Театралізованний тренінг: "Міміка та жести у професійній діяльності вихователів дошкільних закдадів"

Про матеріал
Мета: ознайомити учасників з театралізованими вправами, що допомагають удосконалювати власну міміку та жести;уточнити поняття "м'язова свобода" й "головний закон пластики";спонукати до творчого невербального спілкування із дошкільниками.
Перегляд файлу

   ТЕАТРАЛІЗОВАНИЙ  ТРЕНІНГ

ТЕМА:"Міміка та жести у професійній діяльності вихователів дошкільних закдадів"

Мета: Ознайомити учасників з театралізованими вправами, що допомагають удосконалювати власну міміку та жести;уточнити  поняття "м'язова свобода" й "головний закон пластики";спонукати до творчого невербального спілкування із дошкільниками.

      Хід тренінгу

1. Визначення очікувань учасників

  Вправа "Ваші очікування" (авторська)

  Матеріали:

  - ватман із яскравим написом "Усміхнися мені";

  - картики із набором зображень виразів обличчя для  кожного учасника та                                картки із зображеннями окремих виразів обличчя-для тренера;

  - скотч або клей;

  - кольорові фломастери.

  Тренер роздає кожному учаснику картку із набором зображень виразів обличчя і просить мімічно відтворити той малюнок, який найбільше відповідає теперішньому настрою учасника, та пояснити свій вибір.

  Учасники виконують завдання по черзі. Звучить весела музика.

  Коли учасники продемонструють свій настрій, тренер роздає кожному малу картку з окремим малюнком, що відповідає настрою учасника, і просить "приклеїти настрій" до ватману навколо напису "Усміхнися мені!" і поділися очікуваннями від семенару.

 

2. Робота у групах

  Вправа "Німе кіно" (авторська)

  Матеріали:  картки №1 та 2.

Зміст карток№1 та №2:

КАРТКА №1

Дійові особи: мама, дитина (4 роки), вихователь.

Педагогічна ситуація (сценарій);

  - мама купує дитині квиток у цирк на вечірній сеанс;

  - увечері мама поспішає з роботи у дошкільний     заклад, щоб трохи раніше забрати дитину і встигнути                             га циркову виставу;

  - дитина категорічно відмовляється йти з мамою, хоче   гратися з дітьми і каже, що боїться левів, а тому в                                           цирк не піде;

  - мама дуже розстроєна, плаче і насильно одягає     дитину;

  - втручається вихователь.

 

КАРТКА №2

Дійові особи: мама, дитина (3 роки), вихователь.

Педагогічна ситуація:

  - дитина грається у групі дошкільного навчального закладу;

  - настає час денного сну;

- дитина відмовляється лягати в ліжко і каже, що спатиме лише на підлозі;

  - усі старання вихователя переконати її у протилежному марні;

  - вихователь здивований, телефонує мамі;

  - мама пояснює, що на минулих вихідних вони із сім'єю їздили у гори та                                спали в наметах у спальниках на землі;

  - вихователь дякує мамі за пояснення, обіцяє, що все владнає, і кладе трубку.

Він знаходить чудове рішення...

Тренер ділить учасників на підгрупи, кожній з яких роздає картки №1 і №2 з педагогічними ситуаціями та дійовими особами (2-3 підгрупи можуть отримати однакові картки).

 

Завдання: учасникам потрібно розподілити між собою ролі (дітей може бути 2, додатково можна ввести роль тата) та обміркувати спільне ров'язання педагогічної ситуації.

 Зобразити "Німе кіно" за сценарієм, поданим у педагогічній ситуації, додавши власне розв'язання проблеми, за допомогою міміки й жестів. Не можна використовувати жодного звуку.

 

Поради для тренера:

- перед виступами "акторів німого кіно" радимо прочитати уголос хід сценарію, адже тоді "глядачам" легше буде зрозуміти сюжет "фільму" та розв'язання педагогічної ситуації;

- заздалегідь підберіть музичний супровід, який увімкнете під час демонстрації "сценаріїв;

- подбайте про те, щоб "глядачі" сиділи півколом,а "актори" почувалися як на справжній просторній сцені;

- відводьте учасникам на підготовку не більше 5 хвилин.

 

 

Вправа "Лист до вихователя"(авторська)

Матеріали: 3-4 білих ватмана, гуаш, пензлики, склянки з водою, палітри, гофрований папір, клей, скотч, фломастери.

