Технологія писанкарства 7 - 9 клас. Конспекти уроків

Про матеріал

В посібнику поміщено календарні плани і розробки уроків варіативного модуля: «Технологія писанкарства» для 7 – 9 класів.

Посібник може бути використаний вчителями трудового навчання загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

Описание: C:\Documents and Settings\Lyuba\Мои документы\Мои рисунки\пис.jpg«Технологія писанкарства»

 

  •               Тематичне планування
  •               Конспекти уроків

 

 

 

 

Вчитель трудового навчання

Воробіївської ЗОШ I-II ступенів

Міщук В. Р.

 

 


 

Міщук В. Р. – вчитель трудового навчання Воробіївської ЗОШ I-II ступенів, Білогірського району.

 

Рецензент : Гуменюк О. Р. – керівник районного методичного об’єднання вчителів трудового навчання.

 

 В посібнику поміщено календарні плани і розробки уроків варіативного модуля: «Технологія писанкарства» для 7 – 9 класів.

 

 

Посібник може бути використаний вчителями трудового навчання загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій.

 

 

Календарно-тематичне планування

«Технологія писанкарства»

з.п.

Дата

Кіл год.

Назва теми та її зміст

 

Практична робота

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

 

4

Основи технології писанкарства

 

Техніки писанкарства

Називає і розпізнає: техніки писанкарства (які вивчаються);  символи, які використовуються в писанкарстві;

добирає матеріали, інструменти; виготовляє писанки техніками, які вивчаються (з нескладними малюнками);

організовує робоче місце.

дотримується правил безпечної праці, пожежної безпеки; санітарно-гігієнічних вимог.

1.1

1.2

 

2

Короткі історичні відомості про культурний символ України – писанку, її місце в сучасному декоративно-ужитковому мистецтві.

Орнаменти писанкарства. Символи в писанкарстві.

 

Техніки писанкарства (крашанка, крапанка, писанка з малюнками-символами).

Інструктаж з БЖД.

1.3

1.4

 

2

Матеріали для виготовлення писанок, їх властивості.

Інструменти та пристосування (писачок, олівець, ложка, підставка металева для свічки), серветки з тканини).

Організація робочого місця. Правила безпечної праці,  санітарно-гігієнічні вимоги Протипожежна безпека.

Технологія  писанкарства.

Інструктаж з БЖД.

2

 

10

Проектування та виготовлення писанки  (з використанням символіки).

 

Проектування та виготовлення писанки

Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності;

здійснює пошук  виробів аналогів;

створює ескізний малюнок на основі символів;

складає  карту послідовності нанесення кольорів;

добирає яйце, барвники, писачок,

готує  поверхню яйця, розчини барвників, оцту;

виконує  нанесення  малюнка  на поверхню яйця; виготовляє писанку;

організовує робоче місце;

дотримується правил пожежної безпеки, безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог.

2.1

2.2

 

2

Визначення завдань для виконання проекту. Пошук аналогів писанок , малюнків.

Створення ескізного малюнка для писанки на основі символів.

Інструктаж з БЖД.

2.3

2.4

 

 

2

Добір кольорів.

Підготовка яйця до розписування. Приготування барвників.

Виготовлення писанки.

Інструктаж з БЖД.

2.5

2.6

 

 

 

 

2

Виготовлення писанки.

Виготовлення писанки.

Інструктаж з БЖД.

2.7

2.8

 

 

2

Виготовлення писанки.

Виготовлення писанки.

Інструктаж з БЖД.

2.9

2.10

 

2

Виготовлення писанки.

Виготовлення писанки.

Інструктаж з БЖД.

 

 

 

 

 

3

 

2

Презентація виготовлених виробів.

 

Захист проекту.

 

Визначає собівартість виробу;

компонує портфоліо;

захищає проект;здійснює оцінку виготовлення виробу і процесу праці за загальними естетичними, художніми та функціональними показниками.

3.1

3.2

 

2

Захист проекту.

 

Захист проекту.

 

 


Дата ____                       Урок №1

Тема: Короткі історичні відомості про культурний символ України – писанку, її місце в сучасному декоративно – ужитковому мистецтві. Орнаменти писанкарства. Символи  в писанкарстві.

Мета: Навчити учнів особливостям української писанки.  Розвивати просторове уявлення. Виховувати любов до народних промислів.

Обладнання: орнаменти писанок, писачок, барвники, віск. Свічка. яйце.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань вмінь та навичок.

Хід уроку.

  1. Організаційна частина.
  2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.
  1.               Де використовується писанка?
  2.               Яке значення має писанка для українського народу?

 

  1. Мотивація навчальної діяльності.

 

Писанка – це неповторне багатство. Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом.

  О.Довженко.

Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова “писати”, тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами.

  1. Вивчення нового матеріалу.

 

Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому наші пращури втілювали свої прагнення, віру.

Писанка – це символ весни, сонця, повернення природи до життя.

Багато народів світу шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення у багатьох стародавніх народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла, тепла, навіть зародком усього всесвіту.

Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні?

Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивченням трипільської культури (V-ІІ тис. до н.е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках.

Так зображена н малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині. Їх поєднують благально піднесену догори руки та інші характерні елементи.

На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в Х-ХІІІ ст.

Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі й святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збігалося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.

Звичайне   куряче  яйце  недовговічне,  тому   в    Київській      Русі майстри майоліки у великій кількості виготовляли керамічні розписані яйця, і це дало змогу багатьох поколінням милуватися ними. Найулюбленішим мотивом був мотивом сосонки – яскраво-зеленої травички, що найперша прокидається  після зими і пленяться, сповіщаючи про прихід весни.

Улюбленим кольором майстрів був жовтий та світло-зелений на темному, здебільшого коричневому або чорному тлі. Такі писанки можна побачити у Державному музеї історії України.

Татаро-монгольська навала на Русь припиняє діяльність ремісничого цеху, який р5епродукував українські писанки з глини, що експортувалися в інші країни. У цей період поступово розвивається писанкарство, починається розподіл традицій мистецтва за регіонами. За період ХІІІ до другої половини ХІХ ст. у писанкарстві майже не виникає нових елементів. Найдавніші писанки, виготовлені з курячих яєць, зберігаються в музеях і датовані другою половиною ХІХ – початком ХХ ст. Вони мають характерні ознаки кожного регіону їх виготовлення.

В Україні писанки виконують обрядову, ігрову, декоративну та інші функції. Обрядова функція писанки пов’язана зі святкуванням перших днів Пасхи. Зі свячених писанок починався великодній обід, їх дарували на знак поваги, любові, з побажанням добра. Писанки були своєрідним оберегом у хаті, тому їх намагалися зберегти до наступної весни.

Матеріалом для писанки є пташине яйце. За технікою виконання сучасній писанці передувала крашанка – яйце пофарбоване в один колір рослинними фарбами. Пізніше з’явилася крашанка, яка побутує й до цього часу.

Яйце опускають у фарбу, потім крапають на нього гарячим воском.

Коли віск вихолоне, яйце кладуть у темнішу фарбу. Після цього яйце опускають у гарячу воду, де віск сходить з нього залишивши різної величини і форми крапочки по кольоровому тлі.

Із кінця ХІХ ст. поряд із писанками створюються дряпанки і мальованки.

Дряпанка – це крашанка, на якій орнамент видряпано голкою або металевим стержнем.

Мальованка – це яйце, розписане фарбами за допомогою пензля.

Часто в оздобленні писанок використовують  поєднання двох і більше прийомів розпису ( крашанка, мальованка, дряпанка).

У 80-х роках ХХ ст. до писанкарства звертаються професійні художники, народні майстри старшого покоління. У містах виникають музеї писанок (м. Коломия). Великі експозиції писанок має Львівський музей, етнографії та художніх промислів України – понад 11000 штук з 20 областей України. Українські писанки можна побачити за межами України: в Лондонському королівському музеї, в Санки-Петербурзі в музеї етнографії, в музеях Праги, Кракова.

У наш час мистецтво писанок чарує око розмаїттям орнаментальних мотивів і буянням насичених фарб, викликаючи загальне захоплення.

Писанкарство вважається одним із найцінніших різновидів українського декоративного розпису.

  1. Практична робота.

Техніки писанкарства.

Вступний інструктаж.

Поточний інструктаж (проводжу при необхідності індивідуальний, фронтальний).

Заключний інструктаж.

  1. Підсумок уроку.

Виставлення оцінок, обговорення уроку. Домашнє завдання.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Дата ________          Урок №2

Тема: Матеріали для виготовлення писанок, їх властивості. Інструменти та пристосування. Організація робочого місця. Пожежна безпека

Мета: Навчити учнів виготовляти інструмент для писанкарства.  Розвивати просторове уявлення. Виховувати любов до народних промислів.

