Текст. Тема досвіду: «Розвиток креативного мислення молодших школярів»

Про матеріал

Як зазначено у Національній доктрині розвитку освіти «Держава повинна забезпечувати… розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості». Основою для самореалізації творчої особистості вбачаю в розвитку креативного мислення школярів.

Найбільш ефективними на сьогодні є креативні методи навчання, тому, на мій погляд, опрацювання цієї теми є дуже актуальним. По-перше, креативне навчання - це навчання, занурене у спілкування, діалогове навчання, що належить до педагогічних технологій на основі ефективності управління й організації навчального процесу. По-друге, призначення креативного навчання полягає у тому, щоб передати знання, усвідомити цінність інших людей. Зміст роботи полягає не лише у знаннях, але й у способах мислення. По-третє, креативне навчання - це специфічна форма організації навчальної діяльності, мета якої — забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень відчував би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання, недопущення домінування однієї думки над іншою. Креативні технології навчання містять в собі чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів. Неможливо одній людині знати все, навіть у вузькій галузі, до того ж великий обсяг інформації запам'ятовують комп'ютери. Учні повинні мати інші навички: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах. Саме цьому і сприяють креативні технології, які, на жаль, ще недостатньо поширені в українській школі.


Перегляд файлу

              Лановецький районний методичний кабінет

 

 

 

 

 

         Тема досвіду:

«Розвиток креативного мислення молодших школярів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 Відомості про автора досвіду, адреса досвіду:

  Сидорук Л.В. вчитель початкових класів К НВК «Краснолуцька  ЗОШ І ст.-

 дитячий садок»

 

 

 

Рік оформлення матеріалу: 2016

 

 

                                Першочергове завдання  педагога полягає в тому,

                                         щоб відкрити у кожній людині творця, поставити

                     його на шлях самостійної, творчої, інтелектуальної праці

 

                                                                                   В. Сухомлинський.

     Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Суспільству потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення, які вміють творчо мислити. В цьому розумінні початкова освіта займає  пріоритетну позицію, є підґрунтям формування обдарованої та талановитої  молоді, креативність і творчість якої буде сприяти розвитку суспільства і держави. Як зазначено у Національній доктрині розвитку освіти «Держава повинна забезпечувати… розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості». Основою для самореалізації творчої особистості  вбачаю в розвитку креативного мислення школярів.

Актуальність і перспективність досвіду  визначаються сучасними концепціями перебудови освіти в Україні в напрямку забезпечення всебічного розвитку особистості. Особлива роль у цьому процесі належить початковій ланці навчання, де цілеспрямовано виявляються та розвиваються здібності дитини, формуються вміння та бажання вчитися, створюються умови для її самовираження в різних видах діяльності.

Формування особистості  і  її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:

-  створення позитивного настрою для навчання;

-  відчуття рівного серед рівних;

-  забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей;

-  усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;

-  можливість вільно висловити свою думку і вислухати свого товариша;

-  вчитель не є засобом «похвали і покарання», а другом, порадником, старшим товаришем.

         Усім цим  умовам відповідають креативні технології, які відносять до інноваційних.

Найбільш ефективними на сьогодні є креативні методи навчання, тому, на мій погляд, опрацювання цієї теми є дуже  актуальним.  По-перше,  креативне навчання  -  це навчання, занурене у спілкування, діалогове навчання, що належить до педагогічних технологій на основі ефективності управління й організації навчального процесу.  По-друге, призначення креативного навчання полягає у тому, щоб передати знання,  усвідомити цінність інших людей. Зміст роботи полягає не лише у знаннях, але й у способах мислення. По-третє, креативне навчання - це специфічна форма організації навчальної діяльності, мета якої — забезпечення комфортних умов, за яких кожен учень відчував би свої успіхи, інтелектуальну роботу, продуктивність навчання,  недопущення домінування однієї думки над іншою. Креативні технології навчання містять в собі чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі методи і прийоми, що стимулюють процес  пізнання, розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна  досягти запланованих результатів.     Неможливо одній людині  знати все, навіть у вузькій  галузі, до того ж великий обсяг  інформації  запам'ятовують комп'ютери. Учні повинні мати інші навички: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах. Саме цьому і сприяють креативні технології, які, на жаль, ще недостатньо поширені в українській школі.

Проблема розвитку креативного мислення школярів є особливо актуальною у наш час. Адже саме зараз, як ніколи, нашій країні потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення, які вміють творчо мислити. На жаль, сучасна школа ще зберігає застарілий підхід до засвоєння знань. Доволі часто навчання зводиться в основному лише до запам'ятовування і відтворення дій, типових способів розв'язування завдань. Одноманітне, шаблонне повторення одних і тих же дій відвертає потяг до навчання. Діти позбавляються радості відкриття і поступово втрачають здатність до креативності. 

Психологія креативного мислення відноситься до недостатньо вивченої та дослідженої проблеми, незважаючи на те, що здійснено значну кількість теоретичних та експериментальних досліджень як у загальній психології, так і в спеціальних її галузях, розроблено оригінальні методики експериментальних досліджень креативного мислення.

Увага до цієї проблеми не послаблювалась у психолого-педагогічній науці протягом усього періоду її розвитку. Їй були присвячені дослідження видатних вітчизняних та зарубіжних психологів і педагогів, зокрема Л.С.Виготського, П.П.Блонського, Н.О.Менчинської, Г.О.Люблінської, М.М.Шардакова, Л.В.Занкова, В.В.Давидова, Г.С.Костюка і ін.

За визначенням Е. Фрома, креативність - це здатність дивуватися, відшукувати рішення в нестандартній ситуації, спрямованість на нове і вміння глибоко усвідомлювати власний досвід.

Дитяче мислення трактувалось (і трактується досі) як наочно-дійове і наочно-образне, а логічні форми розвиваються у дітей на більш пізніх етапах навчання. Так, у своїх дослідженнях, які були присвячені вивченню психологічного розвитку першокласників, я зрозуміла, що мислення дітей у цьому віці має деякі особливості, а саме: до школи дитина мала б самостійно мислити й висловлювати думки про предмети і явища їй доступні, проте часто лише повторює те, що говорять або роблять інші. Наприклад, складаючи задачі, діти роблять це «за зразком», подібно до тих, які вже розв'язували в класі з учителем. У їхній мислительній діяльності спостерігається тенденція до заміни предмета, але число, як правило, залишається незмінним.

Це прив'язаність до конкретного, вже знайомого і зрозумілого - яскраво виражена риса мислення першокласників.

Те ж саме спостерігається й у читанні. Діти можуть вдало відтворити прочитане (наприклад, оповідання «Сам себе покарав»). Проте, коли вчитель намагається провести прочитане через життєвий досвід учнів, це, як правило, не вдається: діти не можуть «прикласти» чужий досвід до свого власного.

Я вважаю, що саме від мене залежить якою стане дитина у подальшому житті. Тому мету своєї роботи вбачаю у тому, щоб формувати творчу особистість, розвивати креативне (нестандартне) мислення учнів, активізувати навчальну діяльність, розвивати лідерські навички. Зрештою, творчість учнів сприяє й формуванню морально-етичних та вольових якостей. Креативність школярів благотворно впливає на їхній фізичний та естетичний розвиток, оберігає від моральної деградації.

         Творчі здібності існують в кожній дитині. Творчість - це природна функція мозку, яка виявляється і реалізується у діяльності при наявності спеціальних здібностей у тій чи іншій конкретній діяльності. Творчість - це не тільки труд художника, артиста, вченого; вона може проявитися в іншій діяльності, результатом якої будуть конкретні ідеї і продукти, так і самі дії. Тому задача педагога - побачити індивідуальну креативність учня і прагнути розвивати її. Природа щедро наділила кожну здорову дитину можливостями розвиватися, і потрібно лише знайти, як реалізувати ці можливості, і тоді кожен здоровий малюк зможе піднятися на найбільші висоти творчої діяльності.

         За основу своєї педагогічної діяльності беру технологію особистісно зорієнтованого навчання. Головна мета навчальної діяльності - це формування самодостатньої комунікабельної особистості, істотне підвищення загальної культури кожного учня, розвиток індивідуальних здібностей і обдарувань дітей.

Дану тему досліджувала з метою вдосконалення процесу навчання, пошуку оптимальних шляхів розвитку творчих здібностей дітей, формування позитивної  мотивації до навчання учнів початкових класів.

 

          Метою моєї роботи є розкриття прийомів, форм, методів за яких дитина буде мислити, матиме бажання творчо підходити до розв’язання різних завдань, які перед нею ставить школа, а потім життя. Адже творчість - процес діяльності людини, унаслідок чого зявляються матеріальні та духовні цінності. Тому роботу з дітьми організовую так, щоб переважав фактор пошуку, а це стимулює розвиток здібностей кожної дитини.

         Під час підготовки уроків враховую такі принципи:

  •                   принцип відкритості завдань, який означає,що деякі вправи мають не один, а декілька варіантів розвязань;
  •                   збагачення пізнавального простору найрізноманітнішими предметами і стимулами;
  •                   надання учням можливості активно задавати запитання, пізнавальної активності в цілому;
  •                   допомога дітям у вираженні їх ідей;
  •                   доброзичливе ставлення до дітей;
  •                   створення психологічної атмосфери.

            Пропоную умови для розвитку творчої особистості школяра:

*створення емоційної, доброзичливої атмосфери у процесі виконання учнями будь-яких творчих завдань;

*здійснення організації діяльності учнів з розв’язання творчих завдань з опорою на їхні інтереси, потреби, потенційні можливості, здібності (відсутність шаблонності);

*вирішення творчих завдань через пробудження в кожного школяра дослідницької активності, поглиблення інтересу до творчої діяльності, спонукання до успішних дій та досягнення поставленої мети.

            Створюю сприятливі умови для творчого розвитку дітей, враховую індивідуальні і вікові відмінності дітей. Своєрідність, здібностей кожної дитини, її особистісних якостей, що дозволяє більш ефективно здійснювати навчально-виховний процес.

 

Учитель є посередником між дитиною й цілими поколіннями, і лише через нього діти пізнають дійсність. І це «через» означає, що різні цінності, знання, морально-етичні норми не доходять до дітей у стерилізованому вигляді, а несуть у собі особисті риси вчителя, його оцінки, ставлення, його світогляд. Гуманний педагог, прилучаючи дітей до знань, одночасно передає їм свій характер, постає перед ними як зразок людяності. Саме такий учитель покликаний розвивати креативні здібності учнів. Їхнє головне завдання - не «донести», «пояснити» та «показати» учням, а організувати спільний пошук розв'язання завдання, яке виникло перед ними. Учитель виступає як режисер міні-вистави, що народжується безпосередньо у класі. Нові умови навчання потребують від учителя вміння вислухати всіх бажаючих із кожного питання, не відкидаючи жодної відповіді, стати на позицію кожного, хто відповідає, щоби зрозуміти логіку його міркування та знайти вихід із постійно мінливої навчальної ситуації.

Педагоги аналізують відповіді дітей і непомітно ведуть їх до розв'язання проблем. Навчання логіки, дискусії, діалогу, розв'язання проблеми не передбачає швидкого одержання правильної відповіді. Тому можливі ситуації, коли на одному уроці не вдається відкрити істину.

 Робота в системі РН дає змогу, виконуючи цікаві для дітей завдання, підійти до проблеми з різних боків, спонукає учнів мислити, знаходити способи вирішення проблем, демонструє варіативність підходу до їх розв'язку, учить міркувати, доводити, обґрунтовувати свою думку. Школяр із перших кроків у опануванні знань має шукати спосіб дій, учитися користуватись ним, і користується успішно, доки не постане перед ним нова проблема... І знову починається пошук...

          Основною ідеєю досвіду є творча свобода школяра, уміння приймати нову точку зору, здатність відійти від шаблону.

Розвиток креативного мислення здійснюю через творчу діяльність учнів.

Для реалізації цієї проблеми перед собою ставлю такі завдання:

  • Вчити учнів ставити запитання, перемагати сумніви.
  • Допомагати розвивати позитивне ставлення та сприйняття завдань, які виконуються в класі, відчувати їх цінність та цікавість.
  • Мати особисту точку зору  і вміти її аргументувати.
  • Застосовувати знання для розв’язання життєвих проблем.
  • Мати культуру спілкування, тобто працювати в команді.
  • Розвивати різні види пам'яті;
  •  розвивати уяву і фантазію;
  • розвивати увагу, спостережливість;
  • формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;
  • розвивати творче мислення;
  • навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;
  • виховувати національну самосвідомість, духовність.

          Планую свою діяльність  так, щоб найповніше задовольнити проблеми кожного учня, дбаючи про високий рівень знань своїх учнів. Ставлю перед собою завдання не стільки накопичення дитиною інформації, скільки розвиток мислення, вміння адекватно оцінювати результати, самостійно добувати інформацію, перетворюючи знання на інструмент пізнання інших видів діяльності, вміння конструктивно взаємодіяти з іншими.

          Пріоритет в організації освітнього процесу надаю особистості учня, його вмінню самостійно здобувати знання. Тому заохочую до активної пізнавальної діяльності учня, створюю умови для виявлення зацікавленості, стимулюю до висловлювань без побоювань помилитися, формую прагнення учнів знаходити свій спосіб роботи, вчу аналізувати та виявляти учнівську ініціативу, самостійність у самовираженні. Тобто розвиваю в учнів креативні якості:

  • уміння альтернативно мислити, бачити кілька варіантів розв'язання проблеми;
  • спроможність нестандартно працювати з матеріалом;
  • бажання експериментувати;
  • потребу імпровізувати, розкривати зміст твору;
  • здатність творчо засвоювати навчальний матеріал;
  • прагнення до самозбагачення інтелектуальної, моральної, емоційно-вольової, естетичної сфери

          Важливою умовою педагогічної діяльності є створення зацікавленості і доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення до парної і групової, індивідуальної роботи. Таке поєднання дозволяє навчити дитину слухати не тільки вчителя, а і своїх однокласників. Спілкування з однолітками набагато простіше для дитини, ніж спілкування з дорослими. Діти тренуються в мистецтві слухання спочатку у своїй маленькій компанії, а вже потім відважуються постати перед усім класом. Доводиться відмовлятись від звички працювати з дітьми «фронтально», звертаючись одразу до всіх і ні до кого персонально.

У класах є учні, які ніколи не піднімають руку, мало посміхаються, на виклик до дошки реагують зі страхом. А вчителі й не запрошують їх до дошки поодинці. Діти можуть вибрати собі надійного товариша і виходять удвох. Навіть найтривожніша дитина в такій компанії почуватиметься впевнено і через деякий час переконається, що нічого страшного біля дошки з нею не станеться. При відповіді вони можуть перемовлятись один з одним. Давши час на обговорення, я на перших порах раджу: «Якщо ти знаєш відповідь, скажи сусідові пошепки. Якщо він згоден, то киває на це, подає тобі руку». Діти беруться за руки, подаючи сигнал: «Ми готові». - Шумно?! На кілька хвилин у класі не буде «мертвої» тиші. Але ж у класі на одне й те ж запитання народжуються нові варіанти відповіді, адже діти у грі талановитіші за своїх учителів. Дитячі знахідки обов'язково оголошуються, обговорюються, заохочуються, виділяються найбільш раціональні. Кожний, хто відповідає, звертається до всіх учнів. Кожний, хто слухає, може бути захопленим, згодним (+), незгодним (-), незадоволеним відповіддю.

Мета всього цього - звести до мінімуму пасивне перебування дітей на уроці. Учитель для них - партнер, лише більш досвідчений.

Завдання педагогів - навчити дітей самостійно міркувати, уміти сперечатись, відстоювати свої думки, ставити запитання, бути ініціативним у набутті нових знань.

Для мене головне дати учневі відчуття, що він сам в результаті самостійного пошуку прийшов до потрібного висновку:

  • Стиль спілкування
  • Ідея вільного вибору
  • Компютерні технології навчання
  • Пошуково – проблемний стиль мислення

         Вважаю, щоб сформувати креативну особистість, потрібно розвинути структурні компоненти. Компоненти креативної особистості: мотиваційний, інтелектуальний, емоційний та комунікативний. Для розвитку їх необхідно розширяти рольовий простір кожного учня та включати його в різноманітні види діяльності, які забезпечують йому творчу самореалізацію та створюють досвід соціальних відносин. Мотивація креативної поведінки складається в ранньому дитинстві; вона пов'язана з переживанням почуття(«Я можу», «У мене не виходить»), з прийманням (не відторгненням) власних недоцільних бажань.

         Формуючи  креативність розвиваю такі характеристики творчого мислення:

- продуктивність - багатство ідей, асоціацій, варіантів вирішення проблем;

- гнучкість - здатність швидко змінювати способи дій, переходити від одного класу об'єктів до іншого;

- оригінальність - рідкісність, незвичайність, унікальність способу розв'язання певної проблеми.

         Ефективними методами роботи  є методи креативного навчання.

До них належать методи, що у традиційному розумінні є інтуїтивними: «мозкового штурму», емпатії, педагогічні методи учня, який виконує роль вчителя тощо. Такі методи спираються на нелогічні дії учнів, що мають інтуїтивний характер. Інший вид креативних методів навчання базується на використанні алгоритмічних приписів та інструкцій (метод синектики, «морфологічного аналізу»). Їхня мета-побудова логічної опори для створення учнями освітньої продукції. Наступний вид креативних методів-метод евристики. Це прийоми, які дозволяють учням вирішувати питання шляхом «наведення» на можливі правильні рішення та скорочення варіантів таких рішень.

До креативних методів належать також:

-  метод вигадування-спосіб  створення невідомого  учням  раніше  продукту за результатами певних розумових дій;

-  метод «Якби…»  - учням пропонується скласти опис та  намалювати малюнок того, що відбудеться, якщо у світі щось зміниться (виконання подібних завдань не тільки розвине здатність уявляти, а й дозволить краще зрозуміти будову  реального світу, взаємозв’язок його складових, фундаментальні  основи різних наук);

-  образної картини - відтворює такий стан учня, коли сприйняття  і розуміння об’єкта, що вивчається, наче зливаються;  відбувається його цілісне, нерозчленоване бачення(учень під час  такої роботи не тільки думає різними масштабами,  співвідносить свої знання з різних галузей знань, а й відчуває  значення реальності, що зображена);

-  гіперболізації    збільшується  чи  зменшується  об’єкт пізнання,  його окремі частини або якості;

-  аглюцінації    учням  пропонується  поєднати  непоєднувальні  у реальній якості, властивості, частини об’єкта та зобразити, наприклад, гарячий сніг, солодку сіль тощо.

        У процесі навчання зв'язок методу з іншими  компонентами  є зворотним: метод є похідним від цілей, завдань, змісту, форм  навчання; водначас він суттєво впливає на можливості їхньої практичної реалізації. Навчання прогресує настільки, настільки «дозволяють» йому рухатися уперед застосовані методи.

 

Формуючи креативність учнів, в практиці роботи використовую:

-інноваційні технології (ігрові технології; критичне мислення; диференційоване навчання; розвивальне навчання, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – комп’ютер, інтернет, програмне забезпечення, мультимедійні презентації);

-інтерактивні методи та прийоми: технології кооперативного навчання (робота в парах, ротаційні трійки, два - чотири – всі разом, карусель, робота в малих групах, акваріум); колективно-групової діяльності (обговорення проблеми в загальному колі, мікрофон, незакінчені речення, навчаючи - учусь, мозковий штурм, ажурна пилка, вирішення проблем); ситуативного моделювання (імітаційні ігри); опрацювання дискусійних питань (метод ПРЕС,  займи позицію);

-метод проектів;

-рівневу диференціацію,

- проблемне викладання ( створення проблемної ситуації – проблемний діалог – традиційні пояснення заміняють «відкриттям знань»),

- задачі практичного змісту;

- нестандартні уроки (урок-змагання, урок-казка, круглий стіл, інтегровані уроки, урок-подорож і т.д.);

- логічні задачі, кросворди, ребуси,

- особистісно орієнтоване навчання ( підтримка та розвиток природних якостей учня, його здоров’я, індивідуальних здібностей; допомога у становленні його суб’єктивності, соціальності, творчої самореалізації особистості);

- міжпредметні зв’язки;

-заохочування, створення яскравих наочно-образних уявлень, навчально-пізнавальна гра, створення ситуації успіху, спонукання до пошуку альтернативних рішень, виконання творчих завдань, створення ситуації взаємодопомоги –  прийоми психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів.

-психологічний супровід – створення емоційного настрою на початку уроку, релаксація, фізкультхвилинка, рефлексія

         З метою активізації навчальної діяльності учнів використовую  різноманітні вправи, які сприяють формуванню комунікативно-мовленнєвих   та творчих  компетентностей   учнів:   «Мікрофон»(застосовую   на підсумковому етапі уроку); «Вилучи зайве», «Роз’єднай слова»(для мотивації навчальної діяльності); «Дешифрувальник», «Морський бій»(під час оголошення теми та завдань уроку); «Мозковий штурм», «Ґронування»(для актуалізації знань). Досить улюбленими вправами учнів є «Читання з передбаченням», «Незакінчені речення», «Тестування».

        Як один з прийомів створення проблемної ситуації широко використовую «хвилинки міркування», що сприяють розвиткові  креативного  мислення.

Відкриття, які учні роблять на уроках незначні, але дітям вони дають справжню насолоду. Чим більше створюється для учнів ситуацій утруднення, які вони спроможні подолати, тим інтенсивніше у них розвивається інтерес до знань, науки, навчання. І креативні здібності вихованців зростають.

Роботу з учнями по активізації пізнавальних інтересів будую на уроках в такій послідовності: ЦІКАВО – ЗНАЮ – ВМІЮ.

Намагаюсь зробити навчання не простішим, а зрозумілішим. Дитині має бути зрозумілою мета завдання. І тоді вона зможе з інтересом виконувати дуже багато нецікавої, але потрібної роботи.

Одним зі шляхів розв'язання проблеми підвищення пізнавальної активності та розвитку креативних здібностей є застосування в навчальному процесі творчих ігор і вправ, бо емоційне забарвлення останніх сприяє глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожного школяра. Навіть звичайні буденні вправи перетворюю на такі, що спонукають до креативного мислення.

Щоб привчити учнів до креативного мислення, насамперед спонукаю дітей до нього. Це означає, що я не просто нав’язую виконати якесь завдання, а, включивши учня у відповідну діяльність, гарантую мотив.  Процес створення будь-якого завдання проходить такі етапи: мотив, відчуття завдання, внутрішня програма дії і її реалізація, планування висловлювання в конкретній формі. Все, що я роблю, я виконую з якоюсь метою і для чогось.

Для того щоб стимулювати розвиток креативного мислення молодших школярів, створюю зовнішні ігрові умови та формую необхідні мисленнєві операції за допомогою спеціальних вправ. В іграх мозок дитини може створювати нові ідеї, конструкції, об’єкти, продукти. Які вдосконалюють уже досягнуте, реконструюють його або конструюють щось нове. Творчі вправи передбачають формування вмінь переносити набуті навички у змінені умови. Застосовувати їх у нестандартних умовах, в уявних, умовно-реальних і природних ситуаціях. За О. Біляєвим, сучасна методика розрізняє вправи репродуктивні, конструктивні та творчі. Необхідний розвивальний потенціал містять завдання асоціативного характеру, вправи на протиставлення, деформування, створення гіпотез, вербальні ігри. Вони стимулюють активну пошукову мовленнєву діяльність учнів. Необхідним фактором також виступає забезпечення емоційного благополуччя учнів у мовленнєвій діяльності, створення ситуацій успіху.

       Під творчим потенціалом, як правило, розуміють здатність людини нестандартно мислити. В. Моляко у структурі творчого потенціалу серед інших складових вирізняє вміння комбінувати, знаходити аналогії, реконструювати. У школі треба формувати в учнів такі вміння й починати цей процес слід з початкових класів. Йдеться про розвиток уміння учнів спрямовувати мислення, хід своїх думок у певному напрямку: за аналогією до відомого або шляхом перестановок, обєднання чи роз’єднання, суттєвих замін і змін, тобто шляхом комбінування. Для того, щоб розвинути мовлення учнів, треба розвинути їх мислення. Недаремно                  К. Ушинський зазначав: той, хто хоче розвивати в учнів мовні здібності, повинен розвивати в них насамперед уміння мислити. З проблемою розвитку мовлення тісно пов’язане насамперед питання інтелектуального розвитку особистості. Не випадково практично всі видатні психологи та педагоги приділяли велику увагу інтелектуальному розвитку дитини засобами мови. Якщо взяти таких всесвітньо відомих педагогів, як Ян Амос Каменський,          К. Ушинський, В. Сухомлинський, які були не тільки видатними педагогами, а й учителями рідної мови, методистами, авторами навчальних і художніх книг з рідної мови для молодших школярів, застосування креативних завдань у навчальному процесі має на меті навчити учнів молодшого шкільного віку розв’язувати нові незвичні завдання шляхом аналізування й комбінування; активізувати для цього свої інтелектуальні та творчі сили, спрямовувати їх на знаходження рішення нового завдання, а також вивчати й повторювати навчальний матеріал незвичним та ефективним способом. Уміння шукати аналогії в мовленнєвому матеріалі допоможе учням побачити особливості рідної мови.

Учні початкових класів здатні аналізувати і комбінувати. Необхідно рекомендувати їм вправи на реконструювання.

        Розумовий розвиток дитини залежить від того,  наскільки  вона  бере участь у продуктивних видах діяльності. Кожна продуктивна  діяльність передбачає вміння планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його в практичній  діяльності. Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями першого класу.

         Залучаю  дітей до таких видів художньої діяльності:

-  зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

-  музична діяльність (сприймання музики, ігри, хороводи);

-  художньо    мовленнєва  діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, створення власних творів);

-  театралізована діяльність (інсценізація казок).

       Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями першого класу. У класі було проведено конкурс віршів «Моя країна    Україна», конкурс малюнків «Новорічний настрій», «Здоровим бути    модно», «Зима  - чарівниця» та ін. Під час вивчення властивостей лікарських рослин оформлено альбом «Рослини, що мене лікують», де учні проявили свою творчість  та фантазію. Усі  роботи, що  їх  готували  діти,  були  оформлені у нестандартній формі.

          Виховувати творчу людину без краси неможливо. Прекрасне вічне джерело духовності, натхнення, творчості. Воно існує поряд з людиною,  тому  що  краса,  яка  не сприймається,  -  мертва. І якщо люди втратять здатність відчувати красу, вона ніколи не зможе врятувати світ. 

         Враження шкільного  дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості. Тому залучаючи  дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо  працюючу особистість.

           Розвязання проблемного питання «Формування креативного мислення учнів» планую поетапно.

          І етап (1 клас). Визначення початкового рівня креативності дітей за допомогою тестування, спо­стереження за учнями, робота з батьками, розвиток наочно-дійового мислення учнів. На першому етапі дітям пропонуємо завдання, пов'язані з наочно-дійовим мисленням: визначити зайве слово; назвати відмінності; згрупувати слова; визначити об'єкти за описом можливих дій з ними; розгадати ребус, крос­ворд; розв'язати анаграми; прочитати деформова­ний текст.

         II етап (2-3 класи). Розвиток креативності на уро­ках мови, читання, природознавства. Другий етап передбачає розвиток причинного мис­лення, у цей період у дітей формується вміння передбачати наслідки взаємодій об'єктів і явищ. На заняттях цікавим є таке завдання: назвіть якомога більше подій, що можуть відбутися через названу причину. (Уяви, що ти мо­жеш зменшитися до розмірів мурашки, або уявити себе заввишки З м. Вигадай історію про своє дивне перевтілення).

         Наступним кроком на цьому етапі є навчання дітей встановлювати логіку причинно-наслідкових відносин. (На уроці природознавства  пропонується продовжити речення: «У горах не можна галасувати, тому що...», «Птахи полетіли на південь, тому що...», «Птахи почали вити гнізда, то­му що ...»).

          Також використовуються вправи на розуміння та застосу­вання образного порівняння . (На уроках української мови пояснити, що означає: «Хлопчик, не­наче тополя», «Вчитель, мов грозова хмара», «Трава, наче килим», «Ноги, наче ватні»).Питання типу: «Чому з темної хмари іде дощ, а з хмаринки - ні?», «Чому масло тане на розжареній сковорідці?», «Чому вода перетворюється на лід?» -допомагають  формувати у дітей компетентності.

Види вправ з розвитку креативного мислення школярів на уроках читання

У ході роботи над текстом з метою розвитку креативного мислення учням пропонуються такі завдання:

1. Знайди, прочитай частину тексту, де автор передає своє ставлення до зображуваного.

2. Прочитай і перебудуй деформований план відповідно до тексту.

3. Прочитай частину тексту і подумай, про яку рису характеру персонажа говориться в ній.

4. Прочитай і добери до кожної частини оповідання прислів’я.

5. «Доповни речення». Для завдання потрібно добирати такий матеріал, який би допоміг учневі усвідомити побудову та розвиток висловлювання.

6.Застосування методики  «Читання з маркуванням тексту»

+ - „Я це знаю.”

! – „Нова інформація!”

? – „Не розумію.” 

Розвиваючи у дітей навички передбачувати наступний елемент тексту учням пропонуються такі вправи:

Літня ніч була…( темною, довгою, місячною, короткою)

Сашко дуже поспішав, він біг так …( швидко, легко, красиво, задушевно)

- Працюючи над розумінням тексту, необхідно добирати завдання кількох рівнів: (Хто? Що? Де? Коли? і так далі)

- Усвідомлення зв’язків між фактами, розуміння того, як з окремих деталей складається ціла картина, крок за кроком розгортається думка;

- вміння відрізняти головне від другорядного;

- вміння вловити суть, зрозуміти думку автора, дати власну оцінку подіям, дійовим особам;

- усвідомлення достоїнств чи недоліків твору, вміння відчувати красу мови художнього твору.

Для досягнення цієї мети слід використовувати такі види роботи:

  1. «Склади текст». Текст розділяється на частини, кожна з яких дається на окремій картці.

Прочитай текст мовчки, визнач порядок фрагментів, пронумеруй картки. Прочитай текст вголос.

  1. «Дай назву».

Вибери влучний заголовок.

  1. «Знайди вказану частину».
  1.  «Постав запитання».

 Учневі пропонується самостійно прочитати текст, який попередньо розділений на частини і ставить запитання до кожної частини.

  1.  «Здогадайся що далі?».

Вправа спрямована на розвиток важливого читацького вміння-передбачати розвиток думки у тексті. Варто звернути увагу на емоційно – вольову сферу діяльності дітей на уроці читання, оскільки завдання уроків читання полягають не лише в тому, щоб вчити дитину читати, розвивати її мислення, а в тому, щоб розбудити її душу і серце, тобто викликати певний комплекс почуттів при читанні й аналізові тексту.

          Неможливо собі уявити дитяче мислення без казки, живої, яскравої, яка засвоюється свідомістю, почуттями людини як певної сходинки людського мислення. Діти можуть складати казки, їм це дуже подобається. Можна пропонувати скласти казку спочатку всім класом, а потім поодинці. Це не просто оповідання про фантастичні події, це цілий світ, у якому дитина живе. Симпатія дітей завжди на боці позитивних героїв. Добро перемагає, зло карається, а це у свою чергу є добрим виховним моментом під час уроку. Дуже полюбляють діти креативні завдання над казкою:

-придумати за початком продовження казки,

- придумати казку за опорними словами або поміняти характери героїв казки, наприклад, у казці про Попелюшку її мачуха дуже добра жінка, яка всіх любить, всіма опікується, а Попелюшка справжня ледацюга.

        Написані казки можна інсценізувати, драматизувати, зробити до них ілюстрації, намалювати їх на асфальті. Треба дати дітям свободу творити, щоб вони використали всю свою фантазію, не ставити дитину в рамки. Скільки фантазії, доброго гумору панує на уроці, коли маленькі казкарі створюють «казку-ланцюжок», де потрібно по черзі продовжити казку, в якій було тільки два слова: « Жили-були…» або « Одного разу». Драматизація в свою чергу допомагає вибрати прихильну інтонацію, тон голосу, міміку, жести. Робота над казками є хорошим засобом розвитку креативного мислення, розвиває, збагачує мову. Дозволяє збуджувати фантазію, уяву, стимулювати продуктивне мислення. Вигадування казок викликає в дітей великий інтерес, дає можливість задовольнити потребу у креативності, гарантує успіх кожному.

Для розвитку творчих здібностей використовую:

-  словесні творчі завдання на добір рими, складання початку  чи закінчення вірша;

-  складання чистомовок;

-  використання анаграм, метаграм;

-  словесне малювання;

-  вилучення зайвого;

-  скоромовки і ін..

         Розвиток мовлення є одним із основних завдань сучасного уроку української мови і читання. Найголовніше в роботі над розвитком мовлення – навчити дітей докладно і вибірково викладати (переказувати) тексти різних типів і стилів мовлення, а також створювати в усній і писемній формі зв’язні висловлювання, різні за стилем, композицією і типом мовлення (розповідь, опис, роздум), писати лист, оголошення, замітку-інформацію, заяву.

          Розвиток комунікативних навичок учнів забезпечують вправи й завдання на формування вмінь уважно й вдумливо  слухати, відтворювати та аналізувати почуте, говорити доречно, чітко, переконливо; комунікативно виправдано користуватися мовними засобами,  характерними  для  різних  типів,  стилів  і жанрів мовлення під час створення усних і письмових висловлювань.

         Уміння учнів викладати свої думки в писемній формі у значній мірі залежить від того, наскільки вони уміють робити це усно. Проте лише усні вправи,  якщо вони не закріплені писемними,  не забезпечують міцних знань і навичок з мовлення. Тому система писемних робіт з розвитку мовлення охоплює і систему усних вправ, закріплює  їх результати і сприяє дальшому піднесенню мовної  культури учня.

          Особливу увагу приділяю урокам розвитку зв’язного мовлення, адже саме на них формуються комунікативні вміння, проявляється творчість дитини. Для опрацювання системи робіт з розвитку зв’язного мовлення необхідно визначити: основні типи і види робіт та розташування їх в порядку наростання труднощів; наступність, послідовність, перспективність  та повторюваність окремих з них  і співвідношення між ними в процесі їх виконання; орієнтовну тематику. Основними видами робіт з писемного мовлення є перекази і твори.

Види вправ з розвитку креативного мислення школярів на уроках української мови

  • «Ланцюжок слів» (для розвитку зв’язного мовлення) – пропоную дітям скласти довгий поїзд зі слів, кожне слово повинно «тягнути» за собою наступне. Для заохочення учнів це завдання пропонується для кожного ряду. В кого найдовший ланцюжок – той і переміг.
  • «Добре – погано» (знайомство з протиріччями) – одна група дітей знаходить в об’єкті позитивні риси, інша група – негативні.
  • «Кола на воді» (розвиток мовлення) – діти вибирають довільне слово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються нові слова, до слів – речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, казку, веселу історію, вірш.
  • Анаграми (за методикою В.Едігея).
  • Деформовані тексти.

Творчі завдання  на розвиток креативного мислення  молодших школярів на уроках математики.

         Використання творчих вправ якнайкраще розвиває у дітей творче мислення, інтерес до навчання, до творчої діяльності. Треба лише вдало добирати математичні завдання, щоб вони викликали цікавість у молодших школярів. Адже пробудити інтерес до математики, навчати школярів творчо мислити  -  це  найголовніша мета,  до  якої я прагну у зв’язку з завданням підвищення рівня процесу навчання математики. Цьому сприяють:

-  безпосереднє сприймання учнями естетики зовнішньої сторони математичних явищ;

-  практичне ознайомлення школярів з нестандартним підходом до розв’язання пізнавальних завдань;

-  вправляння в пошуках оригінальних рішень;

-  багатогранна творча діяльність  школярів,  яка  спрямована на формування навичок пошукової праці.

           Для вирішення цих завдань  я використовую різноманітні творчі вправи, запитання, цікаві задачі, логічні вправи, задачі-головоломки, задачі-жарти,  дидактичні  ігри,  загадки,  ребуси,  які  в свою чергу передбачають:

1) встановлення суперечності; 

2) встановлення причинно-наслідкових зв’язків; 

3) встановлення схожості та різниці між об’єктами, що порівнюються; 

4) зіставлення різних варіантів та дії вибору;

5) виділення певних закономірностей в навчальній інформації; 

6) доведення правильності виконаних практичних або розумових дій; 

7) пошук і виправлення припущених помилок;

8) висування гіпотез, пропозицій, здійснення певного прогнозу

Оскільки мова йде про цікаві вправи для розвитку  творчого мислення, то для пожвавлення і підтримання інтересу до завдань, останні повинні  задовольняти наступним умовам:

1.  Бути несхожими на завдання, запропоновані у підручнику.

2.  Зміст завдань повинен бути зрозумілим дітям.

3.  Види, послідовність і кількість вправ повинні бути взаємопов’язані; відповідати темі та віковим особливостям учнів.

4.  Завдання повинні викликати інтерес.

5.  Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти та спрямовувати.

6.  Завдання урізноманітнювати, не пропонувати однотипні.

7.  Вправи не пропонувати стихійно, а використовувати систематично.

8.  Творчі завдання та цікаві питання можна об’єднувати з усною лічбою або пропонувати на етапі закріплення знань, умінь і навичок.

9.  Дидактичні ігри варто супроводжувати унаочненням та використовувати їх під час засвоєння, поглиблення, систематизації знань учнів.

10.  Задачі з логічним навантаженням варто розв’язувати з усім класом.

Тільки за таких умов можна досягти високої якості кінцевих результатів, запобігти відставанню слабко  встигаючих і забезпечити  розвиток творчого мислення усіх учнів відповідно до їх навчальних можливостей.  Використання творчих вправ  урізноманітнює проведення уроків математики.

Види вправ з розвитку креативного мислення школярів на уроках математики:

  • Загадки

Загадки розвивають кмітливість,  інтригують дітей та стимулюють їхню фантазію. Відгадування загадок розвиває уміння зіставляти, порівнювати предмети та явища, дають багато можливостей для мовного розвитку дітей, прилучення їх до словесної мовної творчості, збагачують уявлення про навколишній світ.

▪ Не старіє, не вмирає, а все нищить, забирає. (Час)

▪ Встане – в метр висотою,

Сяде – в метр шириною;

Я уже розгадку дав,

Та ніхто не відгадав. (Метр)

▪ Дві сестри ідуть-ідуть

І ніколи не зійдуться. (Стрілки годинника)

▪ Дванадцять братів один за одним ходять.

Один одного не обходять. (Місяці року)

▪ Летів птах

На дванадцяти ногах

Та одне яйце зніс. (Місяці року, рік)

Задачі-жарти.

Це цікаві ігрові задачі з математичним змістом. Для їх розв'язання потрібно більше винахідливості, кмітливості, почуття гумору, ніж вміння виконувати обчислювальні дії (тобто певні

знання математики).Для правильного їх розв'язання не вимагається виконати арифметичні дії, вони базуються на здогадці, кмітливості.  Вони є корисним засобом розвитку у дітей логічного мислення, вміння проводити аналіз і синтез, узагальнювати, абстрагувати, порівнювати, зіставляти і конкретизувати, розкриваючи зв'язки, що існують між явищами.    Це питання нерозривно пов'язане з розвитком пізнавальних здібностей та інтересів, з певним емоційним ставленням до пізнаваного об'єкту, явища. У процесі роботи над цим видом задач відбувається розвиток правильної, точної, лаконічної математичної мови, а це також одне з важливих завдань формування елементарних математичних уявлень у дітей шкільного віку. Можна використовувати на кожному етапі уроку. 

Рибалка за 2 хвилини спіймав 4 рибини. За скільки хвилин може спіймати рибалка 8 таких рибин?

Мій товариш ішов, п’ятак знайшов. А якщо ми підемо, скільки знайдемо?

Коли гусак стоїть на двох лапках, його маса 4 кг. Яка маса гусака, якщо він стане на одну лапку?(4 кг).

Задачі-головоломки.

Задачі-головоломки корисні для виховання кмітливості, активізації пізнавальної діяльності учнів.  Розв’язуючи їх, діти вчаться критично сприймати умову задачі, ілюструвати її. 

  Є посудини місткістю 5 л і 3 л. Як ними набрати 4 л води?

 Як набрати рівно 1 л води, користуючись банками місткістю 3 лі 5 л? 

Буханка хліба важить півкілограма і півбуханки. Скільки важить ціла буханка? (1 кг)

Задачі з логічним навантаженням.

Задачі  з логічним навантаженням сприяють розвитку творчих здібностей учнів, готують їх до навчання в старших класах, корисні для використання і на уроках, і під час  проведення математичних змагань, олімпіад, і для організації диференційованої домашньої роботи школярів.

 Батькові 46 років, а синові    10.  Через  скільки  років  батько буде втричі старший за сина ? (Через 8 років)

Периметр земельної ділянки  прямокутної форми дорівнює 900м, а ширина її на 44 м менша, ніж довжина. Знайти ширину і довжину ділянки. (203м, 247м)

Графічні диктанти – готують руку дитини до письма, розвивають довільну увагу, просторову уяву, координацію рухів, вчать орієнтуватися в зошиті).

-Ігри розвивального характеру («Забий гол», «Хто швидше», «Математична естафета» тощо).

 

 

Використання методики «Діаграма Вена»

Методика навчає учнів знаходити, аналізувати, порівнянню вати інформацію, заносити дані до таблиць, схем. 

Технологія роботи:

 Порівняння істотних ознак чотирикутника і трикутника.

1.Ставлю питання про спільні та відмінні ознаки цих геометричних фігур.

2. Будуємо діаграму.

3. Заносимо дані до таблиць.

Спільні ознаки – многокутники, мають кути, сторони, вершини.

Відмінні ознаки– прямокутникмає 4 сторони,4  вершини, 4 кути, а трикутник – 3 сторони, 3 вершини, 3 кути.

На зразку в центрі кіл позначені спільні ознаки об’єктів, а ліворуч та праворуч – відмінні ознаки.

                    Чотирикутник                                Трикутник

 

 

 

                                      многокутники

           4 сторони              сторони           3 сторони

           4  вершини             вершини         3 вершини

                    4 кути               кути              3 кути

 

Методика„Ґронування”

сума                                                                доданки      

       збільшити на                                                    разом

 

          всього                                           знак +

                      склад числа            перевіряється  дією    віднімання

 

         Дидактичні ігри, з одного боку, сприяють формуванню уваги, спостережливості, розвитку пам’яті, мислення, самостійності та ініціативності. З іншого, розв’язують чітке дидактичне завдання: сприяють засвоєнню нового у навчанні, відсутність належних наукових розробок з даної проблеми, наявність різноманітних точок зору щодо розуміння питання розвитку креативного мислення дітей і вивчення матеріалу чи повторенню та закріпленню вивченого, формуванню навчальних умінь і навичок. Гра стимулює пізнавальну активність учнів, викликає в них позитивні емоції у процесі навчальної діяльності, сприяє розвитку креативного мислення та фантазії.

         Підтримати інтерес до навчання, розвивати креативне мислення дозволяє мені і інтеграція уроків. Останнім часом такий урок, як інтегрований, набуває популярності в сучасній школі. Я цілком свідомо та обґрунтовано використовую на практиці інтеграцію, бо саме такий тип уроку сприяє всебічному розвитку учнівської особистості в процесі формування передбачених програмою знань, умінь та навичок, і водночас – вихованню в учнів людських чеснот, бажання творити, вміння помічати красу довкілля. Крім того, навчальний матеріал завдяки інтеграції на уроці сприйматиметься маленькими школярами легше, бо їхня зацікавленість не зникає через стомленість, адже у разі інтеграції тип діяльності учнів постійно змінюється. Отже, ефективність навчання зростає.

        Музика, образотворче мистецтво, трудове навчання, християнська етика- предмети, які сприяють формуванню творчості, креативності, гнучкості мислення, розвитку художньо-образного мислення, аналітичного, логічного, критичного мислення; розвитку духовності, моральності; виховують любов, повагу до національних традицій, звичаїв, історії українського народу та народів світу.

Уроки художньо-естетичного циклу найкраще сприяють виявленню та розвитку творчих та креативних  здібностей учнів. На цих уроках діти швидко захоплюються новою ідеєю і починають творити – вводити свої новації, зміни, доповнення – і задоволені тим, що зробили. Але я не  розглядаю творчість як самостійний етап уроку. Вона повинна гармонійно поєднуватись з іншими видами діяльності на уроці та якнайширше запроваджуватися у навчальний процес.

        Відкривається простір для креативного мислення на різноманітних позакласних заходах. Виховна робота з класом має не менше значення, ніж навчальна діяльність. Діти  з великим задоволенням приймають участь у позакласних заходах. Але всім виступам передує велика підготовча робота, розвиток творчих здібностей учнів на уроках, під час виховних заходів. Учням класу дуже подобаються класні години, пов’язані з творчими завданнями, різноманітні турніри, вікторини, тренінги. Вони завжди із задоволенням беруть у них активну участь.

     Організацію позакласної роботи спрямовую на формування в учнів загальних естетичних понять, набуття ними певної системи знань, умінь і навичок у сфері мистецтва з орієнтацією на добро, красу й істину, що мають скеровувати особистість на самопізнання й саморозвиток, виховувати естетичне ставлення до дійсності, високі духовні ідеали та художній смак.

 

Висновок

   Як бачимо, проблема розвитку креативного мислення у школярів на сьогодення є безперечно актуальною, оскільки високий показник рівня сформованості креативного мислення забезпечує успіх у будь-якій діяльності, серед яких на першому місці – навчальна. Креативний інтелект є міцним підґрунтям для майбутнього зросту особистості у всіх відношеннях. Проте формування креативної особистості перешкоджає існуючий у багатьох школах стандартний, типовий підхід у навчанні, відсутність належних наукових розробок з даної проблеми, наявність різноманітних точок зору щодо розуміння питання розвитку креативного мислення дітей і т.ін.

         Творчий розвиток особистості виступає  основною передумовою суспільного прогресу. Головне завдання, яке ставлю перед собою - це бачити в кожній дитині її приховані можливості, і головне, допомогти цим можливостям реалізуватися.

        Розвиток творчих здібностей є провідним принципом моєї роботи, він пронизує і об’єднує всі сторони діяльності учнів.

          Проблема творчого розвитку  є досить актуальною. Вона широко висвітлюється в моїх роботах на сторінках освітніх сайтів:

  • освітній портал «Урок»,
  • Всеукраїнський портал «Початкове навчання»,
  • http://UROK-UA.com

       Величезну роль у формуванні творчості відіграють умови розвитку молодшого школяра. Сучасні тенденції розвитку початкової ланки освіти передбачають орієнтацію на індивідуальні особливості дитини. В процесі навчання і виховання   максимально враховуються  інтереси і творчі здібності кожного учня. А сам навчально-виховний процес  сприяє всебічному розвитку, зокрема розвитку творчості школярів. Для того, щоб якомога ширше розкрити можливості розвитку активізую роботу вдалим підбором найефективніших методів і прийомів навчання і виховання: словесні (розповідь, опис, бесіда); наочні( ілюстрація, демонстрація, використання ІКТ); практичні( завдання, вправи для творчого розвитку, припущення, використання цікавинок, організація змагань, КВК, різні ігри, заходи творчого характеру).

        Педагогічна цінність досвіду полягає в практичній реалізації ідей розвивального навчання на рівні добре продуманих і систематизованих прийомів роботи, які дозволяють протягом цієї початкової ланки на різному предметному змісті сформувати в учнів творчу активність. Лише безпосереднє залучення учнів до навчально-виховного процесу потребує застосування зусиль розуму, волі, почуттів, забезпечує набуття кожним учнем творчої активності.

 

       Стараюсь залучати кожного учня до творчої діяльності, до пошуку істини, зацікавлюю і спонукаю до розвитку своїх інтересів і уподобань, бо, на мою думку, саме творчі інтереси- основні фактори успішного навчання.

       Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку креативного і критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

       Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня .

 

  Література

1.Анікіна Н. Педагогічна підтримка обдарованості. - К.: Знання, 2005. - 210 с.

2.Барко В.І. Як визначити творчі здібності дитини. - К.: Знання, 1999. - 120 с.

 3.Барташнікова І.А. Розвиток уяви і творчих здібностей у дітей 5-7 років. - Тернопіль: Богдан, 1998. - 85 с.

4.Галкина Т.В. Диагностика и развитие креативности // Развитие и диагностика способностей. - М.: Наука, 1999. - 124 с.

5.Гнатко Н.М. Проблема креативности и явление подражания. - М.: Наука, 1999. - 114 с.

6.Кліменко В. Механізм творчості: чи можна його розвивати? - К.: Шкільний світ, 2001. - 95 с.

7.Костюк Г.С. Здібності і їх розвиток у дітей. - К: Знання, 2003. - 80 с.

8.Кульчицька О.І. Творчі здібності та особливості прояву в дитячому віці // Обдарована дитина. - 2000. - №1. - С. 10-13.

9.Куріпта В.І. Нестандартні уроки читання.Бібліотека журналу «Початкове навчання та виховання». Харків. Видавнича група «Основа», 2007.

10.Методики дослідження креативності. ДОІППО. Дніпропетровськ, 2010.

11.Подолянчук О.В. Розвиток креативного мовлення учнів початкових класів // Навчально-виховний комплекс. - 2003. - №10. - С. 25-27.

12.Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Науково-методичний посібник. Київ «А.С.К.», 2005.

13..Сухомлинський В. Людина неповторна / В.О.Сухомлинський.-К. :Молодь, 1962.- 209 с.

14.Уколова Н.О. Практика виховання у початковій школі. Бібліотека журналу «Початкове навчання та виховання».Харків. Видавнича група «Основа»,2007.

15.Уроки з використанням інноваційних технологій. Бібліотека журналу       «Початкове навчання та виховання». Харків.Видавнича група «Основа»,2006.

16.Чорна Л.Г. Психологічне забезпечення розвитку творчих здібностей учнів // Обдарована дитина. – 2001. - №5. – с.42.

 

 

 

 

docx
Додано
29 липня 2018
Переглядів
1784
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку