Тема уроку. Тарифна система оплати праці.
Мета уроку:
Навчальна – - оволодіти теоретичними знаннями з теми уроку; - засвоїти особливості оплати праці на підприємствах сфери послуг; - сформулювати поняття, уявлення про систему, форми і види оплати праці; - оволодіти навичками нарахування заробітної плати; - сформувати чітке уявлення про послідовність розрахунку та оподаткування заробітної плати;
Розвиваюча – розвинути в учнів логічне мислення, послідовність при висловлюванні своїх думок.
Виховна - виховувати економічне мислення, допитливість і самостійність.
Тип уроку: теоретичного навчання
Вид уроку: засвоєння знань
Дидактичне забезпечення: опорні конспекти, картки-завдання.
Міжпредметні зв’язки: бухгалтерський облік, економіка
Література: З. С. Варналій, Основи підприємницької діяльності, «Знання України», 2003р.
Хід уроку
І. Організаційна частина: привітання, перевірка наявності учнів
ІІ. Актуалізація знань
1. Що таке заробітна плата та які функції вона виконує?
2. Які існують види заробітної плати?
Який розмір мінімальної заробітної плати в Україні станом на 01.09.2021? Зробити порівняльну таблицю з розмірами мінімальної заробітної плати в Україні за період з 2010 по 2021 рік.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІV. Формування нових знань:
Конспект уроку
Тарифна система являє собою основу для диференціації заробітної плати відповідно по кваліфікації, умовам і шкідливості праці, а також у районному, міжгалузевому, галузевому і внутрішньозаводському розрізах. Вона містить у собі нормативні документи, що характеризують якісні особливості різної конкретної праці, дозволяє зіставляти між собою всі різноманітні види праці, враховувати їхню складність, умови виконання і економічне значення, відбивати якість праці в заробітній платі. У тарифній системі відображені питання поділу праці робітників по професіях, фахам і кваліфікації.
Безтарифна система оплати праці являє собою систему, при якій заробіток працівника залежить від фонду оплати праці, який визначається за кінцевими результатами роботи колективу, і від обсягу коштів, що направляються роботодавцем на оплату праці. При безтарифної системи оплати праці працівникам не встановлюються заздалегідь тарифні ставки (оклади). Рівень оплати праці працівнику заздалегідь не відомий. Він може лише припускати, яким цей рівень буде, на основі свого минулого досвіду. Частка працівника у фонді оплати праці визначається наступними факторами:
кількістю відпрацьованого ним робочого часу;
коефіцієнт кваліфікаційного рівня;
коефіцієнтом трудової участі; кількістю працюючих в колективі.
Тарифно-кваліфікаційні довідники – це нормативні документи, у яких усі види робіт, що виконуються в тому або іншому виробництві, діляться на групи в залежності від їхньої складності.
Тарифна ставка – абсолютний розмір оплати праці різних груп і категорій робітників за одиницю часу. Вона встановлюється урядом по кожній галузі окремо, як правило, для робітників, праця яких по складності відноситься до першого розряду. Ставка першого розряду визначається згідно з встановленим державою розміром мінімальної заробітної плати і визначає рівень заробітної плати некваліфікованого робітника. Тарифні ставки інших (наступних) розрядів розраховуються множенням тарифної ставки першого розряду на відповідний тарифний коефіцієнт.
Оплата праці керівників і службовців здійснюється відповідно до посадових окладів. Розподіл працівників по посадах здійснюється за допомогою Єдиної номенклатури (переліку) посад і Кваліфікаційного довідника посад керівників і службовців. У довіднику відображені кваліфікаційні характеристики по кожній посаді, які складаються з трьох розділів: посадові обов'язки, професійні знання, кваліфікаційні вимоги. Схема посадових окладів являє собою перелік посад на підприємствах відповідних галузей промисловості з вказівкою місячного посадового окладу або коефіцієнта.
Кваліфікаційний рівень визначається діленням заробітної плати окремих працівників на сформований на підприємстві мінімальний рівень оплати праці. При віднесенні робочого або фахівця до тієї або іншої кваліфікаційної групи приймається в увагу не тільки кваліфікаційний рівень, розрахований на основі заробітної плати, але і відповідність працівника професійним вимогам, а також конкретні посадові обов'язки. Виконання робіт більш високої кваліфікаційної групи може служити підставою для переводу конкретного працівника в цю групу і присвоєння йому відповідного кваліфікаційного рівня.
Цей метод розрахунку фонду оплати праці простий, зрозумілий робочим, позитивно ними сприймається. Він припускає пряме ув'язування трудового внеску працівників з оплатою і просуванням по службовим східцям.
V. Закріплення нових знань і вмінь:
2. Тарифна система як основа організації оплати праці, її різновиди.
VІ. Рефлексія:
Які елементи уроку вам сподобались?
Що нового дізналися сьогодні на уроці?
VІІ. Підсумок уроку. Повідомляю оцінки за урок, коментуючи їх.
VІІІ. Домашнє завдання: Вивчити конспект.
Викладач М.В.Князевич