Обладнання: орнаменти писанок, писачок, барвники, віск. свічка. яйце.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань вмінь та навичок.

Хід уроку.

  1. Організаційна частина.
  2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.
  •                 Матеріал для писанки?
  •                 Які використовуються інструменти для виготовлення писанок?
  •                 Яке значення має писанка для українського народу?
  •                 Які барвники використовують для писанкарства?
  1. Мотивація навчальної діяльності.

Розписування писанки – то ціле дійство. Писанки, доречі, не можна було писати в той час, коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка – символ добра і сонця.

  1. Вивчення нового матеріалу.

Для писанок відбирають чисті і гарної форми яйця. Для того, щоб фарби рівномірно, якісно брались до шкаралупи, перед розписуванням його бажано обробити оцтом, розсолом квашеної капусти або галуном. Через це у деяких регіонах писанки почали називати галунками. Для виготовлення власне писанок, яйця перед роботою трохи підігрівають, потім розтоплюють бджолиний віск і за допомогою писачків, косток різної конструкції розписують їх. Старалися починати писати писанки до сходу сонця. Писанкарка вдягала вишиту святкову сорочку, молилась. Боронь боже, аби хтось увійшов до хати, як писали писанки. Писанкарка враз шепотіла такі примовки, щоб не пошкодили чужі очі писанкам. А ще, як розписували писанки, не можна було згадувати про померлих, аби не зашкодити тому, хто дістане готову писанку. Це таке повір‘я.

Спочатку серед Українців побутували крашанки, тобто яйця фарбували в один колір рослинним барвником.

Крашанки мають таке ж значення у великодніх святкуваннях, як і писанки. Крашанки, які приносили в кошику з церкви і розрізали на стільки частин, скільки було членів родини, а дівчата на Великдень вмивалися водою, в яку покладена червона крашанка, щоб бути цілий рік рум‘яними і здоровими.

За традицією крашанки готують в суботу, тому що яйця, пофарбовані у п’ятницю, швидко псуються, а суботні зберігаються впродовж усіх свят. Фарбувати потрібно 13 яєць, що символізує 12 апостолів і Спасителя.

Пізніше з‘явилися крапанки.  Робили їх так. Спершу яйце опускали в одну якусь фарбу, затим , коли воно висихало, на нього наносили крапки гарячого воску. Як віск охолоне клали яйце у фарбу іншого кольору. Після висихання фарби яйце опускали у гарячу воду. Віск зникав і виходила напрочуд мальовнича композиція із різнобарвних цяточок.

Крапки на яйцях означають зерно, що має прорости. У цьому символі закладена ідея плодючості рослин, людей. Під час розкопок поселень Трипільської археологічної культури знайдені фігурки богині плодючості Рожаниці. У складі глини, з якої ліпилася фігурка, було зерно або борошно. А на животі жіночої фігурки малювався ромб ( символ поля ) і втискувались в нього чотири зернинки.

Розглянемо крапанку, на якій жовті крапки розкидані по синьому полі і символічно показують зв'язок двох першооснов світу – синього моря ( води ) та золотого піску (сонячного світла ). Золотий пісочок – це також зорі на небі. За іншими легендами, крапки на писанках – то яйця зозулі. Зозуля- передвісниця весни, віщунка долі, символ кохання, багатства. В її образі втілена Велика Богиня – Мати. За давнім повір‘ям, зозуля першою відмикає і замикає золотими ключами Вирій.

За християнськими легендами, крапки на писанках – це сльози Божої Матері, що заплакала, почувши звістку про розіп’ятого Ісуса Христа.

Воскова техніка і колись, і в наш час застосовувалася при створенні власне писанок.

Непростим був обряд написання писанок. Найбільше їх писали під час Великоднього посту. Написану писанку відкладали аж до Чистого четверга. У Чистий четвер писанки клали у мисці до печі, після випікання хліба і пасок, розтанувший віск обтирали чистенькою ганчіркою. Готували писанки і до інших свят починаючи з 14 лютого і до Трійці.

За давньою традицією писанки мають бути написані на повному (цілому ) свіжому яйці, яке не можна варити.

