Текст. "Формування читацької компетентності молодших школярів"

Формування читацької компетентності молодших школярів.

" Той, хто  не вміє швидко і свідомо читати,

не може успішно володіти знаннями ... "

                                                                             В.О. Сухомлинський.

Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням,

так людина стає вченою не силою, а частим читанням.
Овідій

Прагнення до знань, пізнання світу — одна з найважливіших потреб людства.  Щоб досягти зрілості, високої духовної культури, розвитку творчих здібностей, потрібно не лише знати, а й вміти знаходити інформацію, виробляти навички  самоосвіти. Це стане основою для подальшого розумового розвитку учня, успішного засвоєння всіх навчальних предметів, формує вміння працювати  з різними видами інформації, виховує культурну,  духовно багату особистість.

       Першого вересня шестилітня дитина вперше переступає поріг школи, з якою попрощається тільки в юнацтві. Попереду 12 довгих і важких років навчання. Як важливо, щоб ці роки для кожної дитини були роками радощів незалежно від того, які здібності і індивідуальні можливості вона має. Джерелом такої радості може й повинна стати книга.

      Значення книги в житті кожної людини і суспільства в цілому величезне. Книга – це ланка, яка зв’язує нас з минулим і майбутнім. Книга – це шлях до пізнання речей і явищ. Книга – це ключ до відкриття світу людей: добра й зла, сили й слабкості, покірності й боротьби. Відкриваючи цей світ, дитина розвиває свій розум і почуття, виробляє переконання, пізнає, оцінює й виховує саму себе. І нема в процесі розвитку такої ж загальнодоступної величини й направляючої сили, як книга.

 Прищепити любов до читання - це значить переконати дитину у необхідності дружити з книгою, відчувати її корисність у повсякденному житті як неоціненного джерела знань та засобу спілкування між людьми. У процесі роботи над книгою учні повинні пройнятися розумінням книги як величезної сили, здатної впливати на розум і емоції людини.

Найважливіше завдання початкової школи - навчити дітей вчитися, а це неможливо без уміння читати і працювати з книжкою. Як зробити урок читання цікавим для кожного учня? Основними правилами при плануванні уроків читання є: логічне поєднання всіх видів роботи; неможливість виконання наступного завдання без опрацьованої попередньої вправи; чітка установка щодо роботи: Для чого? Як робити? Скільки часу витратити?    Завдання предмета читання  у початкових класах — формувати, закріплювати,    удосконалювати навички свідомого, правильного, швидкого, виразного читання, розвивати  потяг до самостійного читання книг. Таким чином предмет читання ставить за мету  виробити в учнів не тільки уміння читати, а й внутрішнє бажання читати,  що є усвідомленням необхідності спілкування з книгою, бачити в цьому життєву потребу (самостійне читання).

Кожен урок має формувати в учнів свідоме, правильне, виразне читання з відповідною для кожного віку швидкістю. Для цього учні мають чітко розуміти лексичне значення і бачити ціле слово, а згодом – словосполучення, смислову фразу, речення.

Швидкість є однією з якостей читання, яка забезпечує усвідомлення тексту. Занадто швидке і занадто повільне читання заважає усвідомленню. При швидкому читанні мозок дитини не встигає схопити зміст у цілому. А повільне читання призводить до того, що учень забуває прочитане, не може усвідомити речення, весь текст, бо частини змісту випадають з його пам'яті.

Нормальною швидкістю читання вголос вважається та,  що відповідає звичайній швидкості усного мовлення людини. Нормальною можна вважати середню швидкість читання вголос 100 - 120 слів за хвилину. У школі не доцільно заохочувати дітей, щоб вони змагались щодо швидкості читання вголос, ковтаючи закінчення і зливаючи слова у суцільний потік. Читання вголос звернене до слухачів і має бути на них розраховане, слухач повинен зрозуміти прочитане. Відповідно до цього слід регулювати швидкість читання.

Доведено, що техніка читання не підвищується, коли низька оперативна пам’ять. Робота над вдосконаленням оперативної пам’яті здійснюється за допомогою зорових диктантів.

Набори диктантів ідуть з поступовим нарощуванням довжини речень на одну-дві букви що три дні. За допомогою наборів для зорових диктантів вчитель може навчити дітей швидкочитанню, яке набагато перевищує норми, як вголос, так і мовчки.

У виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, що відповідає темпу усного мовлення і забезпечує свідоме сприймання прочитаного . Швидкочитання — це ще й уміння енергійно, хутко міркувати, виконувати різноманітні завдання. Велику роль в навчанні швидкому навчанню відіграє зразок вчителя. Темп його читання — взірець для

учнів. Швидке читання розвивається завдяки систематичному читанню на уроках і в позаурочний час. Прийоми заохочення — читання в особах, " змагання" на швидкість читання, відшукування відповідей в тексті на запитання, що записані на дошці.

На швидкість читання впливає довжина слова, його зміст, зручність чи незручність для вимови. Один і той же учень, залежно від матеріалу, шрифту, читає з різною швидкістю. Кількість знаків або слів різко падає у процесі читання важкого і нецікавого твору. Інтерес завжди поліпшує техніку читання в цілому та його окремих якості.

Швидкість читання істотно впливає на якість запам'ятовування матеріалу: увага школяра спрямована не власне сам процес, а на сприйняття прочитаного. Враження від окремих слів інтегруються, тому легше сприймаються логічні, смислові зв'язки між ними. При повільному читанні діти просто гублять початок фрази, ще не дочитавши її до кінця. Уявімо: уже в 9 класі обсяг домашніх завдань становить у середньому 6 500 слів. Неважко підрахувати, що учень, читаючи в темпі 80 слів за хвилину, витратить (якщо читати без упину) 1 годину 20 хвилин на те, щоб лише раз прочитати тексти. Але оскільки така низька швидкість заважає сприйняттю, то школяр мусить читати повторно, можливо, і втретє. Ось чому діти, які опановують до 90 слів за хвилину, вчать уроки вряди-годи, а ті, хто читає ще повільніше, практично взагалі не в змозі їх готувати.

Треба мати на увазі, що швидкочитання - це ще й уміння енергійно, хутко міркуючи, виконувати найрізноманітніші завдання та фізичні вправи. Власне, це й якісно вищий рівень інтелекту дитини.

Вже в першому класі у період навчання грамоти для розвитку навичок швидкочитання проводжу вправу на ідентифікацію букв. Вправа проводиться у вигляді гри "Впізнай букву".

На картці дається тільки верхня частина букви. Таким чином учні краще запам'ятовують конфігурацію букв і не витрачають часу при читанні складів, слів, речень на їх впізнавання.

У багатьох дітей артикуляційний апарат не розвинений, говорять вони тихо, невиразно. Тому кожний урок читання починаю зі скоромовки. Скоромовки підібрала на кожну букву алфавіту. Дітям подобається до малюнків підбирати скоромовки.

   При роботі із скоромовкою даю такі завдання:

а)      прочитати по складах разом;

б)      пошепки, постукуючи олівцем;

в)      хором цілими словами;

г)      голосно;

ґ)      протяжно (ніби співаєте);

д)      у нормальному темпі;

є)      чітко артикулюючи;

є)      швидко (блискавкою);

ж)     модулюючи голос (швидко - повільно).

Бере Віра в руки рака,

Бере рака неборака.

Ви погляньте, подивіться –

Віра рака не боїться.

   За бажанням, діти промовляють скоромовку індивідуально.

   Не можу обійти увагою чистомовки для фонетичної зарядки.

Ас-ас-ас – 8 Березня у нас,

Ки-ки-ки – всіх вітають малюки,

Ють-ють-ють – побажання гарні шлють,

Си-си-си – щастя, радості, краси,

Ого-ого-ого – здоров'я всім міцного.

Ли-ли-ли – пісню дружно почали,

Ло-ло-ло – діло в нас на лад пішло,

Ем-ем-ем – радість людям ми несем,

Ли-ли-ли – дуже раді всі були.

Швидкість читання залежить і від кількості регресій, тобто перечитуванні слів при читанні тексту. Щоб позбутися цього, пропоную учням звичайною лінійкою закривати попереднє прочитане слово. Запроваджую також картки-блискавки: на 1 секунду показую слово, а потім діти вгадують слово. Крім цього, використовую шаблони: в аркуші паперу прорізується віконце, крізь яке видно 3-5 рядків. Під час читання учень зсуває його донизу, закриваючи опановані рядки.

Учням, які читають дуже повільно, раджу ритмічно постукувати олівцем чи ручкою в ході читання. Це дає можливість, підпорядковуючись ритму, підвищити темп.

У школярів треба виробляти навичку антиципації - вміння водночас із читанням тексту вголос на основі засвоєного змісту, з контурів наступних слів передбачити, вгадувати два-три наступні. Цей процес у людини, яка привчена швидко читати, відбувається переважно

великою мірою машинально, непомітно для неї, однак на початковому етапі дітей можна привчати усвідомлювати всі тонкощі цього процесу. Тим більше, що він неодмінно сприяє вдосконаленню задатків дитини, загалом здібностей до навчання.

Вправи на розвиток навички антиципації

              Читання слова з пропущеними буквами.

            З...ма, в...сна, л...то, о...інь.

              Читання речення з пропущеними словами.

   Ще не смеркло, а на заході вже зійшла вечірня... .

           Закінчити речення, вибравши потрібне слово.

           Письменник - це людина, яка пише... (книги, картини).

           Доповнити речення.

    Літня ніч була... (темною, довгою, місячною, короткою).

           Назви одним словом.

          Київ, Одеса, Львів - це... .

            Закінчи речення.

           Пальто - це одяг, а чоботи - ....

Коли учні вже добре справляються з цим завданням, добираю невеличкі вірші, тексти з дитячих журналів і виготовляю такі картки: з одного боку - текст з пропущеними буквами, словами, а на звороті - цей же текст, записаний повністю. Таким чином, діти мають змогу зіставити тексти, перевірити себе.

Я - ї...альня для п...ашок,

Залі...ай під мій д...шок.

У зимо...і хол...ди

По...бідаєм за...жди.   

Я - їдальня для пташок,

Залітай під мій дашок.

У зимові холоди

Пообідає завжди

Велику ефективність на уроці читання відіграє використання різноманітних форм читання. Кожна з цих форм задовольняє певну методичну мету.

Розрізняють такі форми читання:

Індивідуальне читання — це читання окремим учнем.

Хорове читання — голосне чи напівголосне читання всіх учнів.

Ланцюжкове читання — ефективна форма активізації учнівської діяльності в класі. Суть  цієї форми  читання: учні читають текст. Кожен по 1 - 2 реченню, передаючи " естафету" читання сусідові.

Вибіркове читання —  форма читання, коли необхідно знайти найбільш  важливі місця  для розуміння ідеї твору, процитувати оцінку, яку дає автор своїм персонажам, їх вчинкам, нагадати опис природи, подій.

Читання в особах — один з результативних способів навчання виразному читанню. Цю форму  читання можна застосувати при читанні  окремих оповідань, байок, казок. Ця форма читання допомагає розвивати творчі, театральні  здібності учнів. Читання в особах доцільно поєднувати з інсценуванням.

Читання "дощиком" — одна з ефективних форм розвитку швидкого читання. Іншими  словами це читання скоромовкою. Таку форму читання застосовують, коли текст учням уже знайомий.

Читання "сонечком" — повільне читання з чіткою вимовою закінчення кожного слова.

Читання "блискавка".

Учні починають читати мовчки текст у звичайному для себе темпі. За командою "Блискавка" вони прискорюють темп читання (якнайшвидше). " Блискавка" триває 20-30 секунд. Після цього учні переказують прочитане сусідові, можна ставити питання до прочитаного уривка.

Читання "Віконце".

З картону вирізається " віконце" розміром 14х7 см. " Віконце" накладають на текст так, щоб верхній зріз збігався з початком абзацу. Цю частину тексту, яка відривається у " віконце", треба прочитати мовчки з найбільшою швидкістю. Потім текст переказується.

Читання "Хвиля".

Починаємо читати у довільному темпі вголос. Поступово збільшуємо силу голосу, доходимо до вершини і починаємо зменшувати темп.

Читання "Небо і земля".

Починаємо читати мовчки або вголос у довільному темпі. За командою "Небо" припиняємо читати і помітити очима місце, де зупинились, потім очі відірвати від тексту. За командою " Земля" продовжувати читати від поміченого місця.

Читання "Буксир".

Учні починають читати текст мовчки. Одночасно з ними виразно і голосно цей самий текст читає вчитель, або учень, який добре читає. Його темп має бути дещо швидшим від середнього. Читаючи за вчителем чи учнем,  решта дітей має встигати читати мовчки.

Читання "Спринт".

Незнайомий текст переглянути очима. Пальчики класти на початок рядка і рухати ним до кінця тексту вертикально.

Читання "Розвідка".

На дошці записані складі чи незрозумілі слова. Після опрацювання цих слів шукаємо їх у тексті.

Читання "Фініш".

Дочитати до слів... ( зазначених вчителем ) якомога швидше.       

       Повторне читання

Текст читається в нормальному темпі (2-3 абзаци). Діти стежать. Звучить команда: "Повторити!". Діти перечитують хором на великій швидкості.