Технологія розвитку критичного мислення

Технологія   розвитку критичного мислення

Дана технологія це  комплексна річ, у якій важливе все:

•              які запитання ставить вчитель, а які – учні, та як реагує на думки учнів,
•              чи вистачає на уроці часу для рефлексії,
•              як часто учні мають можливість дискутувати,
•              наскільки свідомо вчитель обирає методи для різних частин уроку
•              хто робить висновки – вчитель чи учні тощо.

Розпочинаючи роботу за технологією формування і розвитку критичного мислення, вчителі розуміють, що навчити учнів мислити критично з першого, чи навіть другого, третього уроку неможливо. Критичне мислення формується поступово, це  результатам щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, із уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя та учнів на уроці. Проте можна виділити необхідні умови,  які здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення. Головними з них є:

1.Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за заданою

проблемою, її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Робота з формування критичного мислення може вестись не тільки на уроці, а й у позаурочній діяльності.

2. Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї можуть бути різноманітними, нетривіальними.

3. Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розв'язання проблеми.

4. Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв'язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована «колективною мудрістю».

5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впевнені, що можуть внести свою «цеглинку» у зведення «будинку», яким є розв'язання проблеми. Учитель повинен створити середовище, вільне від жартів, глузувань.

6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично, толерантно поводити себе під час проведення дискусій [3].

Традиційно, на уроці розвитку критичного мислення виділяють три етапи, що відповідають тим компонентам навчання, які виділяли Ж. Піаже і його послідовники (рис.1.1).

Рис. 1.1. Етапи (фази) уроку розвитку критичного мислення

•              Фаза актуалізації, під час якої педагог спрямовує учнів на те, щоб вони думали над темою, яку починають вивчати і формулювали запитання. Фаза актуалізації має на меті: актуалізувати у пам’яті учнів вже наявні знання; неформальним шляхом оцінити те, що вони вже знають; встановити цілі навчання; зосередити увагу учнів на темі.
•              Фаза побудови знань, під час якої вчитель підводить учнів допостановки питань, пошуку, осмислення матеріалу, відповідей на попередні питання, визначення нових питань і намагання відповісти на них. Ця фаза відбувається в основній частині уроку й має на меті: порівняти очікування учнів з тим, що вивчається; переглянути очікування й висловити нові; відстежити процеси мислення, перебіг думок учнів; зробити висновки і узагальнення щодо матеріалу; поєднати зміст уроку з особистим досвідом учнів; поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу.
•              Фаза консолідації, під час цієї фази вчитель прагне, щоб учні від рефлексували те, про що дізналися і запитали себе, що це означає для них, як це змінює їхні попередні уявлення, зрештою як вони зможуть це використовувати. Ця фаза має на меті: узагальнити основні ідеї; інтерпретувати визначені ідеї; обмінятися думками; виявити особисте ставлення [10].

Застосування методів розвитку критичного мислення на певному етапі уроку.

Технологія формування та розвитку критичного мислення — система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації відносно особистих потреб і цілей.

Визначають основні фази педагогічної технології «Розвиток критичного мислення»:

виклик: спонукання до роботи з новою інформацією; виклик відомих знань; безконфліктний обмін думками.

осмислення:  отримання нової інформації з теми; класифікація отриманої інформації; стадія осмислення; збереження інтересу до теми, яку  вивчають.

рефлексія:  обмін думками про нове; здобуття нових знань; спонукання до подальшого розширення інформаційного поля; оціночний.

Ці фази успішно трансформовані сучасними педагогами у п’ять основних етапів уроку критичного мислення ( рис 1.2)

Рис. 1.2. П’ять основних етапів уроку критичного мислення

 Етап 1. Розминка

•              Замінює організаційні моменти класичного уроку.
•              Головна функція – створення сприятливого психологічного клімату на уроці.
•              Актуальність етапу: теплий психологічний клімат сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, підвищенню авторитету вчителя;

Приклади розминок: «Закінчи речення одним словом»; «Чарівна скринька» , «Кросворд», «Епіграф».

Етап 2. Обгрунтування навчання.

•              Передбачає постанову мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до навчання.
•              Актуальність: навчальний матеріал засвоюється краще, якщучні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них; чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці.

Методи: «Метод Прес», «Мозковий штурм», « Займи позицію»

Етап 3. Актуалізація.

•              Девіз етапу: “Пробудіть, викличне зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають;
•              Актуальність:

•               Те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися;
•               знання, пов’язані з досвідом учня, краще та швидше запам’ятовуються;
•               створюються умови для «відкриття»;
•               підвищується роль учня на уроці.

Методи: «Обери позицію», «Метод прес», «Сенкан», «Асоціативний кущ»,”, «Ключові слова», «Мозковий штурм».

Етап 4. Усвідомлення змісту.

•              Учень знайомиться з новою інформацією.
•              На цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня.
•              Учень аналізує інформацію, визначає своє особисте її розуміння.
•              Актуалізація етапу: розвиток уміння працювати з інформацією, виділяти головне, формування компетентності з проблем.
•              Методи:  «Дискусія»; «Групова робота», «Таблиця ЗХД Знаю- Хочу дізнатися-Дізнався», «Інтерв’ю».

Етап 5. Рефлексія.

•              Учень стає власником ідеї, інформації, знань.
•              Можливість використання знань.
•              Обмін знаннями з іншими учнями.
•              Оцінка та самооцінка діяльності.
•              Актуалізація етапу:

•               усвідомлення того, що було зроблене;
•               демонстрація знань та того, як можна застосувати знання;
•               можливість  замислитися над підвищенням якості роботи;
•               можливість диференціації домашнього завдання;
•               визначення необхідності корекції.

Методи: «Обери позицію», «Метод прес», «Самооцінка”,  «Різнокольорові капелюшки», «Сенкан», «Асоціативний кущ”», «Ключові слова»

Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий.

Добирати їх учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже, доречнішими.

Учитель має опонувати якомога більше методів розвитку критичного мислення і бути обізнаним з особливостями їх ефективного застосування. Найпоширеніші методи розвитку критичного мислення подано на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Методи розвитку критичного мислення.