Для розписування писанок мали такі яворові кисті, або писаки. На кінці у кожного писака дірочка, у неї вставлена трубочка. Писачок вмочують у розплавлений віск і наносять ним контур перших ліній орнаменту, що має бути білим. Затим яйце опускають у барвник якогось певного кольору, скажімо синього. Відтак по синьому фоні знову наводять писачком воскові орнаментальні елементи і опускають у барвник іншого кольору, припустимо червоного. Починають від найсвітлішої фарби і закінчують найтемнішою. Поступове накладання воском, що далі то нових елементів орнаменту і опускання яйця у фарбу все нових і нових кольорів утворює дуже вишукані й складні композиції. Після того як фарби висохнуть, писанки ставлять у гарячу піч або біля полум’я свічки, де з них стікає віск. Підносити писанку до полум’я слід було збоку, щоб вона не вкрилася кіптявою.

Процес виготовлення писанки досить складний. Раніше це можна було робити лише у чітко визначений час, з певними замовляннями, чарівні знаки писались відповідними кольорами. Зараз залишилась лише  символіка знаку і кольору. За технікою виготовлення раніше існувало двадцять різновидів, на сьогодні широко побутують лише п‘ять. Символічних малюнків у писанці понад сто, найпопулярніші з них:

 

  1. Практична робота.

Технологія писанкарства.

Вступний інструктаж.

Поточний інструктаж (проводжу при необхідності індивідуальний, фронтальний).

Заключний інструктаж.

  1. Підсумок уроку.

Виставлення оцінок, обговорення уроку. Домашнє завдання.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Дата _______                   Урок №3

Тема: Визначення завдань для виконання проекту. Пошук аналогів писанок, малюнків.

Мета: Навчити учнів особливостям виконання проекту..  Розвивати просторове уявлення. Виховувати любов до народних промислів.

Обладнання: орнаменти писанок, писачок, барвники, віск. Свічка. яйце.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань вмінь та навичок.

Хід уроку.

  1. Організаційна частина.
  2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.
  1.               Де використовується писанка?
  2.               Яке значення має писанка для українського народу?
  1. Мотивація навчальної діяльності.
  2. Вивчення нового матеріалу.

Визначення завдань проекту.

Пошук виробів аналогів

Створення технологічної картки для виготовлення писанки. (Дивитися додаток №1)

В технологічній картці вказуємо стільки операцій фарбування стільки ви маєте виконувати.

  1. Практична робота.

Створення ескізного малюнка для писанки на основі орнаменту.

Технологія писанкарства

Вступний інструктаж.

Поточний інструктаж (проводжу при необхідності індивідуальний, фронтальний).

Заключний інструктаж.

  1. Підсумок уроку.

Виставлення оцінок, обговорення уроку. Домашнє завдання.

 

 

Дата _______                                      Урок №4

Тема: Добір кольорів. Підготовка яйця до розписування. Приготування барвників

Мета: Навчити учнів приготовляти барвники.  Розвивати просторове уявлення. Виховувати любов до народних промислів.

Обладнання: барвники, вода, оцет 9%, сіль.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань вмінь та навичок.

Хід уроку.

  1. Організаційна частина.
  2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.
  •                 Матеріал для писанки?
  •                 Які використовуються інструменти для виготовлення писанок?
  •                 Яке значення має писанка для українського народу?
  •                 Які барвники використовують для писанкарства?
  1. Мотивація навчальної діяльності.

Крашанки мають таке ж значення у великодніх святкуваннях, як і писанки. Крашанки, які приносили в кошику з церкви і розрізали на стільки частин, скільки було членів родини, а дівчата на Великдень вмивалися водою, в яку покладена червона крашанка, щоб бути цілий рік румяними і здоровими.

  1. Вивчення нового матеріалу.

Для фарбування та розмальовування яєць здавна використовують природні барвники. Це відвари з кори, бруньок, плодів різних дерев і кущів (дуба, вільхи, горіха, яблуні і т. д. ). Коріння та стебел трав, пелюсток квітів, лушпиння цибулі та ін. Такі фарби світлостійкі, дають багату палітру. Також розробляли фарбу на жовтках курячих яєць. Фарби робили самостійно. Жовту фарбу виварювали з кори дикої квасної яблуні, зелену варили з луски молодого соняшника, а темну – із дубової кори, фіалкову – з кори чорної вільхи.

Кожному регіону України притаманна своя колірна гамма. Приміром, для Прикарпаття характерні жовта, червона і чорна барви. На Чернігівщині побутують червоні, чорні та білі кольори. На Полтавщині – жовті, світлозелені, білі; на тлі цих барв наносять розпис яскравими фарбами. На Поліссі, Волині, частині Поділля виготовляють писанки переважно червоні. Для Придніпров’я характерні широкі симетричні поля і товсті лінії. Наддністрянському Поділлю характерні чорні писанки з темним і білим тлом. Бойківські писанки – двобарвні. Гуцульські – ясні, писані жовтим і білим по червоному.

Подекуди на Україні поширилися мальованки, тобто, яйця розмальовані фарбою і пензликом. У роботу йдуть гуаш, акварельні і навіть олійні фарби. На мальованках зображують квіти, людські постаті, відображають свята та інші події. Мальованки часто зустрічаються на ярмарках як сувеніри.

Краса Вкраїнської природи, багатство рідного краю, велич панорами гірських пасм, розлогих степів, плавні, звиви долин з повноводними річками, стрункі трикутники смерек – все це відбивалося в витворах народного мистецтва – писанках. А скільки кольорів! І кожен барвник був природного походження.

Жовтило – жовту фарбу наші предки робили з вивареної яблуневої кори. Кількість кори і води та сорт яблуні визначали відтінок жовтого барвника.

Чорнило – чорну фарбу виварювали з луски соняшникових зернят, додаючи до відвару «купервасу» - залізного купоросу.

Зелену фарбу добували з відвару житніх висівок та луски зернят соняшника. Якщо взяти однакову кількість висівок і луски – вийде приємний, досить насичений зелений колір.

Темно-коричневу фарбу отримували, відварюючи дубову кору. Коли важко було знайти дубову кору, використовували кору вільхи.

У гуцульських селах ще вміють добувати жовту фарбу із зановини ( дорік красильний), яку збирають горянки в пору цвітіння.

Червону  фарбу гуцули вміли виварювати із звіробою, а зелену вони виварювали в борщі з житнього грису насіння соняшника.

Рожевий колір набували варінням лушпиння цибулі. Насиченість і чистота кольору залежала від пропорції води та цибулиння та від часу варіння.

Для того, щоб фарба краще бралась, перед розписуванням поверхню яйця відповідно обробляють – протравляють оцтом або галуном (алюмінієвий галун).

Щоб мати на писанці чистіші кольори, окремі народні майстри щоразу після написання деталей орнаментом воском решту зафарбованої поверхні втирають капустяним квасом, а відбілене тло згідно із задуманим забарвлюють іншою фарбою. Такий метод виготовлення писанок дає чарівну гаму чистих кольорів.

Ще сьогодні можна зустріти народних майстринь, які використовують для писанкарства яйця від курки-первістки. Таких яєць відкладали 3-5 штук. За сорок днів до Великодня розбивали перше яєчко і на сирому дереві відділяли білок від жовтка. Жовток переливали у глиняний посуд і використовували як засіб доброго закріплення фарб на писанках. Тепер також вживають жовток, але вже будь-якої курки. Ним змащують яйце перед фарбуванням.

  1. Практична робота.

Технологія писанкарства.( Добір кольорів. Підготовка яйця до розписування. Приготування барвників.)

Вступний інструктаж.

Поточний інструктаж (проводжу при необхідності індивідуальний, фронтальний). Заключний інструктаж.

  1. Підсумок уроку.

Виставлення оцінок, обговорення уроку. Домашнє завдання.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата _______                                      Урок №5

Тема:  Виготовлення писанки

Мета: Навчити учнів технології писанкарства.  Розвивати просторове уявлення. Виховувати любов до народних промислів.

Обладнання: орнаменти писанок, писачок, барвники, віск. свічка. яйце.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань вмінь та навичок.

Хід уроку.

  1. Організаційна частина.
  2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.
  • Матеріал для писанки?
  • Які використовуються інструменти для виготовлення писанок?
  • Яке значення має писанка для українського народу?
  • Які барвники використовують для писанкарства?
  1. Мотивація навчальної діяльності.

З прадавніх віків в нашому народі й досі зберігається вислів обережного ставлення до писанки: “носитися з чимось, як з писанкою”. Колись писанки писали цілу Весну, тепер — лише три дні перед Пасхою.

  1. Вивчення нового матеріалу.

Стародавні символи української писанки. Частина 1.

Берегині, символи води, світове дерево, дубове листя.

Традиція навесні, в квітні - на початку травня, обдаровувати одне одного крашанками та писанками була відома у слов’ян ще в дохристиянський період. Цей звичай був пов'язаний з народними уявленнями про яйце як символ вічного оновлення природи, сонця, весни, відродження, перемоги життя над смертю. Пізніше яйце, в якому захований зародок життя та яке уособлює поєднання минулого і сучасного, стало символом Воскресіння Христа, а за ним і відродження християн у новому кращому житті. При цьому складна система язичницьких магічних образів, знаків була трансформована у рамках християнсько-апокрифічної символіки.

  1. Практична робота.

Технологія писанкарства.

Вступний інструктаж.

Поточний інструктаж (проводжу при необхідності індивідуальний, фронтальний).

Заключний інструктаж.

  1. Підсумок уроку.

Виставлення оцінок, обговорення уроку. Домашнє завдання.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дата _______                                      Урок №6

Тема: Виготовлення писанки.

Мета: Навчити учнів виготовляти писанку.  Розвивати просторове уявлення. Виховувати любов до народних промислів.

Обладнання: барвники, писачок, яйця, свіяка, сірники, ложки, ганчірки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань вмінь та навичок.

Хід уроку.

  1. Організаційна частина.
  2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.
  •                 Матеріал для писанки?
  •                 Які використовуються інструменти для виготовлення писанок?
  •                 Яке значення має писанка для українського народу?
  •                 Які барвники використовують для писанкарства?
  •                 Розкажіть про стародавні символи писанки: берегині? символи води? світове дерево? дубове листя?
  1. Мотивація навчальної діяльності.

Писанка – важливий предмет язичницького культу, її історія сягає сивої давнини і пов’язана з релігійними уявленнями первісних людей, зокрема з поклонінням плодоріддю, з ритуалом величання весняного відродження життя на землі. Яйце символізує сонце і відродження, у такому значенні воно відоме всім народам світу. На писанках повторюються малюнки, що знаходять археологи на мальованій кераміці трипільської доби, це дає підстави розрізняти слов‘янські й неслов’янські доісторичні могили, адже писанкарство було притаманне саме слов‘янським етнічним групам, які пізніше стали називатись українцями.

  1. Вивчення нового матеріалу

Стародавні символи української писанки. Частина 2.

Знаки землі, жіночого начала, народження нового життя

Поширеним символом на писанках є також ромб (квадрат) – символ землі, родючості, матеріального благополуччя і продовження роду, загальний символ жіночого начала у природі. Зображення ромба, розділеного на чотири частини, можна побачити на трипільських знахідках – жіночих глиняних фігурках богині родючості. У кожну з чотирьох ділянок такого ромба ще до випалювання втискували по одному хлібному зернятку – такий ромб був уособленням зораного і засіяного поля, символом родючої землі, а також плідної жінки.

Стародавні символи української писанки. Частина 3.

Кінь, олень, півень

Зооморфні та птахоподібні знаки є одними з найдавніших. Так, птах - це символ зародження життя, родючості, приплоду, достатку. Це напівземна, напівнебесна істота. Півень вважався провідником Божого сонця й сторожем проти зла.

  1. Практична робота.

Технологія писанкарства.

Вступний інструктаж.

Поточний інструктаж (проводжу при необхідності індивідуальний, фронтальний).

Заключний інструктаж.

  1. Підсумок уроку.

Виставлення оцінок, обговорення уроку. Домашнє завдання.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Дата _______                                      Урок №7

Тема: Виготовлення писанки.

Мета: Навчити учнів виготовляти писанку.  Розвивати просторове уявлення. Виховувати любов до народних промислів.

Обладнання: барвники, писачок, яйця, свіяка, сірники, ложки, ганчірки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань вмінь та навичок.

Хід уроку.

  1. Організаційна частина.
  2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.
  •                 Які є стародавні символи писанки?
  •                 Кінь, олень, півень, що вони означають?
  1. Мотивація навчальної діяльності.

Одним із найпоширеніших елементів було і є «Дерево життя». Культ його також походить з прадавніх часів, адже дерево – це диво з див: восени воно помирає, а навесні оживає. І тому навколо прикрашених дерев водили гаївки-веснянки, на дерево дівчата вішали купальські віночки. Спонукало поклонятися дереву ще й інше – турбота про рід. Коли навесні на верхівці гілки з бруньок з‘являлися три нові пагінці, люди сприймали їх як триєдиний символ продовження роду (батько – мати – дитина ). І досі на традиційних народних весіллях в Україні можна побачити «весільне деревце», яке почет молодого приносить до новоствореної сім‘ї. А «весільне гільце» майже обов’язково запікається у коровай і прикрашається пташками з тіста.

  1. Вивчення нового матеріалу.

Стародавні символи української писанки. Частина 4.

Сварга, Сонце, Триріг

Сварга - це знак вогню, сонця і руху. Один із найстаріших символів в історії людства. За народними уявленнями сварга провіщала добро і захищала від темних сил. Різновиди свастики широко використовуються не лише у писанкарстві, а й у вишивці, кераміці, різьбі по дереву.

Стародавні символи української писанки. Частина 5.

Хрест, Спіраль

Хрест також належить до найдавніших солярних знаків. Знак рівнобічного (рівнораменного) хреста є знаком Сварги - найвищого Неба, що його бачить людина над головою. Це знак сонячного вогню, животворної Божественної сили. Такий хрест в давніші часи слов'яни називали крижем. Ці знаки широко використовувались у житті наших пращурів: наприклад, у формі хреста будували жертовники.

  1.                      Практична робота.

Технологія писанкарства.

Вступний інструктаж.

Поточний інструктаж (проводжу при необхідності індивідуальний, фронтальний).

Заключний інструктаж.

  1. Підсумок уроку.

Виставлення оцінок, обговорення уроку. Домашнє завдання.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Дата _______                                      Урок №8

Тема: Захист проекту

Мета: Навчити учнів захищати власний проект.  Розвивати просторове уявлення. Виховувати любов до народних промислів.

Обладнання: комп’ютер, виготовлений виріб, технологічна картка

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

  1. Організаційна частина.

Підготовка учнів до заняття.

Підготовка виставки-презентації.

ІІ. Проведення контрольної роботи.

Контрольна робота проводиться у формі виставки-презентації з коротким захистом проектів.

Учні за бажанням або за списком презентують свій творчий проект.

Приблизний  план захисту:

  •  Коротка характеристика завдання та вимог до об’єкту проектно-технологічної діяльності.
  • Опис прототипу.
  • Що змінено? З якою метою?
  • Особливості технологічного процесу виготовлення.
  • Що можна змінити? Що не вдалося?

Виставлення оцінок за виріб та презентацію.

ІІІ. Підбиття підсумків.

Ми виконали творчий проект. Під час виконання його ви пройшли всі основні етапи створення виробу..

Набуті знання та уміння можна використати в майбутньому під час розв’язання різноманітних життєвих ситуацій. Оскільки ви розвивали логічне мислення, тренували пам’ять та вирішували прості навчальні завдання.

 

Додаток №1

Технологічна картка для виготовлення писанки

 

Описание: C:\Documents and Settings\Lyuba\Мои документы\Мои рисунки\пис.jpg

Кураче яйце

Назва операції

Ескіз

Інструменти, матеріали

1

Очищення.

 

Оцет, вата

2

Воскування

 

Писачок. Віск, свічка

3

Фарбування

 

Барвник

4

Сушіння

 

Повітряне полотенце

В технологічній картці вказуємо стільки операцій фарбування стільки ви маєте виконувати.


Список використаної літератури.

  1. „Великодня писанка” – Марина Верхова – „Книга-Вега”, Вінниця – 2002.
  2. „Народний дім” – 1993
  3. „Таємнича мова символів” – Писанки Світлани Стадник та Галини Пятничук – Фотоальбом.
  4. „Українознавство” – Календар – щорічник. Київ 2000.
  5.  Науково-методичний журнал « Мистецтво та освіта» // 1997 р. - № 2 – ст. 37-38.
  6.  Науково-методичний журнал « Мистецтво та освіта» // 1997 р. - № 3 – ст. 39-44. р. – ст.8-9.
  7.  В. Мірчук, І. Рудько, С. Вінцковський. «Легенди про писанку».// 2000 р.
  8. Альбом « Українські писанки та їх символи». // Івано-Франківськ 1997 р.
  9.  О. В. Мірчук «Українське народознавство». // Київ «Освіта» 1992 р.
  10.  Науково-методичний журнал «Народне мистецтво». // 1998 р.- ст. 19-20.


Для нотаток

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Для нотаток

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
3.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.3
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. микола кафтан
    хороша розробка!
    Загальна:
    4.3
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    3.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
19 вересня 2018
Переглядів
6221
Оцінка розробки
4.3 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку