Театралізоване свято-гра “В пошуках Букварика”

  Прощання з Букварем

     (театралізоване свято-гра

      “В пошуках Букварика”)

Підготувала вчителька початкових класів

філії «Водянобалківська гімназія»

ОЗ «Диканський ліцей імені М.В.Гоголя»

Бабанська Ніна Євгеніївна

babanskanina@gmail.com

 

 

Вчитель:

За горами, за морями,

Кажуть, є така земля

Із усякими дивами.

І це – царство Букваря.

А кругом у нього слуги:

Знак Питання всіх дивує,

Крапка хоче обслужить.

Але Цар чомусь сумує.

Як його розвеселить?

Розпустив діток по світу

Розуму навчатися.

І чому це їх немає?

Час вже повертатися.

(Виходять діти)

Ви пройшли доріг багато, Вже пора вам розказати...

Чи учились ви завзято? Хочете що нам сказати?

Діти.

1. Ділі-ділі, дзень-дзень!

Любі гості, добрий день!

Ділі-ділі, нам наказ

Не спізнитись в 1 клас!

2. На веснянім видноколі

Зайнялась зоря.

Свято в школі! Свято в школі!

Свято Букваря!

3. Є святкових днів багато

На листках календаря,

А між ними й наше свято – Вшанування Букваря!

4. Є книг багато – радісних, товстих,

Тонких, барвистих, наче жар..

Але одна всім книжкам начальник

І звуть її по-простому – Буквар!

5. Букви старанно вивчали,

Знаєм їх від А до Я.

І сторіночку останню

Прочитали Букваря.

6. Любі гості, мами й тата,

У нас – букварикове свято,

Спасибі, що прийшли до нас

У перший клас!

7. Ми – шкільна сім’я єдина,

Ми вчимо за складом склад.

Мама, щастя,Україна,річка, гори, пишний сад.

І за все це говорю: “Спасибі книзі – Букварю!”

 

(Діти виконують пісню під мелодію «Голубий вагон»)

1. Я беру до рук свого Букварика, Там є букви всі від А до Я. І від звуків перших до найважчих слів Нам Букварик стежечку провів.

Приспів: Ми покружляємо, сміючись, сміючись, Разом із нами грай, співай, веселись. Хвилі у морі ми підіймемо за мить, Серце сьогодні в нас радістю горить.

2. Ви найкращі друзі, наші літери, Це ми зрозуміли уже всі. І ніколи ми вже не забудемо Першу нашу книжку у житті.

 Вчитель:

– Діти, я бачу з яким ви нетерпінням чекаєте свята. Але чи можемо ми почати його без нашого головного героя – Букваря? Тож давайте всі разом покличемо його.

 

:

(Разом)

 Букварику! Букварику

!У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо

:– Приходь, приходь до нас!

Вчитель:

– Мабуть, не почув нас Букварик? Давайте ще його погукаємо!

(Заходить Поштар Пєчкін)

Пєчкін: А, так це у вас сьогодні свято? Тоді це ви першокласники? Тоді отримуйте листа.

(Вчитель читає листа)

Лист: «Дорогі мої першокласники. Мене продав Буратіно злому чарівникові. Я зможу повернутися на свято, якщо ви подолаєте всі перешкоди, які перед вами постануть та виконаєте завдання казкових героїв. Будьте сміливими, зберіть всі літери. Я з нетерпінням чекаю визволення. Ваш Букварик».

Вчитель: Оце так справа, оце вам і свято!

(З’являється Буратіно)

Буратіно:

Що ж я накоїв?

Діти залишилися на святі без Букваря.

Мабуть, вони образились на мене.

Що ж робити? Хто допоможе?

От якби з’явилась добра Фея.

Можливо вона зможе допомогти?

Фея:

Добрий день!

Я чула голос. Мене кликали сюди?

А, бешкетнику, це ти?

Скрізь ти встиг накоїть лиха,

А тепер сидиш вже тихо?

Буратіно:

Ой, пробачте, я не знав.

Фея.

Ти із дому тікав

І Букварика продав.

 Гроші хитрий кіт украв,

А ти й далі ловив гав.

Неуважний, хвалькуватий!

Що з такими слід робити?

Ось якби ти не лінився,

А старанно й гарно вчився.

Якби щодня йшов на урок —

 Не допустив би помилок.

Буратіно. Що ж мені тепер робити?

Фея. Швидко літери учити! Тобі допоможе перший клас.

Першокласник. Але ж немає книжок у нас! Якби Букварик нам вручили, Читать би вмить його навчили.

Буратіно (плаче). Нема Букварика, продав. Я скрізь уже його шукав.

Фея. Ну, добре, досить, не сумуйте, І сльози ви свої вгамуйте.Допоможу вам повернути Букварика. Але  доведеться виконати всі завдання, а ти, Буратіно, допомагай!

(Заходить лікар Айболить)

Айболить.

Добридень, друзі!

Довго добирався до вас з далекого Лімпопо.

Та чи впізнали ви мене?

Почув я про вашу біду, тому і приніс вам на свято одну літеру.

Вона позначає звук, з якого починається моє ім'я.

Вгадали? Молодці! Але я віддам її після того, як ви пограєте зі мною.

Я буду задавати питання, а ви повинні відповісти словами, які починаються літерою А. Згода? Тоді почали!

— Як тебе звати?

— Як звати вашу вчительку?

— Де ви живете?

— Що ви любите їсти?

— На чому ви любите їздити?

Молодці! Впоралися із завданням. Ось вам моя літера. До побачення!

(Заходить ведмідь)

Ведмідь.

Доброго дня, діти!

Оце тільки-но з барлогу виліз, а сорока на весь ліс стрекоче про вашу пригоду.

В мене теж є літера. Вона така гарна!  На кренделики схожа. Так і хочеться з'їсти.

Та повинен вам віддати. Але спочатку загадки відгадайте.

А щоб легше було відгадувати, підкажу: всі відгадки з цієї букви починаються.

— Крил не маю, а гарно літаю. ( Вітер)

— Червоне коромисло через річку повисло. ( Веселка)

— Що взимку в хаті замерзає, а надворі — ні. ( Вікно)

— Який дикий звір любить малину. (Ведмідь)

— Так, це я. А ще я мед дуже люблю. Піду поїм. А вам віддаю букву. До побачення!

(Звучить мелодія пісні «Усмішка». На самокаті виїжджає кіт Леопольд)

Кіт Леопольд.

Здається, я вчасно.

Добрий день, друзі!  Добрий день, дорогі мами, тата, бабусі!

Вітаю вас із чудовим святом!

Чув, букви ви вивчаєте?  Є й у мене одна.

Оті нестерпні мишенята, ледь не вкрали її, та я встиг втекти.

Я краще віддам вам цю літеру, але прошу, заспівайте пісеньку про мене.

(Діти виконують пісню Кота Леопольда)

 

Кіт Леопольд.

Дякую, друзі. Оце хоч ви мене повеселили. Це — вам, а мені пора.

До побачення.

(Виходить Червона Шапочка, співає пісню )

 

Червона Шапочка.

А я — Червона Шапочка,

З лісу йду, здаля.

Хотілось не спізнитися На свято Букваря.

Я вам вітання від бабусі принесла і завдання.

Вона у мене дуже розумна, все знає.

От і хоче перевірити і ваші знання. Готові?

 

Добре знає дітвора,

Що найкраще свято – гра.

Тож коли сьогодні свято,

Пропоную вам пограти.

— Яка шоста буква алфавіту? (Е)

— Скільки букв в українському алфавіті? (33)

— Скільки голосних звуків в українській мові? (6)

— Який звір спить униз головою і літає? (Кажан)

— Який сьогодні день тижня?

— Який місяць року має найменше днів? (Лютий)

— Скільки звуків у слові ялина? (6)

Молодці! Впоралися з бабусиними завданнями.

Ось вам за це подарунок! Пиріжеи понесу бабусі, а вам - літера!

До побачення. Мені пора, бо бабуся чекає.

 

(Чути тихенький плач. Виходить Царівна Несміяна)

Царівна Несміяна.

Я – Царівна Несміяна,

Завжди мені сумно.

Щоб мене розвеселити,

Тицьнули якусь букву,

Та на що вона мені...

Діти.

Царівно, а давай ми тебе розвеселимо, а ти нам літеру цю подаруєш.

 

Царівна Несміяна.

Я згодна. Але чи зможете розвеселити мене?

(Діти розповідають смішинки.)

Не забув

— Сергійку, чому ти так швидко їси шоколад? Ти що забув, що в тебе є братик?

— Ні, не забув, тому так швидко і їм.

 

Турботливий тато

— Доню, вставай! Мами немає вдома, тому сьогодні тебе відведу я.

— Добре, я швиденько.

— Доню, а чому ж тебе в жодному дитсадку не приймають?

— Тату, я вже до школи ходжу.

Велосипедист

Маленький синок гукає мамі:

— Мамо, дивись, я без рук їду

Та й заїхав у кущі.

Виїжджає з кущів і каже:

— Мамо, дивись, я вже беж жубів їду!

Хвороба

— Що трапилось, Сергійку, ти захворів? Чому такий блідий?

— Та ні, все в порядку, просто мене мама вимила.

Зубна паста

— Мамо, а ти знаєш, скільки в тюбику зубної пасти?

— Ні.

— Від дверей кухні до спальні!

Не було часу

— Мамо, я впав у калюжу.

— Як? У нових штанях?

— Все сталося так швидко, що я не встиг їх зняти.

Похвалився

Діти ліпили сніговика і геть намокли. Перехожий питає:

— Чи не холодно вам, діти?

— Нам — ні, а Грицеві, мабуть, холодно.

— А хто з вас Гриць?

— Той, що у сніговика закачаний.

На уроці математики

— Твоя мама пекла сьогодні пироги?

— Пекла.

— Ти з'їв один пиріг і мама дала тобі ще один. Скільки ти всього з'їв пирогів?

— Два.

— Добре. З'їв ти ці два пироги, а мама дала тобі ще два. Скільки...

— Ні, ні. Стільки я вже не з'їм!

Не піду

Син каже матері:

— Не піду більше до школи.

— Це ж чому?

— Знову Сидоренко буде лаятись, Іваненко з рогатки стріляти, Петренко паперових голубів на уроці пускати. Не піду!

— Ти мусиш, синку. Бо, по-перше, тобі вже 35 років, а по-друге, ти директор школи.

 

Царівна Несміяна.

Давно я так не сміялась. Ось вам моя літера. А мені вже пора.

До побачення, діти!

 

(Заходить Незнайко)

Незнайко.

Добрий день, мої малята, мої хлопчики й дівчата!

Хто придумав, що Незнайко не читає зовсім книг?

Це неправда, так і знайте! Жить не можу я без них!

Я читаю без зупинки п’єси, вірші та казки

Від картинки до картинки, ну, а потім - навпаки!

Усі книги, що читаю, пам’ятаю назубок,

Як Мальвіна з Буратіно з’їли солом’яний бичок!

Буратіно.

Це не правда.

Ти ж усе переплутав.

Незнайко.

Ну от! Знову з мене сміються. Невже я і справді переплутав? Ха-ха-ха…Дуже смішно.

Зараз я вас заплутаю. А якщо ні, подарую вам цілих дві літери.

Давайте пограємо в гру «Хто кого переговорить?»

 (Скоромовки)

— Ну все, здалося! Бачу ваші язики ніколи не заплутуються, як мій.

Що ж, доведеться віддати вам літери.

А я пішов до бібліотеки, книги читати.

 

(Виходить Шапокляк)

Шапокляк.

Я весела Шапокляк,

Зі святом вас вітаю!

Посилаю вам привіт

І завдання для вас маю.

Відповідати ви мастак,

Єдиним словом «ні» чи «так»!

Треба гарно вам читати? (Так)

Треба ледащів ображати? (Ні)

На перерві пострибати? (Так)

На всі парти описати? (Ні)

Друга треба виручати? (Так)

А треба слухати матусю? (Так)

Тоді дратуйте хоч бабусю! (Ні)

У школі вибийте шибки! (Ні)

Учителеві робити все навпаки! (Ні)

Брудне взуття носити в школу! (Ні)

І книги кидайте додолу! (Ні)

Завжди старших поважайте! (Так)

І малюків не ображайте!

Шапокляк.

Діти, ви такі розумні!

А хочете стати моїми друзями?

Я вас краще за вчительку буду навчати.

Ну тоді дозвольте хоч на святі залишитися.

Фея.

Діти, ви виконали всі завдання.

Всі букви зібрані.

Яке ж слово можна з них утворити?

Буратіно.

Друзі, я знаю! Це слово — БУКВАРИК.

(Діти беруть по одній літері, стають, утворюючи слово БУКВАРИК)

(Виходить Буквар)

Буквар. Дякую, що не забули про мене, що врятували.

Я — Букварик, вам відомий,

Дуже гарний, малюнковий.

Залюбки всіх вчу читати,

Немає часу спочивати!

Я мандрую по країнах, я з абеткою дружу,

І малечу, як зустріну, грамоті одразу вчу.

От ми гуртом і розберем, як ви мене вчили?

Чи всі зі мною, Букварем, весело дружили?

Чи всі літери на місцях?

(Діти виконують пісню „Букви”)

Ми букви добре вивчені

Знайомі хлопцю й дівчині.

Читає й пише нас

Чудово 1 клас. (2 р.)

Ми красиві та стрункі,

Прикрашаєм сторінки.

 І знають діти всі,

Ці букви чарівні.

Буеви.

1. Нас 33, нас 33,

У нас міцна сім'я.

Складаємо слова нові Від А до Я (хором 3 р.)

2. Ми мрію любимо й книжки,

Життя у нас буя.

Вчимося в школі залюбки Від А до Я (3 р.)

3. Знай рідну мову і вивчай,

Вона твоя й моя.

Та перш за все абетку знай Від А до Я (3 р.)

(Хором) І великі, і малі Ми живемо в Букварі.

Де ви, друзі, всі живете?

Звідкіля так дружно йдете?

Перекличка: 1, 2, 3 Перша буква говори!

(Діти показують літери і називають на них слова)

Буквар.

Що я скажу вам від душі,

Мої малі товариші!

Цілий рік я вас учив,

Ви тепер письменні.

Допоміг я вам відкрити

Диво те чудове,

Як з маленьких зернят-літер

Виростає слово.

Літеру за літерою

Вчили ви щодня,

Підійшли до світлого

Справжнього знання.

За науку в перші дні

Що ви скажете мені?

Діти.

1. Добрий Букварику, перша книжко!

Хочеться, навіть, плакати трішки.

2. Жаль розлучатися, хоч і треба,

Ми не забудем ніколи про тебе.

3. Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу, за першу букву.

4. Ми пам’ятатимем довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки.

Разом.

Прощавай, Букварику, В школі перший друже,

Ми тобі, Букварику, Дякуємо дуже!

Вчитель:

Дорогі діти! Ви сучасні діти,

Все повинні вміти: грамотно писати,

Множити, ділити. Ще повинні вміти

Рідний край любити,

Школу і родину, Вільну Україну.

Ви, малята — ластів'ята,

Вам рости і будувати, шанувать батьків,

Вам любити нашу мову, мелодійну і чудову.

Славіть земляків!

Я вас прошу не лінуватись,

І вчить уроки день у день,

І берегти книжки!

Найкращі друзі вам вони.

 

 

 

Діти

1 . Дуже весело гуляти

Нам на святі Букваря,

Та прощальну заспівати

Нам пора уже, пора!

2. Ніколи не забудемо

Про друга — Букваря!

Ми завжди вчитись будемо

Для щастя і добра!

(Діти виконують пісню  Н.Май «Мій Букварик»)