Тексти для читання "Малюнкові тексти".

Ялинка і горобина

 У великому росли поруч і . Часто між собою вони перешіптувались. На росли великі, довгі , а на горобині пучки ягід.

 Настала . Почало жовтіти й опадати з . Пожовкло воно і на . Кожна зробилася ще червонішою. А зовсім не змінилася. Глянула вона на свою подругу і не впізнала її. Яка гарна!

Природа – наш дім

     У різні пори року приємно побувати у , на , біля . Милують різноколірні на лузі. Корисно вдихати чисте повітря соснового . Чудово відпочити на березі стрімкої .

     Але всього цього може не бути. знищують  , забруднюють  , руйнують   або знищують рідкісних диких . Зупиніться, ! Не знищуйте природу! Вона – наш !

Липа

        Біля двору цвіте . Квіти і дуже пахучі. Раді цій порі  . Стара кучерява виділяє багато нектару.

     А ще – . Допомагає позбутися застуди. П'ють вони з липового цвіту і зміцнюють здоров'я.

     Пташкам мов матінка. У своїй пишній кроні ховає різне птаство. Усі дякують цьому чудовому .

Годівничка

       Усюди хазяйнує . Вкрила землю  , а ріки і озера – . Де шукати їжу?

     Вирішили  зробити . Повісили її на  та щодня сипали туди . Насипали і заховалися. Поспішають до    , пурхають . А  підкрадається. А потім упаде на   і порозганяє всіх. Сам дзьобає .

Осінь

     Рання . Ще світить ласкаве . Та його проміння вже не таке ласкаве і тепле. Пожовкла  прилягла до землі.

       одягнув яскравий  . Від      він здається золотим. Зеленіють лише лісові красуні –  і . Скидає  горобина, а  залишає. Це вона у   зустрічатиме   .

Дуб

     Завітала    до . Дивиться, а всі  сплять, крім велетня  .

  - Чом не спиш? – питає   у .

  - Не можу, - відказує той, - бо доглядаю лісових мешканців. У моєму   живе , треба її зігріти. Внизу біля стовбура, під осіннім , спить , треба його оберігати. А на моє гілля сідають  , ,   . Їх треба нагодувати. Тому і не сплю, - зітхає  .

Подружилися

Васько - пустун і витівник. То в   залізе, то в   шугоне і вийде звідти не , а . А якось вранці надумав ганятися за , яку Миколка врятував від морозу.   Такий переполох здійняв, що Миколка не витримав і зачинив малого розбишаку до    , яка стояла у сінях.

     Згадав хлопчик про   тільки ввечері. Хутчій відчинив   і здивувався: Васько лежить поряд із  і бавиться його довгими . А той від задоволення аж   примружив.

                       Мудра кицька 
        На  стояв  з молоком. його побачила, і схотілось їй . Скочила на – та до. Аж тут лихо: голова в  не влазить. Так гарно  пахне, а  до нього   не сягне. Засмутилась вона, але ненадовго.

        Скоро зміркувала, що їй робити. Вона почала вмочати лапку в  й обсмоктувати її. Умочить лапку, обсмокче з неї  й знов вмокає. Так і застали її над , коли вона добувала з нього .

                          Все в лісі співає 
          Весною ми пішли до . Зійшло. Подихнув вітерець. Всі заспівали. Кожне співало свою пісню. співала ніжну пісню. Хотілося підбігти під білокору красуню і обійняти її.      співав мужню пісню. Ми слухали її, і нам хотілося бути сильними. співала над ставком задумливу пісню. Вона нагадувала про . 
       Ось такі пісні ми почули в . 
 

Як бджілка знаходить квітку конвалії 
        Вилетіла з    . Літає над й дослухається. Чує, десь далеко-далеко дзвенять голосні . Летить на музику Прилітає до . А то дзвонять квіти . Кожна квітка-маленький срібний  . У середині – золотий  .

          Б’є  по сріблу –лунає дзвін –аж до лине. Ото так кличе. Прилітає, збирає з квітки пилок та й каже: - Дякую, квітко . .. 
А квітка мовчить. Вона лише зніяковіло опускає голівку. 

Зозуля

     ніколи не в'є собі . Ніколи сама не ви­водить. Це єдиний випадок серед і  .

   потай кладе своє до чужого , а ха­зяйське викидає. Висиджує і вигодовує зозуленя інша пташка.

       Коли в зозуленяти з'являється перше, воно викидає інших пташенят.

     Цілий день літає і визбирують волохату        

                         Як котові соромно стало 
         Вийшов на поріг. Мружиться від ясного  .

      Раптом чує – зацвірінькає. Принишк , насторожився. Тихенько почав пробиратися до . А там сидить . 
         Підповз аж до   та як стрибне. Хотів схопити. А – пурх та й утік. перелетів через та в калюжу й упав. Вискочив мокрий, брудний. 
      Іде додому. Соромно йому. А   позліталися з усього подвір’я, літають над невдахою й цвірінькають. То вони сміються з . 

Як білка допомогла ведмедеві

У жив . Одного разу він лежав голодний під . Поряд гралася маленька . Вона стриб­нула на гнилий сучок. Сучок відламався, а впала у ведмежі лапи.

    схопив здобич, але благала відпус­тити її. Велетень розсміявся і викинув її геть.

Через деякий час руденька натрапила на у пастці. перегризла петлю і звільнила його з полону.