Театральна вистава в трьох актах Тема. «Казки за творами В. Сухомлинського оживають»

Конспект  уроку  з позакласного  читання

Клас.  2-б     Театральна вистава в трьох актах

Тема. «Казки за творами В. Сухомлинського оживають»

 

Мета. Узагальнити та систематизувати знання учнів про життєвий і творчий шлях В.О.Сухомлинського; формувати уявлення  про  доброту, чуйність і уважність;вчити спостерігати, робити  висновки;  розвивати  діалогічне  та  монологічне  мовлення, комунікативну  компетентність учнів з  даної теми, вміння та навички виразного читання, використовуючи  засоби  виразності;  збагачувати  словник,  пам’ять, спостережливість,  уяву;  виховувати  любов  і  повагу  до рідного слова,  до  батьків, до рідного краю,  до праці.

Тип уроку. Урок систематизації і узагальнення вивченого матеріалу, інтерактивний.

Вид уроку. Урок - театральна студія

Завдання.

• Закріпити знання учнів про життя і творчість В.О.Сухомлинського;
• захопити учнів читанням;
• розвивати  діалогічне  та  монологічне  мовлення, комунікативну  компетентність учнів з  даної теми, вміння та навички виразного читання, використовуючи  засоби  виразності;
• розвивати вміння ставити  питання до прослуханих творів та відповідати на них;
• розвивати вміння працювати в групах;
• розвивати навички учнів складати есе на задану тему;
• довести, що людина починається з добра, адже добра і працьовита людина потрібна всім.

Обладнання. Портрет В.О.Сухомлинського,  виставка оповідань письменника для дітей, виставка дитячих малюнків за творами письменника, книжечка з казками і

віршами учнів, мультимедійна дошка, декорації  до  інсценівок, картка самоконтролю,  тестові завдання, пам’ятка для дітей.

Хiд уроку

І.Розминка.

  Веселе читання з мультимедійної дошки

https://www.youtube.com/watch?v=yEut9APxloo

 

Девіз:
Не залежить доброта від зросту,
Не залежить доброта від віку.
Доброта з роками не старіє,
Доброта, як сонце, гріє.
1.Визначення слів
- Що ж означає слово «добро»?  (Пояснення дітьми)

2. Інформація з Тлумачного словника

 Довідка
Добро — корисна справа, учинок.
Доброта— чутливість, стан душі людини, що спонукає творити добро.

3. Бесіда про Сухомлинського  + відео

https://www.youtube.com/watch?v=isCjjbmwfF0&t=67s

https://www.youtube.com/watch?v=WCo6JVoSgmE

 

Вступне слово вчителя. — Жив на свiтi педагог, учений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський.  Вiн дуже любив дітей і написав для них багато-багато оповiдань та казок про ласкаве сонечко та м’яку травичку, про працелюбних мурашок i веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півника, про ласкаві маминi руки i добру бабусю.

Вiн писав казки про доброту, бо сам був доброю людиною i дуже хотів, щоб ви, дiти, виросли добрими, чуйними, працьовитими.

     На уроках позакласного читання на протязі року ми знайомилися з творами цього автора, до деяких оповідань ми малювали малюнки і оформили виставку ваших робіт.

      - Сьогодні ми проведемо наш підсумковий урок. Але перш ніж ми почнемо працювати я хотіла вас запитати:

      - Що таке, на вашу думку, людські чесноти?

1.Передбачення.

Ваші очікування (цікавий, захоплюючий,розважальним, корисним)

(Діти висловлюють свої думки)

2. Сухомлинський дітям https://www.youtube.com/watch?v=Ej4y9bhCe6E&list=PLxo41hv92vDCbW-G2TfPxwOu1-ZAHnqMh

3. Соловей і Жук

https://www.youtube.com/watch?v=Z3CrnC8eOM4&index=2&list=PLgGnHFEgrC6Jo1Ze5t2fEVS5_hsJOSyEb

« Життя і творчість В.О. Сухомлинського».

1-й учень. Народився В.О.Сухомлинський 29 вересня 1918 р. в селі Василiвка Онуфрiївського району, Кіровоградської областi у незаможній сiм’ї. До революції батько Олександр Омелянович Сухомлинський працював за наймом як тесляр i столяр у поміщикiв та окремих селянських господарствах.

Мати - Оксана Юдiна, працювала в колгоспі. В їхній сiм’ї, крiм Василя, було ще троє дiтей - Іван, Сергій та Меланiя. Всі вони стали вчителями.

Закiнчивши навчання в семирiчнiй школi, де був одним з найкращих учнiв, улiтку 1934 р. вступив до Кременчуцького педагогічного iнституту i став студентом факультету мови i лiтератури, але через хворобу у 1935 р. припинив навчання у ВУЗі і сiмнадцятирічним юнаком розпочав свою педагогiчну роботу.

2-й учень. Протягом 1935-1938 рр. вiн викладає українську мову і лiтературу у школі. Потiм продовжує навчання у Полтавському педагогічному iнститутi(заочно).

У 1941 р. був призваний до лав Радянської Армії.

