Тексти художнього стилю та тестові завдання до них для перевірки якості читання

Тексти художнього стилю

та тестові завдання до них

для перевірки якості читання

 

 

 

Вчитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ступеня с.Грем’яче Ківерцівського району Волинської області

5 клас

Білченя з соснової шапки

Одсапавшись і набравшись духу Левко підтягнувся ще вище і дістав рукою до гнізда. Долоню обдало м’яке,  приємне тепло живої плоті. «Пташенята!»- майнула думка, та за мить по ній  і по долоні пружно вдарила блискавка руху – з вистеленого пухом гнізда врізнобіч метнулося кілька блідо-червоних клубочків.

Так ось хто тут заховався – білченята! Наполохані несподіваним вторгненням до їхньої затишної оселі, звірятка розбіглися, розсипалися межи гілля і пострілювали в Левка своїми зіркими гострими , схожими на блискучі ягоди крушини, оченятами. Навдивовижу вабливими були їхні рухливі мордочки та довгі пухнасті хвости.

Одне білченя таки зосталось в його долоні, пронизуючи теплом та усвідомленням здобичі Левкове єство.  Звірятко дриготіло, пручалося, намагаючись звільнитися з полону руки, і хлопець поклав його за пазуху. Обережно, аби не придушити білченяти, почав з’їжджати додолу.

Притулившись до голого тіла, гарячий клубочок спершу зачаївся, притих, а потім знов занепокоївся.  Шеберхаючись, неприємно лоскотав і дряпав груди. Та це дрібниці. Заради такої удачі можна й потерпіти.

Зраділий, гордий своєю перемогою над сосною, а головне-здобиччю, Левко  підстрибки побіг на домашнє подвір’я.  Ніяких вагань щодо білченяти не було: дати їсти, підгодувати… Як призвичаїться до нього, стане ручним, тоді й хлопцям можна буде похвалитися.  А поки що й мамі не варто казати.  От лишень де його поселити?  Найліпше,  мабуть, у клуні, де є старі бочки і ящики,  які можна легко відкривати й закривати.

За широкими двостулковими дверима клуні, куди закочували навіть високу фіру сіна, починався інший, по-своєму цікавий світ. Під стріхою невгамовно тріскотіли горобці. В єдиний неповторний дух змішалися тут запахи болотяної та лугової трави і житньої соломи, смолистих соснових дощок та іржавого залізяччя, старого взуття і збіжжя. У лівому засторонкові вже лежало трохи (десь на рівні Левкових плечей)  запахущого сіна. Праворуч, біля стіни, стояв рундук для зберігання зерна, збитий з соснових обаполів. Усі три комірки його були порожні. В одну з них і випустив Левко    з-за пазухи перелякане білченя, сипнув йому жменьку жита, якого нашкріб у бодні, скріпленій ліщиновими обручами. Звірятко спершу закрутилося дзигою на дні рундука, тицьнулося писочком в одну стінку, потім – у другу і враз шугнуло догори, але наткнулся на вчасно опущену кришку.

На вечерю хлопець приніс білочці хлюпок молока у денці розбитого глечика, жменю хлібних крихт і кілька розлущених лісових горіхів.

Удосвіта,  щойно мати вийшла доїти корову, він притьмом побіг до клуні. Підняв накривку рундука- і навіть у сірій напівтемряві побачив, що білченя й не торкнулося їжі. Білим оком докору Левкові світилося на денці черепка молоко. У самому куточку комірки нерухомо лежало звірятко (398 слів).

Тестові завдання

Варіант 1

1. У гнізді Левко помітив : 

а)кілька пташенят;

б)кілька блідо-рожевих клубочків;

в)попелястих  жучків.

2.Оченята у звірят були схожі на :

а)два світлячки;

б)яскраві вогники;

в)блискучі ягоди крушини.

3.Притулившись до голого тіла , гарячий клубок спершу :

а)занепокоївся ;

б)принишк

в)зачаївся.

4.Левко вирішив, що про білченя:

а)треба розповісти своєму другові;

б)поки що мамі не варто казати;

в)не скаже нікому.

  5.На дні рундука звірятко :

а)закрутилося дзиґою;

б)сиділо нишком;

в)бігало від стіни до стіни.

 

6.Кого побачив хлопчик у куточку комірки?

а)звірятко, яке гризло горіхи;

б)нерухоме білченя;

в)білку з білченям.

 

 Варіант 2

1.Гніздо було вистелено:

а)пухом;

б)сухим листям;

в)пір’ям.

2.Левко поклав звірятко:

а)у сумку ;

б)за пазуху;

в)у дупло.

3.Хлопчик прибіг на домашнє подвір’я:

а)підстрибки;

б)невчасно;

в)дуже швидко.

4.Де було заховано звірятко:

а)у рундуку для зберігання зерна;

б)у клітці для попугая;

в)у старій шафі на горищі.

5.Молоко, хлібні крихти і горіхи хлопчик приніс білченяті на:

а)сніданок;

б)вечерю;

в)обід.

6.Удосвіта мама вийшла :

а)подивитися на білченя;

б)доїти корову;

в)подивитися на худобу.       

 

Ключ

Варіант 1: 1-б, 2-в, 3-в, 4-б, 5-а, 6-б.

Варіант 2: 1-а, 2-б, 3-а, 4-а, 5-б, 6-б.

 

         

6 клас

Мелодія грибного ранку

 Картина, яку зустрів у своєму заповідному місці- на запашних, вистелених золотом галявинах поміж розгілистої грабини,-  перевершує найгірші передчуття. Ні, то не Салофан майнув у просіці. Савку гриби люблять, і він до них - «мовби до дітей, до своїх дітей». А тут- сліди грибника-варвара: збиті з пеньків несправжні, сірчані опеньки, розтоптані мухомори, розграбаний листяний покрив… А ось і обрізані корінці білих. Гриби спочатку вирвано з землі, а вже потім обрізано ніжки. З прикрістю підраховую їх кількість, наче відлічую миті й хвилини удачі варвара: одна… друга… п’ята… Десь неподалік по синій матерії ранку, відтак- і по моїй осмуті полоснула криком сорока. Цюкнув по дереву, наче мені в тім’я, дятел. Вітер мимо пробіг і сховався за ліскою, звідти глузуючи: «Ага, спіймав облизня… Будеш знати, як довго спати…» А що скаже мені матінка Земля? Перш ніж узяти ноги на плечі та повернутися додому, лягаю горілиць на траві й начеб невагомію, малію і повністю зливаюся з природою. Колисково погойдується віття, по стеблині звіробою повзе угору, наче прагне уздріти велике сонце, маленьке рябеньке сонечко…

Підвожусь, озираюсь і в кінці галяви бачу веселе личко лисички. Беру її за ніжку, і вона охоче стрибає у кошик. А погляд мій уже плавно плине зеленою річечкою колишньої, ледь примітної допіру стежини. Радо ступаю по ній і через кілька десятків кроків опиняюсь під високим склепінням грабових крон, підпертим міцними колонами-стовбурами. Заворожено дивлюсь угору, намагаючись упіймати очима бодай краплину неба. І раптом під ногою – хрусь! Цей мирний постріл-звук мені знайомий: гриб! Тільки який – боровичок, підосичник, а може, просто хрящик?  Ні, таки білячок, правдивець. Збираю тверді, м’язисті частки його молодого тіла, озираюся довкіл і ледь не скрикую від подиву. Навпочіпки, затамувавши подих, заворожено дивлюся на справжнє грибне родовище: один, другий, третій, четвертий, п’ятий! Трохи далі – ще кілька! Ген там! - Господи, та це ж померти можна! Це ж ординське нашестя якесь, а не гриби… Уже дорослі, але молоді. Руді капелюхи підшиті знизу білим, а не жовтим оксамитом…

Обережно вклякаю на зеленому острівцеві моху і делікатно, біля самого ґрунту, перерізую грибні пуповини. Ранки присипаю сирим піском і листям. Кошик наповнюється до дужки, гриби скочуються з нього на землю, мовби не хочуть прощатися зі своїм затишним лісовим домом. Що ж робити? Класти гриби до кишені? Скидати й зав’язувати мішком сорочку? Ех, як би пригодився й мені «салофан»! Та є інший вихід – наростити висоту кошика пруттям. Стинаю в ліщині кілька прямих, стрілоподібних пагонів, перерізую їх на кілька цурпалків і вставляю по колу в кошик. Тепер він вищий удвічі, і боровики охоче лягають до нього, туляться один до одного товстими боками.

Півсотні правдивців на одному грибовиську! Щось не пригадую більше такої удачі… Та щедрість погожого серпня предивна: у землі залишається грибна зав’язь – через кілька днів я знову прийду сюди, мов на храмове свято. Буде і другий, і третій урожай. Якщо, не дай Бог, не занесе сюди грибника-розбійника… (460    слів).

 

Тестові завдання

Варіант 1

1.Що побачив на своєму заповідному місці розповідач?

а)сліди грибника- варвара;

б)покриті листям білі гриби;

в)почервоніле від мухоморів узлісся;

2.Якими словами  глузував вітер над спізнілим грибником?

а)ти нічого не знайдеш;

б)ага,спіймав облизня;

в)вже усі гриби визбирані.

3.Хто повз угору, наче прагнув уздріти велике сонце?

а)павук;

б)гусениця;

в)сонечко.

4.Який фразеологічний зворот вжито в тексті?

а)узяти ноги на плечі;

б)накивати п’ятами;

в)ноги не носять.

5.Охоче стрибає у кошик:

а)сироїжка;

б)лисичка;

в)білий гриб.

6.Який звук свідчив, що під ногою гриб?

а)хрусь!

б)ой!

в)ах!

7.Як у тексті названий боровик?

а)білий гриб;

б)білого ловець;

в)білячок, правдивець.

8.Руді капелюхи боровиків підшиті знизу:

а)жовтим оксамитом;

б)білим оксамитом;

в)вовняною шерстю.

9.Делікатно грибам перерізувалися:

а)ніжки;

б)стовбури;

в)пуповини.

10.Сирим піском і листям було присипано:

а)молоді грибочки;

б)ранки;

в)грибні місця.

11.Де умістити зібрані гриби?

а)наростити висоту кошика пруттям;

б)укладати гриби до кишені;

в)зав’язати мішком сорочку.

12.Скільки зібрано боровиків на одному грибовиську:

а)двадцять;

б)сотню;

в)півсотні.

                           Варіант 2

1.Чому Савку гриби люблять?

а)бо чоловік знає грибні місця;

б)бо він до них, мовби до дітей;

в)бо Савка грибів не збирає.

2.Які гриби були збиті й розтоптані?

а)несправжні опеньки,мухомори;

б)мухомори,лисички;

в)несправжні опеньки,сироїжки.

3.Автор Землю називає:

а)сестрицею;

б)матінкою;

в)годувальницею.

4.Маленьке рябеньке сонечко повзло по:

а)березовій гілці;

б)зеленій осоці;

в)стеблині звіробою.

5.У кінці галяви було видно веселе личко:

а)опенька;

б)лисички;

в)мухомора.

6.Грабові крони були підперезані:

а)колонами- стовбурами;

б)віттям дубів;

в)кущами верболозу.

7. Тверді частинки молодого боровика були:

а)червиві;

б)м’язисті

в)крихкі.

8.Грибів було так багато, що розповідач порівнює їх:

а)з ординським нашестям;

б)великим військом;

в)опалим листям.

9.Усі боровики були:

а)здоровенні й червиві;

б)дорослі, але молоді;

в)малі й молоді.

10.На скільки наповнився кошик грибами:

а)до дужки;

б)ледве повен;

в)трішки на дні.

11.Чому на грибне місце можна прийти через кілька днів:

а)бо осінь- грибна пора;

б)у землі залишається грибна зав’язь;

в)йдуть грибні дощі.

12.Кого остерігається розповідач- грибник?

а)ранніх грибників;

б)непрошених гостей ;

в)грибника-розбійника.

 

Ключ

Варіант 1: 1-а, 2-б, 3-в, 4-а, 5-б, 6-а, 7-в, 8-б, 9-в, 10-б, 11-а, 12-в.

  Варіант 2: 1-б, 2-а, 3-б, 4-в, 5-б, 6-а, 7-б, 8-а, 9-б, 10-а, 11-б, 12-в