Урок з елементами STEM освіти з географії

               Урок з географії в 7 класі з елементами STEM освіти

Тема:  Природні зони Південної Америки. 

Мета: актуалізувати поняття «природний комплекс», «природна зона». Показати учням особливості прояву широтної зональності природних комплексів на рівнинах Південної Америки та з’ясувати їх причини. Ознайомити з основними зональними типами ґрунтів, характерними представниками рослинності та тваринного світу кожної з природних зон материка.

Розвивати у школярів інтерес до вивчення географії, вводячи в урок елементи цікавої географії, інтерактивні форми роботи та практичні елементи STEМ освіти. Розвивати логічне мислення учнів, вміння обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння; вміння вільно користуватися різними джерелами географічних знань (підручником, картами атласу, малюнками, схемами), аналізувати та зіставляти їх.

Виховувати бережливе ставлення до природи.

Міжпредметні зв’язки: математика, предмети гуманітарного циклу, біологія.

Ключові компетентності: уміння вчитися впродовж життя; основні компетентності у природничих науках і технологіях, спілкування державною мовою, математична, інформаційно-цифрова, екологічна грамотність.

Наскрізні змістовні лінії: “Здоров’я і безпека”, “Громадянська відповідальність”, “Екологічна безпека та сталий розвиток”

Очікувані результати:  продовжити формування пізнавальної активності учнів, вміння самостійно здобувати знання, розширити кругозір дітей, формування вмінь працювати з картою, Google сервісами; аналізувати, робити висновки.

Виховувати почуття гідності, відповідальності, зацікавлене ставлення до навчання, розвивати інтерес до географії, математики, біології.

Учні уміють пояснювати  прояви широтної зональності на рівнинах, висотної поясності в горах;  працюють з візуальними джерелами інформації; орієнтуються в атласі.

Основні поняття: сельва, савани та рідколісся, льянос, кампос, пампа, пустелі і напівпустелі, вертикальна поясність.

Обладнання: карта «Географічні пояси та природні зони світу», фізична карта Південної Америки, презентація до уроку, довідкова література, підручники, атласи, пазли «рельєф Південної Америки», наліпки «флора та фауна Південної Америки”, контурна карта Південної Америки формату А3, малюнок без підписів “Висотна поясність в Андах”

Тип уроку: урок формування нових знань, умінь і навичок

Форма ypoку: урок з елементами STEM навчання

                                                           Хід уроку:

І. Організаційний момент(2 хв.)

Перевірка присутності учнів, привітання.

Метод «Психологічна настанова»

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Дивуй!»

Діти переглядають відео дикої природи Південної Америки.

Слово вчителя: таке різноманіття звуків природи можна спостерігати на одному із наймальовничіших материків світу. Сьогодні ми з вами ознайомимося із природними зонами Південної Америки, навчимося працювати з візуальними джерелами знань, аналізувати, виділяти істотні ознаки, встановлювати зв’язки між тектонічною будовою і формами рельєфу; розвиватимемо вміння роботи з картою, навчимося практично застосовувати STEM технології на наших уроках — створимо модель карти “Природні зони Південної Америки”, провівши дослідження, скориставшись Google сервісами, картами атласу, додатковими джерелами інформації; також поговоримо про Амазонські джунглі – найбільший у світі тропічний ліс.

А зараз перевіримо, як ви засвоїли попередній матеріал про цей неповторний материк.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів ( 8 хв.)

1. Прийом "Рекорди Південної Aмepики"

• Найвологіший на землі материк (Південна Америка)
• Найбільша низовина світу (Амазонська).
• Найдовший гірський ланцюг (Анди)
• Найвищий вулкан (Орісаба).
• Нaйвищий водоспад (Анхель)
• Найповноводніша річка (Амазонка).
• Найсухіша пустеля (Атакама)
• Найменший птах (колібрі)
• Найкровожерливіша риба (піранья).

2. Гра «Німа карта» група учні з пазлів “рельєф материків” скадають рельєф Південної Америки; називають та показують на створеній карті: крайні точки, форми рельєфу, найвищу вершину г.Анд, визначають протяжність материка з півночі на південь та з заходу на схід в км, враховуючи масштаб.

3.  Вікторина «Юний кліматолог»

• В якому кліматичному поясі знаходяться Орінокська низовина і Гвіанське нагір'я? (субекваторіальний)
• Взимку і влітку висока температура (+25° +27^°С) , опади бувають протягом року?(екваторіальний)
• Літо жарке (+22° +24°). Зима тепла (+13° +l6° ) опади бувають взимку (600-800мм) (субтропічний середземноморський)
• Різниця між літніми і зимовими температурами повітря незначна, зима cуxa, літо вологе? (субекваторіальний)
• 3имa тепла (+9° +17°) , літо жарке (+22° +25°) опади бувають протягом року (субтропічний морський).
• Знаходиться Амазонська низовина і Північні Анди? (екваторіальний)
• Чітко виражені пори рокv, опадів не багато (300 мм). Температура протягом року не змінюється. (помірний континентальний)
• В якомv КП знаходиться найсvхіша пvстеля Атакама дe пo кілька років не буває дощу? (тропічний континентальний)
•  

​4. Інтелектуальна гра «Річки Південної Америки» учні відгадують та показують водний об’єкт на карті.

Прийом «Мікрофон»

• Найповноводніша річка. (Амазонка)
• Протікає по Ла-Платській низовині. (Парана)
• Судноплавна протягом 400 км. (Оріноко)
• Під час повені на річці утворюється внутрішнє море. (Оріноко)
• Має більше 500 приток. (Амазонка)
• На цій річці знаходиться найвищий водоспад. (Оріноко)
• Повінь на цій річці з грудня по березень. (Парана)
• Максимальна глибина - 185м. (Амазонка)
• Куди впадає річка Парана?(Атлантичний океан)

5. Відгадати ребус

( Анди)

( Амазонка)

ІV. Вивчення нового матеріалу

    Оголошення теми та плану уроку

Вчитель: Сьогодні в нас особливий урок. Ми вже з вами багато дізналися про Південну Америку  - про її гeографічне положення, рельєф, гори і рівнини, річки і озера, особливості клімату. A сьогодні ми помандруємо пo просторах цього дивовижного материка, щоб більше дізнатися про його неповторну природу, рослинний і тваринний світ, грунти, піднімемось на вершину Анд, дізнаємось, чи змінилась природа під впливом гoсподарської діяльності людини.

План уроку:

1. Закономірності поширення природних зон в Південній Америці.
2. Вологі екваторіальні ліси (амазонська сельва).
3. Савани та рідколісся (кампос, льянос).
4. Степи (пампа).
5. Напівпустелі та пустелі.
6. Висотна поясність Анд.
7. Зміна природних комплексів людиною.

 Прийом «Проблемне питання»

Вчитель: Поширення природних зон у рівнинній частині материка відбувається так само, як і на інших материках — за законом широтної зональності. Деякі природні зони ми вивчали при знайомстві з Африкою. Але надмірна вологість клімату Південної Америки зумовила наявність у них своїх особливих рис. Які це риси? Нам треба з’ясувати відповідь на це запитання протягом уроку.

Прийом «Географічний практикум»

• Що таке природні зони?

(Природні зони – це великі ділянки земної поверхні, які відрізняються кліматом, грунтами, рослинами, тваринами)

• За допомогою карт атласу визначте назви та кількість природних зон Південної Америки.

(вологі екваторіальні ліси, савани і рідколісся, степи. пустелі і напівпустелі)

• Від чого залежить зміна природних зон на материку?

(Розміщення природних зон на материку зумовлюється географічною широтою, а також висотою над рівнем моря, впливом морських течйі, перерозподілом опадів в зв’язку з рельєфом. Тому широтна зональність інколи порушується й природні зони витягуються вздовж меридіанів. )

Колективна робота з картами атласу.

      Визначте, які природні зони є на материку Південна Америка? 

      В яких географічних поясах вони розміщені?

      Які природні зони займають найбільшу площу? Які найменшу?

      Якому закону підпорядковано розташування природних зон Південної Америки?

5. Перегляд презентації “Природні зони Південної Америки”

 «Сельва»

Mи з вами знаходимось над вологим екваторіальним лісом Південної Амeрики , який називають "сельвою", що в перекладі означає «ліс».(Вчитель демонструє межі зони на карті, учні моделюють карту “Природні зони Південної Америки” - замальовують вказану зону на контурній карті формату А3, надписують назву зони та наклеюють наліпки з тваринним та рослинним світом)

Сельва знаходиться на заході Амазонської низовини, вона розташована в межах екваторіального кліматичного поясу, де весь рік жарко і багато опадів. Це найбільший екваторіальний ліс на землі - зелена оранжерея нашої планети, одне із неповторних чудес (планети) природи. Тут нараховується дo 40 тис. рослин, біля 880 видів пальм. Ha червоно-жовтих грунтах буйна рослинність росте ярусами. Особливо багато ліан, що стеляться по землі і переплітають дерева, а також орхідей, що чудово цвітуть. Дерева утворюють понад десять ярусів. Окремі з дерев досягають 80-100 м. Тут поширені цінні породи дерев - гевеї, із соку яких добувають каучук. Індіанці басейну Амазонії почали носити гумове взуття раніше за європейців. Виготовляли вони його дуже просто – підставляли ногу під сік гевеї, що стікає по корі. Застиглий каучук набував форми ступні. Трапляються і такі екзотичні рослини, як важке залізне і легке бальзове дерева, а також пуїзейро — рослина, що поселяючись на іншому дереві, згодом задушує його, обвиваючи немов мотузками.

Сельва є батьківщиною какао, з плодів якого виробляють шоколад, червоного деревоа (пay бразил) - яке дaло назву Бразилії, хінного дерева. Ростуть тут ананаси, квітучі орхідеї,молочне дерево із солодким соком, динне дерево, хінне , кора якого використовується для боротьби з малярією, кругле гігантське листя - вікторія -регія (2м в діаметрі) витримує вантаж до 50 кг, а квітка до 40 см в діаметрі. а також багатьох культурних рослин – картоплі, томатів, квасолі. Із кори деякuх видів ліан індіанці одержують сильний яд кураре, яким вони намащують наконечники стріл.

Тваринннй світ сельви дуже багатий і різноманітний. Більшість тварин живе на деревах. Тут налічується 38 видів мавп. Трапляються деревні жаби, які завдяки липким подушечкам на лапах вільно рухаються навіть гладенькою поверхнею листка. Майже все життя зависають на дереві лінивці. Господарями сельви є два хижаки: кішка ягуар та найдовша змія світу - анаконда. B Амазонці водиться невелика риба піранья, яка ненажерливістю перевищує акул. Дуже багатий світ птахів: від великого хижака гарпії дo найменшого птаха на землі - колібрі (мaca 2 г). У Південній Америці водиться найбільший гризун на Землі – водосвинка – капібара. Його вага – до 50 кг.

. Це справжнє царство комах та павуків. Кожного року вчені відкривають все нові й нові їх види. Тут комахи досягають великих розмірів. Так, у сельві живе найбільший в світі жук-титан з родини вусачів, що досягає 18 см, найбільша зелена сарана – 15 см, найбільший метелик великий блакитний морфо з розмахом крил 20 см. Проте унікальними є велетенські мурашки, що мають довжину тіла до 7 см. Рухаються вони ланцюжком, спустошуючи все навкруги. Після них лишаються лише пір’я, кістки птахів та змій, оболонки від яєць. В амазонській сельві відомий павук-птахоїд, що сягає 12-20 см. Має отруту небезпечну навіть для людини. Небезпечними є й мертві павуки: їх тіла вкриті волосками, що зберігають отруйні речовини кілька років.

Основне заняття населення сельви – використання лісових багатств, особливо вирубка лісів. Амазонські ліси дають більше, ніж третину всього кисню. Ось чому сельву називають легенями планети.. Щорічно площа сельви скорочується на 1%. Ліси знищують з метою розширення пасовищ для великої рогатої худоби. Значної шкоди завдало природі будівництво Трансамазонської автомагістралі завдовжки 5000 км, що перетнула Амазонію з заходу на схід.

STEM дослідження

Учні за допомогою карт атласу, сервісів Google Earth, Live Earth Map, Earth Camera, інтернет джерел проводять групове дослідження наступних природних зон за планом (роздатковий матеріал) готують карту природних зон Південної Америки: дані наносять на контурну карту формату А3: розфарбовують зони, надписують назву, наклеюють тварин та рослин, що є мешканцями вказаної зони.

На заготовці “Висотна поясність Анд” учні самостійно вказують: назву, протяжність поясів, температуру та рослинний світ.

1 група — саванни та рідколісся

2 група — степи (пампа)

3 група — пустелі та напівпустелі

4 група — висотна поясність Анд

Учитель. Нині найбільшими екологічними проблемами на материку є катастрофічне зменшення площі лісів і збіднення їх видового складу;  знищення рослинності саван і пампи внаслідок розорювання та надмірного випасу худоби. Площа природоохоронних територій у Південній Америці невеликі. Уряди багатьох країн регіону розробляють природоохоронні заходи, аби припинити знищення екваторіальних лісів, які продукують кисень для всієї планети.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу (6 хв.)

STEM практикум: моделювання карти “Природні зони Південної Америки”

Учні презентують створену модель карти природних зон Південної Америки та  вертикальної поясністі Анд.

 Рефлексія

• Мені найбільше запам'яталось...
• Головне, на що я зосередив (ла) увагу...
• Що я візьму на майбутнє...
• Для чого потрібно вивчати сьогоднішню тему?

Вчитель: на сьогоднішньому уроці ви познайомилися з унікальною природою материка Південна Америка, створили модель карти природних зон материка та вертикальної поясності Анд.

STEM-підхід розвиває логічне й математичне мислення, допомагає зрозуміти особливості природи й сучасних технологій, інтегрує дослідницьку та творчу діяльність.

Оцінювання учнів

VІ Домашнє завдання.

Додаткові матеріали.

«Савани і рідколісся»

Цю природну зону я запропонvвала б проїхати на джипі. Зона саван та рідколісь займає Гвіанське і Бразильське плоскогір'я та Орінокську низовину.Савани північної та південної частини материка відмінні між собою. В саванах північної півкулі, які дістали назву льянос, що з іспанської означає «рівнина», клімат більш вологий, вони розташовані в межах субекваторіального поясу. Савани південної півкулі, які дістали назву кампос, що з португальської мови означає «поле», більш посушливі, оскільки вони розташовані не тільки в субекваторіальному, а й в тропічному поясах. Грунти тут червоні та червоно-коричневі. Вони утворюються за умов перемінного зволоження. В посушливий сезон в них накопичується перегній. Mи їдемо саванами північної частини материка. Вона нагадує нам африканські савани, але заамість баобабів між травами тут височать окремі пальми.. Найціннішою є маврикієва пальма, плоди їі їдять, із серцевини і стовбура виробляють борошно. Савана на півдні більш посушлива, тому дерев тут немає. Тут ростуть чагарники та деревоподібні кактуси. Савана є батьківщиною арахісу (земляного горіха). Тут зvстрічає:ться дерево кебрачо з дуже щільною деревиною. яке тоне у воді, але не гниє. Його ще називають «зламай сокиру».

Тваринний світ є досить своєрідний. Ha відміну від африканских саван тут мало копитних. Водяться тільки тапіри, невеликі дикі свині пекарі, на яких полює пума. Дуже багато комах, термітів, які будують високі міцні споруди. У ці башти може проникнути тільки мурахоїд за допомогою довгого і клейкого язика. Роль санітарів тут виконують броненосці, який швидко знищує загиблих тварин.

Савани Південної півкулі дуже змінені діяльністю людини. На зміну рослинності саван прийшли плантації кави та арахісу, батьківщиною якого саме і є місцеві савани. Також великі площі займають міста та райони видобутку корисних копалин.

На місці природної рослинності розташовані плантації культурних рослин та пасовища. Тут вирощують цукрову тростину, рис, олійну пальму, кавові дерева, виноград, банани.

«Серія запитань. Чому?»

 У чому полягають відмінності між саванами Північної і Південної півкуль? Чим обумовлені ці відмінності?

«Пампа».

 На півдні кількість опадів зменшується. Mи проїжджаємо трав'янистими степами - пампою, що мовою індіанців означає «рівнина». Пампа розташована в субтропічному кліматичному поясі Величезний безлісий степ настільки одноманітний, що у мандрівника складається враження, ніби він заблукав, кружляє на одному місці. Східна і західна частини пампи розрізняються лише кількістю опадів. У західній частині дощів менше, і тут пампа досить жарка, є місця, де зовсім відсутня рослинність. На сході у пампі більше опадів й багатша рослинність.

Грунти пампи червоні, дуже родючі. Рослинний світ багатий, в основному представлений трав’янистими рослинами - злаки, ковила. пампасова трава. Природна рослинність дуже мало збереглася через безсистемне розорювання та випасання худоби. Тут добре почувають себе безгорбі верблюди гуанако. Є кілька видів оленів. Дуже багато гризунів, броненосців, трапляються пампаська кішка і схожа на ховрашка тварина — урон. Пампа — місце зимівлі численних північноамериканських птахів, але зимують тут і птахи з півдня. Подекуди трапляється й нанду. Найбільшими травоїдними тваринами пампи є здичавілі коні мустанги, що були завезені ще конкістадорами у XVI ст.

.В річках водиться нутрія. Саме вона була розселена по всьому світу. Під впливом людини знищені численні тварини, знижується родючість грунтів через велику розораність. Тут вирощують пшеницю, льон, кукурудзу, займаються скотарством.

«Серія запитань. Чому?»

Чому у пампі  мало збереглося природної рослинності?

 «Пустелі і напівпустелі»

Тепер ми з вами знаходимось на крайньому півдні материка у напівпустелях та пустелях помірного поясу,що дістала назву Патагонії. Тільки одна річка Лоа тече через Атакаму і досягає Тихого океану, всі інші водотоки пересохли.

Пустелі тут поширені через сухість клімату . Ha сіроземних і бурих грунтах окремими плямами розкидані трави, кактуси, чагарники. Тваринний світ бідний. Численні лише гризуни та плазуни. По берегах річок трапляється хутровий гризун — нутрія. Є дрібні броненосці, лама гуанако, нанду. Серед хижаків водяться пума, гривастий вовк. Живе тут і патагонська сіра лисиця, яка споживає рослинну їжу і вміє лазити по деревах.

На узбережжі Тихого океану простягаються вvзькою смугою найсухіша пустелrя Атакама. Поверхня ії вкрнта пісками. Зрідка трапляються кактуси 160 видів, 90 з яких є ендемічними. Атакама є полюсом сухості. Окремі ії ділянки не одержують опадів упродовж багатьох років. Через виняткову сухість повітря і вітрів страшніших, ніж самуми Сахари, в пустелі майже немає рослинності. Величезні її території вкриті солончаками на пустельних грунтах. Патагонські пустелі і напівпустелі нині є найбільшими районами вівчарства у Південній Америці.

«Серія запитань. Чому?».

Назвіть пустелю, яка «загорає» на узбережжі Тихого океану.

 Причини її утворення?

Як пристосовані рослини до життя у пустелі?

***
     На поверхні Амазонки живе найбільша плаваюча квіткова рослина – водяна лілія вікторія регія. Діаметр її велетенських листів становить 2 м. Такий листок може витримати до 50 кг ваги. З кореневищем листок зв’язаний товстим черешком довжиною понад 4 м. Велетенські квітки амазонської лілії мають діаметр 35 см, але цвітуть вони лише дві доби, міняючи колір: від сніжно-білого до рожевого та червоного.

***
     Амазонський ліс є справжнім раєм для вчених ентомологів, які вивчають комах. Щороку тут відкривають все нові й нові їх види. У сельві живе найбільший в світі жук-титан з родини вусачів, що досягає 18 см, найбільша зелена сарана – 15 см, найбільший метелик великий блакитний морфо з розмахом крил 20 см. Проте унікальними є велетенські мурашки, що мають довжину тіла до 7 см. Рухаються вони ланцюжком, спустошуючи все навкруги. Після них лишаються лише пір’я, кістки птахів та змій, оболонки від яєць. 

***
     В амазонській сельві відомий павук-птахоїд, що сягає 12-20 см. Має отруту небезпечну навіть для людини. Небезпечними є й мертві павуки: їх тіла вкриті волосками, що зберігають отруйні речовини кілька років.

***
     В амазонській сельві живе найменша та найкрасивіша пташка світу – колібрі. Їх вчені нараховують близько 320 видів. Найдрібніша – карликова колібрі – важить всього 2 г, а довжина її тіла разом з дзьобом і хвостом становить 5 см. Найбільша – велетенська колібрі – розміром з ластівку живе на Кубі. Харчуються ці птахи нектаром квітів, над якими здатні зависати, роблячи крилами до 20-100 рухів за секунду. Колібрі несуть й найдрібніші яйця масою 2 мг.

***
     Птах гоацин – ендемік Південної Америки, далекий родич нашої зозулі. Назва перейняти з мови ацтеків. Розмір – з ворону. На голові – чубчик з тонких пір'їн. Живиться лише грубими, просяклими каучуковим соком листками рослин. Літає погано. Часто лише планує, розправивши крила. Гніздиться у густих чагарниках, відкладаючи 2-3 білих з бурими плямами яйця. Голос птаха нагадує каркання поєднане з белькотанням. М’ясо має неприємний затхлий запах.

***
     Амазонський ліс є місцем існування найбільшого з гризунів планети. Це капібара, або ж водосвинка. Довжина її тіла сягає 1,3 м, маса – 50-60 кг. Травоїдна істота.

***
     У верхів’ях Амазонки живе найбільша на Землі змія – анаконда, що досягає довжини тіла понад 11 м, а важить близько 200 кг. Живе анаконда до 30 років. Змія не отруйна. Вона полює на великих тварин, в тому числі на кайманів, стискуючи їх своїми міцними м’язами. За це анаконду називають водяним удавом. Місцеві жителі полюють на анаконду заради м’яса та жиру.    

***
     Піраньї – ненажерливі риби з родини коропів. Тіло високе, довжиною до 60 см. Дорослі риби усіяні золотавими цятками. Це зграйні тварини. Вони можуть нападати на інших риб, ссавців. Небезпечні для людини. Орієнтуються у просторі за допомогою гострого зору та нюху. Крапля крові тварини, що потрапила у 250-літровий басейн, через 30-40 секунд приводить риб у стан збудження. За кілька хвилин зграя піраній залишає від бика купку кісток. Найчастіше піраньї знищують хворих та поранених тварин. У зграї піраній часто виникають конфлікти. У бійках риби часто відкушують частини плавців, губ, жмутки тіла з боків. Такі рани загоюються за 4-6 діб. Риби, яких тримають в акваріумах, втрачають агресивність.  

***
     Амазонський дельфін інія – найбільший представник річкових дельфінів. Довжина тіла дорослих тварин 1,2-2,5 м при масі 98-207 кг. Молоді дельфіни сірі, дорослі – зовсім білі. Очі дуже маленькі, але зір гострий. Проте основним органом чуття є слух. Для полювання та орієнтування під водою використовують ультразвук. Між собою спілкуються клацанням, криками, лаянням, хниканням, але не свистом. Плавають інії доволі повільно: від 1,5 до 22 км/год. Можуть вистрибувати з води на 1 м. Пірнаючи, залишаються під водою до 2 хв. Під час видиху пускають невеликі фонтани. Живляться дрібною рибою, з'їдаючи її 9-12 кг за добу. Також полюють на річкових черепах та крабів. Ворогами іній є каймани, анаконди, ягуари.

***
     Савани Південної Америки – батьківщина дерева кебрачо. Воно має дуже тверду деревину. Назва означає – “зламай сокиру”. Сік використовується для обробки шкіри.

***
     У саванах Південної Америки живе тварина, що має найдовший у світі язик. Це мурахоїд. Його язик довжиною 60 см ховається у видовжених щелепах, що нагадують хобот. Своїм липким язиком мурахоїд полює на термітів. Під час їжі тварина здатна втягувати язик з прилиплими комахами у рот по 160 раз за хвилину.

***
     Виконує роль санітара південноамериканських саван броненосець. Він живиться мертвечиною. Розміри різні: від 12-15 см до 1 м. При небезпеці швидко згортається в кулю і заривається в землю.
***
      Найбільшим птахом на материку є нанду, що віддалено нагадує страуса. Проте він значно менший за нього: має зріст до 1 м, а важить 18-20 кг. Яйця нанду відкладає у гніздо на землі. Самиця несе по 20-50 яєць, які насиджує самець. Індіанці полювали на нанду на конях і з ласо заради розваг та м’яса.

***
     Кондора називають господарем Анд. Він є найбільшим з хижих птахів. Розмах крих досягає 3,6 м, маса – 11 кг. Живе на висоті понад 5000 м. Найчастіше харчується мертвечиною.

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ДО УРОКУ

Антропогенний вплив (від грецької «антропос» - людина) – вплив людської діяльності на природу.

Висотна поясніть – зміни кліматичних умов, що призводить до зміни природних комплексів у горах з висотою.

Гілея (від грецької – ліс) – волові вічнозелені ліси екваторіального та тропічного поясів.

Екологічні проблеми – напружений стан природи, що виникає внаслідок взаємодії людини з навколишнім середовищем.

Ендеміки – своєрідні видів рослин та тварин, які зустрічаються лише на певній території.

Природна зона – великий зональний природний комплекс, що має спільні кліматичні умови, ґрунти, рослинність і тваринний світ.

Природна (фізико-географічна) секторність – зміна природних комплексів від узбережжя в глиб материка.

Природний комплекс (ПК) – територія, на якій взаємодіють всі компоненти природи.

Сельва (від португальської – ліс) – вологі екваторіальні ліси в Південній Америці.

Широтна зональність – зміна природних комплексів від екватора до полюсів.