У 1942 р. був тяжко поранений. У 1942-1944 рр. працює директором середньої школи і вчителем російської мови і літератури у селищi.

Навеснi 1944 р. переїжджає з дружиною до України, на свою Батькiвщину, в Онуфрiївський район. Працює чотири роки завідувачем районного вiддiлу освiти.

3-й учень.А в 1948 р. за власним проханням стає директором Павлиської середньої школи. Цiєю школою вiн керував до кiнця свого життя. 23 роки життя в Павлишi стали найплiднiшими.

На найвищий щабель своєї творчостi В.О.Сухомлинський пiднявся в 60-i роки. Саме в цi роки вiн написав свої найкращi книжки, статтi, художні твори для дiтей.

Не раз був нагороджений орденами i медалями за свою плiдну працю.

4-й учень. 2 вересня 1970 р. перестало битися серце В.О.Сухомлинського. Вiн прожив 52 роки. Але фiзична смерть на поклала край життю його творчих надбань. І тому ми сьогоднi зупинимось на сходинках багатогранної творчостi вчителя-педагога В.О.Сухомлинського.

Слайд 14. Презентація групи

  Перший акт вистави( лялькова вистава) Перш ніж ми послухаємо першу казочку я хочу, щоб ви відгадали загадку.

 Загадка

             Гострi кiгтi має —

             В подушки ховає,

             Лазить все на плотик,

             А зоветься... (котик).

 Послухайте казку В.О.Сухомлинського героєм якої є котик.

«Як здивувався Мурко».

       Був собі у бабусі старий – престарий кіт Мурко. Лежить Мурко проти

сонця, гріється. Заплющив очі,спить,поклав голову на лапки. Тільки хвостиком махає, мух відганяє.

  На подвір’ї ходило курча. Воно відбилося від квочки й жалібно пищало.

Побачивши кота, замовкло. Підійшло тихенько до нього, притулилося й очі закрило. Тепло йому біля котового кожуха.

  Мурко відчув, що до нього хтось притулився. Розплющив очі – курча. І здивувався: тай сміливе ж яке!

  Дивиться Мурко на курча, дивується й не знає, що йому робити.

Чи налякати курча, щоб утекло, чи хай собі гріється?

Питання до казки  (Читають діти)

—Чому Мурко здивувався?

— Як повів себе Мурко?

— Чи правильний його вчинок?

Фізкультхвилинка

https://www.youtube.com/watch?v=9GU7Kn_b6oc

 

Другий акт  театральної вистави «Казки про дівчинку і ромашку».

 

Ясної сонячної днини маленька дівчинка вийшла погратися на зелену галявину. Раптом вона почула плач. Прислухалася дівчинка і зрозуміла, що плач доноситься десь з-під каменю, що лежить обабіч галявини. Камінь був невеликий, як голова кролика, але дуже твердий. Підійшла дівчинка до каменя і запитує:

– Хто там плаче під каменем?

– Це я, Ромашка, – почувся ледь вловимий голосок. – Звільни мене, дівчинко, тисне на мене камінь...

Відкинула дівчинка камінь і побачила ніжну, бліду стеблинку Ромашки.

– Спасибі тобі, дівчинко, – подякувала Ромашка, виструнчившись і зітхнувши на повні груди. – Ти звільнила мене з-під Кам'яного Гноблення.

– Як же ти потрапила під камінь? – запитала дівчинка.

– Обдурило мене Кам'яне Гноблення, – відповіла Ромашка, – коли я була маленьким насіннячком. Восени я шукала теплий куточок. Дало мені притулок Кам'яне Гноблення, обіцяло оберігати від холоду і спеки, дощу і вітру. А коли мені захотілося побачити Сонечко, воно ледве не розчавило мене. Я хочу бути твоєю, дівчинко.

Дівчинка приходила до Ромашки, і вони разом зустрічали схід Сонця.

– Як добре бути твоєю, дівчинко! – часто говорила Ромашка.

– А якби ти виросла в лісі або обабіч дороги? Якби ти була нічия? – запитала дівчинка.

– Я б умерла від горя,– тихо мовила Ромашка. – Але я знаю, що нічиїх квітів не буває. Вони завжди чиїсь. Он та Вогняна Маківка – вона дружить із Сонечком. Сонечко шепоче їй: «Ти моя, Вогняна Маківко». Я чую цей шепіт, коли сходить Сонце, а Маківка назустріч йому розкриває свої прекрасні пелюстки. А он та Волошка – товаришка Весняного Вітру. Він першим щоранку прилітає до Волошки, будить її і шепоче: «Прокинься!» Квітка не могла б жити, якби вона була нічиєю!

 

Третій акт вистави ( пальчиковий театр)

«Як Їжачиха приголубила своїх діток

У Їжачихи було двоє їжаченят – кругленькі, мов клубочки, з маленькими голочками.

Одного разу покотилися клубочки – їжаченята поживи шукати.

Котяться садом, котяться городом. Побачили Зайчика. Їсть Зайчик солодку морквинку.

Їжачкам теж захотілось морквинки покуштувати.

Тільки висунули маленькі голівки, а Зайчик як закричить: - Геть звідси! Ви гидкі, колючі!

Прикотилися їжаченята до матусі, плачуть. - Чому ви плачете, діточки мої любі? – запитує мати. - Зайчик каже, що ми гидкі, колючі.

А Їжачиха пригорнула маленьких діток, приголубила їх:

- Та хіба ж ви колючі, діточки мої рідненькі, - промовила вона. Волоссячко у вас м’якесеньке, як льон. Ви ж пухнасті, кругленькі, мов м’ячики.

 

 

відео кліп «А я бажаю вам добра»

 (Вірш «Журавлі» за мотивами казки В.О.Сухомлинського).

1-а учениця.

Сумують, тужать журавлi

В осіннім небі батькiвщини,

Бо їх вiд рідної землi

Женуть морози й хуртовини.

2-а учениця.

Але чого ж їм сумувать?

Вони летять до сонця, лiта,

Привiтно будуть зустрiчать

Їх теплий Нiл, яскраві квiти.

3-я учениця.

А може, тяжкая дорога

Лякає наших журавлiв?

Нi, зовсiмiнша в них тривога,

Тому вони такi сумнi.

4-а учениця.

Найтяжче їм далеко жити -

В чужiй, нерiднiй сторонi

І за берiзками тужити,

Чекаючи весняних днів.

Вчитель. Я для вас також підготувала казку.

Казка

«Журавель і Папуга» (Читає вчитель).

   Був собі Журавель. Жив він на березі нашого озера. Наступила зима. Пристав він до ключа інших журавлів і полетів далеко на південь. Там вічне тепло, теплі води, смарагдові береги, блакитне небо. В лісах багато дивовижних пташок, зелених, синіх, голубих папуг. Усі вони співають, радісно кричать.

   Журавлеві нашому сумно. Питає зелена Папуга Журавля:

-  Чого ти сумуєш? Чого ти гнізда не мостиш, журавлят не висиджуєш?

   Мовчить Журавель. Поглядає на північ. Коли це стрепенувся, прислухався до чогось. Десь пролунав журавлиний крик. Радісний,тривожний.

   Злетів Журавель – щоб наздогнати інших журавлів.

 -  Куди ж ти летиш? – дивується Папуга. – Там же холодно.

П”ять місяців поживеш і знову ж сюди прилетиш. Що там доброго на твоїй холодній півночі?

-  Добре те, що я там народився. Там моя Батьківщина. 

Тест

1. Куди полетів журавель?

а) на південь; б) на північ.

    2. З ким розмовляв Журавель?

        а) з Сорокою; б) з Папугою.

    3. Чи весело було Журавлеві на чужині?

        а) так;  б) ні.

    4. Для чого злетів журавель?

        а) щоб поплавати в озері;

        б) щоб наздогнати інших журавлів.

    5. Скільки місяців поживе журавель на Батьківщині?

        а) 5;  б) 10.

     6. Що доброго на Батьківщині?

        а) там є що їсти; б) він там народився.

Підсумок.   Отже, ми повиннi також любити свiй край i свою рiдну домiвку.

 Гра: «Хто швидше складе прислiв’я»(групова робота).

1. Хто людям добра бажає, той i собi має.

2. Цінуй батька й неньку, то буде тобiскрiзь гладенько.

3. Праця чоловiка годує, а лiнь — марнує.

4. Люби, шануй природу, то навкруг побачиш вроду.

(Роздати прислiв’я чотирьом групам учнiв).

        Скласти, прочитати і пояснити їхнє значення.

• До якої зi сторiнок усного журналу вiдноситься кожне з поданих прислiв’їв?

  В.Сухомлинський писав багато казок,цікавих історій і ми вчимося у цього видатного педагога, письменника складати також цікаві історії.

Есе

  Сьогодні ми продовжимо роботу нашого довготривалого проеку

 «Казки учнів 2-Б класу».

Скласти казку:  Про Сонечко (про його тепло,доброту і любов)

             і Бджілку (про її працелюбність, любов до прекрасного)

12. Метод прес.

- Чому я вибрала саме цих персонажів? Ваша думка.

     Розповідь створених казок

ІІІ. Підсумок уроку

Вчитель. Так, людина починається з добра - до батька й матерi, дідуся і бабусi, до рiдноїземлi, до рослин і тварин. Добро - найголовнiша риса характеру кожної людини. Отож, вам моє побажання: щоб краплину людської доброти ви пронесли через усе своє життя, щоб зло покинуло вашу душу, а натомiсть щоб завжди в нiй панувало добро i совiсть. Недаремно кажуть, що людина починається з добра.

• Чи виправдалися ваші очікування?

Майте чуйне, щедре, велике і добре серце.

Слайд 38.

   Сказав мудрець:

     — Живи, добро звершай!

     Та нагород за це не вимагай.

     Лише в добро i вищу правду вiра

     Людину відрізняється вiд мавпи і від звiра.

     Хай оживає iстина стара:

Людина починається з добра.