техніка безпеки під час проведення спортивно - масових заходів

 

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки

Полтавської обласної державної адміністрації

 

Полтавський професійний ліцей

 

 

 

 

Методична розробка на тему:

« Основи безпеки життєдіяльності при проведенні уроків фізичної культури та спортивно – масових заходів»

 

 

                                                                            

Виконав:  Кошмай Теняна Володимирівна

Полтавський професійний ліцей, викладач

викладач фізичної культури 

 

 

 

 

 

м. Полтава

2020

 

 

План.

Вступ.

1Перелік нормативних документів з безпеки життєдіяльності у кабінеті фізичної культури.

2. Перелік локальних документів  з безпеки життєдіяльності у кабінеті фізичної культури.

3. Перелік документів з безпеки життєдіяльності у спортивному залі

4. Організація безпечного проведення занять з фізичної культури в навчальних закладах професійно – технічної освіти.

5. Види і порядок проведення інструктажів для учнів

6. Ефективність організації навчально-виховного процесу з фізичного виховання.

    6.1.Вимоги до спортивних споруд (спортивних залів)

7. Вимоги до правил техніки безпеки на уроках фізичного виховання  викладача з фізичної культури.

    7.1. вимоги до санітарного стану спортивного залу;

    7.2. вимоги до спортивного інвентаря та обладнання.

  8. Правила надання першої медичної допомоги при одержанні травм.

       8.1. Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Фізичне виховання учнів професійних  навчальних закладів є невід'ємною складовою освіти. Воно забезпечує можливість набуття кожним учнем необхідних науково обґрунтованих знань про здоров'я і засоби його зміцнення, методики організації змістовного дозвілля і спрямоване на формування  фізичного, соціального та духовного здоров'я, вдосконалення фізичної та психічної підготовки до активного довготривалого життя та професійної діяльності.

Фізичне виховання забезпечується відповідними сучасними науковими досягненнями, медичним обслуговуванням, педагогічними кадрами, матеріально-технічною, правовою, нормативною, інформаційною базою та бюджетним фінансуванням.

Однією з головних вимог до початку навчально-виховної роботи у  закладах професійної освіти є створення належних умов праці та безпеки для проведення занять з фізичної культури та спорту.

Організація і зміст фізичного виховання в ПТНЗ  регламентуються Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про фізичну культуру і спорт», нормативно-правовими й іншими актами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров'я України тощо.

Фізичне виховання  учнівської молоді реалізується через систему дидактичних компонентів, а саме:

•     через обов'язковий компонент (урок, фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня), що формує основи фізичної культури особистості відповідно до Державних стандартів освітньої галузі «Фізичне виховання»;
•     через позаурочний компонент (заняття у секціях та гуртках спортивного спрямування навчального закладу, участь у фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходах), що доповнює обов'язковий компонент з урахуванням індивідуальних мотивів, інтересів і потреб, природних здібностей та стану здоров'я особистості.

У звя᾽зку з тим, що учні на уроках фізкультури займаються в спортивних і гімнастичних залах, на спортмайданчиках, виконують різні вправи, викладачеві фізкультури необхідно звертати увагу на знання та дотриманя учнями вимог охорони праці, гігієни праці та протипожежної безпеки, а також навчити учнів надавати необхідну першу медичну допомогу потерпілому при різних видах травм. Особиста безпека учня залежить і від нього самого, а тому кожен учень повинен добре знати і дотримуватись вимог та правил з безпеки життєдіяльності. Незважаючи на те, що профілактиці  травматизму приділяється значна увага, питома вага його ще поки залишається високою. Тому знання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності необхідні вчителеві не тільки для повноцінного проведення занять, позакласніх та позашкільних заходів, а й для того, щоб створити учням умови для праці, навчання та відпочинку, при яких виключалися б будь-які випадки травматизму.

1.Перелік нормативних документів з безпеки життєдіяльності у кабінеті фізичної культури.

1.       Конституція України.
2.       Закон України “Про охорону праці”.
3.       Закон України „Про освіту”.
4.       Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти i науки України від 01.08.2001р. № 563 (зі змінами, затвердженими наказом від 20.11.2006 р. №782).
5.       Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти i науки України від 18.04.2006 р. № 304.
6.       Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти i науки України від 31.08.2001 р. № 616.
7.       Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2005 № 458.
8.       Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.11.2008р. № 1008 «Про невідкладні заходи щодо  збереження здоров’я учнів  під час проведення занять з фізичної культури, захисту Вітчизни та позакласних спортивно-масових заходів».
9.       Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01.
10.   Правила безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 01.06.2010 № 521.
11.   НПАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці.
12.   ДНАОП 0.03-3.29-96 Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми.
13.   ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт та робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.

14. Наказ МОЗ та МОіНУ від 20.07.2009 року №518/674 «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах».

15. Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом МОЗ та МОіНУ від 20.07.2009 року №518/674.

16. Інструкція про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затверджена наказом МОЗ та МОіНУ від 20.07.2009 року №518/674.

2. Перелік локальних документів  з безпеки життєдіяльності у кабінеті фізичної культури.

Календарно-тематичний план роботи вчителя фізичного виховання.

План-конспект уроку фізичної культури.

План-роботи методичного об᾽єднання вчителів фізичного виховання.

Акт готовності спортивного залу та перевірки готовності спортивного інвентарю до нового навчального року.

Журнал перевірки на надійність встановлення та кріплення спортобладнання.

Журнал реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності на уроках фізичної культури.

Список учнів, які за станом здоров᾽я віднесені до основної підготовчої та спеціальної медичних груп (складається на підставі наказу по навчальному закладу).

Календарний план спортивно-масових заходів.

Розклад занять спортивних секцій та гуртків.

Накази по навчальному закладу: «Про проведення планового медичного огляду учнів», «Про розподіл учнів за медичними групами для занять фізичною культурою».

 

\

3. Перелік документів з безпеки життєдіяльності у спортивному залі

1.Акт-дозвіл.

2.Посадові інструкції:

• старшого вчителя фізичної культури;
• вчителя фізичної культури.

3. Інструкції з охорони праці:

 

• під час проведення навчальних занять у спортивному залі та на спортивних майданчиках                                                     № 1
• під час занять легкою атлетикою                                         № 2
• під час занять спортивними іграми                                      № 3
• під час занять гімнастикою                                                   № 4
• під час занять лижною підготовкою (ковзанами)               № 5
• під час занять плавання                                                         № 6
• при проведенні спортивно-масових заходів                        № 7
• при проведенні туристичних походів та змагань                № 8
• правила надання першої медичної допомоги при одержанні травм

 

1. Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу для учнів.
2. Журнал випробувань на надійність встановлення та кріплення спортивного обладнання.
3. Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці.
4. Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів.
5. Журнал обліку проведення адміністративно-громадського контролю.
6. Положення про адміністративно-громадський контроль.
7.  Граничні норми піднімання і переміщення важких речей неповнолітніми.
8.  Оптимальні розміри основного інвентаря для учнів різних вікових груп.
9.  Правила дотримання техніки безпеки та поведінки на воді при навчанні дітей плаванню.
10.  Правила безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах.

4. Організація безпечного проведення занять з фізичної культури в навчальних закладах професійно – технічної освіти.

І. Підготовка до навчального року спортивного залу.

• Поточний ремонт спортзалу;
• Перевірка спортивного обладнання;
• Скласти акт готовності спортивного залу.

ІІ. Проведення медичних оглядів учнів:

• Скласти списки учнів основної групи;
• Скласти списки учнів, які віднесені до підготовчої та спеціальної груп;
• Скласти списки учнів, які звільнені від уроків фізичної культури.
•  Написати наказ про розподіл учнів за медичними групами для занять  фізкультурою.

ІІІ. Проведення інструктажу ( первинного) на першому уроці.

5. Види і порядок проведення інструктажів для учнів

Вчитель фізичної культури або особа, яка проводить заняття з фізичної культури і спорту, відповідно до Положення про організацію охорони праці і розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах, несе відповідальність за безпечне проведення навчання та охорону життя і здоров’я учнів.

З цією метою вчитель проводить навчання з безпеки у формі інструктажів.

Первинний інструктаж

Інструктаж з правил безпеки під час проведення навчальних занять у спортивному залі, проводиться на першому занятті після канікул.

Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, що зберігається у  спортзалі. Рекомендована форма журналу наведена в додатку №2 наказу МОНУ №563.

Учні і вихованці, які інструктуються, розписуються в журналі, починаючи з 9-го класу.

Первинний (тематичний) інструктаж

Інструктаж з правил безпеки під час проведення навчальних занять (спортивні ігри, легка атлетика, гімнастика тощо) проводиться перед початком кожного уроку з фізичної культури.

Запис про проведення первинного (тематичного) інструктажу робиться  у журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі про запис змісту уроку.

Учні, які інструктуються, не розписуються про такий інструктаж.

Первинний  інструктаж під час проведення позакласних і позашкільних занять з фізкультури і спорту

Інструктаж з правил безпеки під час проведення позакласних і позашкільних занять фіксується в журналі  встановленого зразка (додаток №2 наказу МОНУ №563).

Учні і вихованці, які інструктуються, розписуються в журналі, починаючи з 9-го класу.

Позаплановий інструктаж з  учнями проводиться у разі порушення ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, при зміні умов виконання навчальних завдань, у разі нещасних випадків в навчальному закладі.

Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів (додаток 2 наказу МОНУ №563 ).

Цільовий інструктаж проводиться з учнями навчального закладу у разі організації позанавчальних заходів (туристичні походи, спортивні змагання тощо). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєстрації  інструктажів (додаток 2 наказу МОНУ №563). Обов'язково вказується причина проведення цільового інструктажу (назва заходу, дата та номер наказу про його проведення).

Нумерація здійснюється на ту групу дітей, з якою проводиться інструктаж. Рядочок, що залишається не заповненим, обов'язково погашається.

  Відповідно до рішення колегій Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту «Про реформування фізичного виховання учнів та студентської молоді у навчальних закладах України» від 11 листопада 2008 р.№ 13/1-2/10/11/1 з метою реформування та удосконалення системи фізичного виховання передбачається забезпечити навчальні заклади сучасним спортивним інвентарем та обладнанням, міні-стадіонами та діючими ігровими спортивними комплексами для учнів початкової школи. Також рекомендується при будівництві нових навчальних закладів проектувати в них не менше двох спортивних залів (ігровий та гімнастичний, загальною площею не менше 162 м² кожний, і одного басейну.

 

6. Ефективність організації навчально-виховного процесу з фізичного виховання залежить від стану навчально-матеріальної бази.

 Сучасний загальноосвітній навчальний заклад повинен мати такі структурні компоненти навчально-матеріальної бази з фізичної культури:

·  спортивні зали;

·  басейни;

·  кімнати для зберігання спортивних снарядів  та інвентарю;

·  кабінет для вчителів фізичної культури;

·  роздягальні;

·  душові;

· тренажерний зал, майданчик із тренажерним обладнанням, що розташований на території фізкультурно-спортивної зони навчального закладу;

·  спортивний майданчик.

 Якщо можливості навчального закладу не відповідають вищезазначеним вимогам, то керівник закладу може раціонально використовувати для занять фізичною культурою вивільнені класні приміщення, обладнавши їх відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм по устаткуванню, утриманню загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01).

Кількість місць у спортивному залі під час проведення спортивно-масових заходів та змагань, треба встановлювати у розрахунку 0,7 – 1 м2 на одного учня. Заповнювати зал понад установлену норму забороняється. Забороняється проводити спортивно-масові заході і змагання у приміщеннях, спортивних майданчиках, які не відповідають цим нормам. Коридори, проходи і виходи з будівель, призначених для евакуації людей, повинні бути вільними. Двері з приміщень під час проведення спортивно-масових заходів забороняється замикати на замок або засув, які важко відкриваються.

Біля кожних дверей повинен невідлучно перебувати черговий з числа педагогів або учнів старших класів.

6.1.Вимоги до спортивних споруд (спортивних залів)

 

1. Приміщення спортивних залів, розміщені в них обладнання повинні задовольняти вимогам будівельних норм: ДБНВ.2.2-3-97 «Будинки і споруди навчальних закладів», ДБН 360-92 «Містобудування, планування міських та сільських поселень», ВСН 46-86 «Спортивные и физкультурно-оздоровительные сооружения. Нормы проектирования», санітарних норм і правил: ДСанПіН 5.2.2.008-98 «Санітарні правила і норми устаткування утримання загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організацій навчально-виховного процесу», СП 1567-76.
2. Відповідно до ДСанПіН 5.2.2.008-98 Санітарні правила і норми устаткування утримання загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організацій навчально-виховного процесу» кількість місць у спортивному залі під час проведення занять слід встановлювати 2,8 м² на одного учня. Заповнювати зал понад установлену норму забороняється.
3. Підлоги у спортивних залах повинні бути пружними, без щілин і застругів, мати рівну горизонтальну й неслизьку поверхню. Матеріали, що використовуються для обладнання і оздоблення спортивних залів, повинні відповідати вимогам чинних документів, узгоджених з Міністерством охорони здоров’я України. Підлоги не повинні деформуватися від миття і до початку занять мають бути сухими і чистими.
4. Стіни спортивних залів повинні бути рівними, чистими, гладенькими, пофарбованими у світлі тони на всю висоту панелей фарбами, що дають змогу легко виконувати вологе прибирання приміщення. Пофарбування має бути стійким проти ударів м’яча,  не обсипатися і не забруднювати у разі доторкування до стін. Стеля залу повинна мати пофарбування, що не осипається, стійка проти ударів м’яча.
5. На вікнах спортивних залів та світильниках слід встановлювати захисну огорожу від ударів м’яча; вікна повинні мати фрамуги, що можна відчинити, стоячи на підлозі.
6. Приміщення горища спортивного залу потрібно утримувати в чистоті і замикати на замок. Ключі від приміщень горища повинні зберігатися у певному місці, доступному для одержання їх у будь-який час доби. У приміщеннях горища не дозволяється влаштовувати склади спортивного інвентарю та навчального обладнання.
7. Освітленість спортивного залу має відповідати вимогам СНиП І-4-79 «Естественное и искусственное освещение» та СП 1567-7 «Санитарные правила устройства содержания мест занятий по физической культуре и спорту».
8. Коефіцієнт природної освітленості спортивних залів, який показує, у скільки разів  освітленість у приміщенні менше освітленості ззовні будівлі, повинен бути не нижчий за 1,5 %.
9. Штучне освітлення закритих спортивних споруд має відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 «Естественное и искусственное освещение».
10. Як джерело світла для залів, треба використовувати або люмінесцентні світильники типу стельових плафонів, що мають безшумні пускорегулювальні апарати або світильники з лампами розжарювання повністю відбитого чи переважно відбитого світлорозподілу; при цьому використовувати світильники із захисними кутами не менше як 30⁰  не дозволяється.
11. Вентиляція спортивних споруд повинна здійснюватися природним наскрізним способом провітрювання залу через вікна та фрамуги, а також за допомогою спеціальних вентиляційних припливно-витяжних пристроїв.
12. Вентиляція та опалення повинні забезпечувати повітрообмін під час занять фізкультурою – 80 м³ / год. на одну людину і температуру повітря не нижчу за 15⁰ С відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-98 «Державні санітарні правила і норми устаткування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організацій навчально-виховного процесу».
13. Електрична мережа, що забезпечує спортивний зал електроенергією, повинна бути обладнана рубильниками або двополюсними вимикачами відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів». Рубильники повинні встановлюватися поза приміщенням – у коридорі, на сходовій площадці, тощо. На всіх штепсельних розетках мають бути встановлені запобіжні заглушки і зроблені написи про величину напруги.
14. Відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-98 «Державні санітарні правила і норми устаткування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організацій навчально-виховного процесу» температура в роздягальнях для дітей повинна бути не нижча за 18-20 ⁰ С; у душових – 25 ⁰ С.
15. У приміщеннях основних спортивних споруд на видному місці повинен бути розміщений план евакуації учнів на випадок пожежі згідно з НАПБ В.01.050-98/920 «Правила пожежної безпеки для закладів, установ, організацій системи освіти України». У ньому має передбачено виведення дітей з території та усіх приміщень і місць проведення занять фізкультурою і спортом, в тому числі з усіх допоміжних приміщень.
16. Двері евакуаційних виходів у спортивних залах дозволяється замикати тільки із середини за допомогою засувок, крючків або засувів, що легко відмикаються. Не дозволяється забивати наглухо або захаращувати двері запасних виходів із спортивного залу.
17.  Відповідно до НАПБ В.01.050-98/920 «Правила пожежної безпеки для закладів, установ, організацій системи освіти України» спортивний зал і прилеглі до нього рекреації повинні бути обладнані пінними або порошковими вогнегасниками у кількості не менше 2 на приміщення.

Норми штучної освітленості в закритих спортивних спорудах під час занять фізичною культурою в загальноосвітніх навчальних закладах

 

Найменування виду спорту		Найменша освітленість, лк	Площина і зона, в яких нормується освітленість	Примітка
Спортивні ігри:				Потрібно передбачити захист світильників від ударів м’яча.
Баскетбол, волейбол, гандбол, футбол:		200	Горизонтальна на рівні підлоги
при люмінесцентних лампах		75	Вертикальна, на висоті від підлоги до 2 м.	Вертикальна освітлюваність – на рівні площині, що проходить через повздовжню вісь залу з обох його боків.
при лампах розжарювання		100	Горизонтальна на рівні підлоги
		50	Вертикальна, на висоті від підлоги до 2 м.
Гімнастика спортивна та художня, боротьба, легка атлетика:
а)при люмінесцентних лампах	150		Горизонтальна, на рівні підлоги, килима, помосту.
b)при лампах розжарювання	100
Уроки фізичної культури в навчальному закладі:
а)при люмінесцентних лампах		200	Горизонтальна на поверхні підлоги
		75	Вертикальна, на висоті від підлоги до 2 м.
b)при лампах розжарювання		100	Горизонтальна на поверхні підлоги
		50	Вертикальна, на висоті від підлоги до 2 м.

 Норми освітленості відкритих спортивних майданчиках під час занять фізичною культурою

за СНиП ІІ-4-79 «Естественное и искусственное освещение»

 

Найменування виду спорту	Найменша освітленість (загальна), лк	Площина і зона, в яких нормується освітленість	Примітка
Спортивні ігри, гімнастика, єдиноборства:
Баскетбол, волейбол, гандбол,	50	Горизонтальна – на поверхні майданчика.	Вертикальна освітленість повинна бути забезпечена на площині, яка проходить через повздовжню вісь майданчика з обох боків
гімнастика,	30	Вертикальна, на висоті від 1 до 5 м від поверхні майданчика.
боротьба	30	Горизонтальна – на поверхні майданчика.
Легка атлетика:
Стрибки у довжину	50	Горизонтальна на поверхні ями і на відстані не менше, ніж за 20 м. до ями на доріжці.
Стрибки у висоту	50	Горизонтальна в зоні відштовхування і приземлення.
Штовхання ядра	30	Горизонтальна  на поверхні і середині кільця й сектора.
Метання гранати, м’яча, диска	50	Горизонтальна  на поверхні доріжки для розбігу не менше як 10 м. перед планкою.
У секторі для приземлення спортивного інвентарю	30	Вертикальна на відстані 15 м. від поверхні сектора.
Бігова доріжка	50	Горизонтальна  на поверхні доріжки.

 

7. Вимоги до правил техніки безпеки на уроках фізичного виховання  викладача з фізичної культури

 1. Особисто ознайомитися з місцем проведення уроку, перевірити стан споруд, приладів та обладнання, провести інструктаж зі школярами по порядок, послідовність та заходи безпеки при виконанні фізичних вправ.

2. Суворо дотримуватися вимог раціональної методики навчання:

• Поступовість у дозуванні навантаження;

• Послідовність в оволодінні руховими навичками;

• Індивідуальний підхід;

• Правильний особистий показ вправ;

• Контроль за правильністю виконання вправ учнями.

3. До уроків допускати учнів, що пройшли медичний огляд, тільки за дозволом лікаря.

4. За висновками медичного огляду та на основі тестування, вивчати рівень фізичної підготовленості, на підставі чого планувати обсяг інтенсивності та моторну щільність уроків.

5. Не дозволяти учням виконувати вправи, до виконання яких вони не підготовлені.

6. Забезпечити своєчасне та надійне страхування, особливо під час занять гімнастикою та акробатикою навчати учнів страховки і самостраховки.

7. Приходити першим і залишати останнім місця занять.

8. Враховувати самопочуття учнів пі час проведення уроків.

9. Припиняти уроки (змагання) за несприятливих умов.

10. Підтримувати дисципліну, домагатися чіткого виконання своїх вимог учнями.

11. Перевіряти, чи відповідає спортивний одяг та взуття особливостям виду спорту та погодним умовам.

12. Вимагати довідки від лікаря в учня, який прийшов на урок після хвороби.

13. Знати і дотримуватися норм температури повітря, вологості та освітлення.

14. При проведенні спортивних змагань суворо дотримуватися правил.

15. У разі потреби чи нещасних випадків забезпечити першу долі карську допомогу. 

7.1. Вимоги до санітарного стану спортивного залу

1. Приміщення спортивного залу, розміщене в ньому обладнання  повинно відповідати вимогам будівельних норм і правил, а також правил з техніки електробезпеки і пожежної безпеки загальноосвітніх шкіл.

2. Завантаженість спортивного залу під час проведення уроків повинна встановлюватися в розрахунку 0,7 м2  на одного учня.

3. Підлога повинна бути пружною, мати рівну неслизьку поверхню, помальована фарою, чистою і сухою. Стіни повинні бути рівними, помальованими у світлі тони.

4. Вентиляція критих спортивних споруд повинна здійснюватися природним способом через вікна, а також за допомогою спеціальних вентиляційних систем.

5. Температура у спортивному залі не повинна бути нижча +14 0 С, в роздягальнях - +200 С.

6. В спортивному залі повинно бути не менше двох дверей. Замикатися двері повинні тільки врізними замками, які легко відчиняються.

7. Світильники повинні бути закриті спеціальною захисною арматурою.

8. Вікна повинні бути захищені захисними решітками легких конструкцій або сітками із капронових (бавовняних) ниток.

9. Вологе прибирання повинно здійснюватися не менше, ніж двічі на день (до початку та після закінчення уроків).

10. На уроці фізичної культури повинен знаходитися лише той інвентар, який потрібен для даного уроку.

11. Перед початком кожного навчального року спортивні зали повинні бути перевірені спеціальною комісією з представників міського відділу освіти, санітарно-епідеміологічної станції, профспілки, директора школи і вчителя фізичної культури на предмет придатності їх до проведення уроків з фізичної культури та позакласних фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів.

12. За наслідками перевірки комісією складається акт-дозвіл.

7.2 Вимоги до спортивного інвентаря та обладнання0000000000

1. Усі спортивні прилади та обладнання, які використовуються під час проведення занять з фізичної культури і спорту згідно з навчальними програмами та типовими переліками навчально-наочних посібників  та технічних засобів навчання для навчальних закладів, затвердженими Міністерством освіти і науки України, повинні бути справними і надійно закріпленими.

Експлуатація спортивних приладів в спортивних залах та на відкритих майданчиках повинна відповідати вимогам «Типових правил експлуатації спортивних залів при проведенні навчально-тренувальних занять» та НАОП 9.1.70-5.01.-81 «Інструкція з техніки безпеки при експлуатації спортивних споруд».

Надійність установлення і результат випробувань інвентаря та обладнання відповідно до правил проведення змагань, затверджених федераціями з окремих видів спорту, фіксуються вчителем у спеціальному журналі.

2. Гімнастичні прилади не повинні мати у складальних одиницях і з’єднаннях люфтів, коливань, прогинів; деталі кріплення (гайки, гвинти) мають бути надійно закручені.

3. Жердини брусів перед початком навчального року, треба перевіряти по всій довжині. У разі виявлення тріщини, жердину необхідно замінити.

4. Робоча поверхня перекладини, брусів повинна бути гладенькою. Пластини для кріплення гаків, розтяжок перекладини повинні бути щільно пригвинчені до підлоги і заглиблені врівень з підлогою.

Перед виконанням вправ на перекладині та після їх закінчення, необхідно протирати сухою тканиною гриф перекладини і зачищати наждачним полотном у разі необхідності.

5. Колода гімнастична не повинна мати тріщин і задирок на брусі, помітного викривлення.

6. Опори гімнастичного козла повинні бути міцно закріплені в коробках корпусу. Під час висування ніжки козла повинні вільно встановлюватися і міцно закріплюватися в заданому положенні.

7. Гімнастичні мати повинні впритул укладатися навколо гімнастичного приладу так, щоб вони перекривали площу зіскоку та можливого зриву або падіння.

8. Місток гімнастичний має бути підбитий гумою, щоб запобігти ковзанню під час відштовхування.

9. Набивні м’ячі використовують за номерами відповідно до віку і фізичної підготовленості учнів.

10.  Маса і розміри спортивних приладів для метання повинні відповідати віку й статі учня відповідно до Правил змагань з легкої атлетики, затверджених Федерацією легкої атлетики.

11.  Для стрибків у висоту допускається використання стояків будь-якого типу за умови їх достатньої жорсткості. Планка має бути виготовлена з деревини, металу чи іншого матеріалу з круглим поперечним перерізом.

12.  Лижний інвентар необхідно підбирати відповідно до зросто-вікових даних учнів і у відповідності з Правилами проведення змагань з лижного спорту, затвердженими федерацією лижного спорту України. Поверхня лиж має бути без перекосів і бічних викривлень, тріщин, задирок і відколів. Палиці повинні бути легкими, міцними і зручними, мати петлі для захвату руками, вістря для опору й обмежувальне кільце.

13. Стояки, які прикріплюють сітку для гри у волейбол до поверхні ігрового поля, не повинні мати пристроїв, небезпечних для гравців.

14. Ворота для гри у футбол, гандбол мають бути жорстко прикріплені.   

     8. Правила надання першої медичної допомоги при одержанні травм

  Наслідки нещасних випадків залежать від того, наскільки швидко і кваліфіковано надано потерпілому першу медичну (долікарську) допомогу. Затримка долікарської допомоги або неправильне (невміле) її надання може призвести до серйозних ускладнень у лікуванні, інвалідності та навіть до смерті потерпілого. Не можна відмовлятися від надання допомоги потерпілому та вважати його мертвим тільки за відсутності таких ознак життя як дихання та пульс.

Майже завжди травма трапляється раптово і викликає в людини почуття безпорадності. Не всі знають, що треба робити, як швидко визначити характер і важкість травми. В таких випадках необхідні спокій, рішучість, уміння швидко і правильно організувати надання першої допомоги до прибуття медичних працівників. Швидкість і якість надання долі карської допомоги визначаються підготовленістю осіб, які знаходяться поруч, їх умінням використовувати підручні та спеціальні засоби. Тому кожен учень і працівник повинні знати, як надати долі карську допомогу: зупинити кровотечу, зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, накласти шину при переломі, перв’язати рану, промити очі, вжити необхідних заходів при гострих отруєннях парою, газом, тощо.

Є певна схема послідовності надання першої долі карської допомоги, з різними варіаціями, вона прийнятна для більшості ситуацій. Значно складніше надати допомогу, якщо біля потерпілого тільки одна людина. В такому випадку не завжди потрібно бігти за лікарем, інколи це просто не можливо зробити (на майданчику, лісі, на річці). У таких ситуаціях як ураження електричним струмом, утоплення, багато чисельні травми, надання термінових заходів, може стати вирішальним для врятування життя потерпілого. Наприклад, у вищезазначених випадках у потерпілого може бути відсутнім дихання, порушена серцево-судинна діяльність до зупинки серця. При цьому завдання того, хто надає допомогу, - негайно розпочати відновлення дихання та серцевої діяльності у потерпілого, а вже потім вирішувати питання із транспортуванням.

Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допомоги:

1. Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.
2. Надати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.
3. Визначити вид травми (перелом, поранення, опік, тощо).
4. Визначити загальний стан потерпілого, встановити чи не порушені функції життєво важливих органів.
5. Розпочати проведення необхідних заходів:
   • зупинити кровотечу;
   • зафіксувати місце перелому;
   • надати реанімаційних заходів: штучне дихання, зовнішній масаж серця;
   • обробити ушкоджені частини тіла.
6. Одночасно з наданням долікарської допомоги, необхідно викликати швидку допомогу, послати за працівником навчального закладу, підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.
7. Повідомити керівників установи про те, що сталося.

Важливо знати обставини, за яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення та час – годину і, навіть, хвилини, особливо, коли потерпілий втратив свідомість. Знання цього може допомогти не тільки розпізнати характер ушкоджень, правильно вибрати засоби надання допомоги, але і в майбутньому, в умовах лікувального закладу вірно встановити діагноз.

Перше, що необхідно зробити для надання допомоги, - вивести (винести) потерпілого з місця події (зі спортивного залу спортивного майданчика, зупинити дію електричного струму, вивести з приміщення, в якому чадний газ, тощо). Робити це потрібно обережно, намагаючись якнайменше турбувати потерпілого, особливо, коли є переломи хребта. В таких випадках не можна перевертати потерпілого, тому що це підсилює біль, призводить до тяжких ускладнень, таких як шок, сильна кровотеча з ушкодженням судин.

При деяких ушкодженнях і раптових захворюваннях, необхідно зняти з потерпілого одяг, наприклад, при термічних опіках та пораненнях. Краще це зробити в приміщенні. Спочатку знімають одяг (пальто, піджак, штани, блузку) із здорової частини тіла. Якщо важко зняти одяг, його розпорюють або розрізають. Так діють у випадках тяжкої травми з ушкодженням кісток, коли необхідно швидко зупинити кровотечу та іммобілізувати кінцівку. Під час кровотечі, одяг достатньо розрізати вище рани. При переломі хребта, коли не можна турбувати потерпілого, одяг не знімають.

Необхідно передбачити захист потерпілого від переохолодження, особливо, якщо є значна втрата крові, тяжкий загальний стан або під час транспортування потерпілого на значні відстані. Здійснити це не важко, для цього використовують простирадла, які стелять на ноші таким чином, щоб вільним краєм накрити потерпілого. В мокру погоду, треба користуватися брезентом, наметом або матеріалами, що не пропускають воду.

Потерпілий завжди потребує морально-психологічної підтримки оточуючих. Увага, щирість, турбота – це фактори, що допоможуть подолати наслідки травми, нещастя. Неприпустимі грубість, роздратування, докори в необережності, недотриманні правил техніки безпеки, тощо. Правильний психологічний вплив і поведінка тих, хто оточує потерпілого, хто надає йому підтримку, вже є долікарська допомога.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1.        Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних,загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України. Від 02.08.2005.

2.        А.В.Хрипкова, Д.В. Колесов, Гигиена и здоровье школьника, М., 1988.

3.        Селуянов В.Н., Шестаков М.П. Физиология активности Н.А.Бернштейна как основа теориитехнической подготовки в спорте // ТиПФК. № 11,1996.

4.        Зациорский В.М. Воспитание физических качеств: Учебн. ТиМФВ для ИФК. — М.: ФиС, 1967.

5.        Коробков А.В., Головин В.А., Масляков В.А. Физическое воспитание. -М.: Высш. школа, 1983.

8.1. Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування

 

Найменування медичних засобів і медикаментів	Призначення	Кількість
Індивідуальний перев’язувальний антисептичний пакет	Для накладання пов’язок	3 шт.
Бинти	Для накладання пов’язок	3шт.
Вата (в пакетах)	Для накладання пов’язок	2 шт.
Джгут	Для зупинки кровотечі	1 шт.
Настойка йоду	Для обробки ран та поранень на шкірі	1 флакон або 10 ампул
Нашатирний спирт	Застосовувати при знепритомленні, накапати на вату 2-3 краплі і піднести до носа потерпілого	1 флакон або 10 ампул
Розчин (2-4%) борної кислоти	Для промивання очей, для примочок на очі при опіках електродугою, для полоскання рота, при опіках лужними сполуками	1 флакон 250 мл
Вазелін	Для обробки шкіри при опіках І ступеня	1 тюб.
Валідол	Застосовувати при серцевому болю по 1 табл. до повного розсмоктування	1 тюб.

 

Комплекс заходів, що передбачають надання допомоги на місці події, включає не тільки навчання правилам поведінки, але і відповідне матеріальне забезпечення, до якого і належать аптечки першої допомоги. Аптечки повинні знаходитися у місцях найбільшого скупчення людей і на травмонебезпечних ділянках.

У спортивному залі аптечку кладуть до спеціальної шафи, під час роботи на спортивному майданчику аптечку тримають у сумці або місці, зручному для переноски. Стан і укомплектованість аптечки необхідно обов’язково перевіряти, звертаючи увагу на термін придатності ліків. В аптечці завжди повинні бути засоби для надання першої допомоги при ударах, дрібних пораненнях: розчин йоду, борна кислота, марганцевокислий калій, перев’язувальний матеріал.

Правила користування індивідуальним перев’язувальним пакетом:

1. Розгортаючи пакет, не можна торкатися тієї сторони, яка буде накладена на рану.

2. Якщо рана одна, то слід накласти дві подушечки, якщо ран дві – по одній на рану, потім перебинтувати.

3. Щоб пов’язка не зсунулася, потрібно закріпити зовнішній кінець бинта шпилькою.

4. Після відкриття пакет необхідно зразу використати, тому що він швидко втрачає стерильність.

Вимоги безпеки перед початком проведення спортивно-масових заходів

Відповідальний за проведення спортивно-масових заходів перед початком їх проведення  повинен ретельно оглянути спортивні майданчики, приміщення, запасні виходи, особисто переконатися у повній готовності їх у протипожежному відношенні та в забезпеченні приміщення первинними засобами пожежегасіння, перевірити справність електроапаратури, задіяної до масових заходів, надійність спортивного обладнання.

Вимоги під час проведення спортивно-масових заходів

Під час проведення спортивно-масових заходів з учнями повинні невідлучно перебувати класний керівник чи класовод. Вони зобов’язані стежити за точним виконанням заходів безпеки під час проведення заходів. Необхідна також обов’язкова присутність медичного працівника для надання у разі потреби першої медичної допомоги.

Вимоги безпеки після закінчення спортивно-масових заходів

Відключити від електромережі електроапаратуру. Класоводи і класні керівники організовують вивід школярів з приміщень. Вимкнути освітлення і зачинити приміщення на ключ.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

У випадку пожежі керівник заходу зобов’язаний:

1. Негайно повідомити про пожежу у найближчу пожежну частину за телефоном 01, дати сигнал тривоги для місцевої добровільної пожежної частини.

2. Вжити всіх залежних від нього заходів щодо евакуації дітей з приміщень (дітей молодшого шкільного віку в першу чергу). Евакуацію дітей треба починати з приміщення, де виникла пожежа, а також з приміщень, яким загрожує небезпека поширення пожежі.

3. Направити евакуйованих дітей у безпечне місце (будівлю).

4. Одночасно негайно приступити до гасіння пожежі своїми силами й наявними в установі засобами пожежегасіння.

5. Для зустрічі викликаної пожежної частини або дружини треба виділити особу, яка повинна чітко проінформувати начальника частини (дружини), що прибула, про те, чи всі іти евакуйовані з будівлі, яка горить або задимлена і, в яких приміщеннях ще залишилися люди.

6. У разі необхідності надати першу медичну допомогу потерпілим і викликати швидку медичну допомогу за телефоном 03.