Технологія «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення
Управління освіти виконавчого комітету
Нетішинської міської ради Хмельницької області
Нетішинська загальноосвітня школа І –ІІІ ступенів № 2
Панкіна Тетяна Никифорівна
Технологія «Щоденні 3»
для розвитку критичного мислення
Нетішин - 2020 Автор: Тетяна Панкіна
Технологія «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення
Нетішин - 2020
Рецензенти:
Галина Пастушок – кандидат педагогічних наук, доцент, Національний університет «Острозька академія».
Маріанна Юрчук – методист управління освіти виконавчого комітету
Нетішинської міської ради.
Посібник містить методичні рекомендації щодо впровадження та використання методики «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення у навчальному процесі НУШ. Дана робота дає змогу вчителеві зорієнтуватися, на якому етапі навчання, або під час вивчення якої теми краще застосовувати певні завдання.
Досвід роботи вивчався адміністрацією школи, методичним кабінетом. Вступ 4
1.1. Поняття критичне мислення.................................................................... 7
1.2. Розвиток критичного мислення на уроках математики.......................... 10
2.1. Організація та хід дослідно-експериментальної роботи........................ 15
Рекомендовано для вчителів Нетішинським ММК (протокол № 3 від
09.02.2018р.)
Зміст
15
2.3 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи ……..
24
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ «ЩОДЕННІ 3» ДЛЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО
МИСЛЕННЯ ……………………………………….………………..
27
3.1. Використання технології «Щоденні 3» для розвитку
критичного мислення на уроках математики ……………………..
27
3.2. Позакласна робота з математики з елементами технології
«Щоденні 3» для розвитку критичного мислення …………………
51
ВИСНОВКИ …………………………………………………………. 58
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………… 50 Вступ
Чим цікавіше для дитини те, що вона вивчає, тим більше зосереджується її увага, тим глибше засвоюються знання.
В.Сухомлинський
Відповідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017р №2145-VІІІ, освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору [11].
Нова українська школа – школа компетентностей ХХІ століття. Одним з основних завдань є те, щоб наші учні досягли максимальних результатів у навчанні та отримали навички, потрібні їм у реальному житті. Отже, треба вчити дітей працювати самостійно, а також в команді, вирішуючи проблеми. Саме в цьому допоможе технологія «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення . Хоча сама ідея розвитку критичного мислення не нова. Педагогічна технологія «Щоденні 3» – це навчання, яке ґрунтується на комплексному підході.
Об’єкт дослідження – процес формування критичного мислення здобувачів освіти початкової школи.
Предмет дослідження – методичні засади використання елементів технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення здобувачів освіти початкової школи.
Мета дослідження полягає в тому, щоб довести ефективність технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення здобувачів освіти початкової школи.
Основне завдання полягає у впровадженні математики для себе, завдання для виховання в учнів пізнавального інтересу до вивчення математики, формуванні їх інтелектуальних здібностей. Поширеними методиками, методами і прийомами впровадження математики з другом в молодших класах є ділові, рольові ігри, моделювання, імітація, імпровізація, де саме середовище впливає на учня і перебудовує навчально-виховний процес.
Ефективними засобами збудження живого інтересу до вивчення математики в початкових класах є «Щоденні 3». Їх основою є практична робота, дидактична гра, що зближує навчальну діяльність з основним видом діяльності молодших школярів – грою. Вона переключає довільну увагу дітей на навчальний процес, на розв’язування навчальної задачі. Гра спонукає учнів до виконання більшої кількості математичних вправ, сприяє набуттю міцних свідомих знань, умінь і навичок. Такі уроки допомагають учителю урізноманітнювати роботу, знімають напруження від звичної навчальної діяльності, переключають увагу школярів; вони є цінним засобом виховання розумової активності дітей, що активізує психічні процес, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. На таких уроках діти долають більші труднощі та тренують свої сили.
Як показує практика, новий матеріал з математики, викладений в ігровій формі, з наступними проведеннями практичної роботи дає кращі результати, ніж традиційна форма викладення матеріалу.
Експериментальна база дослідження – Нетішинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Нетішинської міської ради, 2-В клас.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що:
1. Розкрито теоретичні основи використання елементів технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення на уроках математики в початковій школі.
2. Обґрунтовано педагогічні умови використання елементів технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення на уроках математики в початковій школі.
3. Розроблено систему завдань для формування математичних компетентностей другокласників засобами технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення.
4. Експериментально перевірено ефективність використання завдань, укладених із врахуванням технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення.
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА ЗАСАДАМИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ «ЩОДЕННІ 3»
1.1 Поняття критичне мислення
Чи можна навчитися мислити більш ефективно? Як і інші якості розуму, мислення можна розвивати. Розвивати мислення - значить розвивати вміння думати. Одним з інноваційних методів, що дозволяють добитися позитивних результатів у формуванні розумової діяльності молодших школярів, є технологія розвитку критичного мислення.
Мета її полягає в розвитку розумових навичок учнів, необхідних не тільки в навчанні, але і в подальшому житті: вміння приймати зважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні сторони явищ. Інакше кажучи, ця технологія сприяє реалізації компетентнісного підходу в навчанні і вихованні школярів.
Протягом останніх десяти років в українській педагогіці проблема критичного мислення активно розв’язується. Одну з перших спроб осмислення в європейському контексті завдань освіти як формування в учнівської молоді духовної, політичної, економічної, соціальної компетентностей здійснив Б.Чижевський (1996). Критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти базуються на переконанні, що «навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму знань, а сформувати комплекс компетенцій».
Критичне мислення - (дав.-гр. κριτική τέχνη —
«мистецтво аналізувати, судження») - це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення [7].
Термін «критичне мислення» з першого погляду є досить розмитим та багатозначним. Він викликає численні асоціації та витлумачення. Для ясності подальшого викладу розглянуто одне прийнятне його роз’яснення.
Американський фахівець Річард Пауль у книзі з досить гучною назвою – «Критичне мислення: що потрібно кожній людині, щоб вижити в швидкоплинному світі»– запропонував таку робочу дефініцію: критичне мислення – це мислення про мислення, коли ви мислите задля вдосконалення свого мислення. Тут є важливими дві обставини:
1) критичне мислення – це не просте мислення, а мислення, яке спричиняє самовдосконалення;
2) бажане самовдосконалення приходить з навичками використання стандартів коректної оцінки процесу мислення. Коротко кажучи, це самовдосконалення мислення на підставі певних стандартів.
Чому ж критичне мислення набуває сьогодні принципового значення? Фундаментальною особливістю світу, до якого наші випускники входять сьогодні, є прискорені зміни, – цілком слушно зауважує Річард Пауль. Це світ інформації, яка швидко збільшується і при тому постійно застаріває. Це світ, в якому ідеї постійно піддаються структурним змінам, все новим перевіркам та переосмисленню, світ, в якому власне мислення слід увесь час адаптувати до мислення інших, де слід поважати прагнення до ясності, точності та ретельності, де навички інтелектуальної праці слід постійно підвищувати і вдосконалювати... Навіть з першого погляду зрозуміло, що наведені міркування цілком відповідають ідеології інноваційної освіти. Справді, вони ґрунтуються на визнанні перманентних швидкоплинних змін у наявній інформації, а тому орієнтують на вироблення змісту, форм й засобів навчання, які допомагали б пристосуванню людини, особливо професіонала, у царині розумової праці до умов нового інформаційного суспільства. Критичне мислення, підкреслює Пауль далі, є осередком добре задуманої реформи освіти, оскільки воно буде в центрі змін XXI століття. Давайте вірити в те, що достатня кількість людей матиме силу духу і думки для того, щоб осягнути цей факт та у відповідний спосіб трансформувати і наше життя, і нашу освіту.
