Тексти для аналізу (підготовка до ЗНО).

     Вашій увазі пропонуються тексти для читання й аналізу. При виконанні завдань до тексту учень вироблятиме відповідні вміння аналізувати, оцінювати одержану інформацію.

    Мета цих творів – допомогти майбутнім учасникам зовнішнього незалежного оцінювання самостійно підготуватися до виконання завдань з української мови. Матеріал укладено відповідно до чинних програм у української мови  і програми ЗНО. Представлено тексти різних функціональних стилів мови, що мають виразний виховний потенціал.

                                                    Текст №1

                                                   Магія слова

   Як відзначають мовознавці, одним із суттєвих показників людської шляхетності є культура мовлення, – поняття не тільки лінгвістичне, а й психологічне, педагогічне, естетичне та етичне. У багатому мовному арсеналі виробилась і закріпилася ціла система словесних вітань: «доброго ранку», «доброго здоров`я», «добридень», «доброго вечора у вашій хаті», «бувайте здорові» тощо.

    Хоч у побут увійшло багато словесних вітань, проте люди завжди були обачливими з ними, до кожного випадку використовували далеко не увесь арсенал. Зранку, в обід чи ввечері вживали лише ті, що відповідали певному часові. Це ж стосується і щодо кількості осіб, їх віку, статі, навіть соціальної приналежності. Скажімо, коли одинак вітався з гуртом людей, неодмінно вживав множинну форму: «здоровенькі були» чи «доброго вам здоров`я» тощо.

   На окрему розмову заслуговують і родинні звертання. Традиційно діти називали своїх батьків на «ви». Така форма диктувалася високою повагою до найближчих людей.

   Неабияке значення має тон розмови, уміння вислухати іншого, вчасно і доречно підтримати тему. Увічливість, уважність і чемність – основна вимога мовного етикету. Від чемного привітання, шляхетного потиску руки, невимушеної, ненав`язливої розмови виграш обопільний. Лихослів`я, лицемірність, невміння вислухати колегу, навпаки, лише нервує, псує настрій.

    Є в нашій мові коротке, але напрочуд тепле слово «дякую». Чи часто користуємося ми ним, особливо в магазинах? Цілий день стоїть за прилавком продавець. Беручи покупку, ми нерідко забуваємо сказати одне-єдине слово. А може, воно б зняло в людини втому, підняло настрій.

    Вироблені віками і закріплені в побуті кращі форми вітань-звернень, повсякденного спілкування – не звичайна людська забаганка. Це наш повсякденний етикет, наша культура, взаємостосунки, зрештою, наше здоров`я не тільки в буквальному, але й переносному значенні. Коротше кажучи, це наш спосіб життя.

                                                                               За В. Скуратівським

1. Темою тексту є розповідь про

А словниковий запас слів

Б культура мовлення особистості

В культура спілкування між людьми

Г вивчення нових слів

2. Ключовими словами тексту можна вважати всі, ОКРІМ тих, що наведені в рядку

А словесні вітання, тон розмови

Б родинні звертання, чемне привітання

В теза твору, план виступу

Г вітатися з гуртом людей, взаємостосунки

3. Стиль мовлення тексту

А науковий

Б художній

В епістолярний

Г публіцистичний

4. У тексті немає мікротеми

А використання жаргонів

Б виробилась і закріпилась ціла система словесних вітань

В велике значення має тон розмови

Г повсякденне спілкування – повсякденний етикет

5. Засоби міжфразового зв`язку між третім і четвертим реченням (перший абзац) тексту є

А вставне слово

Б лексичний повтор

В прислівник

Г займенник

                                                  Текст № 2

                                    Азбука моральної культури

1. Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, які тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре.
2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.
3. Усі блага і радощі життя створюються працею. Без праці не можна чесно жити. Народ вчить: хто не працює, той не їсть. Назавжди запам`ятай цю заповідь. Нероба, дармоїд – це трутень, що пожирає мед працьовитих бджіл. Навчання – твоя перша праця. Йдучи до школи, ти йдеш на роботу.
4. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним. Допомагай товаришу в біді. Не завдавай людям прикрості. Поважай та шануй матір і батька – вони дали тобі життя, вони виховують тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і чистою душею.
5. Не будь байдужий до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиренним до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, завдає лиха іншим людям, обкрадає суспільство.

                                                                   За В. Сухомлинським

1. Темою тексту є розповідь про

А боротьбу з недоліками в суспільному житті

Б покликання людини

В духовну красу людини

Г усі блага створюються працею

2. Із тексту зрозуміло, що моральна культура – це все, ОКРІМ

А без праці не можна чесно жити

Б боротьба проти зла, несправедливості

В допомога слабким і беззахисним

Г зрада Батьківщині

3. Редактор вирішив поділити текст на змістові частини й дати одній із них назву «Труд облагороджує людину». Цей заголовок доцільно розмістити на місці цифри

А 1

Б 3

В 5

Г 4

4. Засобом міжфразового зв`язку між першим і другим реченнями в останньому абзаці тексту є

А вставне речення

Б дієслово

В лексичний повтор

Г займенник

5. Для тексту характерним є поєднання ознак стилів

А наукового й офіційно-ділового

Б публіцистичного й наукового

В художнього й наукового

Г художнього й публіцистичного

                                               Текст № 3

                             Звідки походять фразеологізми

   За фразеологією можна простежити, які сторони життя і як відтворені в цих згустках розуму, бо світ фразеологізмів невіддільний від світу речей.

   Свист шабель, тупіт коней безжалісної орди, зойки полонених вчуваються у виразах: набігла, як татарська орда; кричать, мов підступає орда; багато, як орда іде…

    А хіба не промовляють за міцність духу, стійкість, взаємовиручку «козацькі» фразеологізми: козак з біди не заплаче; добрий козак бачить, де отаман скаче…

    Ось, наприклад, «хитромудрий» вираз – моя хата скраю. Це про тих, що додержуються правила: бачити не бачили, чути не чули. Та це зараз він характеризує людей, байдужих до всього. А колись вислів мав пряме значення і легко пояснювався. Усі важливі події відбувалися в центрі, на площі. І, звичайно, той, хто жив на краю села, довідувався про все останнім. Більш промовистий варіант – моя хата скраю: я нічого не знаю. Сучасне значення – «не хочу знати».

    Цікаво простежити, які побутові деталі найчастіше включалися до фразеології. Як, наприклад, у ній представлені лінійні міри, міри довжини. Першими еталонами мір були пальці руки, ноги. І.Я. Франко справедливо відзначив, що колись «мірою майже все було людське тіло». Про невеликі розміри чи відстані ми говоримо: на волосину, на палець, на ніготь; ні на крок, в кількох кроках.

    Народний вираз «рукою подати» указує на те, що нею міряли віддаль. Колись він означав «віддаль у довжину руки», а потім взагалі «близько».  Мірами довжини були частини руки (які зараз сприймаються як застарілі): лікоть (приблизно пів метра), вершок (4,4 см) – від горшка два (три) вершка – «про дитину чи дорослу людину невисокого зросту»; п`ядь (відстань між кінцями розтягнутих великого і вказівного пальців)…

    Із повагою ставилися в давнину до солі. В одному з давньоримських рукописів можна прочитати: є люди, які не шанують золота, але немає людини,

яка б не потребувала солі.

   Сіль стала мірилом і дружби, і знайомства. «Я з ним не один пуд солі з`їв», – кажуть про людину, з якою прожили тривалий час і добре її вивчили. Скільки ж треба знати когось, щоб з`їсти з ним не один пуд солі? Пуд – давня міра ваги у східних слов`ян, яка застосовувалася до запровадження метричних мір. Він дорівнював близько 16,4 кг. Якщо взяти до уваги твердження фізіологів, що одній людині потрібно 5 кг солі на рік, то неважко встановити, що удвох пуд солі подолають десь за півтора року. А за такий час людину можна пізнати…

                                                                               За В. Ужченком

1. Фразеологізм ужито в реченні

А Сіль стала мірилом і дружби, і знайомства.

Б Одні людині потрібно 5 кг солі на рік.

В …Є люди, які не шанують золота, але немає людини, яка б не потребувала солі.

Г «Я з ним не один пуд солі з`їв», – кажуть про людину, з якою прожили тривалий час і добре її вивчили.

2. Пишучи про фразеологізми, автор

А простежує, які сторони життя і як відтворені в цих згустках розуму

Б із повагою ставиться до давньоруських рукописів

В доводить, що пуд – давня міра ваги у східних слов`ян

Г добре знає, скільки треба з`їсти солі

3. За стильовими ознаками є

А розмовним

Б художнім

В публіцистичним

Г науковим

4. Основну думку тексту передано в рядках

А «з повагою ставилися в давнину до солі» (7 абзац)

Б «бо світ фразеологізмів невіддільний від світу речей» (1абзац)

В «першими еталонами мір були пальці руки» (5 абзац)

Г «удвох пуд солі подолають десь за півтора року» (останній абзац)

5. У тексті не розкрито мікротеми

А «козацькі» фразеологізми вказують на міцність духу, стійкість

Б рукою міряли віддаль

В із повагою треба ставитися до солі

Г обов`язково треба їсти сіль