдамаки». Розподільний диктант.

А. Сирота Ярема, сирота убогий:
Ні сестри, ні брата, нікого нема!
Попихач жидівський, виріс у порогу;
А не клене долі, людей не займа.

 

Б."Яремо! герш-ту, хамів сину?
Піди кобилу приведи,
Подай патинки господині
Та принеси мені води,
Вимети хату, внеси дрова,
Посип індикам, гусям дай,
Піди до льоху, до корови,
Та швидше, хаме!..

Пішов Ярема, похиливсь.
Отак уранці жид поганий
Над козаком коверзував.
Ярема гнувся...

В. Сирота Ярема — сирота багатий,
Бо є з ким заплакать, є з ким заспівать:
Єсть карії очі — як зіроньки, сяють,
Білі рученята — мліють-обнімають,
Єсть серце єдине, серденько дівоче,
Що плаче, сміється, і мре, й оживає…

 

Г. А тим часом гайдамаки

й Вільшану минають.

Питається у хлопчика:

«Що, титаря вбили?»

«Ба ні, дядьку; батько казав,

Що його спалили

Оті ляхи, що там лежать,

І Оксану вкрали.

 

Д. А Галайда, знай, гукає:

«Кари ляхам, кари!»

Мов скажений мертвих ріже,

Мертвих віша, палить.

«Дайте ляха, дайте жида!

Мало мені, мало!

Дайте ляха, дайте крові

Наточить з поганих!

Крові море… мало моря…

Оксано! Оксано!

Де ти?

 

Е..Світить білолиций на всю Україну,

Світить, а чи бачить мою сиротину?

Оксану з Вільшани, мою сироту?

Де її мордують, де вона воркує?

Чи знає Ярема? Чи знає, чи чує?

 

 

 

 

Б .Сини мої, гайдамаки!

Світ широкий, воля, -

Ідіть, сини, погуляйте,

Пошукайте долі.

 

А  .Розбрелись конфедерати

По Польщі, Волині,

По Литві, по Молдаванах і по Україні.

Розбрелися та й забули

 волю рятувати,

полигалися з жидами

та й ну руйнувати.

 

 

В. .Сумно – сумно. Отак було

По всій Україні

Против ночі Маковія,

Як ножі святили.

Освятили, освятили!

Гине шляхта, гине!

Розібрали, заблищали

По всій Україні.

 

Г..Задзвонили в усі дзвони

По всій Україні;

Закричали гайдамаки:

«Гине шляхта, гине!»

А Ярема – страшно глянуть –

По три, по чотири

Так і кладе….

 

 

Е.А як тебе 

Зовуть? я не знаю”. 

“Яремою”. “А прізвище?

“Прізвища немає!”                           

“Хіба байстрюк? Без прізвища 

Запиши, Миколо, 

У реєстер. Нехай буде — 

Нехай буде Голий, 

Так і пиши!” 

“Ні, погано!” 

“Ну, хіба Бідою?” 

“І це не так”. 

“Стривай лишень, 

Пиши Галайдою”. 

            

 

 

Д.Стоїть Гонта з Залізняком

Кричать: «Ляхам кари!

Кари ляхам, щоб каялись!»

Не милують,

Карають, завзяті.

Тече кров у воду.

 

 

Ж .Аж ось ведуть гайдамаки

Ксьондза – єзуїта

І двох хлопців. «Гонто, Гонто!

Оце твої діти.

Ти нас ріжеш – заріж й їх:

Вони католики».

           Сини мої, сини мої!

           Чом ви не великі?

           Чом ви ляха не ріжете?..»

          «Будем різать, тату!»

          «Не будете, не будете!

            Будь проклята мати,

            Та проклята католичка,

           Що вас породила!

           Поцілуйте мене, діти,

           Бо не я вбиваю. А присяга».

           Махнув ножем –

            І дітей немає!

Є. Спасибі, дідусю, що ти заховав

В голові столітній ту славу козачу:

Я її онукам тепер розказав.

 

Додаток №3. (слайди до твору).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Яремо, герш-ту! Хамів сину! Піди кобилу приведи, Подай патинки господині, Та принеси мені води.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Сідай же й ти коло мене». Сів та й обнялися. «Серце моє, крихто моя». Знову полилися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 «Ні, погано... стривай лишень... Пиши Галайдою».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Поклав обоїх; із кишені, Китайку виймає. Поціловав мертвих в очі, Христить, накриває.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

"Я сирота, з Вільшаної, Сирота, бабусю, Батька ляхи замучили, А мене, — боюся.."

 

Додаток №4. Тести.

 

 

Т.Шевченко «Гайдамаки».          Тестова робота

 1.Повстання якого року лягло в основу сюжету поеми?:

       а) 1768 року;

          б) 1654 року;

          в) 1832 року.

2.Головний герой поеми:

       а) народ;

       б) Ярема;

       в) Гонта.

  3.Назвіть, хто очолив народну війну      (Коліївщини)?:

      а) Іван Гонта;

     б) Максим Залізняк;

     в) Богдан Хмельницький.

4.Кому присвячено поему «Гайдамаки»?:

     а) В.І.Григоровичу;

     б) В.І.Штернбергу;

     в) В.А.Жуковському.

5.Що означає слово в поемі «інтродукція»?:

     а) музичний вступ;

     б) ліричний вступ;

     в) історичний вступ.

6.Яким синонімом можна перекласти слово «галайда»?:

     а) затурканий наймит;

     б) романтичний месник;

     в) бездомний бурлака.

7.Яке свято відбулося в Чигирині?:

     а) зустріч із старшиною;

     б) свято кобзарських пісень;

     в) освячення ножів.

8.О котрій годині співають треті півні?:

     а) пів на другу;

     б) пів на третю;

     в) пів на четверту.

9.За жанром твору «Гайдамаки»:

     а) епічна поема;

     б) романтично- лірична поема;

     в) лірично-епічна поема-епопея.

10.Скільки сюжетних ліній у поемі?

а. 1               б. 2            в. 3

 

11.Поема складається зі вступів, епілогу та

а. 8 роздівлів                  б. 9 розділів                в. 10 розділів

 

12.У рядку "Гомоніла Україна" використано

а. метафору

в. гіперболу

г. Анафору.