За В.О. Сухомлинським, розвиток критичного мислення - це невід'ємна складова розумового виховання, разом із тим це активне ставлення до явищ навколишнього життя, прагнення пізнавати і знати, системність, тобто цілеспрямований відбір об'єктів пізнання, понять, висновків, дисциплінованість, гнучкість, самостійність, критичність.
В.О. Сухомлинський радив виховувати в учнів прагнення пізнавати навколишній світ, виконуючи складні розумові операції; аналіз, синтез, порівняння, узагальнення; бачити причинно-наслідкові зв'язки; самостійно, без зовнішнього тиску оцінювати явища навколишньої дійсності; розвивати вміння доказово відстоювати свої думки й погляди, прагнення своєю розумовою та іншою працею щось довести, утвердити, відстояти; спостерігати, досліджувати, робити власні висновки з явищ навколишнього світу.
Критичне мислення - це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення та закінчується прийняттям рішення.
Орієнтування учнів на критичне осмислення себе, свого образу, своїх вчинків залежить від уміння педагогів пов'язувати навчальний матеріал з проблемами, які хвилюють учнів даної школи, віку, класу.
Критичне мислення - це здатність людини самостійно аналізувати інформацію; вміння бачити помилки або логічні порушення у твердженнях партнерів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні; розпізнавати пропаганду; наявність розумної долі скепсису, сумнівів; прагнення до пошуку оптимальних рішень; мужність, принциповість, сміливість у відстоюванні своїх позицій; відкритість до сприймання інших поглядів. Цілком природно, що відповідно до вікових особливостей школярів ці властивості критичного мислення спрощуються або ускладнюються.
В освітньому закладі, особливо в старших класах, формуючи основи критичного мислення в учнів, важливо залучати їх до висловлення різних думок, поглядів щодо будь-якої навчальної проблеми. І разом з цим привчати робити власний вибір.
Наприклад, американські вчителі, для знаходження відповіді на одне й те саме питання пропонують учням різні джерела інформації з протилежними відповідями на нього. Так, кожний учень має висловити свою позицію щодо джерел інформації, виявити рівень своєї компетентності з приводу даного питання. У зв'язку з цим учням даються такі рекомендації:
1. З'ясуй сутність предмета обговорення, досліди його.
2. Оціни різні погляди й думки; розглянь та визнач переконливість показів на користь кожної думки.
3. Синтезуй свої міркування в незаперечний висновок.
4 Ясно й чітко поясни, чому ти так думаєш.
Отже, критичне мислення виявляється сьогодні тією життєздатною перспективою розвитку «науки мислити», яка в ХХІ столітті відповідає умовам ефективної життєдіяльності людини інформаційного суспільства. В тій мірі, в якій освіта України прагне бути на рівні освіти провідних держав сучасного світу, вона має засвоїти критичне мислення, адаптувавши його до специфіки національного менталітету.
1.2 Розвиток критичного мислення на уроках математики
Критичне мислення – це процес аналізу, синтезування й обґрунтовування оцінки правильності інформації; здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати, приймати зважені рішення [13]. Критичне мислення найкраще розвивати на уроках формування умінь та навичок. Потрібно також розуміти, що критичне мислення ніяк не пов’язане з простим запам’ятовуванням, розумінням складних речей, творчим або інтуїтивним мисленням. Важливі ключові характеристики, які має критичне мислення: починається з постановки питань та проблем, які потрібно вирішити; інформація є відправною, а не кінцевою точкою для розвитку; самостійність та свобода думки; використовує переконливу аргументацію і докази [12].
Можна пояснити, з чого складається таке мислення і чим воно відрізняється від звичайного [3]. Критичне мислення: чіткість, точність, конкретність, ретельність, значимість, послідовність, глибина (фундаментальність), повнота, значущість, оцінююче судження, зважене судження, класифікація, припущення, розуміння принципів. Звичайне мислення: нечіткість, неточність, невизначеність, похибки, незначимість, непослідовність, поверховість, неповнота, тривіальність, здогадки, імпульсивне віддавання переваги, просте групування, вірування, об’єднання понять за асоціацією.
Працюючи з технологією розвитку критичного мислення стає зрозумілим те, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до розвитку критичного мислення [18]. Критичне мислення, перш за все, є інструментом розгляду нескінченного розмаїття існуючих проблем. З точки зору американського філософа і педагога Дж. Дьюї, критичне мислення виникає тоді, коли людина починає займатися конкретною проблемою. Тому головне питання, яке слід поставити з приводу тієї або іншої ситуації, є питання про те, якого роду проблеми це явище породжує. Важливо підкреслити важливість критичного мислення як особливого виду інтелектуальної діяльності, що дозволяє людині зробити вірне судження про запропоновану їй точку зору [3]. Ключовими етапами формування критичного мислення є виклик (формування та постановка питань), осмислення (ознайомлення з новою інформацією), рефлексія (включення нових понять в уявлення). Для кожного з етапів використовуються певні прийоми [12].
Серед найбільш ефективних прийомів, які сприяють розвитку критичного мислення, на нашу думку, є асоціації, мозковий штурм, кластери, робота в парах [13].
Асоціації. Вчитель пропонує учням по черзі висловитися, про те, які асоціації в них викликає основне поняття уроку. Цим самим учні зможуть «увійти» в тему, згадати те, що вони чули.
Мозковий штурм (до 7 хвилин). Прийом починається постановкою перед учнями чітко сформульованого проблемного питання, яке дає змогу висувати багато версій для відповіді. Усі ідеї для вирішення записуються на дошці та обговорюються в подальшому. Під час процесу учитель може спонукати дітей змінювати думки один одного.
Кластер. Прийом подібний до мозкового штурму, для його застосування потрібно до 5 хв. Він передбачає виокремлення смислових одиниць тексту й графічне оформлення їх у певному порядку у вигляді грона. Кластери допомагають учням у ситуаціях, коли під час письмової роботи запас думок вичерпується. Система кластерів охоплює більшу кількість інформації, ніж ви б могли отримати за звичайної письмової роботи. Продуктивним прийомом є й обговорення пропонованого проблемного запитання в парах або з використанням прийому «2–4 – всі разом» (до 7–8 хв.). Використовуючи цей прийом, учитель формує запитання та дає учням 1–2 хвилини часу для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально. Далі об’єднує учнів у пари і просить їх обговорити свої ідеї один з одним, потім об’єднує учнів у четвірки, де вони обговорюють уже утворені рішення та дають відповідь на загал.
Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень. Результат – раціональне використання часу, ефективна робота з джерелами інформації, уміння організувати цю інформацію так, щоб зберегти її ціннісну сутність [3]. Характерною особливістю цього типу мислення є те, що процес міркування нестандартний, відсутній готовий результат розв’язку. Проблемність забезпечує внутрішню мотивацію навчальної діяльності учнів; спонукає вчителя ознайомити школярів із правилами критичного мислення; потребує використання проблемних методів навчання та інтерактивних занять, а також орієнтує на письмове викладення розв’язків задач та організацію осмислення цих розв’язків. А це означає, що наслідком навчання через критичне мислення виступають особистісні зміни учнів та студентів, тобто їхній розвиток: вони перебудовують свій досвід, здобувають нові знання та способи розв’язування проблемних задач Для кращого розвитку критичного мислення існують спеціальні тренінги, де кожен може спробувати змоделювати заняття з розвитку критичного мислення з використанням конкретних методів, прийомів [17].
Люди, які мають навички критичного мислення:
• чесні самі із собою;
• перемагають сумніви;
• ставлять запитання;
• ґрунтують судження на доказах;
• можуть відокремити головне від риторики;
• ними практично неможливо маніпулювати.
• людина, яка критично мислить, вмітиме;
• визначити проблему;
• перевірити використану інформацію;
• проаналізувати твердження, що є основою інформації;
• враховувати альтернативні точки зору;
• визначати наявність підтексту в інформації;
• робити висновки;
• приймати оптимальні рішення.
Ці навички потрібні всім: учневі на уроці, покупцеві в супермаркеті, громадянинові на виборчій дільниці, менеджерові на робочому місті. Дитина, виходячи зі школи, повинна вміти отримувати нову інформацію. Сьогодні дедалі більше вчителів прагне змінити практику своєї роботи, щоб активізувати навчання учнів і розвивати в них критичне мислення. Педагоги хочуть, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, інтерпретували за його змістом. Таке навчання я вважаю найкращою практикою. Саме технологія «Щоденні 3» допомагає розвинути критичне мислення в учнів.
Критичне мислення та «Щоденні 3» починаються як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійності.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ «ЩОДЕННІ 3» ДЛЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
2.1. Організація та хід дослідно-експериментальної роботи
З метою перевірки ефективності використання технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення було здійснено педагогічний експеримент на базі Нетішинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Нетішинської міської ради.
Експеримент був націлений на підтвердження гіпотези щодо ефективності використання технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення.
Педагогічний експеримент здійснювався протягом І семестру 2019 – 2020 р.р. В дослідно-експериментальній роботі взяли участь 2 класи (60 учнів) початкової школи.
У контексті дослідження важливо зазначити, що ефективність використання сучасних педагогічних технології залежить від декількох чинників, зокрема від її особистісно орієнтованої спрямованості, що вимагає особливого підходу до відбору навчального матеріалу, методів навчання, різноманітних форм навчання та процесу навчання.
Перед виділенням педагогічних умов використання технології критичного мислення варто зазначити, що критичне мислення є не окремим навиком, а комплексом навичок і вмінь, які формуються поетапно, воно є підсумком щоденної роботи учнів та учителів початкової школи.
Досліджено і доведено, що для учнів початкової школи ефективним є використання елементів технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення під час вивчення математики.
Відомо, що критичне мислення формується поетапно, воно є результатом щоденної співпраці вчителя й учнів. Учителеві треба пам’ятати, що навчити молодших школярів мислити критично з першого заняття фактично неможливо. Тож дуже важливо систематизувати та узагальнити педагогічні умови формування критичного мислення, які стимулювали б учнів початкових класів до критичного аналізу й раціонального прийняття рішень під час уроків математики.
У педагогіці під умовами найчастіше розуміють фактори, обставини, сукупність заходів, від яких залежить ефективність функціонування педагогічної системи. Сучасна дидактика трактує поняття «умова» як сукупність чинників, компонентів навчального процесу, які забезпечують успішність навчання [8].
Отже, під педагогічними умовами розуміємо систему обставин, засобів і заходів, які забезпечують ефективність планування, організації, здійснення та контролю за навчальною діяльністю учнів початкових класів. Провідні педагоги вважають, що педагогічні умови активізують навчальну діяльність молодших школярів, одночасно забезпечуючи підвищення ефективності навчання, оптимізації процесу навчання.
На думку вчителів-методистів, педагогічні умови у своїй побудові мають відображати зміст та структуру педагогічних технологій чи педагогічних моделей; завдяки педагогічним умовам реалізуються компоненти цих навчальних технологій чи моделей [15, 4].
Для нашого дослідження важливим є вивчення педагогічних умов у контексті визначення особливостей формування критичного мислення учнів початкової школи на уроках математики. Аналіз психолого-педагогічних праць, з проблеми вивчення особливостей мисленнєвої діяльності учнів початкових класів дає змогу вирізнити актуальні педагогічні умови цього процесу.
Однією з умов формування критичного мислення є забезпечення відповідного психологічного клімату на уроці. Під психологічним кліматом розуміємо відкритість учнів до спілкування та обговорення різних проблем.
На уроках математики з цією метою можна використовувати нестандартні завдання, індивідуальні картки: математика самостійної роботи, математика письмово, математика з другом.
Розв’язування нестандартних задач є основою підготовки до майбутньої наукової діяльності, хоч це зазвичай не потребує знань, що виходить за межі шкільної програми. Такі задачі, як правило, сформульовано так, що вони не належать до жодного зі стандартних типів задач шкільного курсу математики. Тому розв’язання кожної з таких задач потребує особливого підходу, знаходження якого вимагає в учня інтенсивної розумової праці. Вміння розв’язувати нестандартні задачі свідчить про глибоке володіння математичним апаратом, а володіння предметом набагато важливіше, ніж «чисті знання», які завжди можна поповнити за допомогою хороших довідників.
При розв’язуванні нестандартних задач допомагають загальні принципи:
1) перетворити задачу до вигляду, зручного для розв’язування;
2) розглянути частковий, найбільш простий випадок, а потім узагальнити ідею розв’язання;
3) припустити, що твердження задачі ― неправильне. Якщо з цього припущення отримаємо протиріччя, то твердження задачі є правильним ― доведення від супротивного;
4) розбити задачу на кілька простих під задач; 5) узагальнити задачу.
Часто дослідження більш загальної проблеми вимагає менших зусиль, ніж дослідження її часткового випадку ― «парадокс винахідника».
Для того, щоб процес мислення відбувався вільно, учні на уроках математики мають знати, що їм можна вільно розмірковувати, висловлювати припущення та обґрунтовувати їхню правильність. Така робота сприятиме тому, що учні активно використовуватимуть критичний аналіз. Але вчитель має провести чітку межу між дозволом і поблажливістю.
Для того, щоб відбувався процес розвитку критичного мислення важливо надати учням достатньо часу для обміну думками, це можна здійснити за технологією «Щоденні 3» «математика з другом». Це означає, що молодші школярі мають мати певну кількість часу для вирішення певних видів задач. Після того, як учні виконали завдання, учителі можуть запропонувати активним учням узяти ініціативу у свої руки. Така робота дозволяє вчителю початкової школи моделювати процес мислення та підтримувати учнів. Вчитель може запропонувати учням зразок того, як можна мислити критично. Він вчить їх формулювати ідеї обґрунтованого мислення, заохочує поважати різноманітні погляди.
Важливо на уроці створити сприятливий психологічний клімат, щоб учні почували себе комфортно та безпечно. Для цього вчитель може застосувати багато способів: хвалити учнів за досягнення в навчанні; спокійно реагувати на неправильні або недостатньо повні відповіді, звертати увагу учнів на те, що було правильно, спокійно повторювати питання, перефразовувати їх, що може допомогти учням краще розуміти його; визнавати індивідуальні можливості учнів. Необхідно, щоб вчитель поважав думку учнів; стимулював повагу та взаємодопомогу учнів.
2.2. Значення «Щоденних 3» у повсякденному математичному житті для розвитку критичного мислення
Впровадження в систему освіти України концепції «Нової української школи» вимагає пошуку нових технологій, адаптованих до сучасної мети і завдань, які окреслені в концепції.
Однією з таких технологій є «Щоденні 3».
Педагогічна технологія «Щоденні 3» – це структура, яка допомагає реалізувати на практиці особистісно-орієнтовану модель навчання та засади педагогіки партнерства.
«Щоденні 3» – це структури, які використовуються, щоб навчати дітей бути самостійними під час уроків математики, щоб учитель мав можливість працювати з учнями індивідуально та в малих групах.
Педагогічна технологія «Щоденні 3» навчання математики, була розроблена двома вчительками початкових класів з міста Сієтл Гейл Боші та Джоан Мозер. Вона ґрунтується на діяльнісному підході і включає в себе три види діяльності:
• «математика самостійно»;
• «математика разом з другом»;
• «математика письмово».
Мета «Щоденних 3» зацікавити учнів математикою. Існує важливе правило для всіх щоденних діяльностей: завдання, які діти виконують самостійно, мають бути їм знайомі, тільки так учні зможуть утримувати увагу тривалий час [23]
Працюємо за принципом:
Я роблю ми робимо ви робите.
Обов’язково для «Щоденних 3» учитель підбирає матеріал, відповідно розташовує його у відповідному місці. Це маніпулятивні ігри, настільні ігри, гральні кубики, геометричні фігури, танграм, логічні завдання, картки і ін.
Усе це вчитель обирає самостійно, визначає, яку кількість потрібно.
Одна з головних умов - це надання можливості учневі самостійно обирати певний вид завдань. Свобода вибору завжди подобається дітям, адже кому захочеться виконувати завдання, нав’язані кимось іншим? А ще дітям імпонує те, що вони можуть контролювати своє навчання. Це навчає самостійності у власних діях, наполегливості та відповідальності за отриманий результат. Кожен вид діяльності виконують протягом 20хв: математика самостійно, математика з другом та математика письмово.
Роботі за технологією «Щоденні 3» передують певні підготовчі дії, зокрема:
1) показати і пояснити школярам, де і як зберігаються матеріали;
2) змоделювати варіант вибору, правил користування та повернення матеріалів на місце;
3) разом з учнями попрактикуйтеся обирати, використовувати та повертати матеріали на місце.
Під час роботи за цією технологією має бути умовний сигнал, за яким учні починають та закінчують свою роботу. Це може бути дзвіночок, свисток (але не різкий), мелодія на смартфоні вчителя, «чарівне слово» віршовані рядочки (наприклад: «Ґаву не спіймай, роботу починай!», «Ґаву не спіймай, роботу завершай!») та інші. Якщо ви придумаєте умовний сигнал разом з дітьми — це буде ще цікавіше.
Ця робота дуже захоплює школярів. Вона розвиває швидкість та логічність мислення, маніпулятивні навички. Учитель має звертати увагу на те, які саме ігри найбільше подобаються учням, і вже під їхні вподобання обирати та готувати наступні завдання.
КОМФОРТНА АТМОСФЕРА В
КЛАСІ
Поєднує в собі атмосферу і культуру академічної роботи.
Підвищує здатність учнів думати, розмірковувати, спілкуватися й аналізувати власні думки та думки однокласників. Забезпечує повагу до будь-яких ідей, запропонованих учнями
ВИБІР НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ Дає змогу отримати доступ учнів до важливих математичних понять і відношень, досліджувати математичну структуру і відповідно використовувати методи і позначення.
|
Щоденні 3 |
Потрібен для забезпечення належного рівня складності завдань, можливості для стимулювання пізнавальної активності та вимагає певних зусиль для розуміння. Визначає не тільки предмет вивчення, але й те, як учні ставляться, розуміють та використовують результати навчального завдання
ІНСТРУМЕНТИ ТА ПОДАННЯ
Простір, що вимагає налаштуватись на математичне мислення.
Символічні позначення, або написи/твердження.
Характерні елементи математики містять систему числення, алгебраїчну символіку, графіки, діаграми, моделі, піктограми, математичне приладдя. Стратегічний вибір наочного матеріалу впливає на математичне мислення і продуктивність учнів КЛАСНИЙ ДИСКУРС
Створення шанобливого, довірливого клімату в класі, сприятливого для обговорення та розв’язування проблем. Залучає учнів до великого математичного світу, який шанує стандарти мислення і норми практики
Містить підтримку учнів у розвитку навичок пояснення, аргументації та обґрунтування.
Цінує думки учнів, досліджуючи їхні відповіді, використовуючи базові знання, а також заохочуючи учнів вільно говорити
на математичну тематику
Підґрунтя системи «Щоденні 3»:
- довіра та повага;
- спільність;
- відповідальність;
- дослідження інтелекту;
- 10 кроків до самостійності.
Однією з цілей навчання є досягнення такого рівня розвитку учнів, коли вони опиняються в силах самостійно ставити мету діяльності, актуалізувати необхідні для вирішення завдання знання і способи діяльності; планувати свої дії, коригувати їх здійснення, співвідносити отриманий результат з поставленою метою, тобто самостійно здійснювати навчальну діяльність. Самостійність є одним з найголовніших якостей учнів і найважливішою умовою їх навчання.
Технологія «Щоденні 3» є актуальною для вчителів та учнів. Для успішного оволодіння сучасним змістом шкільної математичної освіти необхідно підвищити ефективність процесу навчання в напрямку активізації самостійної діяльності учнів. І чим вище рівень самостійності учнів, тим ефективніше буде протікати їх навчальна діяльність. Формування самостійності в навчальній діяльності є передумовою прояви даної якості в інших видах діяльності, не тільки в тих, в які учень включається в даний час, але і тих, які будуть стояти перед ним в майбутньому.
Практика показує, що при використанні цієї технології необхідно приділяти значне місце самостійній роботі учнів. Без цього не може бути засвоєння програмного матеріалу з математики. Тільки у виконанні різних вправ закріплюються математичні поняття, виробляються обчислювальні навички, засвоюються вміння геометричних побудов, розвивається просторове уявлення учнів, уміння практично застосовувати знання, свій досвід при вирішенні завдань. В процесі виконання самостійної роботи з математики в учнів розвивається увага, пам'ять, прагнення обґрунтувати свої гіпотези і припущення, ініціатива.
Основою «Щоденних 3» є розвиток самостійної роботи, що служить початком пізнавальної діяльності учня. І визначає самостійну роботу, як будьяку організовану вчителем активну діяльність учнів, спрямовану на виконання поставленої дидактичної мети в спеціально відведений для цього час. Як дидактичне явище самостійна робота являє собою, з одного боку, навчальне завдання, тобто те, що повинен виконати учень, об'єкт його діяльності, з іншого - форму прояву відповідної діяльності: пам'яті, мислення, творчої уяви при виконанні учнем навчального завдання, яке в кінцевому рахунку призводить школяра до поглиблення і розширення сфери дії вже отриманих знань.
Головна перевага «Щоденних 3» полягає в тому, що тут можливі колективні прагнення до спільної мети, рішення єдиних завдань, спонукання учнів до співпраці (математика з другом). Проміжні та кінцеві результати можуть успішно обговорюватися учнями, піддаватися взаємному контролю. Це істотно впливає на якість знань і умінь, стимулює пізнавальний інтерес і активність учнів.
«Математика з другом» позитивно впливає на активізацію розумової діяльності, на вдосконалення вміння послідовно викладати свої думки. Діти відчувають себе вільніше, так як пошук рішення не контролюється учителем. Учні в процесі спілкування обговорюють отримані результати, підводять підсумки, надають допомогу один одному в пошуку помилок. Все це перетворює навчення не тільки в засвоєння готових знань, а й в процес пізнання. При організації цієї діяльності необхідно продумати, як буде вестися контроль за роботою учнів, і надаватися потрібна допомога.
«Математика з другом» впроваджується після «математики самостійно» і «математики письмово». Метою цієї роботи є необхідність навчити дітей спілкуватися один з одним, не заважаючи іншим, не перебивати, вислуховувати один одного до кінця, приймати або спростовувати (спростовувати аргументовано!) Важливо дати дітям зрозуміти, що робота в команді цікавіше і продуктивніше, ніж робота одного. Для цього знайомимо учнів з основними правилами спілкування:
- при розмові дивись на співрозмовника;
- говори з другом тихо, щоб не заважати однокласникам;
- називай товариша по імені, уважно слухай відповідь, тому що потім будеш виправляти його, доповнювати, оцінювати.
Пояснюємо, як слід сидіти за партою, як висловлювати згоду і заперечення, як надавати допомогу і просити про неї.
При роботі в парах молодші школярі привчаються уважно слухати відповідь товариша, вчитися говорити, відповідати, доводити. Учень може робити в цей момент те, що в інший час не доцільно - спілкуватися з однокласником, вільно сидіти. Дітям така робота дуже подобається. Обмеження в часі і небажання відстати від інших пар стимулює дітей не відволікатися і спілкуватися тільки по темі уроку. Є діти, які соромляться висловлюватися при всьому класі. У більш вузькому колі однолітків сором'язливі учні починають говорити, оскільки знають, їх вислухають та не будуть сміятися, при необхідності допоможуть.
Математика з другом передбачає, що дві людини спілкуються один з одним і ні з ким більше. Математика з другом є найбільш комфортною формою організації навчального процесу, метою якого є формування ділових міжособистісних відносин. Робота в другом - це виконання завдання двома учнями, які, спілкуючись і взаємодіючі, виконують розв’язання задачі, спрямованої на отримання загального підсумку. Він складається фактично з двох результати її учасників, тож відповідність загального результату поставленої мети залежить від правильності виконаного завдання кожним учасником.
2.3 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи
Метою підсумкового етапу педагогічного дослідження було вивчення стану впровадження технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення на уроках математики. Це здійснювалося шляхом спостереження за роботою учнів на уроках математики в кінці І семестру 2019-2020 н.р.
Результати контрольного класу:
Кількість учнів 30.
|
Характеристика особистих досягнень |
Має значні успіхи |
Демонструє помітний прогрес |
Досягає результату з допомогою дорослих |
Потребує уваги і допомоги |
|
Особисті риси, цінності та наскрізні вміння |
||||
|
Виявляє інтерес до вивчення математики |
33,3% |
36,7% |
16,7% |
13,3% |
|
Активно працює на уроці |
26,7% |
43,3% |
20% |
10% |
|
Ставить запитання про нове, незрозуміле |
23,3% |
43,3% |
20% |
13,3% |
|
Висловлює свою думку і пояснює її |
30% |
40% |
23,3% |
6,7% |
|
Виявляє самостійність у роботі |
40% |
33,3% |
16,7% |
10% |
|
Співпрацює з іншими дітьми |
83,3% |
10% |
6,7% |
- |
|
Розв’язує прості і складні задачі |
83,3% |
10% |
6,7% |
- |
|
Додає і віднімає числа |
90% |
6,7% |
3,3% |
|
|
Розрізняє геометричні площини та об’ємні фігури за їх істотними ознаками |
96,7% |
3,3% |
- |
- |
|
Збирає та представляє дані, що відображають повсякденні проблеми, на основі запропонованого опитувальника (2-3 запитання) |
50% |
33,3% |
10% |
6,7% |
Результати експериментального класу:
Кількість учнів 30.
|
Характеристика особистих досягнень |
Має значні успіхи |
Демонструє помітний прогрес |
Досягає результату з допомогою дорослих |
Потребує уваги і допомоги |
|
Особисті риси, цінності та наскрізні вміння |
||||
|
Виявляє інтерес до вивчення математики |
70% |
20% |
10% |
- |
|
Активно працює на уроці |
66,6% |
26,8% |
3,6% |
- |
|
Ставить запитання про нове, незрозуміле |
50% |
33,3% |
16,7% |
- |
|
Висловлює свою думку і пояснює її |
60% |
26,7% |
10% |
3,3% |
|
Виявляє самостійність у роботі |
76,7% |
13,3% |
10% |
- |
|
Співпрацює з іншими дітьми |
100% |
- |
- |
- |
|
Розв’язує прості і складні задачі |
100% |
- |
- |
- |
|
Додає і віднімає числа |
100% |
- |
- |
- |
|
Розрізняє геометричні площини та об’ємні фігури за їх істотними ознаками |
100% |
- |
- |
- |
|
Збирає та представляє дані, що відображають повсякденні проблеми, на основі запропонованого опитувальника (2-3 запитання) |
80% |
10% |
6,7% |
3,3% |
Дані проведеного педагогічного дослідження підтвердили гіпотезу про те, що використання елементів технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення є ефективне, саме завдяки цьому учні засвоюють навчальний матеріал найбільш повно і з користю для себе, тобто це означає, що вони думають про те, що вивчають, застосовують це в ситуаціях реального життя та можуть продовжувати вчитися самостійно. На мій погляд, найголовніше на уроках – створення ситуації успіху, щоб дати змогу кожному учневі розкритися повністю.
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ «ЩОДЕННІ 3» ДЛЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО
МИСЛЕННЯ
3.1. Використання технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення на уроках математики в 2 класі
Для початку роботи із «Щоденні 3» потрібно:
- сигнал – тихий дзвоник;
- стенд для схем чи дошка;
- інструменти, не іграшки;
- книжкові ящики;
- дидактичний матеріал.
Для «Щоденних 3» у класі облаштовано спеціальний куточок, де розміщені назви діяльностей та назви або спеціальні позначення математичних ігор та вправ, аби учням було легше здійснювати вибір.
|
|
ЩОДЕННІ 3 |
|
|
Математика самостійно |
Математика письмово |
Математика з другом |
|
|
Зошит Індивідуальна картка Вирази
|
|
Працюючи самостійно та в групах за педагогічною технологією «Щоденні 3», діти навчаються робити вибір, працювати самостійно, розвивають витривалість і відповідальність.
Учитель має час на індивідуальну роботу з учнями.
Правильно налаштована робота призводить до виховання відповідальної класної спільноти, коли кожний відповідає за себе і за інших. Діти мають свободу вибору (місце в класі, спосіб розв’язання задачі тощо) і навчаються робити правильний вибір.
Математика самостійно
Математика самостійно в процесі щоденної роботи цей вид можна застосувати, як на математиці під час уроку, а також в продовж дня.
Вчитель самостійно визначає час коли краще проводити цю діяльність. Важливим моментом від час виконання цієї роботи є те, що учень самостійно вибирає математичні активності з якими він бажає працювати. Це маніпулятивні ігри, настильні ігри, робота з геометричними фігурами, танграмами, логічними завданнями та інше.
Для введення Математики самостійно необхідно змоделювати та провести підготовчу роботу за певними кроками.
Крок 1 Ознайомити дітей з діяльністю.
Крок 2. Поставте мету та створіть атмосферу необхідності.
Крок 3. Записуйте бажані моделі поведінки на «Я – схему».
Крок 4. Змоделюйте найбільш бажану поведінку.
Крок 5. Змоделюйте найменш бажану поведінку, тоді найбільш бажану.
Крок 6. Діти беруть матеріали й розміщуються в класі.
Крок 7. Учні працюють самостійно.
Крок 8. Учитель не заважає, а непомітно спостерігає.
Крок 9. Використовуйте тихий сигнал, щоб скликати учнів до початкового місця збору.
Крок 10. Учитель підсумовує й аналізує роботу учнів
Ця робота дуже захоплює, розвиває логічне мислення, маніпулятивні навички та ін. Кожного дня у процесі роботи потрібно звертати увагу на потреби школяра. Перед початком роботи учні разом з вчителем складають правила за якими будемо працювати на уроці. Правила записуються на дошці або на папері. Вони мають бути в полі зору учнів. Декілька правил які можуть використовуватися під час діяльності:
1. Учні визначаються з завданнями для роботи.
2. Обирають зручне місце і починають працювати.
3. Під час роботи залишаються на одному місті.
4. Працюють весь відведений час.
5. Дотримуються правил поведінки.
6. Працюють тихо.
7. Завершивши роботу складають маніпулятивні ігри у відведені місця.
1. Запиши «сусідів»
2. З’єднай числа із відповідними словами.
3. Бджола пронумеровала вулики. Обведи синім олівцем найбільше число і зеленим олівцем найменше число в кожному ряду. Підкресли рядок, де числа записані у порядку спадання.
1. Які два сусідні числа у таблиці про їх додаванні дають у результаті число
100? Обвиди їх.
2. Знайди хибні нерівності і перетвори їх у істинні.
3. Добери у віконця числа так, щоб отримати істинні рівності та нерівності.
4. Придумай і запиши по дві свої власні правильні рівності та нерівності.
1. Закресли неправильні рівності та нерівності
2. Допиши в кожному ряду два наступні числа.
3. 
У дідуся Микити і бабусі Тетянки сьогодні річниця весілля. Їх прийшли привітати:
- 3 сина і їхні дружини
- 2 дочки і їхні чоловіки -8 онуків - Сусідка Катерина
- Сусід Дмитро.
|
|
Скільки гостей прийшло до бабусі і дідуся?
На скільки шматочків розрізали торт, якщо кожен з’їв по шматочку і ще 3 шматочки залишилось?
Числа. Дії з числами. Сюжетні задачі.
1. Знайди серед чисел і випиши: - найбільше непарне число;
- найменше парне число;
- число шостого десятку;
- двоцифрове число, яке більше ніж 80;
- парне число, що більше ніж 15, але менше, ніж 40; - непарне число, що більше 20 але менше 35.
2. Даринка записала на картках числа. А Дмитрик хоче поміняти місцями цифри в кожному числі.
• Запиши, які числа в нього утворяться.
• Підкресли найбільше і найменше.
• Яке число не змінюється? Обведи.
Величини
1. Встав пропущені числа.
2. Оленка взяла 3 клубки ниток, зв`язала їх і отримала нитку довжиною 80 м.
Які це були клубки? Обведи.
3. Зроби виміри сантимітровою стрічкою. Посмав позначки + у відповідній колонці таблиці
|
|
Менше ніж 1 м |
Більше ніж 1 м |
|
Довжина мого стола |
|
|
|
Довжина моєї книжки з математики |
|
|
|
Довжина моєї долоні |
|
|
|
Довжина навчальної дошки |
|
|
|
Довжина мого зошита з математики |
|
|
4. На скільки синій олавець довший за червоний? Склади і обчисли вираз.
Вартість
1. Розміняй гроші на дрібніші. Обведи за зразком.
2. Олівці коштують – 25грн. Зошит – дешевший за олівці. Портфель – дорожчій за книжку. Сполучи кожний товар з його ціною.
3. На згадку про екскурсію Дмитрик купив карту міста Львів. Він подав продавцю 20 грн і 5 грн і отримав 3 грн здачі. Скільки коштує карта?
Математика письмово
У процесі цієї роботи учні відпрацьовують математичні навички розв’язування задач, рівнянь, обчислення прикладів, нерівносте, перетворень, що передбачено навчальною програмою. Вчитель готує необхідні завдання які школярі мають виконати. Учні відпрацьовують уміння самостійно, зосереджено та уважно працювати упродовж відведеного часу. Так само перед початком роботи складаються правила роботи.
1. Розпочинаємо працювати одразу.
2. Під час роботи залишаєшся на одному місті.
3. Працюємо увесь відведений час.
4. Дотримуємося правил поведінки.
5. Працюємо тихо.
Важливо під час діяльності працювати з учнями, які потребують допомоги. Коли школярі розвинуть працездатність до 5 хв., можна пропонувати самостійно обирати одну з діяльностей: самостійно чи письмово.
Числа. Дії з числами. Сюжетні задачі.
1. Придумай і запиши числа, що мають цифру:
4 у розряді десятків;
1 у розряді одиниць;
6 у розряді десятків;
0 у розряді одиниць;
Запиши у розряді одиниць таку ж цифру, як у розряді десятків
2. Запиши числа які є між 50 і 60.
3. Запиши числа восьмого десятка, що має:
- цифру 3 у розряді одиниць;
- однакові цифри в розрядах десятків та одиниць.
4. Використовуючи цифри 2, 5, 8, запиши всі можливі двоцифрові числа. Підказка їх є 9.
Числа. Дії з числами. Сюжетні задачі.
1. Обчисли вирази в числовому ланцюжку.
2. Садівник в саду зібрав 65 груш, а яблук 38. Чого більше зібрав садівник і на скільки?
3. Обчисли.
|
|
50 |
- |
20 |
= |
|
|
|
|
17 |
- |
6 |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
54 |
- |
22 |
= |
|
|
|
|
19 |
- |
10 |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14 |
- |
10 |
= |
|
|
|
|
65 |
- |
45 |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
70 |
- |
30 |
= |
|
|
|
|
24 |
- |
4 |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Числа. Дії з числами. Сюжетні задачі. Розклади числа на розрядні доданки за зразком.
2. Обчисли вирази
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Числа. Дії з числами. Сюжетні задачі. Запиши число:
• Шостого десятка, що мають однакові цифри в розрядах десятків та одиниць;
• восьмого десятка, що мають цифру 5 у розряді одиниць;
• усі непарні числа від 10 до 18;
• усі парні числа від 3 до 15;
• усі круглі числа від 27 до 72.
2. У Дмитрика було 50 маленьких машинок. Йому подарували ще 2 десятка маленьких машинок. Скільки маленьких машинок стало у Дмитрика?
3. Наталка рахує п’ятірками: 5, 10,15, 20 … Тоді яке число буде:
між 20 і 30 
? між 35 і 45 
?
між 40 і 50 ? попереднім від 75 ?
наступним після 75 ? попереднім 100 ?
Величини Назви пропущені одиниці довжини. Висота дерева - 3 ______;
• Ширина книжки - 20 _____;
• Зріст учня - 13 ____; Бігова доріжка – 100 ______;
• Довжина будинку – 9 ______.
2. Розглянь рівняння і постав знак «>», «<» або «=»
3. Розглянь малюнок і доповни речення.
• Зелений олівець довший, ніж ____________________ олівець.
• ___________________ олівець, найдовший.
• ____________________ олівець, найкоротший.
• На скільки клітинок синій олівець довший за червоний? __________ Жовтий олівець на 2 клітинки довший, ніж ______________________ _________________, __________________ - однакової довжини.
Вартість
1. Розглянь рівняння і постав знак «>», «<» або «=»
2. Оленка купила книжку за 78 грн. У неї залишилось 11 грн. Скільки грошей мала Оленка?
3. Книжка і зошит разом коштують 85 грн. Книжка коштує 62 грн. Скільки коштує зошит?
Що дорожче: книжка чи зошит?
Математика з другом
В процесі цієї діяльності учні працюють у парі виконуючі різні завдання відпрацьовуючи математичні навички. Математику з другом починають впроваджувати після математики самостійно і математики письмово. Важливим тут є вміння обрати партнера для діяльності. Завдання вчителя допомогти дітям обрати партнера і спостерігати за тим, щоб вони змінювали партнера, не працювали постійно в одній і тій самій парі. До правил можна додати гру «Камінь, ножиці, папір» для визначення правил роботі в парі з другом.
Складаємо правило по яким будемо працювати.
1. Обираємо матеріал швидко і тихо.
2. Під час роботи залишаємося на одному місті.
3. Працюємо упродовж відведеного часу.
4. Складаємо матеріал у відведеному місті.
5. Працюємо тихо.
6. Слідкуємо за математичною витривалістю.
Числа. Дії з числами. Сюжетні задачі.
1. Котик іде по плиточках, числа на яких збільшується на 2. Зафарбуйте ці плиточки зеленим кольором. Собачка – по плиточках, числа на яких збільшується на 3. Зафарбуйте їх червоним кольором.
2. Собачка і котик гралися з кубиками та всі їх переплутали. Розгляните числа на галявині і розташуйте їх у порядку зростання. Запишить їх.
1. Установіть закономірність, за якою записані числа в кожному рядку. Доповніть ці ряди.
10, 15, ____ , _____, 30, _____, ____, 45, _____, 55, _____, _____, 70 _____.
17, 27, ____, _____, 47_____, ____, ______, 87 _____.
2. Запишіть кожне число у відповідну колонку.
Яке число не потрапило до таблиці? Обведіть це число.
3. Пройдіть до фінішу вписуючи результати обчислення.
2. Розв’яжіть кругові приклади.
3. Розв’яжіть приклади. Вставте відповідні знаки «+» або «-».
Величини 1. Розгляньте малюнок і доповніть речення.
• ________________ найвища серед усіх, а ____________ - найвища.
• Третя за зростом ____________. Вище за неї ____________________ _________________________________.
• __________________ вищій за Оленку, але нижча від _______________ і ____________________.
2. Розговорились між собою дерева: «Хто з них найстарший? А хто – наймолодший?»
Пронумеруйте дерева від наймолодшого до найстаршого.
3. Катрусі – 11 років. Наталочка – на 3 роки старша за Катрусю. Дмитрик народився на 2 роки раніше за Катрусю. Скільки років Наталочці? Дмитрику?
Вартість 1.
• Оленка мала 20 грн. Вона заплатила за одну покупку і отримала 10 грн здачі. Що вона купила?
• Неля хоче щось поїсти. Вона має 10 грн. Що вона може купити?
• Тетянка і Оксанка хочуть купити молодшому братику ведмедика у подарунок. В Тетянки є 8 грн, а у Оксанки – 9 грн. Чи вистачить їм грошей на подарунок?
• Дмитро і Тарас вирішили купити іграшковий поїзд. Дмитро дав 12 грн. Скільки Тарас доклав решту. Скільки доклав Тарас?
2.У Тараса є 5 монети: 
Які варіанти грошей він не зможе набрати цими монетами?
Варіанти: 77 к., 35 к., 17 к., 75 к., 44 к., 65 к., 98 к., 62 к., 37 к., 97 к., 15 к., 27 к., 87 к.
Дії додавання і віднімання
1. Обчисліть лише ті вирази, у яких перший доданок – непарне число.
|
|
|
2. Забий гол.
3.2. Позакласна робота з математики з елементами технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення.
Зацікавити учнів математикою, показати її могутність і красу, примусити полюбити її - завдання кожного вчителя початкових класів. Досвідчені вчителі створюють на кожному уроці позитивний емоційний фон, настрій, який полегшує сприймання будь-якого матеріалу. Уміння бачити цікаве й дивуватися приносить дітям радість, породжує творчі прагнення, розвиває уяву, що особливо важливо на уроках математики. Таке вміння потрібно виховувати і розвивати в учнів систематично як на уроках, так і в позакласній роботі з математики.
Позакласна робота з математики є складовою частиною всього навчального процесу, природним продовженням роботи на уроці. Позакласна робота має характер математичних розваг, ігор, змагань. Тут широко використовують вправи і завдання у цікавій формі. Однак, стимулюючи цікавість, треба пам’ятати, що вона цінна лише тоді, коли сприяє розумінню математичної суті питання, уточненню і поглибленню знань з математики.
Форми організації позакласної роботи і методи проведення її відрізняються від форм і методів проведення навчальних занять у школі. Час, кількість і види позакласних занять визначаються їх характером, метою і віком учнів.
Основні завдання позакласної роботи такі: поглиблювати і розширювати знання та практичні навички учнів; розвивати логічне мислення, кмітливість, математичну пильність, виявляти найбільш обдарованих і здібних дітей, сприяти їхньому дальшому розвитку, виховувати інтерес до математики; залучати дітей до цікавих занять; виховувати наполегливість, любов до праці, організованість і колективізм.
Учитель повинен детально продумувати організацію позакласної роботи з метою забезпечення активності, ініціативності і самостійності учнів. Він може використовувати такі види позакласної роботи з математики як:
олімпіада; математичний гурток; математичний ранок; хвилини цікавої математики; години цікавої математики; випуск математичних газет; математичні екскурсії; створення математичного куточка.
Позакласну роботу будують за принципом добровільності. Тут учням не виставляють оцінок, однак обґрунтованість суджень, кмітливість, швидкість обчислень, використання раціональних способів розв’язування треба заохочувати. Для позакласної роботи добирається доступний матеріал підвищеної складності або такий, що доповнює вивчення основного курсу математики, але з урахуванням наступності з класною роботою.
Учителю належить керівна роль у проведенні позакласної роботи, але це керівництво тут має певну специфіку. Учитель допомагає учням планувати позакласні заняття, підбирати необхідний матеріал і посібники, проводити окремі заходи, даючи їм можливість проявити власну ініціативу на всіх етапах підготовки і проведення занять.
Позакласні заняття дають широкий простір для самостійної роботи учнів, розвитку їх ініціативи, самодіяльності, виявлення творчих здібностей. Вони також допомагають у розвитку уваги і спостережливості, що є важливою умовою успішного навчання.
Розпочинають цю роботу вже з першого класу з проведення хвилинок цікавої математики. На цих заняттях учні граються в різноманітні ігри, які вже з перших днів перебування в школі вчать їх бути уважними і спостережливими, вимагають від них уваги і вміння спостерігати зміни в навколишньому середовищі.
Вже у другому класі добрим засобом для розвитку уваги дітей є усна лічба, яку бажано практикувати на кожному позакласному занятті. Вона також виховує у дітей почуття відповідальності за виконану працю. Особливо цьому сприяють позакласні заняття, на яких проводяться змагання за точні результати лічби. Наприклад, у класі проводять математичну естафету. Підсумовуючи результати роботи, легко побачити, хто неуважно лічив і яку допустив помилку. Між учнями виникає творче змагання за кращі результати лічби, вони здійснюють при цьому самоконтроль, вчяться перевіряти себе, свою роботу і знаходити в ній помилки та виправляти їх. А ці навички дуже корисні, і їх треба прищеплювати дитині.
Розглянемо розроблені математичні ігри, завдання які можна використовувати в позакласній роботі.
Математична гра «Хрестики нулики»
Усі знають гру «Хрестик – нулик»: на малому полі - 3х3 – двоє гравців почергово ставлять свої значки, один – хрестики, другий – нулики. Той, хто першим заповнить ряд із трьох значків по горизонталі, вертикалі чи по діагоналі, - той і виграв.
Ця гра швидко набридає, оскільки незабаром гравці починають розуміти, як звести партію внічию. Але ідея чудова, існує сила – силенна варіацій на тему найпростіших хрестиків – нуликів, набагато цікавіших. Пропонуємо математичний варіант цієї гри.
На окремих аркушах паперу записуються приклади для учнів, які мають право ставити «хрестики» або тільки «нулики». На спільному для двох гравців аркуші накреслене поле 3х3, у кожній клітинці якого розташовані відповіді до прикладів, причому так, щоб хоч по вертикалі, хоч по горизонталі були результати розміщені так, щоб, розв’язавши приклади, кожен із гравців міг з`єднати три значки, маючи при цьому рівні можливості. Але переможе той, хто першим проведе вертикаль чи горизонталь.
Щоб ускладнити завдання, приклади або відповіді, записуються так, щоб не було повної відповідності, тобто вроздріб, а один із прикладів має спільний результат для обох гравців. Досвід показує, що спочатку учні намагаються розв’язати всі приклади за порядком, але, спостерігаючи за тим, що немає відповідності між розташуванням прикладів і результатів, під час наступних ігор розв’язують приклади хаотично, тому схему розташування відповідей і прикладів постійно потрібно змінювати.
Використання цієї гри на уроках та в позаурочній роботі привчає учнів працювати в парах, дає можливість не тільки узагальнювати знання учнів і формувати вміння, а й перевірити рівень сформованості практичних навичок. Застосування цієї гри як окремого виду роботи – це не тільки підвищення якості знань учнів, а й підвищення інтересу учнів до вивчення математики, зміцнення як рівноправної особистості, здатної до самореалізації.
|
31 |
52 |
40 |
|
8 |
70 |
60 |
|
31 |
37 |
6 |
36+4 =
85-15 =
53+8=
25+12=
42+8=
12-8=
24+7=
17-9=
Виставка конкурс аплікація «Геометрія навколо тебе»
Конкурс малюнків «Цілий світ в квадрату паперу»
Тижнева математична гра «Трикутники»
Будування трикутників за допомогою точок і прямих ліній.
Хто більше побудує трикутників той переміг.
Конкурс математичних стіннівок 2-4 класи
Проведення годин цікавої математики дозволяє значно підвищити рівень компетентностей не лише сильних учнів, а й середніх і навіть слабких.
В сучасній школі є всі можливості для створення нових ефективних засобів математичного розвитку молодших школярів, для вивчення закономірностей і тенденцій, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність.
Висновок
Проведене теоретичне й експериментальне дослідження дало змогу сформувати загальні висновки.
1. Під педагогічною технологією «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення розуміють певну систему діяльності, що ґрунтується на вивченні поставленої проблеми, самостійного вибору рішення. Учень, який мислить, має вміти зіставляти певні факти, явища, має вміти робити висновки.
У контексті нашого дослідження можна стверджувати, що критичне мислення важливий процес, який має починатися з постановки проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації, і має закінчуватися прийняттям рішення щодо вирішення певної проблеми.
2. З’ясовано, що розвиток критичного мислення є складовим етапом особистісного розвитку. Критичне мислення вказує на здатність учня до самостійної оцінки явищ навколишньої дійсності, інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей, вміння бачити їх позитивні і негативні аспекти.
3. Доведено, що використання технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення сприяє підвищенню сприйняття інформації; підвищенню цікавості як до виучуваного матеріалу, так і до навчання; умінню критично мислити; умінню з відповідальністю ставитися до власного навчання; умінню співпрацювати з іншими; підвищенню якості освіти учнів початкової школи; бажанню і вмінню стати людиною, яка вчиться протягом всього життя.
4. Використання елементів технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення на уроках математики у початкових класах сприяє тому, що кожен учень відчуває себе цікавою особистістю; у молодших школярів пробуджується прагнення до спільної організації шкільного життя, формується здатність обґрунтовувати свою позицію і приймати думку іншого, якщо вона більш обґрунтована.
5. За результатами експерименту ми розробили посібник з комплексом завдань для формування математичних компетентностей засобами технології «Щоденні 3» для розвитку критичного мислення. Цей посібник допоможе вчителеві організувати самостійну індивідуальну та парну роботу на уроках математики й в позаурочний час за трьома видами діяльностей: «Математика самостійно», «Математика разом із другом» та «Математика письмово». А також допоможуть учителеві здійснювати диференційований підхід до учнів, організувати індивідуальну та парну роботу школярів на уроках математики та в позаурочний час, сприятимуть розвитку критичного мислення дітей, навичок їх спілкування з однолітками, зацікавлять математикою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Daily 3. Математика для себе https://www.youtube.com/watch?v=Nrsct4p-1CQ&t=24s
2. Daily 3. Математичне письмо https://www.youtube.com/watch?v=USxB_w1MRTU&t=2s
3. European pedagogical studies/ Асоц. ректорів пед. ун-тів Європи. – Київ: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2015, Вип. 5–6.
4. Бадер В. І. Розвиток усного і писемного мовлення молодших школярів
/ В. І. Бадер. – К. : АПН, 2000. – 316 с
5. Боровик Г. В. Компетентнісний підхід до навчання учнів на уроках математики./ Методичний посібник для вчителя
6. Васільєва Д.В. Особливості навчання математики в сучасній школі
[Електронний ресурс]
7. Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/Критичне_мислення
8. Ганин Е. А. Педагогические условия использования современных информационных и коммуникационных технологий для самообразования будущих учителей [Электронный ресурс] / Е. А. Ганин // Информационные технологии и образование. – 2003. – № 13. – Режим доступа: http://ito.edu.ru/2003/VII/VII-0-1673.html
9. Гісь О. Продуктивне мислення / О. Гісь // Початкова школа. – 2014. – № 2. – С. 7−9.
10. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : підруч. / І. М.
Дичківська. – К. : Академвидав, 2012. – 352 с.
11. Закон України «Про освіту» Електронний ресурс
12. Критичне мислення: характеристика, вправи на розвиток критичного мислення. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
http://etwinning.com.ua/content/files/659841.pdf
13. Маркова І. С. Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика. Розвиток критичного мислення./ І. С. Маркова, Г. О.
Біловол. - Х: Основа, 2007.
14. Математика: підруч. Для 2 кл. загал. сере. освіти/ Ольга Гісь, Ірина Філяк. – Харків: Вид-во «Ранок», 2019. – 224с.: іл.
15. Новиченко О. З досвіду використання інтерактивних методів / О.
Новиченко // Початкова освіта. – 2007. – № 41. – С.4−5.
16. Побірченко Н. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій / Н. Побірченко, Г. Коберник // Початкова школа. – 2004. – № 10. – С. 8−10.
17. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. І.
Пометун, Л. В. Пироженко. – К: А. С. К., 2005.
18. Пометун О. Інтерактивні методики та системи навчання / О. Пометун.
– К. : 2007. – 112 с.
19. Савчин М. В. Педагогічна психологія : навч. посіб. / М. В. Савчин. – К.
: Академвидав, 2007. – 424 с.
20. Терно С. О. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти / С. Терно. – Запоріжжя. : Просвіта, 2009. – 274 с.
21. Чернецька Т. І. Сучасний урок: теорія і практика моделювання : навч.
посіб. / Т. І. Чернецька. – К. : Праймдрук, 2011. – 352 с.
22. Шимон Л. Розвиток критичного мислення учнів початкових класів / Л.
Шимон // Вісник ЖДУ ім. І. Франка. – 2009. – № 44. – С. 1–3.
23. Щоденні 3. Онлайн-курс для вчителів початкової школи https://www.youtube.com/watch?v=Pc-gqUlsiR8
про публікацію авторської розробки
Додати розробку