 

  Готуючи учасників до прослуховування листа до вихователя, тренер пропонує їм зручно вмоститися на своїх місцях, розслабитися, забути всі сьогоднішні проблеми і налаштуватися на сприймання розповіді. Дуже корисною для учасників буде порада заплющити очі, адже так простіше уявити себе у тому середовищі, про яке йтиметься. Обов'язковою умовою досягнення бажаного ефекту вправи є музичний супровід, у якості якого радимо використати легку, ніжну мелодію із колекції "Звуки природи. Джерело". Трнер читає текст повільно, час від часу піднімаючи очі, намагається непомітно стежити за реакцією учасника.

Тренер:

     Ти знаєш, що ти-людина?

     І хочеш того, чи ні,

     Усмішка твоя єдина, мука твоя єдина,

     Очі твої-одні.

         (Василь Симоненко)

  А ще Ви-чудовий вихователь, Педагог з великої літери. У Вас є те, чого немає у багатьох інших людей-дар розмовляти з нашими серцями. Адже слова дорослих не завжди нам зрозумілі. І Ви чудово знаєте про те, що наші маленькі серця потребують чуттєвого, емоційного діалогу.

  Любий вихователю, дякуємо Вам за добрий, мудрий і люблячий погляд. У Вас чудовий погляд, адже вмієте нимі запитати, і дати ствердну або заперечну відповідь. А ще можете сказати своїм поглядом найкращі слова - "Я вас усіх люблю!"

  Дякуємо за ніжні й теплі руки. Просто фантастично, скільки слів Ви можете ними передати! Коли притуляєте вказівний палець до губ, ми затихаємо в очікуванні, бо знаємо, що зараз почуємо цікаву казку. Коли ритмічно помахуєте долонею, одразу пришвидшуємо наш таночок-хоровод. І навіть ніжно гладячи голову непосидючої дитини під час заняття, доторком своєї долоні Ви заспокоюєте нас ліпше, ніж будь-який окрик чи зауваження.

  Можна ще багато говорити про Ваш талант. Але найбільше хотілося б подякувати за привітну усмішку і ріднк нам обличчя, завжди прикрашене гарною ксмішкою.

  Ми Вас дуже любимо. Ваші вихованці.

 

Завдання: після невеличкої паузи тренер просить учасників не починати обговорення листа, зберігати тишу. Тренер роздає кожній підгрупі (склад підгруп не змінюється) білий ватман, гуаш, гофрований папір та інші матеріали для зображувальної ліяльності і просить намалювати (зробити аплікацію) картину "Обличчя вихователя".

  На виконання завдання, під час якого продовжує звучати музичний супровід, відводиться 7-10 хвилин.

  Закінчивши роботу, учасники обговорюють свої картини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      МІНІ-ЛЕКЦІЯ

   

   "ВИКОРИСТАННЯ МІМІКИ ТА ЖЕСТІВ У                                             ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛІВ                                                                                                   ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ"

   

 

 

 

 

 

 

 

          Вихователь-методист                                                                            Гокунова Т.Б.

          ДНЗ№7

          с.м.т.Очеретине

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       

       2011р.

 Поговоримо про те, як використовувати міміку і жести у професійній діяльності педагогів.

  

  Мімікою називають виразні рухи м'язів обличчя, що є  однією з форм виявлення тих чи тих почуттів актора - радості, смутку, гніву тощо.

  

  Жест-це рух тіла, що супроводжується мовленням чи замінює його.

  

  Костянтин Станіславський вважав, що важливими є не лише душевні, але й тілесні властивості, здібності, стани актора, необхідні для творчості, його фізичний апарат утілення:голос, міміка, дикція, мовлення, пластика, виразні рухи, хода тощо.

  Як музикант повинен вільно володіти інструментом та нотною грамотою, так і актор має залучати у мистецьку дію всі м'язи тіла. Так само й педагогу слід постійно контролювати й удосконавлювати невербальне мовлення.

  Удосконалення міміки й жестів актора неможливе без набуття ним м'язової свободи. Так вважає відомий педагог Володимир Абрамян. Він пояснює цей термін як стан організму, за якого на кожне положення тіла у просторі або рух витрачається рівно стільки м'язових зусиль, скільки це, положення або рух потребують. Отже, актор може контролювати й удосконавлювати рівень пластичності свого тіла.

  Якщо на занятті у дошкільному закладі присутні колеги чи батьки, педагоги часто починають хвилюватися, сковують свої рухи, соромлячись вільно проявити активну жестикуляцію, багату міміку чи навіть силу голосу. Тому шліфування елементів невербального спілкування потребує активної й творчої роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
20 травня 2020
Переглядів
271
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку