Тексти для диктантів та списування 2 клас

Про матеріал

Слуховий диктант із зоровим самоконтролем відповідає принципу взаємодії аналізаторів, що приймають участь в процесі письма.

Пропонується класоводам для роботи з дітьми, що мають вади мови і письма, загальне мовне недорозвинення
Перегляд файлу

Тексти для диктантів та списування

2 клас

 

 

Букет квітів

Вихідного дня тато з Олексієм поїхали до лісу. Там хлопчик назбирав величезний букет квітів. Він вирішив подарувати їх мамі. Але поки діставались додому, квіти зів'яли.

Вдома мама подякувала синові. Але довго і сумно на нього дивилася. Чому вона не рада?

 

Синичка

Лютує зима. Тріщить мороз. Співає свою пісеньку завірюха.

Петрик став біля вікна. Раптом щось стукнуло у шибку. Це прилетіла до вікна синичка. Вона ніби просила хлопчика її врятувати. Петрик пожалів пташку. Він насипав їй у годівничку їжі. Пурхає синичка та клює їжу. Так і проживе до весни.

 

Яскрава пташка

Блищить на сонці сніг. Усі дерева давно сплять. А горобина забула зняти червоне намисто. Щодня прилітає до неї снігур. Він ласує ягодами. Сяде на гілочку в гущавині і дзьобає. А на груди снігур почепив червоний фартушок. Між ягідками він мов велика яскрава квітка.

 

Що за звірок?

У нашому садку живе звірок. Уночі у сіренькому жилеті з голочок він виходить погуляти. Ніжки у нього коротенькі, але бігає спритно. Любить звірок полювати на мишей. У садку він ще збирає яблучка і грушки. Чи здогадалися, діти, хто це?

 

Жива казка

Настав зимовий ранок. Білий пухнастий сніг тихо падав на землю. Я зайшов до Андрійка та Петруся. Утрьох ми вирішили піти до лісу.

Тихо і гарно було у засніженому лісі. На ялинових вітах ватою лежав сніг. Великі сніжинки звисали з ялинкових гілочок, мов іграшки. Ліс став живою казкою!

 

Сльозинка

Дмитрик був малим. Він не вмів читати. Казки йому читала бабуся. Тепер хлопчик підріс і навчився добре сам читати. Читає уже Дмитрик бабусі, а вона слухає. Глянув він на неї. А під окулярами у бабусі сльозинка. Це від радості.

 

Граки

Настала осінь. З дерев осипалося листя. Потім розгулялися дощі. Стало холодно. Жучки і черв'ячки поховалися під корою дерев.

Граки сиділи на тополі. Вони довго про щось кричали. А потім знялись і полетіли в теплі краї.

 

Квіти

На лузі багато квітів. Ось рожевіє конюшина. Вуглинками у траві горить гвоздика. Повернули біляві личка до сонечка ромашки. Небом дивляться із трави сині дзвіночки. Край доріжки біліє деревій. Ніби райдуга на землі! Милуйся, але не рви. Це краса землі.

 

Сосна

Навесні Сергійко посадив у землю малесеньку сосну. Хлопчик часто напував її водичкою. Біля сосни зазеленіла ніжна трава. Вранці на неї опускалася роса. Часто Сергійко сидів біля своєї сосни на травичці. Він милувався чудовим деревцем. А ще хлопчик мріяв посадити сосновий ліс.

 

Калина

Ось і літо. Стало тепло й сонячно. Край лісу зеленіє калина. Незабаром на її гілочках з'являться білі букетики. Це цвіт калини. А чи бачили листочки на ній? Ніби їх майстер вималював.

Калина – чудова рослина. Люблять її в Україні. Це наш народний символ і краса.

 

Друзі

Тато приніс Сашкові мале зайченя. Таке лякливе!

Чомусь весь час ховається у пазуху і все нюхає. Хлопчик його дуже полюбив. Годував і піклувався про нього.

Дома у Сашка були ще собака Сніжко та кіт Мурчик. Вони подружилися із зайченям.

 

Весна

Сонечко посилає на землю свої промінці. Почав зникати сніг. Загомоніли веселі струмочки. На дахах будинків плачуть бурульки.

Усі радіють теплу. Дмитрик і Василько пускають на воду паперові човники. Та вночі ще лютує мороз і кидає холодним сніжком. Але весна зиму перемагає.

 

Чемний хлопчик

Із школи додому Петрик їхав трамваєм. На зупинці до салону зайшов старенький дідусь. У руці він тримав ціпочок. Петрик швидко зіскочив зі свого сидіння. Він запропонував дідусеві сісти на його місце. Дідусь подякував і сів. Очі Петрика сяяли радістю.

 

На риболовлі

Хлопчики Андрій і Олег – рибалки. Ось вони поспішають на річку. У руках вудки та баночки з черв'яками.

Тихо біля річки. Навіть хвильок немає. Раптом поплавок Андрійка булькнув під воду. Виплив і знову пірнув. Тягни, Андрію! Той смикнув і вирвав із води великого карася.

 

Чемний хлопчик

Із школи додому Петрик їхав трамваєм. На зупинці до салону зайшов старенький дідусь. У руці він тримав ціпочок. Петрик швиденько зіскочив зі свого сидіння. Він запропонував дідусеві сісти на його місце. Дідусь подякував і сів. Очі Петрика сяяли радістю.

 

Помічники

Дід Андрій працює у саду. Він садівник. Але дідусь часто хворіє. Сідає на ослін, дістає ліки і ковтає їх.

Діти вирішили йому допомогти. Відром Сергійко носить воду і поливає маленькі яблуньки. Миколка загрібає садові доріжки. Дід дякує хлопчикам. Восени пригощатиме їх смачними яблучками.

 

На полі

Настала весна. Почалася кропітка робота на полі. Його зорали трактори. Почали сіяти у м'яку землю зерно. Уже посіяли кукурудзу, овес, ячмінь. Змочить землю дощик, зігріє сонечко. Зазеленіють на полі сходи. А восени люди зберуть урожай. Що літо дало, то зима поїсть. Хтось мудро помітив.

 

Урок

Проспівав дзвіночок пісеньку на урок. До класу зайшла вчителька Олена Йосипівна. Почався урок рідної мови. Діти охайно і грамотно писали в зошитах. А Софійка розбирала слова на дошці. Усі учні дуже старалися. Учителька була задоволена. Молодці! Веселий дзвоник тепер кликав дітей на відпочинок.

 

Горобчик

Під дахом хати жив веселий горобчик. Гніздечко зробив із пір'я та соломи. Прийшла весна. У гніздечку з'явилися малі горобенята. Вони голосно пищали. Цілими днями горобець і горобчиха носили їм їжу. Діти Миколка і Тетянка не чіпали пташок. А кіт Мурко скоса на них поглядав.

 

Злива

Розтопила темна хмара великі крила. Закрила землю від сонечка. Стала стогнати над землею громом, дивитися блискавкою. Із крил стали падати на землю краплі води. Почалася злива з градом. На асфальті підстрибували білі кульки.

Стомилася хмара. Посунула небом далі. Дощ ущух.

 

Щедрувальники

Святково прибрана хата. Пахне пиріжками і теплим хлібом. Аж ось і щедрувальники із дзвониками і зірками. Вони співають щедрівку. Бажають людям добра і щастя. Господарі частують дітей гостинцями. Потім гурт дітей поспішає до іншої хати.

 

Восени

Падають із дерев листочки. Лежать у землі й тихо розмовляють. Від цього гомону в лісі буває шарудіння. А зайчик тоді боїться. Насторожився і слухає. Чи не лисичка це? Заховався під кущем і тихо сидить. Чекає зими. Вона накриє листочки сніжком. Вони і мовчатимуть.

 

Курчатка

У бабусі Клави були кури. Бігають на подвір'ї і гребуться. А одна курка сиділа на яйцях. Це квочка.

Почали лупитися курчатка. Витягла бабуся двох і поклала в коробку від взуття. Сидять, попискують. А квочка їх чує. У яєчку курчата дихали через шкаралупку. От дива!

 

Насіння

Скоро весна. Мама садитиме город. Сьогодні вона перебирає насіння. На столі коробки, вузлики, пакетики. Я мовчки спостерігаю. Ось великі насінинки гарбуза. Насіння огірків маленьке. На клаптику паперу манюсінькі насінинки помідорів. Усе складено і підписано. Овочі виростуть на славу!

 

Санітарний день

У п'ятницю в нас санітарний день. Ми йдемо до школи з віниками. А хлопчики несуть і відра.

Після уроків починається прибирання. Я і Катя замітаємо у шкільному дворі доріжки. Вадим і Олег носять сміття. Любимо ми працювати. Тоді у дворі чисто й охайно.

 

Піклувалася про бабусю

Тетянка любить свою бабусю. Дівчинка завжди їй допомагає. Миє посуд, витирає на полицях шафи порох. Інколи йде за хлібом до крамниці. Та найбільше любить бабуся, коли внучка їй читає. Покладе руку на руку і слухає. Потім вони разом п'ють чай із варенням.

 

Горобина

Росте край дороги горобина. Навесні вона зеленіє ніжним листячком. Влітку її кетяги набирають соку і червоніють. Та особливо гарна горобина восени. Стоїть, мов дівчина в українському одязі. Червоне намисто, яскравий віночок. Взимку ласують її ягідками багато птахів.

Красиве і корисне це дерево.

 

Втомлюватись не можна

Я багато читаю різних книжок. Дивлюсь цікаві передачі по телевізору. Але втомлюватись не хочу. Тоді я йду на вулицю і гуляю на свіжому повітрі. Добре відпочину і повертаюся. Непогано і поспати. І апетит тоді кращий.

Особливо багато відпочиваю на канікулах. Але читати не забуваю.

 

Не бачив коня

Петрик прибіг збуджений додому зі школи і говорить до мами:

 - Мамо, наш вчитель ніколи не бачив коня!

  •        Як це ніколи не бачив?
  •                    Сьогодні в школі у нас було малювання. Я намалював коня, а вчитель підійшов і запитав: “Що це ти намалював?” – пояснив Петрик мамі.

 

Запаска

Я поспішаю до школи. По дорозі згадую, чи все поклав у ранець. А от мій товариш Андрій часто забуває ручку. Чим писати? Він повертається тоді на всі боки, просить ручку. Я дістаю запаску і простягаю йому. Запаска - це запасна річ, як у мого тата шини до автомобіля.

 

Живе срібло

Про конотопських рибалок знають в усіх кінцях України. Сюди по рибу приїжджають і з інших країн.

Велике водне плесо розкинулось за містом. Тут і вирощують рибалки коропів, товстолобиків і щук. За три роки маленький коропець стає кілограмовим красенем. Підстрибують коропи у кузові машини. Ворушиться живе срібло. Вісім місяців щодня ласують люди свіжою рибою. Смачного!

 

Не злякався

Пішли якось діти до лісу. Було так гарно! Світило сонечко, співали птахи. Назбирали вони грибів, нарвали ягід.

Аж ось над лісом з'явилася хмара. Засвітилась блискавка, розірвався грім. Страшно стало в лісі і темно. Зашумів дощ. Петрик і Тетянка злякалися і розплакались. А Олесь не розгубився. Став шукати стежку. І знайшов. Діти поховалися в хатині лісника.

 

Рушник

В Україні здавна вишивали рушники. Жодне свято не обходилось без них. Рушники на стінах, на образах, на паляниці хліба. Готуючись до заміжжя, вишивала свої рушники і наречена. У кожній місцевості свої кольори, свої орнаменти.

Рушник – це символ нашого народу, це оберіг роду. І найкращий той, що вишивала мама.

 

Барвінок

“Цвіте синьо, лист зелений, квітник прикрашає. Хоч мороз усе побив, а його не займає”. Так про барвінок кажуть люди. Ця рослина зеленіє влітку і взимку по всій Україні. Тому й називають Україну барвінковим краєм. Люблять українці цю рослину. Це наш народний символ. Про барвінок складено безліч пісень.

 

Хто навчив не лінуватись

Весняного дня бабуся повела Петрика до лісу. Хлопчик не захотів нести їжу. Він був ледаченьким. Тому ніс тільки пляшку з водою.

У лісі вони сіли відпочити. До куща часто прилітала маленька пташка. Кожного разу в дзьобику несла волосинку. Вона будує собі гніздечко. Це працьовита пташка. Петрик від подиву широко розкрив очі. А така маленька! Додому Петрик ніс бабусине пальто.

 

Шевченків букварик

Усі знають великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Він писав чудові вірші про Україну, гарно малював. А ще він написав для дітей букварика. У ньому є азбука, молитви, віршики, прислів'я. Тяжко жилося поету, але він піклувався про бідних дітей. Хотів, щоб вони вчилися грамоти.

 

Ялинка і горобина

У великому лісі росли поруч ялинка і горобина. Часто між собою вони перешіптувались. На ялинці росли великі, довгі шишки, а на горобині червоні пучки ягід.

Настала осінь. Почало жовтіти й опадати листя з дерев. Пожовкло воно і на горобині. Кожна ягідка зробилася ще червонішою. А ялинка зовсім не змінилася. Глянула вона на свою подругу і не впізнала її. Яка гарна!

 

Який місяць?

Ночі і ранки стають прохолодними. Люди поспішають викопати городину та посіяти озимину.

Сонечко вже не так гріє. Мандрує в синяві неба біле павутиння. Кличе воно за собою пташині зграї. Відлітає у вирій журавлиний ключ. М'яко стелиться по траві вранішній туман. А у лісі ще зеленіє і цвіте верес. Його ім'ям і названо цей місяць.

 

Сейм

Між полями і лісами плине синьоокий Сейм. Набирає води у російських озерах і болотах. Сміється з неба сонечко, відпочивають на берегах тихої річки люди. А Сейм поспішає до своєї старшої сестри Десни. Вона його вже чекає. Радіють обоє зустрічі. А далі разом аж до батька Дніпра.

 

Пролісок

Довго не було тепла. Ночами ще гуляв мороз. Мов розбишака, він морозив розталий за день сніг.

Пролісок довго ждав тепла. Сховався під старим листом і терпів негоду. Нарешті час настав. Весна перемагала всюди. Виглянув він з-під листя, потягнувся стебельцем до сонця. Побачив над собою небесну голубінь. І сам став частинкою неба.

 

Природа – наш дім

У різні пори року приємно побувати у лісі, на полі, біля річки. Милують око різноколірні квіти на лузі. Корисно вдихати чисте повітря соснового лісу. Чудово відпочити на березі стрімкої річки.

Але всього цього може не бути. Люди знищують ліси, забруднюють річки, руйнують гнізда птахів або знищують рідкісних диких тварин. Зупиніться, люди! Не знищуйте природу! Вона – наш дім!

Де живе сом?

Кожен знає, що риба живе у воді. Але у кожної риби є свої улюблені місця. Та більшість річкових риб полюбляє глибину. Тут спокійніше і їжі більше.

Сом живе у глибокій ямі і спить цілий день. На полювання випливає увечері. Полює сом на менших рибин. Про сома і віршик складено:

Сниться сому поплавок,

Сом сопе на весь ставок!

 

Липа

Біля двору цвіте липа. Квіти жовтенькі і дуже пахучі. Раді цій порі бджоли. Стара кучерява липа виділяє багато нектару.

А ще липа – лікар. Допомагає людям позбутися застуди. П'ють вони чай з липового цвіту і зміцнюють здоров'я.

Пташкам липа мов матінка. У своїй пишній кроні ховає різне птаство. Усі дякують цьому чудовому дереву. Навіть літній місяць має назву цієї красуні.

 

Гречаний мед

Стало зовсім тепло. Люди посіяли гречку. Вона зійшла і розрослась. Листя в неї широке, а стебло червоне. Бур'яни біля неї не ростуть. Сама себе гречка від них захищає.

Ось уже викидала цвіт. Усе поле ніби наречена. Пасічники поспішають вивезти вулики. Літають бджілки з квітки на квітку. Збирають солодкий нектар. Незабаром викачають темний гречаний мед. Він корисний і цілющий.

 

Годівничка

Усюди хазяйнує зима. Вкрила землю снігом, а ріки і озера – льодом. Де пташкам шукати їжу?

Вирішили діти зробити годівничку. Повісили її на дерево та щодня сипали туди корм. Насипали і заховалися. Поспішають до годівнички синиці, пурхають горобчики. А дятлик підкрадається. А потім упаде на годівничку і порозганяє всіх. Сам дзьобає їжу.

 

Панда

Бамбукового ведмедика називають пандою. Живе цей звір у лісах із бамбуку. Панди їдять молоді паростки цієї рослини. Але пропускають нагоди поласувати і пташками.

Панди – рідкісні тварини. У них цікаве забарвлення. Голова і кінцівки білі, а сама тварина чорна. Важко піймати панду. А ще важче тримати її у неволі.

 

Ластівки і осінь

Побачили ластівки, як лугами і берегами підкрадається осінь. Почали її благати:

 - Зачекай, осене, ще хоч кілька днів, поки в наших діток крильця окріпнуть.

 - Не можу довго чекати, настає мій час. Он уже на долинах туман стелиться.

Сидить осінь у садку. Як зітхне, так яблука і почервоніють. А ластівки довго та тривожно про щось радились.

 - Прощавай, красуне! Спасибі, що дала час зібратися в дорогу.

Полетіли ластівки далеко за море до молодшої сестри осені – літа.

 

Осінь

Рання осінь. Ще світить ласкаве сонечко. Та його проміння вже не таке ласкаве і тепле. Пожовкла трава прилягла до землі.

Ліс одягнув яскравий жупан. Від жовтих листочків він здається золотим. Зеленіють лише лісові красуні – ялинки і сосни. Скидає листочки горобина, а ягідки залишає. Це вона у червоному намисті зустрічатиме зиму.

 

Дніпро

Річка Дніпро найбільша в Україні. Колись була у ньому дуже чиста вода. Кожен хотів пригубити цієї цілющої води.

Сьогодні наш Дніпро вже не такий чистий. Він отруєний байдужими господарями. Дніпро чекає, діти, на вашу допомогу. Якщо ви лікуватимете свою маленьку річку, то здоровішим буде Дніпро.

 

Травень

Дерева і кущі поспішають прибратися до свята весни. Зеленіє молода травичка. З'явилися перші фіалки. Понад річкою синіють незабудки. Зацвіла запашна суниця. Уже білими хмаринками вкрилася черемшина. Пливе від неї солодкий медовий запах у високе небо. А до гомінкого щебету пташок приєдналися чарівні трелі солов'я. Пташиний хор заполонив травневий ліс.

 

Кактус

Любить вирощувати квіти моя мама.

Якось сусідка викинула зів'ялий кактус. Ми його забрали. Приготували для нього грунт. Посадили кактус у дерев'яний вазон, поставили на підвіконня. Через місяць кактус зазеленів. На ньому з'явилися паростки. Потім він почав цвісти. Кожна квіточка мала кілька кольорів. Цвів кактус усього три дні.

 

Жайворонок

Артем і Віталик пішли за село. За ним біг і кошлатий Баско. Гарно на полі. Світить сонечко, стрибають коники.

Раптом з неба у траву впала грудочка. Діти переглянулися. Баско мерщій туди. А воно пурх з-під ніг. Полетіла у небо пташка. Високо піднялась і повисла над землею. Задзвеніла у повітрі весела пісня жайворонка.

 

Кульбабка

Наприкінці травня на лузі і вздовж доріг зацвітає цікава рослина. Квіточка у неї жовта, листячко вирізьблене. Це маленька кульбабка. Відцвітає вона і покривається маленькими парашутиками. На кожному парашутику – маленька насінинка. Летить за вітром парашутик, летить і насіннячко. Упаде на землю і проросте.

З'явилося нове сонечко. Нова рослинка.

 

Небезпечна гірка

Зима для дітей – це велика радість. Ковзанка, льодова гірка, сніговик! Але інколи ці розваги можуть закінчитися нещастям.

Збудували діти гірку біля дороги. Почали з неї спускатися. Та мало не потрапили під колеса вантажівки. Добре що за кермом був досвідчений водій. Він швидко зупинив автомобіль.

На дорогах треба бути уважним. Не наражайте, діти, себе на небезпеку.

 

Дуб

Завітала зима до лісу. Дивиться, а всі дерева сплять, крім велетня дуба.

  •        Чом не спиш? – питає зима у дуба.
  •                Не можу, - відказує той, - бо доглядаю лісових мешканців. У моєму дуплі живе білка, треба її зігріти. Внизу біля стовбура, під осіннім листом, спить їжачок, треба його оберігати. А на моє гілля сідають снігурі, щиглики, синички. Їх треба нагодувати. Тому і не сплю, - зітхає дуб.

 

docx
Додано
26 березня 2018
Переглядів
18627
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку