Стрибки в довжину
Стрибки в довжину - вид легко; атлетики, в якому спортсмени змагаються , хто стрибне , з-за певноТ
В програму спортивних змагань входять стрибки в довжину з хоча iCHY€ стрибкјв у довжину з Mic145L
Стрибки з яму з Результат за до найближчого до нет
Стрибки в довжину - це нескладна вправа , яка мае велике прикладне значення. Проте i цьому легко? атлетики простежуеться певна
, яка стосуеться поеднання з потужним
Змагання 3i в довжину вперше були в програму у 708 до нашоТ ери як вид пентатлону (п'ятиборства). Спортсмени того часу по з гантелями в руках , припускаючи , що це може результат стрибка. Виготовлялись з каменю i важили одного до двох Як виконувались стрибки , Bepci€k) е те , що це були багаторазов1 стрибки з гантелями в руках. Результат залежав того , вдало стрибун виконував i мах гантелями. у був коротким. , атлет виносив вперед так , щоб у польоту руки i ноги були майже паралельними. Перед приземленням BiH робив мах руками назад , що допомагало винести ноги й одночасно результат стрибка.
В наш час стрибки в були в програму змагань Оксфордського , 85 1 р.). Переможцем став Г.Пауелс 13 результатом 529 см. У 1868 р, ангјйець А.Тосуелл показав рекордний для того часу результат - 6,40 м, а в 1874 р. Д.Лейн вперше в CBiTi подолав семиметровий — 7,05 м.
Спочатку на не мјсць для у довжину, було i для Лише в 1886 р, з'явився брусок , i3 якого стрибуни в довжину.
у для приземлення почали використовувати , i3 тирсою. Разом i3 на kopoTki , зростали досягнення i в стрибках у довжину. Часто спринтери ставали стрибунами в довжину„ Серед них були
Оуенс , Карл , випускник 1.ТерОванесян.
поширеним i простим способом у довжину був ноги”.
В 30-х роках нашого з'являються HOBi , способи стрибка. Спочатку набув стрибок способом “ прогнувшись”, пот1м способи не дозволяють найкращим чином зберегги в але й створюють умови для приземления.
Тривалий час спортсмени i тренери вважали , що в стрибках у довжину потребуе якоТсь особливоТ , яка звичайного на kopoTki дистанцй' i характеризуеться подовженими кроками , високим стегна. Багато уваги до
Готуючись до поштовху, спортсмен перебудовував своТ рухи , виставляючи далеко вперед поштовхову ногу.
TexHika у довжину поступово i неухильно удосконалювалась. cyw€Bi стосувались , його виконання, а також сполучення з Тренери i спортсмени прийшли до висновку, що до не варто порушувати ритм який повинен природним шляхом переходити в стрибок. Таке виконання i дозволило стрибунам нашого часу досягги видатних М.Пауел — 8,97 м , — 8,92 м , — 8,90 м (yci 3i США) ; (СРСР) — 8,86 м та
почали змагатися в стрибках у довжину значно CBiT0Bi рекорди у почали з 1928 року. Першою рекордсменкою була японка k.XiT0Mi , яка стрибнула на 5,98 м. Уперше 7метровий в 1978р. подолала В.Бардаускене (СРСР) — 7,06 м. рекорд належить (СРСР) — 7,52 м.
TexHika стрибка у довжину способом ” прогнувшись”
Стрибки у довжину, як i види на фази:
приземлення. Важливо зазначити, що сучасний piBeHb досягнень кращих CBiTY створив передумови подолання в найближчий час 9-метрового рубежу. Це спонукае при стрибка у довжину зосередити увагу на двох основних фазах: на що визначае зл{т (вона поглинае i та на що визначае приземлення i включае в себе i приземлення (А,ПСтрижак, 1989).
Виконуючи стрибки у довжину, спортсмен розв'язуе рухових завдань. У що визначае набути максимально можливоТ вильоту, при цьому оптимальний кут вильоту. Це досягаеться високою 3i П на ocTaHHix кроках та виконанням ефективного з втратами горизонтально; У що визначае приземлення, створити умови, щоб час польоту та групування зберегти а п1д час приземлення якомога винести вперед.
стрибка на фази дозволя€ детально вивчити Ti чи його елементи.
Стрибок у довжину — 30BHi дуже проста i природна вправа. Сутгева в стрибка у час виконання польоту Форма цих pyxiB визнача€ стрибка — ноги”
“прогнувшись", Bci способи € BapiaHT0M збереження в i MeTi — до ефективного приземлення.
Кожний i3 указаних мае свот i сторони, нюанси. простим у i легким для опанування час навчання е ноги". спортсмени продовжують використовувати цей HaBiTb на вищот спортивноТ майстерностј„ того чи способу пов'язаний насамперед i3 особливостями стрибуна. Спортсмени з добре розвинутими
силовими якостями, досягають великого застосовуючи BapiaHT стрибка '*прогнувшись". Стрибуни, i чудовими спринтерськими з стрибають способом
Фази i нами були при стрибка в довжину способом ноги Г' [див. для 1 курсу].
елементи стрибка е однаковими при його способах, що дозволяе нам фазу польоту.
початкова вильоту становить 9,6-9,9 м/с у i 8,5-8,8 м/с у Деяка втрата горизонтальноТ у викликана напрямку руху певним кутом. 13 горизонтальноТ зростають i вимоги до прояву зусиль у момент Високий piBeHb i у короткий часу виявити максимум зусиль сприяють зменшенню втрат горизонтальноТ швидкост1 i забезпечують високий (23-25 0 ).
У момент поштовховоТ ноги бруска стрибун переходить в безопорне положення, намагаючись зберегги положення TiJla, Bci рухи в на збереження або i час приземлення.
стрибка у довжину “прогнувшись" за структурою pyxiB час польоту е ноги”. На початковому eTani спортивноТ його рекомендують стрибунам, мають недостатньо сильний поштовх. Цим способом стрибали i стрибають стрибуни европи i CBiTy: Л. Домбровський (НДР) — 8,54 м, (СРСР) — 8,86 м, Х.Дрекслер — 7,45 м.
активного у i високого злету стрибун у займае положення у при цьому махова нога, в знаходиться попереду, носок взято на себе.
Робота маховоТ ноги час виконання останнього кроку повинна бути активною, i3 махово\ ноги i активне посилання верхньоТ частини тулуба вперед дозволяють спортсмену на просунутись за вертикаль у Це забезпечуе широкий у i створюе умови для групування i приземлення. у кроцЈ опусканням махово? ноги вниз i
П назад до поштовховоТ. При компенсаторного руху максимально назад. за рахунок цього прогину вдаеться максимальне виведення тазу вперед. ПОЩТОВХОВа нога згинаеться в i залишаеться позаду. Одночасно з опусканням маховоТ ноги спортсмен рухом вниз-назад-в сторони руки вгору. Наступае пауза, коли спортсмен займае положення “прогнувшись” у польоту. Це сприймаеться як BCix pyxiB i супроводжу€ться максимального прогину тулуба. Максимальний прогин i3 добрим зависанням забезпечу€ високий i вдалий стрибок. При цьому момент обертання зведено до MiHiMYMY, а мЗви, беруть участь у перед приземленням, i можуть активно скорочуватись.
завершуючи коловий рух, починають опускатись вперед-вниз. Одночасно стрибун виносить вперед ноги, 3iI'HYTi в суглобах, нахиляе до них тулуб i, активно виносячи ноги пгятами вперед, приземлюеться. Виконуючи групування, спортсмен починае безпосередню до приземлення„ положення перед приземленням характеризуеться виносом вперед i3 високим k0J1iH з невеликим нахилом тулуба.
у до приземлення веде до передчасного нахилу тулуба вперед i передчасного розгинання у суглобах, що значно ускладнюе Тх утримання в горизонтальному Причиною помилок у групувануп можуть бути похибки, час виконання i польоту. Розгинання у суглобах i стол безпосередньо перед самим торканням niCkY при незначному навчання i удосконалення цього елемента звертати увагу на i утримання а не на Тх опускання.
В момент приземлення, коли торкаються ноги швидко згинаються в суглобах, таз низько над поверхнею уперед, Коли BiH починае просуватись вперед, а тулуб випрямляеться, спортсмен активним рухом ”висмикус” ноги з niCkY i щоб, максимально, використовуючи польоту, прокотитися по своТх сјЙдах через таз i спину.
Цей BapiaHT приземлення е ефективним i складним тому, що вимагае стрибуна доброт pyxiB i
В деяких випадках спортсмени проносять таз стороною i за свого приземлення з чи вправо. Цей cnoci6 вважають менш ефективним, бо BiH ускладнюе одночасний i торкання ногами Новачки i стрибуни нижчих приземлення глибоким i виходом, вистрибуванням або виб1ганням вперед. приземлення можна й у через завчасне опускання i неефективне використання траекторй польоту В випадках стрибки виходять дещо коротшими.
XapakTepHi риси стрибка в довжину з p036irycnoc060M ноги»
. На виконання спроби час змагань спортсмену
2. в.п. перед — з (ноги Hapi3H0, паралельно,
3. Довжина p036iIY у 40-48 м (18-24 кроки), у 33-40 м (16-22 кроки).
4. Горизонтальна у - 10,8 м/с i у
5. для середнього зросту до 176 см i до 166 см) — швидкиЙ початок, i прискорення на ocTaHHix кроках перед високого зросту — piBH0MipHe прискорення з на брусок; нижче середнього зросту — темпове просування до
6. крок перед менше передостаннього у на 15-20 см i у менше на 5-10
7. Тулуб у момент назад не на 2-40 8. На нога ставиться з yciei стопи кутом 65-700 , в на 170- 75 0, а в момент — на
9. Кут 70-75% кут вильоту 20±3 0 1 на висот{ 50-70 см.
1 1 . Способи приземлення — сидячи i групуванням.
Навчання стрибка в довжину з варто розпочинати навичкою правильноТ активно переключати за рахунок довжини i частоти kp0kiB.
Завдання 1 . Створити правильне уявлення про TexHikY стрибка у довжину способом „прогнувшись['.
Засоби:
1. про TexHikY стрибка, його
2. Перегляд
3. Показ стрибка тренером або стрибуном.
Завдання 2 Навчити
Засоби:
1. В. п. — пощтовхова нога попереду на стоп) махова позаду на носку, pyxiB рук i час Винести
махову ногу вперед — вверх, на носок поштовховоТ ноги. Руку, однойменну H03i, в вперед-вверх, другу в й
2. Те ж саме з одного кроку з в. п. — махова нога попереду, поштовхова позаду.
рухи час поштовхова нога на висотою 40 см. Вийти маховою ногою на лаву, або на з i з одного кроку.
рухи стрибуна у з вистрибуванням вверх (з i з одного кроку). Вистрибування вверх за допомогою активного маху i випрямлення поштовховоТ ноги Вистрибування вверх, стоячи обличчям до лави, з опорою поштовховоТ ноги на площадку висотою 60-70 см.
5. Стрибки з поштовхом ногою з приземленням на махову ногу i переходом на
6. Стрибки з поштовхом ногою з приземленням на обидв1 ноги.
7. Стрибки ”в на кожний крок з акцентом на вверх, вперед-вверх i вперед.
8. Стрибки ”в лави або iHIIJi перешкоди (з
поступовим ними).
9. Стрибки ”в через три кроки з руховим завданням на виштовхування вверх, вперед-вверх i вперед.
Bka3iBkYI, час виконання
нахилено вперед.
повне розгинання поштовховсй ноги в кульшовому суглобах, одночасно з цим погляд спрямовано вперед-увверх.
I-IPH BHKOHaHHi CTPH6KOBHX BT1paB, Hora CTaBHTbCS1 Ha BiALLITOBXYBaHHH 3 yci€i CTOIIH aKTHBHHM 3arpi6aJ1bHHM pyxoM *KOMOra 6JIHxqe AO npoeKL.(ii 3LlBT.
3BepTaTH YBary Ha CHHXPOHHi pyxu pyK i Hir niJ1 qac BiALLITOBXYBaHH%.
3aBAt1HH% 3. HaBLIHTVf p036iry B 110€AHaHi 3 BiAIUTOBXYBaHH%M.
3ac06n:
I . CTPH6KH KPOL1i" 3 BiA111TOBXYBaHHHM qepe3 KO)KHi 5 6ir0BHx KPOKiB.
2.CTPH6KH "B KPOLLi 'T qepeg 3,5,7 6iroBHX KPOKiB i3 TOPKaHHHM rOJIOB01-O a60 KOJTiHOM niABi111eHHx upenwreTiB.
3.CTPH6KH "B Kpoui" qepe3 'rpm 6iroBHX KPOKH 3 11PVf3eMneHH}1M Ha MaXOBY Hory.
4.CTPH6KH "B Kpoui" yepe3 cTpiMKY Ha BHCOTi 40-50 CM 3 11PH3eMJ1eHH% B my Ha MaxOBY Hory i nonaJ1bUIHM np06iraHH%M.
5.CTPH6KH "B KP011i ti Pi3HHMU PYXOBHMH YCTaHOBKaMH Ha BHCOKUii 3J1iT, AOBruji Max i T. A.
6.110BTOPHi np06iraHHfl p036iry (40 40 M) i3 pi3HVIMH PYXOBHMH 3aBaaHH%MH: MaKCHMU1bHO u_IBHÅKHii noqaT0K 3 aKTHBHHM Ha6iraHHflM B KiHui; piBH0MipHe npucKopeHHA BiA noqaTKY AO KiHLtw, UIBHAKHÜ TeMflOBHji noqaT0K ig YTPHMaHH%M MaKCHMU1bHOi 111BHAKOCTi no BiA111TOBXYBaHHA.
7.3ÅijiCHeHH}1 p036iry B nonermeHHx YMOBax: 3a BiTPOM, no noxnniji nopixui TOIUO.
8.BHKOE1aHHS1 p036iry B YCKJ1aÅHeHHX YM0Bax: 11POTH BiTpy, 3 06T"KYBaJ1bHHM 110%COM, y HeBahCKHM ninü0M (2-3 0 ).
9.BHKOHaHH% p036iry 3 nonanaHHHM Ha Micue BiALLITOBXYBaHH51 i BHJTbOTOM "B KID011ii'.
MeTOAHLIHi BKagiBKU. 3BepHYTH YBary Ha aKTHBHe 11PHCKopeHH}1 OCTaHHiX Girogux KPOKiB; Ha HOCTaHOBKY Horn 3 nepenHb0i qacTHHH CTOTIH.
BucoTa npeAMeTiB ÅiCTaBaEIHf1 a60 nepecrrpH6YBaHHq 3 ypaxYBaHH*M pyxomrx MO)KJIHBOCTeii YHHiB.
IliÅL qac HaBqaHH51 p036iry ne06xiÅH0 CTOKHTH ga cTa6iJ1bHicT10 6iroBHX KPOKiB. 1104MHaTH P036ir 3aB)KÅU 3 OAHOFO i Toro BMXiAHoro 110JIO>KeHHR.
3aBAaHHS1 4. HaBHVITM pyxiB B 110J1bOTi Ta IliA qac 111)H3eMneHHfl.
Засоби:
1. В .п. — о. с. махову ногу, опустити П, витягнутись грудьми i руками вверх,
2. В. п. — вис на перекладинй Опускання маховоТ ноги з прогином у тулуба.
З. з лави, виконувати способом
“прогнувшись"
4. В. п. — поштовхова нога на махова на
вперед-вверх i ”прогнувшись”.
5. Те ж саме, але з одного кроку.
б. Стрибки з м{сця у довжину з завданням якомога '(викидати” ноги.
7. стрибки вверх, ногою, другу вперед-вверх на piBeHb тазу. Тулуб при цьому дещо нахилено вперед.
8. Стрибки з повного i3 MicTka.
положення польоту ”в прогнутись паузи активно посилати ноги вперед.
Стежити за тим, щоб час польоту опускання махово; вниз, таз виводився вперед, а втдхилялися назад.
час навчання приземленню звертати увагу на передчасне опускання назад приземлення. Часто не можуть високо ноги i утримати Тх через черевного преса i тулуба. В цьому випадку тренеру звернути увалу на цих а також використовувати стрибки з i невеликого домагаючись 'викидання" далеко вперед.
Завдання 5. Навчити стрибка в
Засоби:
. Стрибки у довжину з поступовим
2. Стрибки у довжину з коротких i
стегна, з i темпу
З. Стрибки у довжину при з додатковим прискоренням на ocT'dHHix кроках та на брусок.
4. Стрибки у довжину з повного помилки в стрибкПз у довжину i засоби ix усунення
1 . довжини ocTaHHix kP0kiB i особливо останнього — будь-який який використовуеться, дещо скоротити, залищаючи ту ж саму kpokiB.
2. нахил тулуба вперед або назад — стежити за правильною поставою.
З. kP0kiB — виконувати i3 застосуванням
. Постановка ноги на розслабленими м'язами, особливо стопи — стрибки на вверх, не згинаючи у суглобах, i вправи на (переважно стопи).
2. Включення маховоТ ноги i рак i3 — Ti ж caMi стрибки на з вагою (3-5 кг).
З. Низьке стегна маховоТ ноги i недостатне згинання 17 в
— стрибки час з акцентом на рухи махово} ноги i рук. набивного м'яча вгору стегном ноги, сильно в
4. опускання ЗЦВТ на ocTaHHix кроках — багаторазове виконання ocTaHHix kP0kiB з розмТою i без нет.
i приземлення
1 . Мала pyxiB у польоту — у на або кроками” .
2. Передчасне групування для виконання приземлення — стрибки через на 20-40 см за 0,5 м до приземлення.
3. нахил тулуба i низький тпдйом стегон — i3 малого розб1гу стрибки на поролоновий мат (висота до 1 м). стегна з вагою (1520 кг) на MiClli з опорою на CTiHkY.
вправи для стрибка у довжину способом
” прогнувшись”
1 . i спуск з гори, ходьба по випадами, в глибокому стрибками.
2. В. п. — в позаду. Впираючись або двома ногами на додаткове виконати упор лежачи позаду.
З. В. п . — на Нахил назад руки вгору.
4. ГОЛОВОЮ З 5-7 kpokiB.
5. Застрибування на тумбу i з нет.
6. Стрибки через лаву на двох та H03i.
7. Pi3H0MaHiTHi багатоскоки.
8. В. п. — стоячи передньою частиною стопи на 8-10 см. i опускання з навантаженням 15-30 кг i без нього.
9, Стрибки через бар'ери pi3HOT висоти i
10. Стрибки в глибину (60-50 см) i3 приземленням на поштовхову i швидким i приземленням на ноги.
11. i3 високим стегна.
12. i3 захлестуванням назад.
13.
14. i3 виновом прямих Hir (pi3H0MaHiTHi
15. Стрибки в
16. i3 аюгивним виносом стегна через 2-3 кроки.
17. i3 прискоренням.
18. Махи ногою в площинах„
19. i3 з коловими рухами руками.
20. Стрибки на двох ногах i3 просуванням вперед, назад, правим, боком.
21. Стрибки у глибину з приземленням на ноги i митгевим вистрибуванням вгору (70-90 см для i 50-70 см для
22. Стрибки в довжину з мјсця.
Висновки
Таким чином, культура та спорт займають дуже важливе в людини„ Одним i3 спорту е легка атлетика, що поедну€ Taki як: ходьба, стрибки (в довжину, в висоту, шестом), метання (диска, списа, молота), штовхання ядра та багатоборства. Це один i3 масових сорту, Кожен вид легкоТ атлетики мае свою своТ свот дати, свот рекорди та своТ iMeHa. Одним i3 легкоТ атлетики е стрибок в довжину з який розвивас у людини силу, € досить важливим елементом у молодй,
Щоб удосконалити своТ стрибки у довжину з слЈд досить ретельно тренуватися, дотримуватися стрибка.
Рекорди
Рекордсмен CBiTY серед - Майк Пауел, США. Иого рекодний стрибок - 8 м 95 см, встановлений у 1991 в T0kio.
Рекорд CBiTY серед 7 м 52 см, належить
1змаТла„ BiH встановлений у 1988
Рекорд УкраТни, 8 м 35 см, належить одразу двом спортсменам Лаевському ( 1997) та Роману Щуренко (2000).
Рекорд Укра?ни серед належить - 7 м 24 см.
Серед спортсменок УкраТни далеко стрибали також 1неса Кравець - 7 м 37 см, Олена Шеховцова - 6 м 97 см.
3i стрибкНв у довжину ставала Bipa
I . Артюшенко ОФ. Легка атлетика: Навчальний для культури. - Черкаси: БРАМА-ГСУЕП. 2000. — З 16 с.
2. Бакланов В.Д. Этапность построения двигательного навыка в барьерном беге./ в сб. Управление движениями и совершенствование технической подготовки в физическом воспитании. - МхМОПИ, ] 981. - С 1 1-17.
З. Балахничев В.В, Бег на 10 м с барьерами. -М.: ФИС, 1987. — 80 с.
4. Бондарчук А.П. и др. Легкоатлетические метания.-К.: Здоров[я, 1984.—168
5. Верхошанський Ю.В. Основы специальной физической подготовки спортсменов. -М.: Физкультура и спорт. 1988.- 331 с.
б. Волков Л.В. Теория спортивного отбора: способности, одарённость, талант. — К.: Вежа, 1997. - 168 с.
7. О.В. Легка атлетика: Курс /Харк.держ.пед.ун-т ж1.Г.С.Сковороди. - 2001. - 12 с.
8, Иванова Л.С. Вариативность в подготовке метателей. - М.: ФИС, 1981-1 12
9. Келлер В.С., Платонов В.Н. Теоретико-методические основы подготовки спортсменов. - Львов : Украинская спортивная ассоциация, 1 993, - 270
Man. 35
171