Південна Америка лежить на стійкій Південноамериканській платформі (центр і схід), на заході знаходиться складчастий пояс Анд альпійської епохи горотворення. За останні сотні мільйонів років внутрішні сили Землі піднімали, опускали та рухали платформу на захід. Унаслідок підняття платформа прогиналася, у прогинах накопичилися морські та континентальні відкладення, формувався осадовий чохол платформи.
Приблизно 65 млн років тому Південноамериканська літосферна плита зіткнулася з тихоокеанськими океанічними плитами, що спричинило утворення на заході материка молодої області складчастості Анд. Процес зіткнення триває й дотепер, тому для Анд характерні часті виверження вулканів і руйнівні землетруси.
На Гвінейському плоскогір’ї, в тій його частині, що називається Ла-Гран-Сабана, знаходяться неприступні плато, які підносяться на кілька сотень метрів над гористою місцевістю. Вони мають пласкі вершини, прямовисні стіни та складаються із червоних пісковиків. У Південній Америці їх називають мезас, або столи. Місцеві індіанці іменують ці дива природи по-своєму — тепуї. Один із найвищих і найграндіозніших «столів» індіанці називають Рорайма (2810 м над рівнем моря)
У Бразилії знайдено найбільше родовище коштовного каміння у світі. Це насамперед стосується топазу. Цей мінерал класу силікатів, прозорий, безбарвний або з блакитним, жовтим чи червонуватим відтінком, може досягати чималих розмірів. У Нью-Йоркському музеї зберігається топаз масою 270,3 кг. Його знайшли в Бразилії.